Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Криза через Чорноморські протоки територіальний конфлікт між СРСР і Туреччиною часів Холодної війни Туреччина офіційно з

Криза через Чорноморські протоки

Криза через Чорноморські протоки

Криза через Чорноморські протоки  — територіальний конфлікт між СРСР і Туреччиною часів Холодної війни. Туреччина офіційно залишалася нейтральною впродовж більшої частини Другої світової війни. Проте після її закінчення вона стала об'єктом тиску з боку СРСР для зняття обмежень для радянського судноплавства через Чорноморські протоки, які з'єднують Чорне море з Середземним. Оскільки турецький уряд не погоджувався на вимоги Радянського Союзу, у регіоні виникла напруженість. Її складовою стала демонстрація військово-морської сили СРСР. Цей інцидент став вирішальним фактором у формуванні Доктрина Трумена. Кульмінація конфлікту спонукала Туреччину звернутися до США і НАТО, для захисту і членства, відповідно. У результаті ця криза сприяла формуванню  системи міжнародної безпеки у Європи після холодної війни, певні риси якої зберігаються і донині.

Контекст кризи

Значення Проток

Два проходи від Чорного моря до Середземного, Дарданелли і Босфор, були дуже важливі як торговий шлях з Чорного моря в порти усього світу для Туреччини та інших чорноморських держав: СРСР, Румунії та Болгарії. Після 1944 останні знаходилися під впливом СРСР . Протоки також мали стратегічне військове значення — той, хто їх контролював, міг використовувати їх в якості точки входу чи виходу військово-морських сил до чи з Чорного моря.

Політичний контекст

Конфлікт сягає своїм корінням в радянсько-турецькі відносини, як до, так і під час Другої світової війни. До останньої половини 1930-х років, російсько-турецькі відносини були теплими і навіть «братерськими». В 1921 року у Москві був укладений договір «про дружбу і братство».

У Конвенції Монтре про режим Проток, яка була підписана 1936 році представниками Австралії, Болгарії, Франції, Німеччини, Греції, Японії, СРСР, Туреччини, Великої Британії та Югославії, встановлювався правовий режим використання Проток як для торгового судноплавства, так і проходу військових кораблів. Це був останній з кількох договорів щодо статусу Проток. Попередні договори діяли у різні періоди 19 і 20 століть. Причиною укладення конвенції Монтре стало посилення фашистської Італії і здійснення нею експансіоністської політики, а також побоювання, що Болгарія здійснить переозброєння (збройні сили країни були обмежені після поразки у Першій Світовій війні, у якій вона брала участь на боці Троїстого союзу). Після підписання договору 20 липня 1936 року, Туреччині дозволили розмістити війська у районі Проток та регулювати судноплавство у них. Конвенція Монтре також серйозно обмежувала прохід військових кораблів які не належали чорноморським держав і забороняла такий прохід під час війни.

Наприкінці 1930-х і 1940-х роках, Сталін намагався переглянути на користь СРСР домовленості, закріплені у Конвенції 1936, намагаючись ще 1939 року просунути альтернативний варіант забезпечення безпеки СРСР — спільний турецький і радянський контроль над протоками. Після підписання пакту Молотова — Ріббентропа з нацистською Німеччиною, міністр закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов поінформував свого німецького колегу про прагнення своєї держави силою забезпечити контроль над Протоками, побудувавши військову базу поблизу них.

Прикордонні суперечки з Туреччиною

image
Карта що показує турецьку територію на яку претендувала Грузинська Радянська Соціалістична Республіка в 1946.

У 1946 році СРСР також намагалося переглянути на свою користь кордон з Туреччиною, розширивши, за її рахунок, територію Грузинської та Вірменської радянських соціалістичних республік.

