Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Державна першість з футболу (болг. Държавно първенство по футбол) — перше національне змагання з футболу в Болгарії. Проводилось з 1924 по 1944 роки Болгарською національною федерацією спорту.
| Засновано | 1924 |
|---|---|
| Скасовано | 1944 |
| Регіон |  Болгарія |
| Кількість команд | 5–26 |
| Рівень в ієрархії | 1 |
| Внутрішній кубок | Царський кубок |
| Найбільше перемог | «Славія» (Софія) (6) |
В період 1924—1937 і в 1943 році — цей турнір був єдиним загальнонаціональним футбольним змаганням Болгарії, переможець якого отримував звання чемпіона країни з футболу і здобував Царський кубок. У 1938—1942 роках Царський кубок був відділений від чемпіонату. Чемпіонат не був закінчений в 1924, 1927 та 1944 роках з різних причин. Після 1944 року з приходом комуністичної влади і скасуванням монархії його замінила республіканська першість.
Формат
Чемпіонат проводився за олімпійською системою, в якому брали участь переможці регіональних чемпіонатів, що являли собою турніри за круговою системою і включали футбольні клуби на географічному принципі.
Чемпіонат протягом багатьох років змінював свій формат, головним чином у кількості зіграних матчів у кожному раунді та кількості команд, які пройшли кваліфікацію з регіональних підрозділів. У сезонах 1937/38, 1938/39 та 1939/40 чемпіонат був реорганізований у Національний дивізіон, що складався з 10 команд, які грали за круговою системою. Але це виявилося невдалим рішенням і з сезону 1941 року була відновлена Державна першість за олімпійською системою з невеликими змінами.
Історія
Турнір було створено в кінці 1923 року Болгарською національною федерацією спорту. Згідно з регламентом, чемпіонат проводився за олімпійським принципом. У чемпіонаті брали участь лідери шести регіональних спортивних федерацій країни: Софійської, Фракійської, Північноболгарської, Приморської, та Південно-Західної. Турнір проходив в один матч, а домашнє поле визначалось жеребкуванням. У разі нічийного матчі призначалось перегравання, що проводилось на стадіоні команди, яка була гостем у першому матчі. При цьому через нерівну кількість учасників дві команди за жеребом відразу проходили до півфіналу, в той час як інші починали з чвертьфіналів.
Втім вже дебютний розіграш 1924 року ознаменувався тим, що не був дограний. Матч півфіналу між клубами «Левські» (Софія) та , який відбувався у Софії, закінчився з рахунком 0:0. Додатковий час не був призначений через настання сутінків. Клуб із Варни поїхав додому, сподіваючись, що доля путівки в фінал вирішиться у матчі-переграванні, який відбудеться у Варні. Болгарська національна спортивна федерація, яка спочатку бажала провести і другу гру у Софії, погодилась на зміну місця матчу на Варну, але за умови, що Північноболгарська спортивна федерація покриє транспортні витрати столичної команди. Зрештою згоди не було досягнуто і чемпіонат на цьому припинився.
У сезоні 1925 року був визначений історичний перший чемпіон Болгарії. Ним став той самий , який у фіналі здолав «Левські» (Софія). А вже наступний розіграш знову ознаменувався скандалом. Перед тим сезоном шість регіональних спортивних федерацій було розформовано та замінено 13 спортивними областями, завдяки чому кількість учасників зросла до 11 (Плевенська і Бдинська область не надала представників). Фінальний матч між «Славією» (Софія) та закінчився внічию 1:1. Перегравання повинно було відбутися наступного дня — 23 серпня 1926 року, але арбітр Г. Григоров (засновник СК «Славія») не з'явився. Згідно з діючими на той час правилами, капітани обох команд Стефан Чумпалов («Славія») та Егон Терцета («Владислав») повинні були призначити заміну за домовленістю. Однак домовленостей не було досягнуто. Через два дні БНСФ присудив «Владиславу» технічну поразку і оголосив «Славію» чемпіоном. «Владислав» оскаржив це рішення у Арбітражному суді, який його скасував. В результаті 5 грудня на 4-му Федеральному конгресі в Бургасі було прийнято рішення про проведення нового фіналу. Дата була встановлена на 26 грудня, з якою погодились обидві команди, але Софійський обласний спортивний округ заборонив «Славії» грати. БНСФ запланував нову дату фіналу — 7 квітня 1927 року. На встановлену дату та час на полі з'явилася лише команда «Владислав», якій і була присуджена технічна перемога 3:0 та титул чемпіона Болгарії.
Після гострих суперечок сезону 1926 року, які тривали до весни 1927 року, переможець у Софійській обласній спортивній області «Славія» відмовилась від участі в Державній першості. Окрім того, лише три інші чемпіонати в окружних спортивних областях завершились до закінчення строку участі у державному чемпіонаті. Це «Владислав» (Варна) із Варненської окружної спортивної області, з Русенської та з Пловдивської. Тому чемпіонат у 1927 році був скасований.
Проблема із невчасним завершенням окружних чемпіонатів постала і у наступному сезоні 1928 року, через що у першості взяло участь лише 5 команд. Однією з причин незавершення регіональних турнірів став серйозний землетрус магнітудою 7,1 бали у квітні, що призвів до жертв і руйнувань. Чемпіоном Болгарії вперше стала «Славія» (Софія), обігравши з рахунком 4:0 «Владислав».
У сезоні 1929 року чемпіоном вперше став «Ботев» (Пловдив), а наступного другий трофей здобула «Славія» (Софія). На сезон 1931 року знову було змінено формат. Увесь турнір був проведений у Софії, а чемпіоном став єдиний софійський клуб змагання АС 23, який титул здобув із черговою суперечкою. Фінальний матч був перерваний на 73 хвилині при рахунку 1:2 на користь клубу «Шипченскі сокол» (Варна), коли після зіткнення гравцю варненської команди довелося покинути поле через зламану ногу. Варненці вимагали від арбітра вилучити гравця АС 23, який брав участь у зіткненні, але арбітр відмовився, оскільки вважав, що не було наміру в дії гравця. Після цього «Шипченскі сокол» покинув поле і пізніше йому була зарахована технічна поразка. Тим не менш вже наступного року у турнірі, що повернувся до старого формату, «Шипченскі сокол» (Варна) таки отримав свій перший титул чемпіона. До цього ж цей турнір став першим, в якому зіграли усі 13 чемпіонів своїх спортивних зон.
Перед сезоном 1933 року на частині території Приморського окружної спортивної області була створена Тунджанська, збільшивши кількість до 14, хоча у тому сезоні і зіграло лише 13 команд, оскільки не прибули представники Шумена, а чемпіоном вперше став «Левські» (Софія).
Перед сезоном 1934 року окружні спортивні області були перейменовані у просто спортивні області, яких залишилось так само 14. Цього разу взяли участь усі чемпіони, а переможцем втретє став .
З сезону 1935 року півфінали та фінал турніру став проводитись в Софії, при цьому чемпіоном у наступні роки теж ставали виключно софійські команди — «Спортклуб», «Славія» та «Левські». А протягом трьох наступних сезонів (з 1937/38 до 1939/40) у Болгарії проводився повноцінний чемпіонат, що отримав назву Національний дивізіон, який проводився за круговою системою і складався з 10 команд. Втім через ряд фінансових та організаційних проблем Національний дивізіон було скасовано і з сезону 1941 року було відновлено Державну першість, що знову стала проводитись у форматі на виліт, але з невеликими відмінностями в порівнянні із форматом до 1937 року:
- У першості стали брати участь 12 команд: 3 — з Софії, 2 — з Варни та по одній — з Пловдива, Русе та «новозвільнених земель» — частин Вардарської Македонії та Егейської Фракії, які болгарська держава як союзник нацистської Німеччини окупувала у той час. Для решти команд БНСФ створив два футбольні дивізіони по 8 команд, перші дві команди яких кваліфіковувались до чемпіонату на наступний сезон:
- Футбольний дивізіон «Північна Болгарія» — складався з шести переможців спортивних областей, крім Варни та Русе, та додаткових команд з Врацанської та Бдинської спортивних областей.
- Футбольний дивізіон «Південна Болгарія» — складався з двох команд із Старозагорської, по одній від Рилської, Тунджанської та Хасковської та трьох з Пловдивської спортивних областей, незважаючи на те, що у них вже була одна команда у першості, яка туди потрапляла напряму.
- Переможець у кожній парі у всіх раундах став визначатись після двох матчів, а не одного, як раніше;
- У разі взаємних перемог далі проходила команда з кращою різницею голів. У разі рівності голів призначався додатковий час, а якщо і він не визначав переможця, то проводився третій матч.
В результаті у тому сезоні вперше в історії турніру у фіналі зіграли дві софійські команди, а чемпіоном вчетверте стала «Славія».
На наступний сезон 1942 року, переможцем якого втретє стало «Левські» (Софія) знову було прийнято ряд змін:
- «Північноболгарський» та «південноболгарський» дивізіони, створені в 1941 році, були розформовані.
- У Варненській та Пловдивській спортивних областях залишилось по дві команди, а Софійська отримала аж шість місць, при цьому там також стала грати команда .
- Після Крайовської угоди та приєднання румунської Південної Добруджі до Болгарії, було утворено Добрицьку спортивну область.
- На землях, які окупувала Болгарія, у Вардарській Македонії, Скоп'є та Битолі також утворюються спортивні області з двома квотами на участь.
- В результаті у турнірі взяло участь рекордні 22 команди, при цьому у перших двох раундах переможець визначався за результатом одного матчу, а від чвертьфіналу і до фіналу на кожній стадії проводилось по два матчі за старим форматом.
Наступний сезон 1943 року став останньою завершеною Державною першістю. У ньому вперше зіграв представник Біломорської Фракії, території, захопленої у Греції, на якій була створена окрема Беломорська спортивна область. У фіналі знову зустрілись дві софійські команди, а переможцем вшосте стала «Славія». Цього ж року була відновлена традиція нагородження чемпіона Царським кубком, який раніше з 1938 року розігрувався у окремому турнірі.
Сезон 1944 року став останнім сезоном із залученням команд з районів, які перебували під болгарською окупацією протягом більшої частини Другої світової війни. У змаганнях взяли участь футбольні клуби зі Скоп'є у Вардарській Македонії та Кавали у грецькій Македонії. В тому розіграші було проведено два раунди, а також жеребкування чвертьфіналів. Проте після захоплення влади у країні комуністами 9 вересня 1944 року чемпіонат був перерваний і не був завершений.
З наступного року нова влада у країні організувала республіканську першість, а спортивні області були розформовані.
Переможці
| Сезон | Чемпіон (титули) | Фіналіст | Третє місце |
|---|---|---|---|
| 1924 | |||
| 1925 | (1) | Левські (Софія) | - |
| 1926 | (2) | Славія (Софія) | - |
| 1927 | |||
| 1928 | Славія (Софія) (1) | - | |
| 1929 | Ботев (Пловдив) (1) | Левські (Софія) | - |
| 1930 | Славія (Софія) (2) | - | |
| 1931 | АС 23 (Софія) (1) | Спартак (Варна) | - |
| 1932 | Спартак (Варна) (1) | Славія (Софія) | - |
| 1933 | Левські (Софія) (1) | Спартак (Варна) | - |
| 1934 | (3) | Славія (Софія) | - |
| 1935 | Спортклуб Софія (1) | - | |
| 1936 | Славія (Софія) (3) | - | |
| 1937 | Левські (Софія) (2) | - | |
| 1937–38 | (1) | ||
| 1938–39 | Славія (Софія) (4) | ||
| 1939–40 | ЖСК (Софія) (1) | Левські (Софія) | Славія (Софія) |
| 1941 | Славія (Софія) (5) | ЖСК (Софія) | - |
| 1942 | Левські (Софія) (3) | - | |
| 1943 | Славія (Софія) (6) | Левські (Софія) | - |
| 1944 | |||
Досягнення
За клубом
| Клуб | Чемпіонств | Фіналів | Третє місце |
|---|---|---|---|
| Славія (Софія) | 6 | 3 | 1 |
| 3 | 4 | — | |
| Левські (Софія) | 3 | 4 | — |
| Шипченскі сокол (Варна) | 1 | 2 | — |
| 1 | 2 | 1 | |
| ЖСК (Софія) | 1 | 1 | — |
| Ботев (Пловдив) | — | — | |
| АС 23 (Софія) | 1 | — | — |
| Спортклуб (Софія) | 1 | — | — |
| — | 1 | — | |
| — | 1 | — | |
| — | — | 1 |
За містом
| Місто | Чемпіонств | Фіналів | Третє місце |
|---|---|---|---|
| Софія | 12 | 8 | 2 |
| Варна | 5 | 8 | 1 |
| Пловдив | 1 | — | — |
| Русе | — | 1 | — |
| Скоп'є |
- Скоп'є було частиною Королівства Болгарія у 1941—1944 роках.
Див. також
- Національний дивізіон (1938-40)
- Футбольна група А (1948—2016)
Примітки
- . www.rsssf.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 травня 2020.
- . United States Geological Survey. 18 квітня 1928. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 27 лютого 2016.
- . . 18 квітня 1928. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 27 лютого 2016.
Посилання
- .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavna pershist z futbolu bolg Drzhavno prvenstvo po futbol pershe nacionalne zmagannya z futbolu v Bolgariyi Provodilos z 1924 po 1944 roki Bolgarskoyu nacionalnoyu federaciyeyu sportu Derzhavna pershist BolgariyiZasnovano1924Skasovano1944Region BolgariyaKilkist komand5 26Riven v iyerarhiyi1Vnutrishnij kubokCarskij kubokNajbilshe peremog Slaviya Sofiya 6 V period 1924 1937 i v 1943 roci cej turnir buv yedinim zagalnonacionalnim futbolnim zmagannyam Bolgariyi peremozhec yakogo otrimuvav zvannya chempiona krayini z futbolu i zdobuvav Carskij kubok U 1938 1942 rokah Carskij kubok buv viddilenij vid chempionatu Chempionat ne buv zakinchenij v 1924 1927 ta 1944 rokah z riznih prichin Pislya 1944 roku z prihodom komunistichnoyi vladi i skasuvannyam monarhiyi jogo zaminila respublikanska pershist FormatChempionat provodivsya za olimpijskoyu sistemoyu v yakomu brali uchast peremozhci regionalnih chempionativ sho yavlyali soboyu turniri za krugovoyu sistemoyu i vklyuchali futbolni klubi na geografichnomu principi Chempionat protyagom bagatoh rokiv zminyuvav svij format golovnim chinom u kilkosti zigranih matchiv u kozhnomu raundi ta kilkosti komand yaki projshli kvalifikaciyu z regionalnih pidrozdiliv U sezonah 1937 38 1938 39 ta 1939 40 chempionat buv reorganizovanij u Nacionalnij divizion sho skladavsya z 10 komand yaki grali za krugovoyu sistemoyu Ale ce viyavilosya nevdalim rishennyam i z sezonu 1941 roku bula vidnovlena Derzhavna pershist za olimpijskoyu sistemoyu z nevelikimi zminami IstoriyaTurnir bulo stvoreno v kinci 1923 roku Bolgarskoyu nacionalnoyu federaciyeyu sportu Zgidno z reglamentom chempionat provodivsya za olimpijskim principom U chempionati brali uchast lideri shesti regionalnih sportivnih federacij krayini Sofijskoyi Frakijskoyi Pivnichnobolgarskoyi Primorskoyi ta Pivdenno Zahidnoyi Turnir prohodiv v odin match a domashnye pole viznachalos zherebkuvannyam U razi nichijnogo matchi priznachalos peregravannya sho provodilos na stadioni komandi yaka bula gostem u pershomu matchi Pri comu cherez nerivnu kilkist uchasnikiv dvi komandi za zherebom vidrazu prohodili do pivfinalu v toj chas yak inshi pochinali z chvertfinaliv Vtim vzhe debyutnij rozigrash 1924 roku oznamenuvavsya tim sho ne buv dogranij Match pivfinalu mizh klubami Levski Sofiya ta yakij vidbuvavsya u Sofiyi zakinchivsya z rahunkom 0 0 Dodatkovij chas ne buv priznachenij cherez nastannya sutinkiv Klub iz Varni poyihav dodomu spodivayuchis sho dolya putivki v final virishitsya u matchi peregravanni yakij vidbudetsya u Varni Bolgarska nacionalna sportivna federaciya yaka spochatku bazhala provesti i drugu gru u Sofiyi pogodilas na zminu miscya matchu na Varnu ale za umovi sho Pivnichnobolgarska sportivna federaciya pokriye transportni vitrati stolichnoyi komandi Zreshtoyu zgodi ne bulo dosyagnuto i chempionat na comu pripinivsya U sezoni 1925 roku buv viznachenij istorichnij pershij chempion Bolgariyi Nim stav toj samij yakij u finali zdolav Levski Sofiya A vzhe nastupnij rozigrash znovu oznamenuvavsya skandalom Pered tim sezonom shist regionalnih sportivnih federacij bulo rozformovano ta zamineno 13 sportivnimi oblastyami zavdyaki chomu kilkist uchasnikiv zrosla do 11 Plevenska i Bdinska oblast ne nadala predstavnikiv Finalnij match mizh Slaviyeyu Sofiya ta zakinchivsya vnichiyu 1 1 Peregravannya povinno bulo vidbutisya nastupnogo dnya 23 serpnya 1926 roku ale arbitr G Grigorov zasnovnik SK Slaviya ne z yavivsya Zgidno z diyuchimi na toj chas pravilami kapitani oboh komand Stefan Chumpalov Slaviya ta Egon Terceta Vladislav povinni buli priznachiti zaminu za domovlenistyu Odnak domovlenostej ne bulo dosyagnuto Cherez dva dni BNSF prisudiv Vladislavu tehnichnu porazku i ogolosiv Slaviyu chempionom Vladislav oskarzhiv ce rishennya u Arbitrazhnomu sudi yakij jogo skasuvav V rezultati 5 grudnya na 4 mu Federalnomu kongresi v Burgasi bulo prijnyato rishennya pro provedennya novogo finalu Data bula vstanovlena na 26 grudnya z yakoyu pogodilis obidvi komandi ale Sofijskij oblasnij sportivnij okrug zaboroniv Slaviyi grati BNSF zaplanuvav novu datu finalu 7 kvitnya 1927 roku Na vstanovlenu datu ta chas na poli z yavilasya lishe komanda Vladislav yakij i bula prisudzhena tehnichna peremoga 3 0 ta titul chempiona Bolgariyi Pislya gostrih superechok sezonu 1926 roku yaki trivali do vesni 1927 roku peremozhec u Sofijskij oblasnij sportivnij oblasti Slaviya vidmovilas vid uchasti v Derzhavnij pershosti Okrim togo lishe tri inshi chempionati v okruzhnih sportivnih oblastyah zavershilis do zakinchennya stroku uchasti u derzhavnomu chempionati Ce Vladislav Varna iz Varnenskoyi okruzhnoyi sportivnoyi oblasti z Rusenskoyi ta z Plovdivskoyi Tomu chempionat u 1927 roci buv skasovanij Problema iz nevchasnim zavershennyam okruzhnih chempionativ postala i u nastupnomu sezoni 1928 roku cherez sho u pershosti vzyalo uchast lishe 5 komand Odniyeyu z prichin nezavershennya regionalnih turniriv stav serjoznij zemletrus magnitudoyu 7 1 bali u kvitni sho prizviv do zhertv i rujnuvan Chempionom Bolgariyi vpershe stala Slaviya Sofiya obigravshi z rahunkom 4 0 Vladislav U sezoni 1929 roku chempionom vpershe stav Botev Plovdiv a nastupnogo drugij trofej zdobula Slaviya Sofiya Na sezon 1931 roku znovu bulo zmineno format Uves turnir buv provedenij u Sofiyi a chempionom stav yedinij sofijskij klub zmagannya AS 23 yakij titul zdobuv iz chergovoyu superechkoyu Finalnij match buv perervanij na 73 hvilini pri rahunku 1 2 na korist klubu Shipchenski sokol Varna koli pislya zitknennya gravcyu varnenskoyi komandi dovelosya pokinuti pole cherez zlamanu nogu Varnenci vimagali vid arbitra viluchiti gravcya AS 23 yakij brav uchast u zitknenni ale arbitr vidmovivsya oskilki vvazhav sho ne bulo namiru v diyi gravcya Pislya cogo Shipchenski sokol pokinuv pole i piznishe jomu bula zarahovana tehnichna porazka Tim ne mensh vzhe nastupnogo roku u turniri sho povernuvsya do starogo formatu Shipchenski sokol Varna taki otrimav svij pershij titul chempiona Do cogo zh cej turnir stav pershim v yakomu zigrali usi 13 chempioniv svoyih sportivnih zon Pered sezonom 1933 roku na chastini teritoriyi Primorskogo okruzhnoyi sportivnoyi oblasti bula stvorena Tundzhanska zbilshivshi kilkist do 14 hocha u tomu sezoni i zigralo lishe 13 komand oskilki ne pribuli predstavniki Shumena a chempionom vpershe stav Levski Sofiya Pered sezonom 1934 roku okruzhni sportivni oblasti buli perejmenovani u prosto sportivni oblasti yakih zalishilos tak samo 14 Cogo razu vzyali uchast usi chempioni a peremozhcem vtretye stav Z sezonu 1935 roku pivfinali ta final turniru stav provoditis v Sofiyi pri comu chempionom u nastupni roki tezh stavali viklyuchno sofijski komandi Sportklub Slaviya ta Levski A protyagom troh nastupnih sezoniv z 1937 38 do 1939 40 u Bolgariyi provodivsya povnocinnij chempionat sho otrimav nazvu Nacionalnij divizion yakij provodivsya za krugovoyu sistemoyu i skladavsya z 10 komand Vtim cherez ryad finansovih ta organizacijnih problem Nacionalnij divizion bulo skasovano i z sezonu 1941 roku bulo vidnovleno Derzhavnu pershist sho znovu stala provoditis u formati na vilit ale z nevelikimi vidminnostyami v porivnyanni iz formatom do 1937 roku U pershosti stali brati uchast 12 komand 3 z Sofiyi 2 z Varni ta po odnij z Plovdiva Ruse ta novozvilnenih zemel chastin Vardarskoyi Makedoniyi ta Egejskoyi Frakiyi yaki bolgarska derzhava yak soyuznik nacistskoyi Nimechchini okupuvala u toj chas Dlya reshti komand BNSF stvoriv dva futbolni divizioni po 8 komand pershi dvi komandi yakih kvalifikovuvalis do chempionatu na nastupnij sezon Futbolnij divizion Pivnichna Bolgariya skladavsya z shesti peremozhciv sportivnih oblastej krim Varni ta Ruse ta dodatkovih komand z Vracanskoyi ta Bdinskoyi sportivnih oblastej Futbolnij divizion Pivdenna Bolgariya skladavsya z dvoh komand iz Starozagorskoyi po odnij vid Rilskoyi Tundzhanskoyi ta Haskovskoyi ta troh z Plovdivskoyi sportivnih oblastej nezvazhayuchi na te sho u nih vzhe bula odna komanda u pershosti yaka tudi potraplyala napryamu Peremozhec u kozhnij pari u vsih raundah stav viznachatis pislya dvoh matchiv a ne odnogo yak ranishe U razi vzayemnih peremog dali prohodila komanda z krashoyu rizniceyu goliv U razi rivnosti goliv priznachavsya dodatkovij chas a yaksho i vin ne viznachav peremozhcya to provodivsya tretij match V rezultati u tomu sezoni vpershe v istoriyi turniru u finali zigrali dvi sofijski komandi a chempionom vchetverte stala Slaviya Na nastupnij sezon 1942 roku peremozhcem yakogo vtretye stalo Levski Sofiya znovu bulo prijnyato ryad zmin Pivnichnobolgarskij ta pivdennobolgarskij divizioni stvoreni v 1941 roci buli rozformovani U Varnenskij ta Plovdivskij sportivnih oblastyah zalishilos po dvi komandi a Sofijska otrimala azh shist misc pri comu tam takozh stala grati komanda Pislya Krajovskoyi ugodi ta priyednannya rumunskoyi Pivdennoyi Dobrudzhi do Bolgariyi bulo utvoreno Dobricku sportivnu oblast Na zemlyah yaki okupuvala Bolgariya u Vardarskij Makedoniyi Skop ye ta Bitoli takozh utvoryuyutsya sportivni oblasti z dvoma kvotami na uchast V rezultati u turniri vzyalo uchast rekordni 22 komandi pri comu u pershih dvoh raundah peremozhec viznachavsya za rezultatom odnogo matchu a vid chvertfinalu i do finalu na kozhnij stadiyi provodilos po dva matchi za starim formatom Nastupnij sezon 1943 roku stav ostannoyu zavershenoyu Derzhavnoyu pershistyu U nomu vpershe zigrav predstavnik Bilomorskoyi Frakiyi teritoriyi zahoplenoyi u Greciyi na yakij bula stvorena okrema Belomorska sportivna oblast U finali znovu zustrilis dvi sofijski komandi a peremozhcem vshoste stala Slaviya Cogo zh roku bula vidnovlena tradiciya nagorodzhennya chempiona Carskim kubkom yakij ranishe z 1938 roku rozigruvavsya u okremomu turniri Sezon 1944 roku stav ostannim sezonom iz zaluchennyam komand z rajoniv yaki perebuvali pid bolgarskoyu okupaciyeyu protyagom bilshoyi chastini Drugoyi svitovoyi vijni U zmagannyah vzyali uchast futbolni klubi zi Skop ye u Vardarskij Makedoniyi ta Kavali u greckij Makedoniyi V tomu rozigrashi bulo provedeno dva raundi a takozh zherebkuvannya chvertfinaliv Prote pislya zahoplennya vladi u krayini komunistami 9 veresnya 1944 roku chempionat buv perervanij i ne buv zavershenij Z nastupnogo roku nova vlada u krayini organizuvala respublikansku pershist a sportivni oblasti buli rozformovani PeremozhciSezon Chempion tituli Finalist Tretye misce1924 Ne zakincheno1925 1 Levski Sofiya 1926 2 Slaviya Sofiya 1927 Ne provoditsya1928 Slaviya Sofiya 1 1929 Botev Plovdiv 1 Levski Sofiya 1930 Slaviya Sofiya 2 1931 AS 23 Sofiya 1 Spartak Varna 1932 Spartak Varna 1 Slaviya Sofiya 1933 Levski Sofiya 1 Spartak Varna 1934 3 Slaviya Sofiya 1935 Sportklub Sofiya 1 1936 Slaviya Sofiya 3 1937 Levski Sofiya 2 1937 38 1 1938 39 Slaviya Sofiya 4 1939 40 ZhSK Sofiya 1 Levski Sofiya Slaviya Sofiya 1941 Slaviya Sofiya 5 ZhSK Sofiya 1942 Levski Sofiya 3 1943 Slaviya Sofiya 6 Levski Sofiya 1944 Ne zakincheno cherez Drugu svitovu vijnuDosyagnennyaZa klubom Klub Chempionstv Finaliv Tretye misceSlaviya Sofiya 6 3 13 4 Levski Sofiya 3 4 Shipchenski sokol Varna 1 2 1 2 1ZhSK Sofiya 1 1 Botev Plovdiv 1 AS 23 Sofiya 1 Sportklub Sofiya 1 1 1 1Za mistom Misto Chempionstv Finaliv Tretye misceSofiya 12 8 2Varna 5 8 1Plovdiv 1 Ruse 1 Skop ye 1 Skop ye bulo chastinoyu Korolivstva Bolgariya u 1941 1944 rokah Div takozhNacionalnij divizion 1938 40 Futbolna grupa A 1948 2016 Primitki www rsssf com Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 travnya 2020 United States Geological Survey 18 kvitnya 1928 Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 27 lyutogo 2016 18 kvitnya 1928 Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 27 lyutogo 2016 Posilannya