Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Титу Майореску рум Titu Liviu Maiorescu 15 лютого 1840 Крайова 18 червня 1917 Бухарест румунський академік адвокат літер

Титу Майореску

Титу Майореску

Титу Майореску (рум Titu Liviu Maiorescu, *15 лютого 1840, Крайова — †18 червня 1917, Бухарест) — румунський академік, адвокат, літературний критик, філософ, педагог, політик і письменник, прем'єр-міністр Румунії 1912-1914, міністр закордонних справ, один із засновників Румунської Академії. Видатна людина кінця XIX — XX початку століття. Проводив консервативну політику, був прихильником монархії. Проголосив гасло «мистецтво для мистецтва» і прагнув підпорядкувати літературу і суспільне мислення інтересам буржуазії.

Титу Майореску
рум. Titu Liviu Maiorescu
image
Титу Майореску
image
Прапор
 Прем'єр-міністр Румунії
28 березня 1912 — 31 грудня 1913
Попередник: Петре Карп
Спадкоємець: Йонел Братіану
image
Прапор
 Міністр закордонних справ Румунії
1910 — 1913
Попередник: Александру Джувара
Спадкоємець: Еманоїл Порумбару
 
Народження: 15 лютого 1840(1840-02-15)[1][2][3]
Крайова
Смерть: 18 червня 1917(1917-06-18)[3](77 років)
Бухарест
Поховання: цвинтар Беллу і Центральний цвинтар Кишинева
Країна: Румунія
Релігія: православна церква
Освіта: Паризький університет, Терезіанум, d і d
Партія: d
Батько: Йоан Майореску
Мати: Марія Попазу
Діти: d

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Титу Майореску народився 15 лютого 1840 місті Крайова. Його мати, Марія Попазу, була сестрою вченого-єпископа міста Карансебеш, Йоана Попазу. Батько, Йоан Майореску, син трансильванського селянина, теолог за освітою, був учителем і інспектором шкіл в різних містах Румунії. У 1846-1848 Тита вчиться в початковій школі Крайова, потім в Брашов. У 1850 сім'я переїжджає до Відня, де Тита вчиться в гімназії, а потім у вищому навчальному закладі Терезіанум, яке закінчив у 1858.

Здобув докторський ступінь в Гессенського університету, продовжував навчання в Сорбонні. Після повернення до Румунії в 1862 став професором Ясського університету, а в 1863-1867 був його ректором. У 1867 заснував журнал з 1877 — редактор консервативної газети «Тімпул» з 1879 — член Румунської академії. Був керівником літературного гуртка «Жунімя». Неодноразово обирався депутатом румунського парламенту, займав пост міністра культури і народної освіти. З 1884 по 1909 — професор Бухарестського університету, в 1892-1897 — ректор. У 1912-1914 — прем'єр-міністр Румунії.

Помер 18 червня 1917 в Бухаресті від серцевої хвороби.

Наукова діяльність

Філософська концепція Майореску була еклектичним синтезом поглядів Канта, Гербарта, Фішера, Шопенгауера. В естетиці відстоював принципи «мистецтва для мистецтва», стверджував, що «сутність мистецтва полягає у вигадці».

Друкувався з 1859

Пам'ять

Ім'я Майореску носить ліцей в Кишиневі

Вибрані твори

  • O cercetare critică asupra poeziei române (1867)
  • În contra direcției de astăzi în cultura română (1868)
  • Direcția nouă în poezia și proza română (1872)
  • Comediile domnului Caragiale (1885)
  • Eminescu și poeziile sale (1889)
  • Povestirile lui Sadoveanu (1906)
  • Poeziile lui Octavian Goga (1906)
  • Retori, oratori, limbuți
  • Beția de cuvinte

Посмертні публікації

  • Jurnal, se întinde pe zece volume, e cel mai lung jurnal intim din literatura română
  • Scrieri de logică, restituite de Alexandru Surdu, Editura științifică și enciclopedică, 1988
  • Istoria politică a României sub domnia lui Carol I ediție de Stelian Neagoe, București, Editura Humanitas, 1994
  • Discursuri parlamentare cu priviri asupra dezvoltării politice a României sub domnia lui Carol I, vol.I-V, studiu introductiv, îngrijire de ediție, note și comentarii de Constantin Schifirneț, Editura Albatros, 2001-2003

Бібліографія

  • Simion Mehedinți, Titu Maiorescu. Bucuresti, 1925.
  • Eugen Lovinescu, Titu Maiorescu, studiu monografic, (I—II, 1940)
  • Eugen Lovinescu, T. Maiorescu și contemporanii lui (I—II, 1943—1944)
  • Eugen Lovinescu, T. Maiorescu și posteritatea lui critică, (1943)
  • Nicolae Manolescu, Contradicția lui Maiorescu, București, 1970

Джерела

  • Viețile scriitorilor români: «Contradicția lui Maiorescu», 13 martie 2011, Adevărul
  • Titu Maiorescu, destinul omului modern | Constantin Schifirneț, 14 februarie 2013, Adevărul
  • Titu Maiorescu, teoreticianul formelor fără fond, 1 iunie 2009, Ziarul Lumina

«Domnule Eminescu, numirile pe care le fac trebuie să fie ireproșabil de corecte», 18 martie 2008, Ion Mitican, Ziarul Lumina

Посилання

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119228947 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Titu Majoresku rum Titu Liviu Maiorescu 15 lyutogo 1840 Krajova 18 chervnya 1917 Buharest rumunskij akademik advokat literaturnij kritik filosof pedagog politik i pismennik prem yer ministr Rumuniyi 1912 1914 ministr zakordonnih sprav odin iz zasnovnikiv Rumunskoyi Akademiyi Vidatna lyudina kincya XIX XX pochatku stolittya Provodiv konservativnu politiku buv prihilnikom monarhiyi Progolosiv gaslo mistectvo dlya mistectva i pragnuv pidporyadkuvati literaturu i suspilne mislennya interesam burzhuaziyi Titu Majoresku rum Titu Liviu MaiorescuTitu MajoreskuPrapor Prem yer ministr Rumuniyi28 bereznya 1912 31 grudnya 1913Poperednik Petre KarpSpadkoyemec Jonel BratianuPrapor Ministr zakordonnih sprav Rumuniyi1910 1913Poperednik Aleksandru DzhuvaraSpadkoyemec Emanoyil Porumbaru Narodzhennya 15 lyutogo 1840 1840 02 15 1 2 3 KrajovaSmert 18 chervnya 1917 1917 06 18 3 77 rokiv BuharestPohovannya cvintar Bellu i Centralnij cvintar KishinevaKrayina RumuniyaReligiya pravoslavna cerkvaOsvita Parizkij universitet Terezianum d i dPartiya dBatko Joan MajoreskuMati Mariya PopazuDiti d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaTitu Majoresku narodivsya 15 lyutogo 1840 misti Krajova Jogo mati Mariya Popazu bula sestroyu vchenogo yepiskopa mista Karansebesh Joana Popazu Batko Joan Majoresku sin transilvanskogo selyanina teolog za osvitoyu buv uchitelem i inspektorom shkil v riznih mistah Rumuniyi U 1846 1848 Tita vchitsya v pochatkovij shkoli Krajova potim v Brashov U 1850 sim ya pereyizhdzhaye do Vidnya de Tita vchitsya v gimnaziyi a potim u vishomu navchalnomu zakladi Terezianum yake zakinchiv u 1858 Zdobuv doktorskij stupin v Gessenskogo universitetu prodovzhuvav navchannya v Sorbonni Pislya povernennya do Rumuniyi v 1862 stav profesorom Yasskogo universitetu a v 1863 1867 buv jogo rektorom U 1867 zasnuvav zhurnal z 1877 redaktor konservativnoyi gazeti Timpul z 1879 chlen Rumunskoyi akademiyi Buv kerivnikom literaturnogo gurtka Zhunimya Neodnorazovo obiravsya deputatom rumunskogo parlamentu zajmav post ministra kulturi i narodnoyi osviti Z 1884 po 1909 profesor Buharestskogo universitetu v 1892 1897 rektor U 1912 1914 prem yer ministr Rumuniyi Pomer 18 chervnya 1917 v Buharesti vid sercevoyi hvorobi Naukova diyalnistFilosofska koncepciya Majoresku bula eklektichnim sintezom poglyadiv Kanta Gerbarta Fishera Shopengauera V estetici vidstoyuvav principi mistectva dlya mistectva stverdzhuvav sho sutnist mistectva polyagaye u vigadci Drukuvavsya z 1859Pam yatIm ya Majoresku nosit licej v KishineviVibrani tvoriO cercetare critică asupra poeziei romane 1867 In contra direcției de astăzi in cultura romană 1868 Direcția nouă in poezia și proza romană 1872 Comediile domnului Caragiale 1885 Eminescu și poeziile sale 1889 Povestirile lui Sadoveanu 1906 Poeziile lui Octavian Goga 1906 Retori oratori limbuți Beția de cuvintePosmertni publikaciyiJurnal se intinde pe zece volume e cel mai lung jurnal intim din literatura romană Scrieri de logică restituite de Alexandru Surdu Editura științifică și enciclopedică 1988 Istoria politică a Romaniei sub domnia lui Carol I ediție de Stelian Neagoe București Editura Humanitas 1994 Discursuri parlamentare cu priviri asupra dezvoltării politice a Romaniei sub domnia lui Carol I vol I V studiu introductiv ingrijire de ediție note și comentarii de Constantin Schifirneț Editura Albatros 2001 2003BibliografiyaSimion Mehedinți Titu Maiorescu Bucuresti 1925 Eugen Lovinescu Titu Maiorescu studiu monografic I II 1940 Eugen Lovinescu T Maiorescu și contemporanii lui I II 1943 1944 Eugen Lovinescu T Maiorescu și posteritatea lui critică 1943 Nicolae Manolescu Contradicția lui Maiorescu București 1970DzherelaViețile scriitorilor romani Contradicția lui Maiorescu 13 martie 2011 Adevărul Titu Maiorescu destinul omului modern Constantin Schifirneț 14 februarie 2013 Adevărul Titu Maiorescu teoreticianul formelor fără fond 1 iunie 2009 Ziarul Lumina Domnule Eminescu numirile pe care le fac trebuie să fie ireproșabil de corecte 18 martie 2008 Ion Mitican Ziarul LuminaPosilannyaMajoresku Tit Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119228947 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563

Дата публікації:
Топ