Криза

Ескалація

Приводом для конфлікту СРСР і Туреччини став пропуск останньою кораблів нечорноморських держав, включно з нацистською Німеччиною та Італією, під час Другої Світової. Після розгрому Німеччини 1945, СРСР повернувся до цього питання в 1945 та 1946. Візит 6 квітня 1946 лінкору США «Міссурі» до Стамбулу, куди він доставив останки померлого у США посла Туреччини, викликав нову хвилю звинувачень. Водночас, хоча Конвенція Монтре і забороняла прохід лінкорів нечорноморських держав Протоками, вона спеціально передбачала виключення для короткочасних дружніх візитів на запрошення уряду Туреччини у порти, розташовані у регіоні Проток.

Радянські вимоги стають очевидними

7 серпня 1946 СРСР надіслав ноту Міністерству закордонних справ Туреччини, у якій заявив, що спосіб, у який Туреччина управляє протоками, більше не забезпечує безпеку інших чорноморських країн. Посилаючись на випадки проходу кораблів Німеччини та Італії, у ноті заявлялося, що режим Проток вже не є надійним та вимагала перегляду Конвенції Монтре на новій міжнародній конференції.

Реакція США

Коли питання було підняте під час Потсдамської конференції, президент США Гаррі Трумен, заявив, що питання Проток має бути вирішене СРСР та Туреччиною на двосторонній основі. По мірі загострення конфлікту у період після Потсдамської конференції, уряд США вирішив, що він не бажає, щоб Протоки опинилися під радянським контролем, що надасть СРСР стратегічний шлях до Середземного моря та можливо спричинить захоплення комуністами влади у Туреччині. У таємній телеграмі, надісланій заступником державного секретаря Діном Ачесоном делегації у Парижі, американська позиція з цього питання полягала у наступному: радянські війська, розміщенні для контролю за Протоками стануть інструментами отримання СРСР контролю над Туреччиною. Тому необхідно захистити Туреччину всіма засобами, наявними у розпорядженні США

20 серпня 1947 Ачесон зустрівся з 15 журналістами для того, щоб пояснити важливість ситуації та роз'яснити наміри уряду США.

Деескалація та підтримка НАТО

Влітку-восени 1946 року Радянський Союз чинив військовий тиск на Туреччину, що включав маневри радянських військових кораблів поблизу турецьких берегів та розміщення потужного військового угруповання на Балканах. Під наростаючим тиском не здатна самостійно відбити можливу радянську агресію Туреччина звернулася по допомогу до США. Після консультацій з представниками своєї адміністрації президент Трумен направив до берегів Туреччини спеціальну ескадру. 9 жовтня 1946 уряди США та Великої Британії підтвердили свою підтримку Туреччини. 26 жовтня СРСР відкликав свій запит щодо організації міжнародної конференції щодо перегляду Конвенції Монтре, але не свою позицію щодо невідповідності режиму Проток. За певний час він зменшив військове угруповання, яке мало залякати Туреччину. Натомість Туреччина відмовилась від свого нейтралітету та прийняла 100 мільйонів доларів економічної та військової допомоги, що мало забезпечити зниження радянського впливу на неї. 1952 Туреччина стала членом НАТО. СРСР відмовився від територіальних претензій до Туреччини та перегляду режиму Проток 1953, після смерті Сталіна.

