«Алхі́мік» (порт. O Alquimista) — роман бразильського письменника Пауло Коельйо, вперше опублікований у 1988 році. Написаний португальською мовою та перекладений сімдесяти однією мовою станом на 2011 рік.[]
Алхімік | ||||
---|---|---|---|---|
O Alquimista | ||||
Жанр | роман | |||
Форма | роман | |||
Автор | Пауло Коельйо | |||
Мова | португальська | |||
Опубліковано | 1988 року | |||
Країна | Бразилія | |||
Видавництво | d | |||
Художник обкладинки | Мікеланджело да Караваджо | |||
Попередній твір | d | |||
Наступний твір | Бріда і d | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цей твір у Вікіцитатах | ||||
Роман «Алхімік», в основу якого покладено алегорію, розповідає про подорож пастуха з Андалусії до Єгипту, після повторюваних снів, які показували, що саме там він знайде свій скарб.
Книга набула статусу міжнародного бестселеру. За підрахунками Франс Прес, її продажі склали понад 65 мільйонів копій у понад 160 країнах світу, увійшовши до Книги рекордів Гіннеса за найбільшу кількість перекладів за життя автора.[]
В основі роману
Коельйо писав «Алхіміка» тільки два тижні в 1987 році. Він пояснив, що був здатний писати в такому темпі, тому що історію «вже написали в його душі». Основна історія «Алхіміка» постає в роботах інших авторів. У 1935 році Аргентинський письменник Хорхе Луїс Борхес опублікував розповідь під назвою «Історія двох мрійників», в якій двоє чоловіків мріють про скарб. З'явилася ще одна версія в перекладі Е. У. Лейна «Тисяча і одна ніч». Історія також з'явилася в творі Румі . Таку притчу можна знайти і в Єврейській Хасидській історії.
Назва
Назва роману досить проста і водночас незвичайна. Алхімія — середньовічне містичне вчення, спрямоване на пошук чудодійної речовини — «філософського каменя», за допомогою якого можна було б перетворити прості метали на золото, срібло та лікувати різні хвороби.
Умберто Еко відзначав: «А назва — це завжди компас, який вказує читачеві шлях до інтерпретації тексту».
«Алхімік» — назва символічна. Алхімія, як стверджував Коельйо, не обмежувалася пошуком Філософського Каменя або, як його іноді називали, «червоного лева», створенням Еліксиру Безсмертя. Один із героїв твору — Англієць — так і не зміг осягнути таємниць алхімії, тому що не розумів головного: справжній Алхімік — це той, хто збагнув Душу Світу і знайшов там призначені для себе скарби, тобто зрозумів свій шлях у житті.
Сюжет
«Алхімік» розповідає про подорож пастуха з Андалусії на ім'я Сантьяго. Сантьяго вірить, що його віщі, вирішує звернутися до ворожки аби з'ясувати їхнє значення. Вона розповідає про існування скарбу в Єгипетських пірамідах. Коли він виходив, ворожка зазначила, що якщо він знайде скарб — вона хоче його десяту частину.
На початку його подорожі він зустрічає старого короля, що переконує його продати овець та вирушити у подорож до Єгипту, а також розповідає його власне життя, зокрема, що він хотів здійснити у житті. Його слова: «Якщо ти чогось хочеш — увесь Всесвіт буде сприяти тому, щоб твоє бажання збулося» є глибиною філософії та стали головним девізом книги.
За час подорожі, він стикається з коханням, небезпекою, можливостями, невдачами та вивчає багато про самого себе та світ загалом. Під час того, як він мандрував, він зустрічає вродливу арабську жінку на ім'я Фатіма, яка пояснила йому, що якщо прислухатися серця — можна відшукати те, чого воно шукає.
Згодом Сантьяго зустрічає самотнього алхіміка, який розповідає йому про власний шлях. Він каже, що люди бажають знайти скарби свого власного шляху, але не сам шлях. Сантьяго відчував невпевненість у своїх бажаннях і прислухався до вчень алхіміка. Алхімік каже: «Той, хто не зрозуміє свого власного шляху — не збагне його вчення». Також зазначає, що скарб набагато цінніший, аніж золото.
