Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Таджикистану.
У Таджикистані розвідано понад 350 родовищ 47 видів мінеральної сировини: нафти, газу, вугілля, руд чорних, кольорових, рідкісних і благородних металів, гірничохімічної і нерудної індустріальної сировини, різноманітних нерудних буд. матеріалів, виробних та дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів (лазуриту, аметиста, бірюзи) та інш. За запасами срібла, свинцю, бору Т. займає провідне місце серед країн СНД. В рудах Т. в промисл. концентраціях є бісмут, кадмій, мідь, ґерманій, індій, ґалій, талій, телур, селен, уран та ін. корисних копалин (табл.).
Таблиця. – Основні корисні копалини Таджикистану станом на 1998-1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Вольфрам, тис. т | 10 | 45 | 1 (WO3) | 0,4 |
Золото, т | 110 | 256 | 0,85 – 2,9 г/т | 0,2 |
Мідь, тис. т | 124 | 506 | 0,38 (Cu) |
|
Нафта, млн т | 3 |
|
|
|
Плавиковий шпат, млн т | 0,29 | 0,36 | 35 (CaF2) | 0,2 |
Природний горючий газ, млрд м3 | 9,4 |
|
|
|
Ртуть, тис. т |
| 2,4 | 0,04 | 1,8 |
Свинець, тис. т | 1800 | 6550 | 0,66 (Pb) | 1,5 |
Срібло, т | 44000 | 65812 | 80 г/т | 8 |
Стибій, тис. т | 147 | 197 | 3,1 | 3,4 |
Вугілля, млн т | 290 | 700 |
|
|
Цинк, тис. т | 4660 | 7745 | 0,6 (Zn) | 1,7 |
Окремі види корисниїх копалин
Вуглеводні. Родов. нафти і газу зосереджені в Ферганській западині () і Південно-Таджицькій депресії ( і зокрема Бештентякське нафтогазоконденсатне родовище). Найбільші родов. Фергани пов'язані з порово-тріщинними колекторами г.ч. палеогену. Промислово нафтоносні піщані горизонти з ефективною потужністю пластів 2,7-25 м залягають на глиб. 500-4500 м. Поклади в осн. багатопластові склепінчасті, тектонічно екрановані, розбиті численними диз'юнктивними порушеннями на блоки. Режим покладів — режим розчиненого газу. Нафта метанонафтенового складу з густиною до 920 кг/м3 і вмістом S 0,4-1,05%. Газові родов. знаходяться в пісковиках і вапняках палеогену і крейди на глиб. 1500-4000 м. Сумарна потужність колекторів 28-35 м. Попутний газ нафтових родов. і вільний газових — метанового складу (до 93% СН4), без сірководню. Нафтові родов. Сурхан-Вахшської обл. пов'язані з палеогеновими вапняками і доломітом на глиб. 1000—2500 м. Потужність колекторів 4,5-22 м. Поклади пластові склепінчасті, тектонічно екрановані, частина з них з газовою шапкою. Нафта важка з густиною до 976 кг/м3, в'язка, сильно сірчиста (S до 6,9%). Стратиграфічний інтервал газоносності включає відклади юри, крейди і палеогену. Промислово газоносні пісковики і вапняки залягають на глиб. 650-3000 м, ефективна потужність продуктивних пластів до 37 м. Розчинені і вільні гази цієї області жирні (СН4 66,6-85,6%), іноді з високим вмістом H2S (до 0,28%).
Вугілля. Таджикистан має 17 вугільних родовищ і 24 перспективних об'єкта. За даними [Mining Annual Review 2002] на 2001 рік ресурси вугілля оцінюються в 3 600 млн т. Родов. вугілля в Т. зосереджені у відкладах палеозою і юри. Пром. інтерес представляють родов. кам. вугілля в западинах (Ферганська, Магіан-Фарабська) і ґрабенах (Зіддінський, Фан-Ягнобський і інш.). Продуктивна товща гірських порід юри потужністю до 725 м містить бл. 18 робочих пластів з макс. товщиною 32 м і протяжністю 1,5-20 км. Вугілля енергетичне, високої якості з теплотою згоряння до 36 МДж/кг, марки — від газових до антрацитів. Виявлено 6 родов. із запасами понад 670 млн т. На півн. Т. відоме Шурабське родов. бурого вугілля із запасами бл. 142 млн т, що експлуатується з 1900. Вугілля гумусове підвищеної зольності (до 21%) з вмістом S до 1,5%.
Торф. Запаси торфу складають понад 200 млн т. Виявлено понад 50 родов., серед яких великі (пл. 570 км²) зосереджені в Гіссарській долині, дрібні — на Памірі. Торф невисокої якості із зольністю 60%, вмістом S 1,8%, теплотою згоряння 15,5 МДж/кг. Горючі сланці відомі в г.п. палеогену Південно-Західного Т. Родов. представлені малопотужними прошарками і лінзами горючих сланців з високою зольністю (84%), низьким виходом дьогтю (4,5%), низькою теплотою згоряння (6,4 МДж/кг). Прогнозні ресурси 216 млн т.
