Угроруська народна рада (Рада рутенів Мадярії, Рада угроруського народу) — мадяронська політична організація, яка користувалася підтримкою змадяризованої частини русинської інтелігенції, священиків та угорського населення Закарпаття.
Угроруська народна рада | |
---|---|
Тип | політична організація |
Засновник | Антоній Папп |
Засновано | 9 листопада 1918 Ужгород |
Тема | мадярони |
Штаб-квартира | Ужгород |
Місце діяльності | Закарпаття |
Голова Ради | Симеон Сабов |
Утворення
Угроруська народна рада (Рада рутенів Мадярії) була утворена 9 листопада 1918 року в Ужгороді мадяронами з ініцативи єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Антонія Паппа. Очільником ради було обрано Симеона Сабова, секретарем обрано Авґустина Волошина. До складу ради входили відомі мадярони: Йосип Камінський, Петро Гебей, Симеон Сабов та инші.
Угроруська народна рада прийняла «Меморандум», в якому заявила, що угроруський народ приєднується до своєї батьківщини-Угорщини й виступає за недоторканість її території. 21 грудня 1918 року Угорський парламент прийняв «Народний Закон про Автономію Руської Нації в Мадярщині», згідно з яким мала бути утворена автономна правно-політична територія під назвою «Руська Країна». При угорському уряді було утворена посада міністра для справ Руського Краю, яку обійняв Августин Штефан. Закон про автономію мав декларативний характер, оскільки у ньому не було закладено механізмів упровадження автономії, територія Руської Країни не отримала чіткого територіального визначення. Хоча уряд Міхая Карої схвалив закон про автономію Руського Краю, до якого входили комітати: Мараморош, Угоча, Берег, Унґ, але водночас розширив регіони проживання угорців та звузив територію проживання русинів. Так міста: Ужгород, Мукачеве, Берегове, Марамороський Сигіт, Севлюш, а також Свалява та Солотвин, округи: Берегівський, Севлюський та Тячівський, згідно з законом, вилучалися з автономної Руської Країни. Незважаючи на деклеративність закону та несприйняття його широкою громадськістю Закарпаття, Угроруська народна рада підтримала як закон так і дії угорського уряду.
Примітки
- Павло Гай-Нижник. Ідея Соборності й українське державотворення (1918–1919 рр.) // Гілея. – 2014. – Вип.91 (№12). – С.25–37.
- .Розвиток адміністративно-територіальної системи Підкарпатської Русі / М. В. Марканич // Архіви України. - 2017. - № 5-6. - С. 207-219. [ 2018-03-04 у Wayback Machine.]
- Іван Ребрик. Ковнер: Пам'ять антиукраїнського терору. IV «Закарпаття онлайн»
- . Формування етнічної самосвідомості як визначальний чинник етнополітичної еволюції закарпатського соціуму в модерну добу. Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Політологія. Соціологія. Філософія. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2009. – Вип. 13. – С. 32–37.
- Василь Верига. Визвольна боротьба в Україні. 1914–1923 рр. – Т. 1. – Лв.: Інститут українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України, 2005. – С. 400–403.
- Павло Гай-Нижник, Віталій Яремчук. На шляху до Української державності в Закарпатті // Збірник наукових праць НДІ українознавства. Київ, 2008. Т. ХХІІ. С. 300—319.
