Макс Пауль Едуард Берґ (нім. Max Paul Eduard Berg, 17 квітня 1870, Щецин — 22 січня 1947, Баден-Баден) — німецький архітектор, урядник. Найбільше відомий як автор проєкту «Зали століття» у Вроцлаві.
Макс Берґ | |
---|---|
Народився | 17 квітня 1870[1][3] Штеттін, Королівство Пруссія[4] |
Помер | 22 січня 1947[1](76 років) Баден-Баден, Німеччина[4] |
Країна | Королівство Пруссія Німецька імперія Веймарська республіка |
Діяльність | архітектор, містобудівник |
Галузь | архітектура |
Alma mater | Берлінський технічний університет |
Знання мов | німецька[6] |
Magnum opus | Зала Століття і d |
Партія | Соціал-демократична партія Німеччини |
Автограф | |
|
З життєпису
Народжений 17 квітня 1870 року в Щецині (нім. Stettin) у родині вчителя молодшої школи Ніколауса Едуарда Генріха Берґа та його дружини Емілі Луїзи Терезіс (з дому Радельофф). Після закінчення середньої школи в Щецині в 1889—1893 роках навчався в Королівській вищій технічній школі в Шарлоттенбурзі (нині Берлінський технічний університет). У 1893—1895 роках проходив військову службу в Щецині. 1898 року склав іспити на урядового будівничого. 1899 року працював у Щецині в міському будівельному управлінні, а згодом став інспектором будівництва у Франкфурті-на-Майні. 1908 року поїхав до Англії, а в грудні того року міська рада Вроцлава (нім. Breslau) запропонувала йому посаду міського радника з будівництва на 12 років, яку він обійняв 1 квітня 1909 року.
Незважаючи на певні непорозуміння, 1921 року контракт Берґа продовжили на 12 років. Виникали нові конфлікти, зокрема він брав участь в організації урбаністичного конкурсу розвитку міста, був у його журі. Коли виявилося, що решта присяжних проголосувала не за його смаком, Берґ не став підписувати рішення. Результат конкурсу все одно прийняли, але поведінку урядника визнали скандальною. Внаслідок конфлікту з міською радою архітектор спочатку вийшов із членства в СДП, а 30 січня 1925 року залишив посаду. Як незамінному чиновнику йому виплачували повне утримання, до виходу на пенсію 1933 року.
Покинувши Вроцлав, архітектор оселився в Берліні. Відмовився вступити в нацистську партію, а після початку Другої світової війни переїхав до Баден-Бадена. Під час війни надсилав звернення до райхсміністра Мартіна Бормана з проханням врятувати архітектурні пам'ятки Риму від знищення — місто зрештою оголосили «відкритим» і позбавили від бомбардувань. Берґ присвятив себе журналістиці, теософії та вивченню християнської містики.
Помер у Баден-Бадені 22 січня 1947 року.
З доробку
Цей розділ потребує доповнення. |
- У Вроцлаві
- Зала століття (1911—1913),
- колишня міська лазня (1912),
- міський шпиталь для немовлят (1910—1911),
- північна та південна гідроелектростанції на Одрі,
- каплиця на Особовицькому цвинтарі (Особовиці),
- фасад середньої школи № 4 на вул. Свістацького,
- будинок біля рову на розі вул. Подвале та Коллонтая,
- довоєнна молоковідправна станція (нині в оновленому приміщенні діє Cafe Berg).
Примітки
- SNAC — 2010.
- Bölling C. Berg, Max // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T008062
- Енциклопедія Брокгауз
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116129727 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- CONOR.Sl
Джерела
- Głodowska W. Znani architekci: Max Berg — nie tylko Hala Stulecia. Zrealizowane projekty i śmiałe wizje // bryla.pl. — 2024. — 19 stycznia. (пол.)