Примітки

  1. . Teaching American History. Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 26 травня 2013.
  2. Rozakes, Chrestos (1987). Turkish Straits. Dordrecht: Martinus Nijhoff. с. 7.
  3. Hasanli, Jamil (2011). Stalin and the Turkish Crisis of the Cold War, 1945–1953. Lexington Books. с. 1.
  4. Christos L. Rozakis, Petros N. Stagos, The Turkish Straits, p. 123. Martinus Nijhoff Publishers, 1987.
  5. Christos L. Rozakis, Petros N. Stagos, The Turkish Straits, p. 101. Martinus Nijhoff, 1987.
  6. (PDF). BAŞKENT-SAM. Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2020. Процитовано 26 травня 2013.
  7. Deborah Welch Larson, Origins of Containment: A Psychological Explanation, p. 203. Princeton University Press, 1989.
  8. Christos L. Rozakis, Petros N. Stagos, The Turkish Straits, p. 44. Martinus Nijhoff Publishers, 1987.
  9. Jamil Hasanli, «Stalin and the Turkish Crisis of the Cold War, 1945—1953» // The Harvard Cold War Studies Book Series, Lexington Books, 2011, p. 188.
  10. . CA&CC Press AB. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 29 травня 2013.
  11. . CA&CC Press AB. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 26 травня 2013.
  12. Hasanli, Jamil (2011). Stalin and the Turkish Straits Crisis, 1945–1953. Lexington Books. с. 123.
  13. . CA&CC Press AB. 8 серпня 1946. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 26 травня 2013.
  14. Hasanli, Jamil (2011). Stalin and the Turkish Crisis of the Cold War, 1945–1953. Lexington Books. с. 233.
  15. . acusd.edu. Архів оригіналу за 23 June 2006. Процитовано 26 травня 2013.
  16. . CA&CC Press AB. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 26 травня 2013.
  17. «Turkey 1.» The Columbia Encyclopedia, 2004.
Було запропоновано цю статтю або розділ з Криза турецьких проток, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з березня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kriza cherez Chornomorski protoki teritorialnij konflikt mizh SRSR i Turechchinoyu chasiv Holodnoyi vijni Turechchina oficijno zalishalasya nejtralnoyu vprodovzh bilshoyi chastini Drugoyi svitovoyi vijni Prote pislya yiyi zakinchennya vona stala ob yektom tisku z boku SRSR dlya znyattya obmezhen dlya radyanskogo sudnoplavstva cherez Chornomorski protoki yaki z yednuyut Chorne more z Seredzemnim Oskilki tureckij uryad ne pogodzhuvavsya na vimogi Radyanskogo Soyuzu u regioni vinikla napruzhenist Yiyi skladovoyu stala demonstraciya vijskovo morskoyi sili SRSR Cej incident stav virishalnim faktorom u formuvanni Doktrina Trumena Kulminaciya konfliktu sponukala Turechchinu zvernutisya do SShA i NATO dlya zahistu i chlenstva vidpovidno U rezultati cya kriza spriyala formuvannyu sistemi mizhnarodnoyi bezpeki u Yevropi pislya holodnoyi vijni pevni risi yakoyi zberigayutsya i donini Kontekst kriziZnachennya Protok Dva prohodi vid Chornogo morya do Seredzemnogo Dardanelli i Bosfor buli duzhe vazhlivi yak torgovij shlyah z Chornogo morya v porti usogo svitu dlya Turechchini ta inshih chornomorskih derzhav SRSR Rumuniyi ta Bolgariyi Pislya 1944 ostanni znahodilisya pid vplivom SRSR Protoki takozh mali strategichne vijskove znachennya toj hto yih kontrolyuvav mig vikoristovuvati yih v yakosti tochki vhodu chi vihodu vijskovo morskih sil do chi z Chornogo morya Politichnij kontekst Konflikt syagaye svoyim korinnyam v radyansko turecki vidnosini yak do tak i pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Do ostannoyi polovini 1930 h rokiv rosijsko turecki vidnosini buli teplimi