- Петро Стерчо. Карпато-українська держава : до історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919-1939 роках. – Львів: За вільну Україну, 1994. – XXXI, 288 c. : іл.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / Керівники редакційної колегії: Микола Вегеш, Чілла Фединець. — Ужгород: Видавництво «Ліра», 2010. — 720 с
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugroruska narodna rada Rada ruteniv Madyariyi Rada ugroruskogo narodu madyaronska politichna organizaciya yaka koristuvalasya pidtrimkoyu zmadyarizovanoyi chastini rusinskoyi inteligenciyi svyashenikiv ta ugorskogo naselennya Zakarpattya Ugroruska narodna radaTippolitichna organizaciyaZasnovnikAntonij PappZasnovano9 listopada 1918 UzhgorodTemamadyaroniShtab kvartiraUzhgorodMisce diyalnostiZakarpattyaGolova RadiSimeon SabovUtvorennyaUgroruska narodna rada Rada ruteniv Madyariyi bula utvorena 9 listopada 1918 roku v Uzhgorodi madyaronami z inicativi yepiskopa Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi Antoniya Pappa Ochilnikom radi bulo obrano Simeona Sabova sekretarem obrano Avgustina Voloshina Do skladu radi vhodili vidomi madyaroni Josip Kaminskij Petro Gebej Simeon Sabov ta inshi Ugroruska narodna rada prijnyala Memorandum v yakomu zayavila sho ugroruskij narod priyednuyetsya do svoyeyi batkivshini Ugorshini j vistupaye za nedotorkanist yiyi teritoriyi 21 grudnya 1918 roku Ugorskij parlament prijnyav Narodnij Zakon pro Avtonomiyu Ruskoyi Naciyi v Madyarshini zgidno z yakim mala buti utvorena avtonomna pravno politichna teritoriya pid nazvoyu Ruska Krayina Pri ugorskomu uryadi bulo utvorena posada ministra dlya sprav Ruskogo Krayu yaku obijnyav Avgustin Shtefan Zakon pro avtonomiyu mav deklarativnij harakter oskilki u nomu ne bulo zakladeno mehanizmiv uprovadzhennya avtonomiyi teritoriya Ruskoyi Krayini ne otrimala chitkogo teritorialnogo viznachennya Hocha uryad Mihaya Karoyi shvaliv zakon pro avtonomiyu Ruskogo Krayu do yakogo vhodili komitati Maramorosh Ugocha Bereg Ung ale vodnochas rozshiriv regioni prozhivannya ugorciv ta zvuziv teritoriyu prozhivannya rusiniv Tak mista Uzhgorod Mukacheve Beregove Maramoroskij Sigit Sevlyush a takozh Svalyava ta Solotvin okrugi Beregivskij Sevlyuskij ta Tyachivskij zgidno z zakonom viluchalisya z avtonomnoyi Ruskoyi Krayini Nezvazhayuchi na deklerativnist zakonu ta nesprijnyattya jogo shirokoyu gromadskistyu Zakarpattya Ugroruska narodna rada pidtrimala yak zakon tak i diyi ugorskogo uryadu PrimitkiPavlo Gaj Nizhnik Ideya Sobornosti j ukrayinske derzhavotvorennya 1918 1919 rr Gileya 2014 Vip 91 12 S 25 37 Rozvitok administrativno teritorialnoyi sistemi Pidkarpatskoyi Rusi M V Markanich Arhivi Ukrayini 2017 5 6 S 207 219 2018 03 04 u Wayback Machine Ivan Rebrik Kovner Pam yat antiukrayinskogo teroru IV Zakarpattya onlajn Formuvannya etnichnoyi samosvidomosti yak viznachalnij chinnik etnopolitichnoyi evolyuciyi zakarpatskogo sociumu v modernu dobu Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Politologiya Sociologiya Filosofiya Uzhgorod Vidavnictvo UzhNU Goverla 2009 Vip 13 S 32 37 Vasil Veriga Vizvolna borotba v Ukrayini 1914 1923 rr T 1 Lv Institut ukrayinoznavstva im Ivana Krip yakevicha NAN Ukrayini 2005 S 400 403 Pavlo Gaj Nizhnik Vitalij Yaremchuk Na shlyahu do Ukrayinskoyi derzhavnosti v Zakarpatti Zbirnik naukovih prac NDI ukrayinoznavstva Kiyiv 2008 T HHII S 300 319 Petro Stercho Karpato ukrayinska derzhava do istoriyi vizvolnoyi borotbi karpatskih ukrayinciv u 1919 1939 rokah Lviv Za vilnu Ukrayinu 1994 XXXI 288 c il LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zakarpattya 1919 2009 rokiv istoriya politika kultura Kerivniki redakcijnoyi kolegiyi Mikola Vegesh Chilla Fedinec Uzhgorod Vidavnictvo Lira 2010 720 sCe nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi