Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Гірнича промисловість Польщі
Загальна характеристика
Гірнича промисловість займає важливе місце в економіці країни. Наприкінці XX ст. з видобутку кам'яного і бурого вугілля, мідної руди, сірки, кам. солі, а також ряду інш. к.к. П. займала одне з провідних місць у світі (див. табл. 1, 2 і 3). Загалом добувається близько 400 млн т сировини, з цієї кількості 40 % становить кам'яне вугілля, 35 % пісок і гравій, а також буре вугілля і вапняк. Частка гірничої промисловості у ВВП становить 2,3 % (на 1998-99 рр.). У ній зайнято 271600 чол. На початку XXI ст. простежується тенденція до загального зменшення видобутку мінеральної сировини в Польщі. Виняток складають (2001 до 2000): нафта (+16.3 %), мідна руда (+6 %), срібло (+4 %) і природний газ (+4.2 %). Загалом збут мінеральної сировини у 2001/2000 зменшився на 4.9 %. При цьому, однак, частка гірничодобувної галузі в індустріальному збуті загалом залишилася стабільною — на рівні 5.6 %.
Таблиця 1. — Гірнича промисловість Польщі у 1999 р, частка та її місце у світі
Корисна копалина або продукт | Видобуток (виробництво) | Частка у світі, % | Місце у світі |
116,0 млн т. | 3,3 | 7 | |
62,8 млн т. | 6,9 | 4 | |
441,0 тис.т. | 3,2 | 9 | |
173,0 тис.т. | 2,3 | 18 | |
64,3 тис.т. | - | - | |
1,4 млн т. | 2,7 | 8 | |
4,0 млн т. | - | - |
Таблиця 2. Видобуток руди та виплавка металів у 1999 р. у Польщі
Мінеральна сировина та металопродукція | Обсяг, тис. т |
8770 | |
65 | |
4 | |
47 | |
Свинець/видобуток | 61 |
Свинець/виплавка | 70 |
Цинк/видобуток | 153 |
Цинк/виплавка | 178 |
Мідь/видобуток | 461 |
Мідь/рафінована | 470 |
Золото, кг | 409 |
Срібло, кг | 1096 |
Таблиця 3. — Динаміка видобутку основних мінералів і виробництва металів в Польщі, тис.т*
Мінерали і метали | 1999 | 2000 | 2001 |
112 000 | 103 172 | 103 897 | |
60 800 | 59 460 | 59 541 | |
425 | 653 | 759 | |
Природний газ (млн м³.) | 4 741 | 4 952 | 5 175 |
Чавунні болванки | 5 233 | 6 492 | 5 440 |
Прокат (сталь) | 6 917 | 7 700 | 6 680 |
8 848 | 10 504 | 8 814 | |
5 088 | 4 500 | 4 600 | |
Свинець (рафінований) | 64,0 | 45,4 | 47,5 |
- в т.ч. електролітичний цинк | 177 66,5 | 161 н/д | 164 н/д |
46,5 | 46,9 | 44,72 | |
28 388 | 28 503 | 30 227 | |
Мідь (концентрат) | Н/д | 1 755 | 1 834 |
Мідь (рафінована) - в т.ч. електролітична мідь | 496 470 | 518 486 | 529 498 |
Срібло (т) | 1 096 | 1 144 | 1 190 |
Сірка (100 %)]] | 1 247 | 1 480 | 1 066 |
Сіль (всі види) - в т.ч. кам'яна сіль - сіль випарена | 4 212 923 725 | 4 307 849 735 | 4 000 786 730 |
15 555 | 15 046 | 11 918 |
* Mining Annual Review 2002
Окремі галузі
Нафта. — осн. райони нафтовидобутку Карпати, Передкарпаття і Польська низовина виснажені. При їх експлуатації використовуються вторинні і третинні методи (закачування газу, використання ПАР, полімерне і законтурне заводнення, внутрішньопластове горіння). Оскільки поклади нафти (14 млн т на 1999) невеликі, то вони не відіграють значної ролі у господарстві країни. Найбільші поклади нафти розташовані на дні Балтійського моря (близько 70 км на північ від Розевії). Крім цього, експлуатуються невеликі поклади у Кросненсько-Ясельському нафтовому районі, Щецинському узбережжі (Камень Поморскі, Висока Каменска), Кошалінському (Карліно), у західній частині Великопольщі. Ведуться інтенсивні пошуки нових покладів (особливо у Балтійському морі). У цих пошуках беруть участь також зарубіжні підприємства.
У 1981 Польща імпортувала з СРСР бл. 17,4 млн т нафти і нафтопродуктів. У 1996, внаслідок об'єднання семи державних нафтопереробних заводів і мережі автозаправних станцій, була створена компанія «Нафта польська». Деякі нафтопереробні заводи частково приватизовані; бл. 30 % їх акцій продано іноземним інвесторам. У нафтовому секторі Польщі спостерігається тенденція до залучення іноземного капіталу. Фірми з іноземним капіталом мають на 2001 р. в країні вже 120 нафтогазових концесій. Основні з них — Apache Corporation, FX Energy Inc., Texaco.