i navit braterskimi V 1921 roku u Moskvi buv ukladenij dogovir pro druzhbu i bratstvo U Konvenciyi Montre pro rezhim Protok yaka bula pidpisana 1936 roci predstavnikami Avstraliyi Bolgariyi Franciyi Nimechchini Greciyi Yaponiyi SRSR Turechchini Velikoyi Britaniyi ta Yugoslaviyi vstanovlyuvavsya pravovij rezhim vikoristannya Protok yak dlya torgovogo sudnoplavstva tak i prohodu vijskovih korabliv Ce buv ostannij z kilkoh dogovoriv shodo statusu Protok Poperedni dogovori diyali u rizni periodi 19 i 20 stolit Prichinoyu ukladennya konvenciyi Montre stalo posilennya fashistskoyi Italiyi i zdijsnennya neyu ekspansionistskoyi politiki a takozh poboyuvannya sho Bolgariya zdijsnit pereozbroyennya zbrojni sili krayini buli obmezheni pislya porazki u Pershij Svitovij vijni u yakij vona brala uchast na boci Troyistogo soyuzu Pislya pidpisannya dogovoru 20 lipnya 1936 roku Turechchini dozvolili rozmistiti vijska u rajoni Protok ta regulyuvati sudnoplavstvo u nih Konvenciya Montre takozh serjozno obmezhuvala prohid vijskovih korabliv yaki ne nalezhali chornomorskim derzhav i zaboronyala takij prohid pid chas vijni Naprikinci 1930 h i 1940 h rokah Stalin namagavsya pereglyanuti na korist SRSR domovlenosti zakripleni u Konvenciyi 1936 namagayuchis she 1939 roku prosunuti alternativnij variant zabezpechennya bezpeki SRSR spilnij tureckij i radyanskij kontrol nad protokami Pislya pidpisannya paktu Molotova Ribbentropa z nacistskoyu Nimechchinoyu ministr zakordonnih sprav SRSR V yacheslav Molotov poinformuvav svogo nimeckogo kolegu pro pragnennya svoyeyi derzhavi siloyu zabezpechiti kontrol nad Protokami pobuduvavshi vijskovu bazu poblizu nih Prikordonni superechki z Turechchinoyu Karta sho pokazuye turecku teritoriyu na yaku pretenduvala Gruzinska Radyanska Socialistichna Respublika v 1946 U 1946 roci SRSR takozh namagalosya pereglyanuti na svoyu korist kordon z Turechchinoyu rozshirivshi za yiyi rahunok teritoriyu Gruzinskoyi ta Virmenskoyi radyanskih socialistichnih respublik KrizaEskalaciya Privodom dlya konfliktu SRSR i Turechchini stav propusk ostannoyu korabliv nechornomorskih derzhav vklyuchno z nacistskoyu Nimechchinoyu ta Italiyeyu pid chas Drugoyi Svitovoyi Pislya rozgromu Nimechchini 1945 SRSR povernuvsya do cogo pitannya v 1945 ta 1946 Vizit 6 kvitnya 1946 linkoru SShA Missuri do Stambulu kudi vin dostaviv ostanki pomerlogo u SShA posla Turechchini viklikav novu hvilyu zvinuvachen Vodnochas hocha Konvenciya Montre i zaboronyala prohid linkoriv nechornomorskih derzhav Protokami vona specialno peredbachala viklyuchennya dlya korotkochasnih druzhnih vizitiv na zaproshennya uryadu Turechchini u porti roztashovani u regioni Protok Radyanski vimogi stayut ochevidnimi 7 serpnya 1946 SRSR nadislav notu Ministerstvu zakordonnih sprav Turechchini u yakij zayaviv sho sposib u yakij Turechchina upravlyaye protokami bilshe ne zabezpechuye bezpeku inshih chornomorskih krayin Posilayuchis na vipadki prohodu korabliv Nimechchini ta Italiyi u noti zayavlyalosya sho rezhim Protok vzhe ne ye nadijnim ta vimagala pereglyadu Konvenciyi Montre na novij mizhnarodnij konferenciyi Reakciya SShA Koli pitannya bulo pidnyate pid chas Potsdamskoyi konferenciyi prezident SShA Garri Trumen zayaviv sho pitannya Protok maye buti virishene SRSR ta Turechchinoyu na dvostoronnij osnovi Po miri zagostrennya konfliktu u period pislya Potsdamskoyi konferenciyi uryad SShA virishiv sho vin ne bazhaye shob Protoki opinilisya pid radyanskim kontrolem sho nadast SRSR strategichnij shlyah do Seredzemnogo morya ta mozhlivo sprichinit zahoplennya komunistami vladi u Turechchini U tayemnij telegrami nadislanij zastupnikom derzhavnogo sekretarya Dinom Achesonom delegaciyi u Parizhi amerikanska poziciya z cogo pitannya polyagala u nastupnomu radyanski vijska rozmishenni dlya kontrolyu za Protokami stanut instrumentami otrimannya SRSR kontrolyu nad Turechchinoyu Tomu neobhidno zahistiti Turechchinu vsima zasobami nayavnimi u rozporyadzhenni SShA 20 serpnya 1947 Acheson zustrivsya z 15 zhurnalistami dlya togo shob poyasniti vazhlivist situaciyi ta roz yasniti namiri uryadu SShA Deeskalaciya ta pidtrimka NATO Vlitku voseni 1946 roku Radyanskij Soyuz chiniv vijskovij tisk na Turechchinu sho vklyuchav manevri radyanskih vijskovih korabliv poblizu tureckih beregiv ta rozmishennya potuzhnogo vijskovogo ugrupovannya na Balkanah Pid narostayuchim tiskom ne zdatna samostijno vidbiti mozhlivu radyansku agresiyu Turechchina zvernulasya po dopomogu do SShA Pislya konsultacij z predstavnikami svoyeyi administraciyi prezident Trumen napraviv do beregiv Turechchini specialnu eskadru 9 zhovtnya 1946 uryadi SShA ta Velikoyi Britaniyi pidtverdili svoyu pidtrimku Turechchini 26 zhovtnya SRSR vidklikav svij zapit shodo organizaciyi mizhnarodnoyi konferenciyi shodo pereglyadu Konvenciyi Montre ale ne svoyu poziciyu shodo nevidpovidnosti rezhimu Protok Za pevnij chas vin zmenshiv vijskove ugrupovannya yake malo zalyakati Turechchinu Natomist Turechchina vidmovilas vid svogo nejtralitetu ta prijnyala 100 miljoniv dolariv ekonomichnoyi ta vijskovoyi dopomogi sho malo zabezpechiti znizhennya radyanskogo vplivu na neyi 1952 Turechchina stala chlenom NATO SRSR vidmovivsya vid teritorialnih pretenzij do Turechchini ta pereglyadu rezhimu Protok 1953 pislya smerti Stalina Primitki Teaching American History Arhiv originalu za 6 sichnya 2015 Procitovano 26 travnya 2013 Rozakes Chrestos 1987 Turkish Straits Dordrecht Martinus Nijhoff s 7 Hasanli Jamil 2011 Stalin and the Turkish Crisis of the Cold War 1945 1953 Lexington Books s 1 Christos L Rozakis Petros N Stagos The Turkish Straits p 123 Martinus Nijhoff Publishers 1987 ISBN 90 247 3464 9 Christos L Rozakis Petros N Stagos The Turkish Straits p 101 Martinus Nijhoff 1987 ISBN 90 247 3464 9 PDF BASKENT SAM Arhiv originalu PDF za 11 lyutogo 2020 Procitovano 26 travnya 2013 Deborah Welch Larson Origins of Containment A Psychological Explanation p 203 Princeton University Press 1989 ISBN 0 691 02303 4 Christos L Rozakis Petros N Stagos The Turkish Straits p 44 Martinus Nijhoff Publishers 1987 ISBN 90 247 3464 9 Jamil Hasanli Stalin and the Turkish Crisis of the Cold War 1945 1953 The Harvard Cold War Studies Book Series Lexington Books 2011 p 188 CA amp CC Press AB Arhiv originalu za 8 listopada 2018 Procitovano 29 travnya 2013 CA amp CC Press AB Arhiv originalu za 8 listopada 2018 Procitovano 26 travnya 2013 Hasanli Jamil 2011 Stalin and the Turkish Straits Crisis 1945 1953 Lexington Books s 123 CA amp CC Press AB 8 serpnya 1946 Arhiv originalu za 8 listopada 2018 Procitovano 26 travnya 2013 Hasanli Jamil 2011 Stalin and the Turkish Crisis of the Cold War 1945 1953 Lexington Books s 233 acusd edu Arhiv originalu za 23 June 2006 Procitovano 26 travnya 2013 CA amp CC Press AB Arhiv originalu za 8 listopada 2018 Procitovano 26 travnya 2013 Turkey 1 The Columbia Encyclopedia 2004 Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Kriza tureckih protok ale mozhlivo ce varto dodatkovo Propoziciya z bereznya 2019

Дата публікації:
Топ