Сантьяго
Головним героєм твору постає Сантьяго. Він мешкає поза сучасним розрахунком часу, в усіх епохах одночасно (квиток на пароплав із Іспанії в Африку можна купити будь-коли у касі, але пастух, що вміє читати, — велике диво). Почнемо з того, що, як постмодерний образ, він — літературний колаж, він з усіх усюд. Ім'я та характер герой «позичив» у старого рибалки Хемінгуея («Старий і море»). Як Жульєн Сорель («Червоне і чорне» Стендаля), він навчався в семінарії, але прагнення пізнати світ пересилює тяжіння до Бога. За допомогою гаманця з трьома старовинними золотими, що їх батько знайшов у полі, Сантьяго стає чабаном і подорожує. Тут невимушено з'являється асоціація з трьома золотими волосинами Крихітки Цахеса (Гофмана). «Тисяча й одна ніч» — основа повісті про мандри вівчара, про що Коельйо сам нагадав в останній книзі «Заїр».
Сантьяго — пастух. Хто в Біблії не був ним, не пас вівці чи то в батька, чи то в тестя? І Авель, і Авраам, і Мойсей, і цар Давид … В індійській традиції покровителем чабанів був сам Крішна, в грецькій — Аполлон, Геліос і Паріс, які, в свою чергу, самі пастухували. Божественними покровителями пастухів були Пан і Дафніс. Чабан через них пов'язаний із небом, із Богом, а через вівці — з тваринним і рослинним світом (навіть розуміє їхню мову), тому до пастуха зверталися за порадою, за ліками — травами, за прогнозом на врожай. Через відстороненість від громади та постійних мандрів на чабана часто дивилися як на характерника, чаклуна. Не забуваймо й про давню юдейську традицію: Бог — пастир, Земля — пасовисько, а люди — вівці, що їх доглядає і охороняє Бог. Можна дорівняти пастуха Сантьяго до «божественної дитини», до «героїчної дитини», до медіатора, що з'єднує Небо, Землю, Людей і Бога, до універсального образу, до архетипу.
Не залишаються помітними нашій увазі подорожі головного героя. Тут мандри та пригоди Сантьяго асоціюються із одіссеєю. Як Одіссей, чабан проходить своє магічне коло, упорядковує схему власного життя, знаходить скарби саме там, звідки розпочалася його подорож, у занехаяній напівзруйнованій церкві.
«Я завжди зможу знову стати чабаном, — подумав хлопець. — Я вмію пасти овець і ще не розучився це робити. А от нагода дійти до єгипетських Пірамід може більше не трапитись».
Українські переклади
- У 2000 році до української мови його «адаптував» співак і перекладач Віктор Морозов, який паралельно працював над англомовним Гаррі Поттером. Першою книгою, з якої він ознайомив українського читача, так і власне ознайомився сам, був роман «Алхімік». Розгорнувши оригінал, прочитавши його, В. Морозов кинувся перекладати: «Не знаючи, що буду робити з цим перекладом, не знаючи, хто опублікує, але відчуваючи, що повинен це зробити саме я».
- У 2018 році роман вийшов у перекладі Віктора Шовкуна.
Примітки
- Малицька, Наталя. . Україна молода. - 2002. - 26 жовтня (українською) . Архів оригіналу за 17 травня 2021.
Посилання
- Повний текст роману «Алхімік» Пауло Коельйо (укр.)
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Алхімік (роман) |
Ця стаття не містить . (січень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alhi mik port O Alquimista roman brazilskogo pismennika Paulo Koeljo vpershe opublikovanij u 1988 roci Napisanij portugalskoyu movoyu ta perekladenij simdesyati odniyeyu movoyu stanom na 2011 rik dzherelo AlhimikO AlquimistaZhanrromanFormaromanAvtorPaulo KoeljoMovaportugalskaOpublikovano1988 rokuKrayinaBraziliyaVidavnictvodHudozhnik obkladinkiMikelandzhelo da KaravadzhoPoperednij tvirdNastupnij tvirBrida i d Cej tvir u Vikishovishi Cej tvir u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Alhimik znachennya Roman Alhimik v osnovu yakogo pokladeno alegoriyu rozpovidaye pro podorozh pastuha z Andalusiyi do Yegiptu pislya povtoryuvanih sniv yaki pokazuvali sho same tam vin znajde svij skarb Kniga nabula statusu mizhnarodnogo bestseleru Za pidrahunkami Frans Pres yiyi prodazhi sklali ponad 65 miljoniv kopij u ponad 160 krayinah svitu uvijshovshi do Knigi rekordiv Ginnesa za najbilshu kilkist perekladiv za zhittya avtora dzherelo V osnovi romanuKoeljo pisav Alhimika tilki dva tizhni v 1987 roci Vin poyasniv sho buv zdatnij pisati v takomu tempi tomu sho istoriyu vzhe napisali v jogo dushi Osnovna istoriya Alhimika postaye v robotah inshih avtoriv U 1935 roci Argentinskij pismennik Horhe Luyis Borhes opublikuvav rozpovid pid nazvoyu Istoriya dvoh mrijnikiv v yakij dvoye cholovikiv mriyut pro skarb Z yavilasya she odna versiya v perekladi E U Lejna Tisyacha i odna nich Istoriya takozh z yavilasya v tvori Rumi V Bagdadi mriyuchi pro Kayir u Kayiri mriyuchi pro Bagdad Taku pritchu mozhna znajti i v Yevrejskij Hasidskij istoriyi NazvaNazva romanu dosit prosta i vodnochas nezvichajna Alhimiya serednovichne mistichne vchennya spryamovane na poshuk chudodijnoyi rechovini filosofskogo kamenya za dopomogoyu yakogo mozhna bulo b peretvoriti prosti metali na zoloto sriblo ta likuvati rizni hvorobi Umberto Eko vidznachav A nazva ce zavzhdi kompas yakij vkazuye chitachevi shlyah do interpretaciyi tekstu Alhimik nazva simvolichna Alhimiya yak stverdzhuvav Koeljo ne obmezhuvalasya poshukom Filosofskogo Kamenya abo yak jogo inodi nazivali chervonogo leva stvorennyam Eliksiru Bezsmertya Odin iz geroyiv tvoru Angliyec tak i ne zmig osyagnuti tayemnic alhimiyi tomu sho ne rozumiv golovnogo spravzhnij Alhimik ce toj hto zbagnuv Dushu Svitu i znajshov tam priznacheni dlya sebe skarbi tobto zrozumiv svij shlyah u zhitti Syuzhet Alhimik rozpovidaye pro podorozh pastuha z Andalusiyi na im ya Santyago Santyago virit sho jogo vishi virishuye zvernutisya do vorozhki abi z yasuvati yihnye znachennya Vona rozpovidaye pro isnuvannya skarbu v Yegipetskih piramidah Koli vin vihodiv vorozhka zaznachila sho yaksho vin znajde skarb vona hoche jogo desyatu chastinu Na pochatku jogo podorozhi vin zustrichaye starogo korolya sho perekonuye jogo prodati ovec ta virushiti u podorozh do Yegiptu a takozh rozpovidaye jogo vlasne zhittya zokrema sho vin hotiv zdijsniti u zhitti Jogo slova Yaksho ti chogos hochesh uves Vsesvit bude spriyati tomu shob tvoye bazhannya zbulosya ye glibinoyu filosofiyi ta stali golovnim devizom knigi Za chas podorozhi vin stikayetsya z kohannyam nebezpekoyu mozhlivostyami nevdachami ta vivchaye bagato pro samogo sebe ta svit zagalom Pid chas togo yak vin mandruvav vin zustrichaye vrodlivu arabsku zhinku na im ya Fatima yaka poyasnila jomu sho yaksho prisluhatisya sercya mozhna vidshukati te chogo vono shukaye Zgodom Santyago zustrichaye samotnogo alhimika yakij rozpovidaye jomu pro vlasnij shlyah Vin kazhe sho lyudi bazhayut znajti skarbi svogo vlasnogo shlyahu ale ne sam shlyah Santyago vidchuvav nevpevnenist u svoyih bazhannyah i prisluhavsya do vchen alhimika Alhimik kazhe Toj hto ne zrozumiye svogo vlasnogo shlyahu ne zbagne jogo vchennya Takozh zaznachaye sho skarb nabagato cinnishij anizh zoloto SantyagoGolovnim geroyem tvoru postaye Santyago Vin meshkaye poza suchasnim rozrahunkom chasu v usih epohah odnochasno kvitok na paroplav iz Ispaniyi v Afriku mozhna kupiti bud koli u kasi ale pastuh sho vmiye chitati velike divo Pochnemo z togo sho yak postmodernij obraz vin literaturnij kolazh vin z usih usyud Im ya ta harakter geroj pozichiv u starogo ribalki Hemingueya Starij i more Yak Zhulyen Sorel Chervone i chorne Stendalya vin navchavsya v seminariyi ale pragnennya piznati svit peresilyuye tyazhinnya do Boga Za dopomogoyu gamancya z troma starovinnimi zolotimi sho yih batko znajshov u poli Santyago staye chabanom i podorozhuye Tut nevimusheno z yavlyayetsya asociaciya z troma zolotimi volosinami Krihitki Cahesa Gofmana Tisyacha j odna nich osnova povisti pro mandri vivchara pro sho Koeljo sam nagadav v ostannij knizi Zayir Santyago pastuh Hto v Bibliyi ne buv nim ne pas vivci chi to v batka chi to v testya I Avel i Avraam i Mojsej i car David V indijskij tradiciyi pokrovitelem chabaniv buv sam Krishna v greckij Apollon Gelios i Paris yaki v svoyu chergu sami pastuhuvali Bozhestvennimi pokrovitelyami pastuhiv buli Pan i Dafnis Chaban cherez nih pov yazanij iz nebom iz Bogom a cherez vivci z tvarinnim i roslinnim svitom navit rozumiye yihnyu movu tomu do pastuha zvertalisya za poradoyu za likami travami za prognozom na vrozhaj Cherez vidstoronenist vid gromadi ta postijnih mandriv na chabana chasto divilisya yak na harakternika chakluna Ne zabuvajmo j pro davnyu yudejsku tradiciyu Bog pastir Zemlya pasovisko a lyudi vivci sho yih doglyadaye i ohoronyaye Bog Mozhna dorivnyati pastuha Santyago do bozhestvennoyi ditini do geroyichnoyi ditini do mediatora sho z yednuye Nebo Zemlyu Lyudej i Boga do universalnogo obrazu do arhetipu Ne zalishayutsya pomitnimi nashij uvazi podorozhi golovnogo geroya Tut mandri ta prigodi Santyago asociyuyutsya iz odisseyeyu Yak Odissej chaban prohodit svoye magichne kolo uporyadkovuye shemu vlasnogo zhittya znahodit skarbi same tam zvidki rozpochalasya jogo podorozh u zanehayanij napivzrujnovanij cerkvi Ya zavzhdi zmozhu znovu stati chabanom podumav hlopec Ya vmiyu pasti ovec i she ne rozuchivsya ce robiti A ot nagoda dijti do yegipetskih Piramid mozhe bilshe ne trapitis Ukrayinski perekladiU 2000 roci do ukrayinskoyi movi jogo adaptuvav spivak i perekladach Viktor Morozov yakij paralelno pracyuvav nad anglomovnim Garri Potterom Pershoyu knigoyu z yakoyi vin oznajomiv ukrayinskogo chitacha tak i vlasne oznajomivsya sam buv roman Alhimik Rozgornuvshi original prochitavshi jogo V Morozov kinuvsya perekladati Ne znayuchi sho budu robiti z cim perekladom ne znayuchi hto opublikuye ale vidchuvayuchi sho povinen ce zrobiti same ya U 2018 roci roman vijshov u perekladi Viktora Shovkuna PrimitkiMalicka Natalya Ukrayina moloda 2002 26 zhovtnya ukrayinskoyu Arhiv originalu za 17 travnya 2021 PosilannyaPovnij tekst romanu Alhimik Paulo Koeljo ukr Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Alhimik roman Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2013