Природний газ. Видобуток та споживання природного газу в П. у 1999 відповідно становив: 4,4 та 10,3 млрд м3. Таким чином, власний газовидобуток задовольняє 40 % внутрішніх потреб. Прогноз споживання газу в П. на 2005 г. — 15.5 млрд куб.м. Видобуток природного газу ускладнюється високим вмістом азоту (20-30 %) і сірководнів. Запаси газу на родов. у Карпатах виснажені (до 90 %). Глиб. залягання прогнозних запасів 3-5 тис. м. Перспективними вважаються г.п. кембрію зони шельфу Балтійського м., де відкриті пром. родов. нафти. Польський газовий ринок залежить від імпорту. Відповідальна за весь газовий сектор країни акціонерна компанія Polish Oil & Gas (POGC). Польща імпортує газ з Росії (64 % необхідного країні газу у 2000), Нідерландів, Норвегії. Контракти з Росією Польща уклала до 2020 р. Планується будівництво газопроводу з Норвегії продуктивністю для Польщі в 5 млрд м³ газу на рік (з 2007), а також імпорт в Польщу зрідженого природного газу з Катару, Нігерії, Норвегії і Алжиру.
Вугільна промисловість. Вугілля — основне джерело енергії для польської економіки. З видобутку вугілля П. в 2001 р займає 7-е місце у світі. Динаміка видобутку кам'яного вугілля (млн т): 1990 — 148; 1994 — 134; 1998 — 117; 1999 — 112; 2000 — 110; 2001 — 102,0 млн т. (за Є.Кіцкі, доповідь 10.10.2002, Алчевськ). У експлуатації знаходяться родов. Нижньосілезького, Верхньосілезького і Люблінського кам'яновугільних басейнів. Осн. пром. значення має Верхньосілезький басейн. Нижньосілезький бас. — найбільш старий і відпрацьований, тому значення його меншає (розроблявся головним чином до 1997 р.). Люблінський бас. освоюється. У 1975 було почато будівництво кар'єра «Белхатув» з проектною потужністю 40 млн т вугілля на рік. У 1986 р. в П. діяло 69 шахт, більшість яких знаходилася на тер. Верхньосілезького пром. району. Шахти високомеханізовані — понад 85 % обсягу продукції добувалося в комплексно-механізованих лавах. Збагачення — в гравітаційних сепараторах, відсадочних машинах і флотацією. Реструктуризація гірничої галузі в П. триває з 1989 р. У 1993 р. існувала реальна загроза банкрутства галузі. В результаті реформи ліквідовано 29 шахт, понад 150 стволів, майже 3 тис. км виробок. Кількість видобувних лав зменшилася з 861 в 1989 р до 146 в 2002 р. Видобуток з лави збільшено з 863 т/добу (1989) до 2744 т/добу (2002). Державна дотація на реформу кам'яновугільної промисловості в 1998—2000 рр. склала 4358,8 млн злотих. В результаті реструктуризації чистий фінансовий результат (неттл) кам'яновугільної промисловості з 2001 року став позитивним. У 2003—2006 рр. прогнозується подальше зменшення видобутку вугілля до 100,6 млн т. на рік. Кількість діючих лав зменшиться до 93. До 2015 р. планується побудувати тільки одну нову шахту.
Буре вугілля, що знаходиться передусім у західній і центральній Польщі, видобувається відкритим способом у Турошівському, Белхатівському, Конінському районах бурого вугілля. Намічене збільшення видобутку лігніту до 86 млн т в 2015 р. для використанні на ТЕС [Энергобизнес. — 1999. — № 34. — С. 33-34].
Найбільша в країні вугільна шахта Пяст знаходиться в місті Нови-Берун, на південь від Катовиць; видобуток вугілля в ній ведеться з 1975. Запаси бурого вугілля (лігніту), яке добувається в центральному (Малінец, Адамув) і південно-західному (Турошув, Жари) районах Польщі, оцінюються в 14 млрд т.
Залізо і сталь. На початку XXI ст. виробництво заліза і сталі в П. мало тенденцію до зниження. У 2001 це зниження склало більш ніж 16 %. Виробництво заліза і сталі в Польщі переважно основане на імпортній сировині, вітчизняні резерви залізної руди виснажені. Імпорт залізних руд і концентратів в першій половині 2001 становив 3.6 млн т проти 3.11 млн т за той же період у 2000 (+15.8 %), що у грошовому вимірі майже US$95 млн. Імпорт залізорудної сировини здійснювався переважно з України, Бразилії і Росії. Імпорт феросплавів за перші шість місяців 2001 становив 55 759 т (на US$32.8 млн), що порівняно з US$42 млн за той же період 2000 суттєво менше (-22 %) і прийшов переважно від Словенії, Франції, Норвегії і України. Імпорт Залізного металобрухту і скрапу в 2001 дорівнював 586 580 т на US$55.6 млн. Виробництво чавунних болванок і феросплавів зменшилося у 2001 р (до 2000) на 16 % — до 5.44 млн т. Виробництво сирої сталі теж зменшене на 16.0 %, до 8.8 млн т проти 10.5 млн т у 2000. Виробництво сталі-прокату у 2001 — 6.37 млн т проти 7.47 млн т у 2000 (-14.8 %). Експорт феросплавів за перше півріччя 2001 був 29 тис.т на майже US$13.4 млн. (у 2000 р. — 49,18 тис.т на US$28.5 млн) [Mining Annual Review 2002].
Мідь. В кінці XX ст. розроблялися осадові родов. Північно-Судетської мульди і Передсудетської монокліналі, що утворюють Лєгніцко-Глогувський міднорудний район, який складає основу сировинної бази мідної промисловості країни. Розробка родов. цього району розпочата в 1963. Розробки ведуться підземним способом на глиб. бл. 1000 м. При збагаченні мідної руди використовують дроблення в кульових млинах, флотацію, фільтрацію, згущення. Галузь повністю задовольняє потреби народного господарства країни в міді і частково експортує цей продукт.
За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в Польщі видобуто 480(464) тис. т Cu в руді (9-е місце після Чилі, США, Індонезії, Австралії, Канади, Перу, Росії, Китаю), у світі за той же час видобуто 13,082 (12,6) млн т Cu в руді. За даними [Mining Annual Review 2002] у 2000 р вироблено 1.8 млн т мідних концентратів, 529 рафінованої міді (проти 518 тис.т в 2000), 498,0 тис.т електролітичної міді (проти 486,0 тис.т в 2000). Мідна руда була видобута на трьох великих підземних рудниках — Лубін (Lubin), Полковіце-Сєрощовіце (Polkowice-Sieroszowice) і Рудна (Rudna) та перероблена на мідеплавильних заводах в Лєгніце і Глогув.
Видобуток свинцево-цинкових руд. У 1998 р видобуток цинку в рудах становив 173 тис.т. (2,3 % світового) — 18-е місце у світі. Пром. родов. знаходяться в Сілезько-Краківському басейні. Сульфідні руди добувають на шахтах «Болеслав» (з 1953), «Тшебьонка» (з 1962), «Поможани» (з 1968), «Ожьог-Бяли» і «Домбровка» (з 1970).
Крім того, цинкові руди і концентрати імпортують, переважно з Румунії, Гондурасу і Чилі. У першому півріччі 2001 імпортовано бл. 55,386 тис.т цинкової руди і концентрату на US$12.5 млн. Імпорт свинцю в першій половині 2001 становив 13,716 тис.т на US$8.06 млн. (з Німеччини, Румунії і Швеції).
Експорт цинку і цинкових продуктів в першій половині 2001 становив 46,762 тис.т на US$50.3 млн. (проти 44,439 тис.т, US$53.74 в першій половині 2000). Країни-імпортери польського цинку: Німеччина, Чехія і Словаччина [Mining Annual Review 2002]. Алюміній. Імпорт алюмінію і алюмінієвих продуктів за перше півріччя 2001 р становив 143,792 тис.т на майже US$380 млн. (проти 146,0 тис. т, US$376 млн за той же період 2000). Експорт алюмінію за перше півріччя 2001 був 114,629 тис.т, що склало майже US$262 млн [Mining Annual Review 2002].
Срібло. Експорт срібла за перше півріччя 2001 р становив 563 т на US$81 млн і пішов переважно до Великої Британії (240 т), Німеччини (203 т) і Бельгії (90 т) [Mining Annual Review 2002].
Нікель. Імпорт нікелю в перші шість місяців 2001 був 1059 т на US$8.7 млн, переважно з Росії, Німеччини і Фінляндії. Барит добувають на родов. в Станіславуві. У експлуатації знаходяться шахти «Богушув» і «Станіславув». Неметалічні індустріальні мінерали в Польщі — це переважно сірка і різні солі та 50 інших мінералів, які використовуються зокрема в будівництві, як металургійні додатки тощо.
Кам'яна сіль. Видобуток кам'яної солі повністю забезпечує потреби країни і частково експортується. Розробка родов. ведеться в осн. свердловинним способом (методом підземного розчинення) і шахтним із застосуванням буропідривних робіт та методу підземного вилуговування. Понад 100 р. в експлуатації знаходяться шахти «Іновроцлав», «Бохня» і «Вєлічка», а також нова ш. «Сєдлєц-Мощеніца» в яких видобуток ведеться методом вилуговування, з 1964 працює ш. «Клодава», де кам. сіль добувається сухим методом. Свердловинний метод застосовують на шахтах «Гура» (з 1968), «Барич-Лєнжковіце» (з 1968), «Могільно» (з 1986).
Сірка. За виробництвом техн. сірки П. займає одне з провідних місць у світі. У 1998 р видобуток сірки в П. становив 1,4 млн т. (2,7 % світового) — 8-е місце у світі. У 2001 — 1.07 млн т і має тенденцію до зменшення. Видобуток сірки ведеться комбінованим способом (відкритим та свердловинним) на Тарнобжегському родов. Крім того, діють шахти в Гжибувє, Тарнобжегє, Смолінце, Осєкє. Бл. 90 % всієї сірки видобувають свердловинним методом. Сірка, що добувається в кар'єрі «Махув», збагачується флотацією. При збагаченні застосовується також фільтрація, ґранулювання і масляна флотація.
Експорт сірки за перше півріччя 2001 становив 501 674 t на US$18.9 млн проти 486 233 т на US$21.6 млн за той же період в 2000 [Mining Annual Review 2002].
