Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Етичний натуралізм також називають моральний натуралізм або натуралістичний когнітивістський дефінізм метаетичний погляд

Етичний натуралізм

Етичний натуралізм

Етичний натуралізм (також називають моральний натуралізм або натуралістичний когнітивістський дефінізм ) — метаетичний погляд, який стверджує про те що:

  1. Етичні речення виражають пропозиції.
  2. Деякі такі пропозиції є вірними.
  3. Ці пропозиції здійснені об'єктивними особливостями світу.
  4. Ці моральні риси світу зводяться до деякого набору неморальних рис.

Швидкий огляд

Версії етичного натуралізму, які викликали найбільший філософський інтерес, наприклад, Корнеллівський реалізм, відрізняються від позиції, що «все є завжди так, як воно повинно бути», якої дотримується деякі етичні натуралісти. Однак етичний натуралізм заперечує розрізнення факту та цінності: він припускає, що дослідження природного світу може збільшити наші моральні знання так само, як воно збільшує наші наукові знання. Авжеж, прихильники етичного натуралізму стверджували, що людство має вкладати знання, кошти та час в науку про мораль, широку та вільно визначену галузь, яка використовує дані з біології, приматології, антропології, психології, неврології та інших областей для класифікації та опису моральної поведінки.

Етичний натуралізм охоплює будь-яку редукцію етичних властивостей, таких як «добро», до неетичних властивостей; є багато різних прикладів таких скорочень, тому і є багато різних різновидів етичного натуралізму. Гедонізм, наприклад — це погляд на те, що добро — це, зрештою, лише задоволення.

Етичні теорії, які можуть бути натуралістичними

Критика

Етичний натуралізм піддавався найбільшій критиці етичним ненатуралістом Г. Е. Муром, який сформулював аргумент відкритого питання. Гарнер і Розен кажуть, що загальне визначення «природної власності» — це те, «що можна виявити чуттєвим спостереженням або досвідом, експериментом або будь-яким із доступних засобів науки». Вони також кажуть, що якісне визначення «природної власності» є проблематичним, але що «така концепція потрібна лише для критики натуралізму або для спроби розрізнити натуралістичні та ненатуралістичні дефіністські теорії». Р. М. Харе також критикував етичний натуралізм через те, що він вважав помилковим визначення термінів «добре» або «правильно», кажучи, що терміни цінностей, які є частиною нашої прескриптивної моральної мови, не можна звести до описових термінів: «Ціннісні умови мають особливу функцію в мові, функцію похвали; і тому їх просто неможливо визначити в термінах слів, які самі по собі не виконують цієї функції».

Моральний нігілізм

Моральні нігілісти стверджують, що не існує об'єктивних цінностей або об'єктивних моральних фактів. Прихильник моральної науки, такий як Рональд А. Ліндсей, контраргументував те, що їхній спосіб розуміння «моралі» як практичного підприємства є таким, яким ми повинні були це зрозуміти в першу чергу. Він дотримується позиції, що альтернативою, здається, є складне філософське зведення слова «мораль» до порожнього, даремного терміну. Ліндсі додає, що важливо відновити конкретне слово «мораль» через конотації, які воно має для багатьох людей.

Мораль як наука

Письменник Сем Гарріс стверджував, що ми переоцінюємо актуальність багатьох аргументів проти науки про мораль, аргументів, якими, на його думку, вчені із задоволенням і справедливо нехтують в інших сферах науки, таких як фізика. Наприклад, науковці можуть спробувати заперечити філософських скептиків, коли Гарріс каже, що вони повинні практично запитувати – як і в будь-якому іншому домені – «чому ми взагалі повинні слухати соліпсиста?» Гарріс стверджує, що це частина того, що означає практикувати науку про мораль.

image
Сем Харріс стверджує, що існують оптимальні суспільні «моральні вершини», які слід виявити.

У теперішній час багато вчених обговорюють відмінність між фактами та цінностями та проблему "є–повинно", та зупинилися на ідеї, що не можна виводити "слід" із "є". Навпаки, Гарріс стверджує, що відмінність між фактом і цінністю є плутаниною, припускаючи, що цінності насправді є певним видом факту. Особливо, Гарріс припускає, що цінності є емпіричними твердженнями про те, наскільки свідомим істотам добре живеться у суспільстві. Він стверджує, що існують об’єктивні відповіді на моральні питання, навіть якщо деякі з них важко або неможливо отримати на практиці. Таким чином, він стверджує, що наука може підказати нам що цінувати. Гарріс додає, що ми не вимагаємо абсолютної визначеності від передбачень у фізиці, тому ми не повинні вимагати абсолютної впевненості від науки яка вивчає мораль. (див. Моральний ландшафт ).