Посилання
- Max Berg. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maks Paul Eduard Berg nim Max Paul Eduard Berg 17 kvitnya 1870 Shecin 22 sichnya 1947 Baden Baden nimeckij arhitektor uryadnik Najbilshe vidomij yak avtor proyektu Zali stolittya u Vroclavi Maks BergNarodivsya17 kvitnya 1870 1870 04 17 1 3 Shtettin Korolivstvo Prussiya 4 Pomer22 sichnya 1947 1947 01 22 1 76 rokiv Baden Baden Nimechchina 4 Krayina Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya Vejmarska respublikaDiyalnistarhitektor mistobudivnikGaluzarhitekturaAlma materBerlinskij tehnichnij universitetZnannya movnimecka 6 Magnum opusZala Stolittya i dPartiyaSocial demokratichna partiya NimechchiniAvtograf Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Berg Z zhittyepisuNarodzhenij 17 kvitnya 1870 roku v Shecini nim Stettin u rodini vchitelya molodshoyi shkoli Nikolausa Eduarda Genriha Berga ta jogo druzhini Emili Luyizi Terezis z domu Radeloff Pislya zakinchennya serednoyi shkoli v Shecini v 1889 1893 rokah navchavsya v Korolivskij vishij tehnichnij shkoli v Sharlottenburzi nini Berlinskij tehnichnij universitet U 1893 1895 rokah prohodiv vijskovu sluzhbu v Shecini 1898 roku sklav ispiti na uryadovogo budivnichogo 1899 roku pracyuvav u Shecini v miskomu budivelnomu upravlinni a zgodom stav inspektorom budivnictva u Frankfurti na Majni 1908 roku poyihav do Angliyi a v grudni togo roku miska rada Vroclava nim Breslau zaproponuvala jomu posadu miskogo radnika z budivnictva na 12 rokiv yaku vin obijnyav 1 kvitnya 1909 roku Nezvazhayuchi na pevni neporozuminnya 1921 roku kontrakt Berga prodovzhili na 12 rokiv Vinikali novi konflikti zokrema vin brav uchast v organizaciyi urbanistichnogo konkursu rozvitku mista buv u jogo zhuri Koli viyavilosya sho reshta prisyazhnih progolosuvala ne za jogo smakom Berg ne stav pidpisuvati rishennya Rezultat konkursu vse odno prijnyali ale povedinku uryadnika viznali skandalnoyu Vnaslidok konfliktu z miskoyu radoyu arhitektor spochatku vijshov iz chlenstva v SDP a 30 sichnya 1925 roku zalishiv posadu Yak nezaminnomu chinovniku jomu viplachuvali povne utrimannya do vihodu na pensiyu 1933 roku Pokinuvshi Vroclav arhitektor oselivsya v Berlini Vidmovivsya vstupiti v nacistsku partiyu a pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni pereyihav do Baden Badena Pid chas vijni nadsilav zvernennya do rajhsministra Martina Bormana z prohannyam vryatuvati arhitekturni pam yatki Rimu vid znishennya misto zreshtoyu ogolosili vidkritim i pozbavili vid bombarduvan Berg prisvyativ sebe zhurnalistici teosofiyi ta vivchennyu hristiyanskoyi mistiki Pomer u Baden Badeni 22 sichnya 1947 roku Z dorobku Cej rozdil potrebuye dopovnennya U VroclaviZala stolittya 1911 1913 kolishnya miska laznya 1912 miskij shpital dlya nemovlyat 1910 1911 pivnichna ta pivdenna gidroelektrostanciyi na Odri kaplicya na Osobovickomu cvintari Osobovici fasad serednoyi shkoli 4 na vul Svistackogo budinok bilya rovu na rozi vul Podvale ta Kollontaya dovoyenna molokovidpravna stanciya nini v onovlenomu primishenni diye Cafe Berg PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Bolling C Berg Max Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T008062 d Track Q103892715d Track Q56691875d Track Q810196d Track Q217595d Track Q21431157d Track Q1547776 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 116129727 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaGlodowska W Znani architekci Max Berg nie tylko Hala Stulecia Zrealizowane projekty i smiale wizje bryla pl 2024 19 stycznia pol PosilannyaMax Berg pol