Видобуток нерудних буд. м-лів в кінці XX ст. становив бл. 44 % від обсягу видобутку всієї гірничодобувної промисловості в П. У експлуатації знаходилися 2450 кар'єра. Глибина розробки в пухких породах до 30 м, в міцних — до 120 м. Розробляються в осн. осадові породи, частка магматичних порід становить всього 6 % від видобутку. Нерудна сировина добувається г.ч. в Судетах (магматичні породи) і Свентокшиських горах (карбонатні породи).
Видобуток нерудних матеріалів у Польщі в 1999 р. (тис.т): бентоніт — 2, діатоміт — 2, каолін — 70, магнезит — 38, кам. сіль — 3284. Видобуток деяких інших неметалічних та індустріальних мінералів за 2000 р: ангідрит 284 700 т (+20.2 %); вапняк 29.8 млн т (+17.8 %); вапно 2.2 млн т (+3.6 %); гіпс 0.99 млн т (+7.9 %); доломіт 2.2 млн т (+15.1 %); сланець 384 100 т (+75.1 %); кремнезем і кварцові піски 2.9 млн т (+17.2 %); природний будівельний пісок 21.6 млн т (0 %); вогнетривкі глини 190,4 тис.т (+10.3 %); інші глини 1.34 млн т (+16.4 %); кварцит 76,7 тис.т (+2.9 %); і кварц 52,2 тис.т [Mining Annual Review 2002].
Виробництво цементу в 2001 склало 11.9 млн т проти 15 млн т в 2000 (-20.8 %). Експорт цементу за перше півріччя 2001 був 467 тис.т, який оцінюється в майже US$17.5 млн, а імпорт протягом того ж періоду — 330 тис.т [Mining Annual Review 2002].
Гірниче машинобудування
Польща має розвинену пром-сть по випуску гірн. машин і обладнання, яка задовольняє потреби країни і дозволяє експортувати продукцію. Виготовляються очисні і прохідницькі комбайни, вугільні струги, шахтні навантажувачі, конвеєри, підвісні рейкові дороги, механізоване кріплення, шахтні вагонетки, лебідки, бурові верстати, насоси і вентилятори, агрегати для піноутворення і зволоження пластів, підіймальні машини, кліті, шахтні скіпи і копри, обладнання для збагачення корисних копалин.
Наука та підготовка кадрів
Підготовку гірн. інженерів здійснюють Гірничо-металургійна академія ім. Ст. Сташиця (Краків, з 1919) і Сілезький політехн. інститут (з 1945). Крім того, існують ф-ти у політехн. вузах у Вроцлаві, Любліні і Кракові. У систему Польської АН входить Інститут механіки г.п. НДІ мають власну базу, це Головний інститут гірничої справи в Катовицях, Центр. науково-проектний інститут кар'єрних розробок (м. Вроцлав). Наук. дослідження в галузі геології ведуть: Геол. інститут Мін-ва охорони навколишнього середовища і природних ресурсів у Варшаві (створений в 1919) з філіями в Кельцях, Кракові, Сосновці, Вроцлаві, Сопоті, Геол. інститут Польської АН (1980) і НД центр геол. техніки у Варшаві (1953).
Періодична преса
Наприкінці XX ст. в П. видавалося 20 журналів, присвячених гірн. і геол. тематиці. Гол. журнали в галузі гірн. справи: «Przegląd Gorniczy» (з 1903), «Górnictwo» (з 1954), «Archiwum Górnictwa» (з 1956), «Mechanizacja u Automatyzacia Górnictwa» (з 1963), «Ochrona Terenów Górniczych» (з 1967). Крім того, кожна галузь гірн. справи має власний техн. журнал. Осн. журнали в галузі геології: «Biuletyn Państwowego Instytutu Geologicznego» (з 1938), «Pocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego» (з 1923), «Archiwum Mineralogiczne» (з 1925), «Acta Geologica Polonica» (з 1950), «Przegląd Geologiczny» (з 1953), «Kwartalnik Geologiczny» (з 1957), «Mineralogia Polonica» (з 1970).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Корисні копалини і гірнича промисловість Польщі / В. Білецький // Донец. вісн. Наук. т-ва ім. Шевченка. Т. 9 : Техніка, гірнича справа, хімія, медицина, біологія. — Донецьк, 2005. — С. 71–85
- Вугільна промисловість України і Польщі: сучасний стан та перспективи / Володимир Білецький, Анна Козловська // Схід. — 2008. — № 7. — С. 3–10
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Girnicha promislovist Polshi Koper stvola Warszawa na shahti KWK Katowice v Katovicyah Zagalna harakteristikaGirnicha promislovist zajmaye vazhlive misce v ekonomici krayini Naprikinci XX st z vidobutku kam yanogo i burogo vugillya midnoyi rudi sirki kam soli a takozh ryadu insh k k P zajmala odne z providnih misc u sviti div tabl 1 2 i 3 Zagalom dobuvayetsya blizko 400 mln t sirovini z ciyeyi kilkosti 40 stanovit kam yane vugillya 35 pisok i gravij a takozh bure vugillya i vapnyak Chastka girnichoyi promislovosti u VVP stanovit 2 3 na 1998 99 rr U nij zajnyato 271600 chol Na pochatku XXI st prostezhuyetsya tendenciya do zagalnogo zmenshennya vidobutku mineralnoyi sirovini v Polshi Vinyatok skladayut 2001 do 2000 nafta 16 3 midna ruda 6 sriblo 4 i prirodnij gaz 4 2 Zagalom zbut mineralnoyi sirovini u 2001 2000 zmenshivsya na 4 9 Pri comu odnak chastka girnichodobuvnoyi galuzi v industrialnomu zbuti zagalom zalishilasya stabilnoyu na rivni 5 6 Tablicya 1 Girnicha promislovist Polshi u 1999 r chastka ta yiyi misce u sviti Korisna kopalina abo produkt Vidobutok virobnictvo Chastka u sviti Misce u svitiKam yane vugillya 116 0 mln t 3 3 7Bure vugillya 62 8 mln t 6 9 4441 0 tis t 3 2 9Cink 173 0 tis t 2 3 18Olovo 64 3 tis t Sirka samorodna 1 4 mln t 2 7 8Kam yana sil 4 0 mln t Tablicya 2 Vidobutok rudi ta viplavka metaliv u 1999 r u Polshi Mineralna sirovina ta metaloprodukciya Obsyag tis t8770Feromarganec 65Ferohrom 4Alyuminij 47Svinec vidobutok 61Svinec viplavka 70Cink vidobutok 153Cink viplavka 178Mid vidobutok 461Mid rafinovana 470Zoloto kg 409Sriblo kg 1096 Tablicya 3 Dinamika vidobutku osnovnih mineraliv i virobnictva metaliv v Polshi tis t Minerali i metali 1999 2000 2001Kam yane vugillya 112 000 103 172 103 897Bure vugillya 60 800 59 460 59 541Nafta 425 653 759Prirodnij gaz mln m 4 741 4 952 5 175Chavunni bolvanki 5 233 6 492 5 440Prokat stal 6 917 7 700 6 6808 848 10 504 8 814Svincevo cinkova ruda 5 088 4 500 4 600Svinec rafinovanij 64 0 45 4 47 5Cink v t ch elektrolitichnij cink 177 66 5 161 n d 164 n dAlyuminij 46 5 46 9 44 72Midna ruda 28 388 28 503 30 227Mid koncentrat N d 1 755 1 834Mid rafinovana v t ch elektrolitichna mid 496 470 518 486 529 498Sriblo t 1 096 1 144 1 190Sirka 100 1 247 1 480 1 066Sil vsi vidi v t ch kam yana sil sil viparena 4 212 923 725 4 307 849 735 4 000 786 730Cement 15 555 15 046 11 918 Mining Annual Review 2002Okremi galuziNafta osn rajoni naftovidobutku Karpati Peredkarpattya i Polska nizovina visnazheni Pri yih ekspluataciyi vikoristovuyutsya vtorinni i tretinni metodi zakachuvannya gazu vikoristannya PAR polimerne i zakonturne zavodnennya vnutrishnoplastove gorinnya Oskilki pokladi nafti 14 mln t na 1999 neveliki to voni ne vidigrayut znachnoyi roli u gospodarstvi krayini Najbilshi pokladi nafti roztashovani na dni Baltijskogo morya blizko 70 km na pivnich vid Rozeviyi Krim cogo ekspluatuyutsya neveliki pokladi u Krosnensko Yaselskomu naftovomu rajoni Shecinskomu uzberezhzhi Kamen Pomorski Visoka Kamenska Koshalinskomu Karlino u zahidnij chastini Velikopolshi Vedutsya intensivni poshuki novih pokladiv osoblivo u Baltijskomu mori U cih poshukah berut uchast takozh zarubizhni pidpriyemstva U 1981 Polsha importuvala z SRSR bl 17 4 mln t nafti i naftoproduktiv U 1996 vnaslidok ob yednannya semi derzhavnih naftopererobnih zavodiv i merezhi avtozapravnih stancij bula stvorena kompaniya Nafta polska Deyaki naftopererobni zavodi chastkovo privatizovani bl 30 yih akcij prodano inozemnim investoram U naftovomu sektori Polshi sposterigayetsya tendenciya do zaluchennya inozemnogo kapitalu Firmi z inozemnim kapitalom mayut na 2001 r v krayini vzhe 120 naftogazovih koncesij Osnovni z nih Apache Corporation FX Energy Inc Texaco Prirodnij gaz Vidobutok ta spozhivannya prirodnogo gazu v P u 1999 vidpovidno stanoviv 4 4 ta 10 3 mlrd m3 Takim chinom vlasnij gazovidobutok zadovolnyaye 40 vnutrishnih potreb Prognoz spozhivannya gazu v P na 2005 g 15 5 mlrd kub m Vidobutok prirodnogo gazu uskladnyuyetsya visokim vmistom azotu 20 30 i sirkovodniv Zapasi gazu na rodov u Karpatah visnazheni do 90 Glib zalyagannya prognoznih zapasiv 3 5 tis m Perspektivnimi vvazhayutsya g p kembriyu zoni shelfu Baltijskogo m de vidkriti prom rodov nafti Polskij gazovij rinok zalezhit vid importu Vidpovidalna za ves gazovij sektor krayini akcionerna kompaniya Polish Oil amp Gas POGC Polsha importuye gaz z Rosiyi 64 neobhidnogo krayini gazu u 2000 Niderlandiv Norvegiyi Kontrakti z Rosiyeyu Polsha uklala do 2020 r Planuyetsya budivnictvo gazoprovodu z Norvegiyi produktivnistyu dlya Polshi v 5 mlrd m gazu na rik z 2007 a takozh import v Polshu zridzhenogo prirodnogo gazu z Kataru Nigeriyi Norvegiyi i Alzhiru Vidobutok ta import vugillya u krayinah Yevropi Vugilna promislovist Vugillya osnovne dzherelo energiyi dlya polskoyi ekonomiki Z vidobutku vugillya P v 2001 r zajmaye 7 e misce u sviti Dinamika vidobutku kam yanogo vugillya mln t 1990 148 1994 134 1998 117 1999 112 2000 110 2001 102 0 mln t za Ye Kicki dopovid 10 10 2002 Alchevsk U ekspluataciyi znahodyatsya rodov Nizhnosilezkogo Verhnosilezkogo i Lyublinskogo kam yanovugilnih basejniv Osn prom znachennya maye Verhnosilezkij basejn Nizhnosilezkij bas najbilsh starij i vidpracovanij tomu znachennya jogo menshaye rozroblyavsya golovnim chinom do 1997 r Lyublinskij bas osvoyuyetsya U 1975 bulo pochato budivnictvo kar yera Belhatuv z proektnoyu potuzhnistyu 40 mln t vugillya na rik U 1986 r v P diyalo 69 shaht bilshist yakih znahodilasya na ter Verhnosilezkogo prom rajonu Shahti visokomehanizovani ponad 85 obsyagu produkciyi dobuvalosya v kompleksno mehanizovanih lavah Zbagachennya v gravitacijnih separatorah vidsadochnih mashinah i flotaciyeyu Restrukturizaciya girnichoyi galuzi v P trivaye z 1989 r U 1993 r isnuvala realna zagroza bankrutstva galuzi V rezultati reformi likvidovano 29 shaht ponad 150 stvoliv majzhe 3 tis km virobok Kilkist vidobuvnih lav zmenshilasya z 861 v 1989 r do 146 v 2002 r Vidobutok z lavi zbilsheno z 863 t dobu 1989 do 2744 t dobu 2002 Derzhavna dotaciya na reformu kam yanovugilnoyi promislovosti v 1998 2000 rr sklala 4358 8 mln zlotih V rezultati restrukturizaciyi chistij finansovij rezultat nettl kam yanovugilnoyi promislovosti z 2001 roku stav pozitivnim U 2003 2006 rr prognozuyetsya podalshe zmenshennya vidobutku vugillya do 100 6 mln t na rik Kilkist diyuchih lav zmenshitsya do 93 Do 2015 r planuyetsya pobuduvati tilki odnu novu shahtu Bure vugillya sho znahoditsya peredusim u zahidnij i centralnij Polshi vidobuvayetsya vidkritim sposobom u Turoshivskomu Belhativskomu Koninskomu rajonah burogo vugillya Namichene zbilshennya vidobutku lignitu do 86 mln t v 2015 r dlya vikoristanni na TES Energobiznes 1999 34 S 33 34 Najbilsha v krayini vugilna shahta Pyast znahoditsya v misti Novi Berun na pivden vid Katovic vidobutok vugillya v nij vedetsya z 1975 Zapasi burogo vugillya lignitu yake dobuvayetsya v centralnomu Malinec Adamuv i pivdenno zahidnomu Turoshuv Zhari rajonah Polshi ocinyuyutsya v 14 mlrd t Zalizo i stal Na pochatku XXI st virobnictvo zaliza i stali v P malo tendenciyu do znizhennya U 2001 ce znizhennya sklalo bilsh nizh 16 Virobnictvo zaliza i stali v Polshi perevazhno osnovane na importnij sirovini vitchiznyani rezervi zaliznoyi rudi visnazheni Import zaliznih rud i koncentrativ v pershij polovini 2001 stanoviv 3 6 mln t proti 3 11 mln t za toj zhe period u 2000 15 8 sho u groshovomu vimiri majzhe US 95 mln Import zalizorudnoyi sirovini zdijsnyuvavsya perevazhno z Ukrayini Braziliyi i Rosiyi Import ferosplaviv za pershi shist misyaciv 2001 stanoviv 55 759 t na US 32 8 mln sho porivnyano z US 42 mln za toj zhe period 2000 suttyevo menshe 22 i prijshov perevazhno vid Sloveniyi Franciyi Norvegiyi i Ukrayini Import Zaliznogo metalobruhtu i skrapu v 2001 dorivnyuvav 586 580 t na US 55 6 mln Virobnictvo chavunnih bolvanok i ferosplaviv zmenshilosya u 2001 r do 2000 na 16 do 5 44 mln t Virobnictvo siroyi stali tezh zmenshene na 16 0 do 8 8 mln t proti 10 5 mln t u 2000 Virobnictvo stali prokatu u 2001 6 37 mln t proti 7 47 mln t u 2000 14 8 Eksport ferosplaviv za pershe pivrichchya 2001 buv 29 tis t na majzhe US 13 4 mln u 2000 r 49 18 tis t na US 28 5 mln Mining Annual Review 2002 Mid V kinci XX st rozroblyalisya osadovi rodov Pivnichno Sudetskoyi muldi i Peredsudetskoyi monoklinali sho utvoryuyut Lyegnicko Gloguvskij midnorudnij rajon yakij skladaye osnovu sirovinnoyi bazi midnoyi promislovosti krayini Rozrobka rodov cogo rajonu rozpochata v 1963 Rozrobki vedutsya pidzemnim sposobom na glib bl 1000 m Pri zbagachenni midnoyi rudi vikoristovuyut droblennya v kulovih mlinah flotaciyu filtraciyu zgushennya Galuz povnistyu zadovolnyaye potrebi narodnogo gospodarstva krayini v midi i chastkovo eksportuye cej produkt Za ocinkoyu Geologichnoyi sluzhbi SShA v 2000 r v duzhkah dani za 1999 r v Polshi vidobuto 480 464 tis t Cu v rudi 9 e misce pislya Chili SShA Indoneziyi Avstraliyi Kanadi Peru Rosiyi Kitayu u sviti za toj zhe chas vidobuto 13 082 12 6 mln t Cu v rudi Za danimi Mining Annual Review 2002 u 2000 r virobleno 1 8 mln t midnih koncentrativ 529 rafinovanoyi midi proti 518 tis t v 2000 498 0 tis t elektrolitichnoyi midi proti 486 0 tis t v 2000 Midna ruda bula vidobuta na troh velikih pidzemnih rudnikah Lubin Lubin Polkovice Syeroshovice Polkowice Sieroszowice i Rudna Rudna ta pereroblena na mideplavilnih zavodah v Lyegnice i Gloguv Vidobutok svincevo cinkovih rud U 1998 r vidobutok cinku v rudah stanoviv 173 tis t 2 3 svitovogo 18 e misce u sviti Prom rodov znahodyatsya v Silezko Krakivskomu basejni Sulfidni rudi dobuvayut na shahtah Boleslav z 1953 Tshebonka z 1962 Pomozhani z 1968 Ozhog Byali i Dombrovka z 1970 Krim togo cinkovi rudi i koncentrati importuyut perevazhno z Rumuniyi Gondurasu i Chili U pershomu pivrichchi 2001 importovano bl 55 386 tis t cinkovoyi rudi i koncentratu na US 12 5 mln Import svincyu v pershij polovini 2001 stanoviv 13 716 tis t na US 8 06 mln z Nimechchini Rumuniyi i Shveciyi Eksport cinku i cinkovih produktiv v pershij polovini 2001 stanoviv 46 762 tis t na US 50 3 mln proti 44 439 tis t US 53 74 v pershij polovini 2000 Krayini importeri polskogo cinku Nimechchina Chehiya i Slovachchina Mining Annual Review 2002 Alyuminij Import alyuminiyu i alyuminiyevih produktiv za pershe pivrichchya 2001 r stanoviv 143 792 tis t na majzhe US 380 mln proti 146 0 tis t US 376 mln za toj zhe period 2000 Eksport alyuminiyu za pershe pivrichchya 2001 buv 114 629 tis t sho sklalo majzhe US 262 mln Mining Annual Review 2002 Sriblo Eksport sribla za pershe pivrichchya 2001 r stanoviv 563 t na US 81 mln i pishov perevazhno do Velikoyi Britaniyi 240 t Nimechchini 203 t i Belgiyi 90 t Mining Annual Review 2002 Nikel Import nikelyu v pershi shist misyaciv 2001 buv 1059 t na US 8 7 mln perevazhno z Rosiyi Nimechchini i Finlyandiyi Barit dobuvayut na rodov v Stanislavuvi U ekspluataciyi znahodyatsya shahti Bogushuv i Stanislavuv Nemetalichni industrialni minerali v Polshi ce perevazhno sirka i rizni soli ta 50 inshih mineraliv yaki vikoristovuyutsya zokrema v budivnictvi yak metalurgijni dodatki tosho Kam yana sil Vidobutok kam yanoyi soli povnistyu zabezpechuye potrebi krayini i chastkovo eksportuyetsya Rozrobka rodov vedetsya v osn sverdlovinnim sposobom metodom pidzemnogo rozchinennya i shahtnim iz zastosuvannyam buropidrivnih robit ta metodu pidzemnogo vilugovuvannya Ponad 100 r v ekspluataciyi znahodyatsya shahti Inovroclav Bohnya i Vyelichka a takozh nova sh Syedlyec Moshenica v yakih vidobutok vedetsya metodom vilugovuvannya z 1964 pracyuye sh Klodava de kam sil dobuvayetsya suhim metodom Sverdlovinnij metod zastosovuyut na shahtah Gura z 1968 Barich Lyenzhkovice z 1968 Mogilno z 1986 Sirka Za virobnictvom tehn sirki P zajmaye odne z providnih misc u sviti U 1998 r vidobutok sirki v P stanoviv 1 4 mln t 2 7 svitovogo 8 e misce u sviti U 2001 1 07 mln t i maye tendenciyu do zmenshennya Vidobutok sirki vedetsya kombinovanim sposobom vidkritim ta sverdlovinnim na Tarnobzhegskomu rodov Krim togo diyut shahti v Gzhibuvye Tarnobzhegye Smolince Osyekye Bl 90 vsiyeyi sirki vidobuvayut sverdlovinnim metodom Sirka sho dobuvayetsya v kar yeri Mahuv zbagachuyetsya flotaciyeyu Pri zbagachenni zastosovuyetsya takozh filtraciya granulyuvannya i maslyana flotaciya Eksport sirki za pershe pivrichchya 2001 stanoviv 501 674 t na US 18 9 mln proti 486 233 t na US 21 6 mln za toj zhe period v 2000 Mining Annual Review 2002 Vidobutok nerudnih bud m liv v kinci XX st stanoviv bl 44 vid obsyagu vidobutku vsiyeyi girnichodobuvnoyi promislovosti v P U ekspluataciyi znahodilisya 2450 kar yera Glibina rozrobki v puhkih porodah do 30 m v micnih do 120 m Rozroblyayutsya v osn osadovi porodi chastka magmatichnih porid stanovit vsogo 6 vid vidobutku Nerudna sirovina dobuvayetsya g ch v Sudetah magmatichni porodi i Sventokshiskih gorah karbonatni porodi Vidobutok nerudnih materialiv u Polshi v 1999 r tis t bentonit 2 diatomit 2 kaolin 70 magnezit 38 kam sil 3284 Vidobutok deyakih inshih nemetalichnih ta industrialnih mineraliv za 2000 r angidrit 284 700 t 20 2 vapnyak 29 8 mln t 17 8 vapno 2 2 mln t 3 6 gips 0 99 mln t 7 9 dolomit 2 2 mln t 15 1 slanec 384 100 t 75 1 kremnezem i kvarcovi piski 2 9 mln t 17 2 prirodnij budivelnij pisok 21 6 mln t 0 vognetrivki glini 190 4 tis t 10 3 inshi glini 1 34 mln t 16 4 kvarcit 76 7 tis t 2 9 i kvarc 52 2 tis t Mining Annual Review 2002 Virobnictvo cementu v 2001 sklalo 11 9 mln t proti 15 mln t v 2000 20 8 Eksport cementu za pershe pivrichchya 2001 buv 467 tis t yakij ocinyuyetsya v majzhe US 17 5 mln a import protyagom togo zh periodu 330 tis t Mining Annual Review 2002 Girniche mashinobuduvannyaPolsha maye rozvinenu prom st po vipusku girn mashin i obladnannya yaka zadovolnyaye potrebi krayini i dozvolyaye eksportuvati produkciyu Vigotovlyayutsya ochisni i prohidnicki kombajni vugilni strugi shahtni navantazhuvachi konveyeri pidvisni rejkovi dorogi mehanizovane kriplennya shahtni vagonetki lebidki burovi verstati nasosi i ventilyatori agregati dlya pinoutvorennya i zvolozhennya plastiv pidijmalni mashini kliti shahtni skipi i kopri obladnannya dlya zbagachennya korisnih kopalin Nauka ta pidgotovka kadrivPidgotovku girn inzheneriv zdijsnyuyut Girnicho metalurgijna akademiya im St Stashicya Krakiv z 1919 i Silezkij politehn institut z 1945 Krim togo isnuyut f ti u politehn vuzah u Vroclavi Lyublini i Krakovi U sistemu Polskoyi AN vhodit Institut mehaniki g p NDI mayut vlasnu bazu ce Golovnij institut girnichoyi spravi v Katovicyah Centr naukovo proektnij institut kar yernih rozrobok m Vroclav Nauk doslidzhennya v galuzi geologiyi vedut Geol institut Min va ohoroni navkolishnogo seredovisha i prirodnih resursiv u Varshavi stvorenij v 1919 z filiyami v Kelcyah Krakovi Sosnovci Vroclavi Sopoti Geol institut Polskoyi AN 1980 i ND centr geol tehniki u Varshavi 1953 Periodichna presaNaprikinci XX st v P vidavalosya 20 zhurnaliv prisvyachenih girn i geol tematici Gol zhurnali v galuzi girn spravi Przeglad Gorniczy z 1903 Gornictwo z 1954 Archiwum Gornictwa z 1956 Mechanizacja u Automatyzacia Gornictwa z 1963 Ochrona Terenow Gorniczych z 1967 Krim togo kozhna galuz girn spravi maye vlasnij tehn zhurnal Osn zhurnali v galuzi geologiyi Biuletyn Panstwowego Instytutu Geologicznego z 1938 Pocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego z 1923 Archiwum Mineralogiczne z 1925 Acta Geologica Polonica z 1950 Przeglad Geologiczny z 1953 Kwartalnik Geologiczny z 1957 Mineralogia Polonica z 1970 Div takozhGirnichomashinobudivna promislovist Polshi Korisni kopalini Polshi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Polshi Priroda Polshi Geologiya Polshi Ekonomika Polshi Gidrogeologiya Polshi Sejsmichnist Polshi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Korisni kopalini i girnicha promislovist Polshi V Bileckij Donec visn Nauk t va im Shevchenka T 9 Tehnika girnicha sprava himiya medicina biologiya Doneck 2005 S 71 85 Vugilna promislovist Ukrayini i Polshi suchasnij stan ta perspektivi Volodimir Bileckij Anna Kozlovska Shid 2008 7 S 3 10 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s