Фізик Шон Керролл гадає, що уявлення про мораль як науку, може бути прикладом наукового імперіалізму і наполягає на тому, що те, що є «добре для свідомих створінь», не є адекватним робочим визначенням «моралі». Заперечуючи, віцепрезидент Центру досліджень Джон Шук запевняє, що це робоче визначення є більш ніж достатнім для науки зараз і ці розбіжності не повинні зупиняти наукове дослідження етики.

Список літератури

Інші джерела

  • Garner, Richard T.; Rosen, Bernard (1967). Moral Philosophy: A Systematic Introduction to Normative Ethics and Meta-ethics. New York: Macmillan. OCLC 362952.
  • Hare, R.M. (1964). The Language of Morals. Oxford: Oxford University Press.

Зовнішні посилання

  1. Garner та Rosen, 1967
  2. The New Science of Morality. edge.org. Edge Foundation, Inc. Процитовано Oct 27, 2017.
  3. Miller, Greg (9 May 2008). The Roots of Morality (PDF). American Association for the Advancement of Science. Science Magazine. Процитовано 27 жовтня 2017.
  4. Weijers, Dan. Hedonism. Internet Encyclopedia of Philosophy. Процитовано 29 January 2021.
  5. Garner та Rosen, 1967
  6. Hare, 1964
  7. Center Stage | Episode 24 – Bioethics and Public Policy, Part 1. Center for Inquiry (2010-04-12). Retrieved on 2011-04-30.
  8. Імперіалізм. Вікіпедія (укр.). 29 жовтня 2023. Процитовано 21 грудня 2023.
  9. Sam Harris Responds | Cosmic Variance | Discover Magazine [ 2010-07-07 у Wayback Machine.]. Blogs.discovermagazine.com. Retrieved on 2011-04-30.
  10. Sam Harris vs. The Philosophers on Morality. Center for Inquiry (2010-05-14). Retrieved on 2011-04-30.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Etichnij naturalizm takozh nazivayut moralnij naturalizm abo naturalistichnij kognitivistskij definizm metaetichnij poglyad yakij stverdzhuye pro te sho Etichni rechennya virazhayut propoziciyi Deyaki taki propoziciyi ye virnimi Ci propoziciyi zdijsneni ob yektivnimi osoblivostyami svitu Ci moralni risi svitu zvodyatsya do deyakogo naboru nemoralnih ris Shvidkij oglyadVersiyi etichnogo naturalizmu yaki viklikali najbilshij filosofskij interes napriklad Kornellivskij realizm vidriznyayutsya vid poziciyi sho vse ye zavzhdi tak yak vono povinno buti yakoyi dotrimuyetsya deyaki etichni naturalisti Odnak etichnij naturalizm zaperechuye rozriznennya faktu ta cinnosti vin pripuskaye sho doslidzhennya prirodnogo svitu mozhe zbilshiti nashi moralni znannya tak samo yak vono zbilshuye nashi naukovi znannya Avzhezh prihilniki etichnogo naturalizmu stverdzhuvali sho lyudstvo maye vkladati znannya koshti ta chas v nauku pro moral shiroku ta vilno viznachenu galuz yaka vikoristovuye dani z biologiyi primatologiyi antropologiyi psihologiyi nevrologiyi ta inshih oblastej dlya klasifikaciyi ta opisu moralnoyi povedinki Etichnij naturalizm ohoplyuye bud yaku redukciyu etichnih vlastivostej takih yak dobro do neetichnih vlastivostej ye bagato riznih prikladiv takih skorochen tomu i ye bagato riznih riznovidiv etichnogo naturalizmu Gedonizm napriklad ce poglyad na te sho dobro ce zreshtoyu lishe zadovolennya Etichni teoriyi yaki mozhut buti naturalistichnimiAltruyizm Konsekvencializm Konsekvencialistskij libertarianizm Kornelivskij realizm Etichnij egoyizm Ob yektivizm Etika evolyuciyi Gedonizm Gumanistichna etika Libertarianstvo prirodnih prav Utilitarizm Etika chesnotiKritikaEtichnij naturalizm piddavavsya najbilshij kritici etichnim nenaturalistom G E Murom yakij sformulyuvav argument vidkritogo pitannya Garner i Rozen kazhut sho zagalne viznachennya prirodnoyi vlasnosti ce te sho mozhna viyaviti chuttyevim sposterezhennyam abo dosvidom eksperimentom abo bud yakim iz dostupnih zasobiv nauki Voni takozh kazhut sho yakisne viznachennya prirodnoyi vlasnosti ye problematichnim ale sho taka koncepciya potribna lishe dlya kritiki naturalizmu abo dlya sprobi rozrizniti naturalistichni ta nenaturalistichni definistski teoriyi R M Hare takozh kritikuvav etichnij naturalizm cherez te sho vin vvazhav pomilkovim viznachennya terminiv dobre abo pravilno kazhuchi sho termini cinnostej yaki ye chastinoyu nashoyi preskriptivnoyi moralnoyi movi ne mozhna zvesti do opisovih terminiv Cinnisni umovi mayut osoblivu funkciyu v movi funkciyu pohvali i tomu yih prosto nemozhlivo viznachiti v terminah sliv yaki sami po sobi ne vikonuyut ciyeyi funkciyi Moralnij nigilizm Moralni nigilisti stverdzhuyut sho ne isnuye ob yektivnih cinnostej abo ob yektivnih moralnih faktiv Prihilnik moralnoyi nauki takij yak Ronald A Lindsej kontrargumentuvav te sho yihnij sposib rozuminnya morali yak praktichnogo pidpriyemstva ye takim yakim mi povinni buli ce zrozumiti v pershu chergu Vin dotrimuyetsya poziciyi sho alternativoyu zdayetsya ye skladne filosofske zvedennya slova moral do porozhnogo daremnogo terminu Lindsi dodaye sho vazhlivo vidnoviti konkretne slovo moral cherez konotaciyi yaki vono maye dlya bagatoh lyudej Moral yak naukaPismennik Sem Garris stverdzhuvav sho mi pereocinyuyemo aktualnist bagatoh argumentiv proti nauki pro moral argumentiv yakimi na jogo dumku vcheni iz zadovolennyam i spravedlivo nehtuyut v inshih sferah nauki takih yak fizika Napriklad naukovci mozhut sprobuvati zaperechiti filosofskih skeptikiv koli Garris kazhe sho voni povinni praktichno zapituvati yak i v bud yakomu inshomu domeni chomu mi vzagali povinni sluhati solipsista Garris stverdzhuye sho ce chastina togo sho oznachaye praktikuvati nauku pro moral Sem Harris stverdzhuye sho isnuyut optimalni suspilni moralni vershini yaki slid viyaviti U teperishnij chas bagato vchenih obgovoryuyut vidminnist mizh faktami ta cinnostyami ta problemu ye povinno ta zupinilisya na ideyi sho ne mozhna vivoditi slid iz ye Navpaki Garris stverdzhuye sho vidminnist mizh faktom i cinnistyu ye plutaninoyu pripuskayuchi sho cinnosti naspravdi ye pevnim vidom faktu Osoblivo Garris pripuskaye sho cinnosti ye empirichnimi tverdzhennyami pro te naskilki svidomim istotam dobre zhivetsya u suspilstvi Vin stverdzhuye sho isnuyut ob yektivni vidpovidi na moralni pitannya navit yaksho deyaki z nih vazhko abo nemozhlivo otrimati na praktici Takim chinom vin stverdzhuye sho nauka mozhe pidkazati nam sho cinuvati Garris dodaye sho mi ne vimagayemo absolyutnoyi viznachenosti vid peredbachen u fizici tomu mi ne povinni vimagati absolyutnoyi vpevnenosti vid nauki yaka vivchaye moral div Moralnij landshaft Fizik Shon Kerroll gadaye sho uyavlennya pro moral yak nauku mozhe buti prikladom naukovogo imperializmu i napolyagaye na tomu sho te sho ye dobre dlya svidomih stvorin ne ye adekvatnim robochim viznachennyam morali Zaperechuyuchi viceprezident Centru doslidzhen Dzhon Shuk zapevnyaye sho ce roboche viznachennya ye bilsh nizh dostatnim dlya nauki zaraz i ci rozbizhnosti ne povinni zupinyati naukove doslidzhennya etiki Spisok literaturiInshi dzherelaGarner Richard T Rosen Bernard 1967 Moral Philosophy A Systematic Introduction to Normative Ethics and Meta ethics New York Macmillan OCLC 362952 Hare R M 1964 The Language of Morals Oxford Oxford University Press Zovnishni posilannyaGarner ta Rosen 1967 The New Science of Morality edge org Edge Foundation Inc Procitovano Oct 27 2017 Miller Greg 9 May 2008 The Roots of Morality PDF American Association for the Advancement of Science Science Magazine Procitovano 27 zhovtnya 2017 Weijers Dan Hedonism Internet Encyclopedia of Philosophy Procitovano 29 January 2021 Garner ta Rosen 1967 Hare 1964 Center Stage Episode 24 Bioethics and Public Policy Part 1 Center for Inquiry 2010 04 12 Retrieved on 2011 04 30 Imperializm Vikipediya ukr 29 zhovtnya 2023 Procitovano 21 grudnya 2023 Sam Harris Responds Cosmic Variance Discover Magazine 2010 07 07 u Wayback Machine Blogs discovermagazine com Retrieved on 2011 04 30 Sam Harris vs The Philosophers on Morality Center for Inquiry 2010 05 14 Retrieved on 2011 04 30

Дата публікації:
Топ