Залізо. Родов. залізняку виявлені в Карамазарі і на Памірі. Найбільший практичний інтерес представляють контактово-метасоматичні родовища. Скарново-магнетитові родов. пов'язані з інтрузіями гранітоїдного ряду. Сер. вміст Fe досягає 39,5%, в рудах підвищені концентрації Со і Ві. Прогнозні запаси руд Карамазару і Паміру — понад 500 млн т. Запаси марганцевих руд незначні. Карбонатні руди складені манганокальцитом і родохрозитом, оксидні — псиломелан-піролюзитом.
Алюмінієві руди представлені родов. і виявами бокситів, алунітів і нефелінових сієнітів. Боксити середньокам'яновугільного віку і пізнього тріасу та ранньої юри відомі в Центр. Т. і на Памірі. Рудні тіла у вигляді гнізд, лінз і пластів містять в сер. до 30% Al2О3. Родов. алунітів в Карамазарі пов'язані з гідротермальною переробкою андезитів і андезито-дацитів і містять до 26% Al2О3. Вміст глинозему у великих сієнітових штоках становить 22%.
Бісмут. Родов. бісмутових руд поширені в Карамазарі, Центр. Т. і на Памірі. Родов. представлені двома типами: скарновим (залізо-бісмутові) і гідротермальним (мідно-бісмутові з попутними Ag і Au). Рудні тіла — жили, лінзи і стовпи в екзоконтактових частинах гранітоїдних масивів і вулканогенних комплексах. Як попутний компонент Bi присутній в рудах вольфрамових, золотих і поліметалічних родов.
Вольфрам. Промислові родов. вольфрамових руд зосереджені в Карамазарі, Центр. Т., перспективні — на Памірі. Руди скарнові і гідротермальні. Руди містять 0,25-1% WO3 і попутно — Sn, Cu, Мо, Zn і інш.
Золото. Руди золота зосереджені у власне золоторудних і комплексних родовищах. На тер. Т. виявлено 4 золоторудних пояси і 18 перспективних площ. Золоторудні екзогенні родовища — алювіальні четвертинні розсипи в долинах і терасах рівнинних річок (р-ни Дарвазу, Паміру, Зеравшану). Корінні ендогенні родов. представлені шістьма типами. Б.ч. запасів пов'язана із золото-кварцовими (Карамазарська група родовищ), золото-скарновими (Центр. Т.) і золото-кварц-сульфідними родовищами. Руди деяких родов. комплексні і містять підвищені концентрації Ag, Cu, Bi. Найбільші родов. золота розташовані в Зеравшанській долині (родов. Тарор, Чоре, Джілау, Дуоба). За даними Академії Наук Таджикистану на 2001 р країна має 28 золотих полів, сумарні загальні запаси яких 430 т золота.
Срібло. Родов. срібних руд відомі в Карамазарі (Карамазарська група родовищ), Центр. Т. і на Памірі. Рудні тіла — стовпи, лінзи і жили. Мінерали — арґентит, піраргірит, прустит, самородне срібло. Ag зустрічається також у вигляді ізоморфної домішки в ґаленіті, мінералах бісмуту. Родов. гідротермальні і скарнові. Срібло, як попутний елемент, має пром. значення в поліметалічних, мідно-бісмутових, вольфрамових і золотих рудах Сх. Карамазару.
Мідь. Осн. запаси мідних руд пов'язані з поліметалічними (Алтин-Топкан, Тарор і інш.), вольфрамовими і золоторудними родов., мідно-бісмутовими Карамазару (Карамазарська група родовищ), що містять 0,3-1% Cu. В районі Дарвазу є два стратиформних вияви мідистих пісковиків і конґломератів верхньої пермі, що містять 1-2% Cu.
Молібден. Молібденові руди зосереджені в скарнових родов. гір Моголтау, в Центр. Т. і на Памірі. Пром. інтерес представляють власне молібденове родов. Півд.-Янгиканське, а також молібдено-вольфрамове родов. Чорух-Дайронське.
Нікель. Виявлено 3 виходи нікелевих руд на Памірі. Руди комплексні мідно-нікелеві, вкраплені масивні і брекчієвидні піротин-віоларитового складу, крім Ni, містять Cu і Co.
Олово. Олов'яні руди різних генетичних типів відомі на Памірі (Тризубець, Зарічне) і в Центр. Т. (Майхура та Тагобікульське). Найбільший інтерес представляють кварц-каситеритово-сульфідний і скарновий типи руд. Характерні станінові руди (Казнок-Мушистонське рудне поле). Крім того, каситерит — осн. попутний мінерал вольфрамових руд.
Ртуть. За загальними запасами ртуті Таджикистан займає 3-є місце в Азії (після Китаю і Киргизстану, 1999). Родов. і вияви ртутних руд приурочені до Зеравшано-Гіссарського ртутно-стибієвого поясу. Ртутна мінералізація гідротермального генезису. Найбільше — Кавнокське родовище.
Поліметали. Запаси свинцево-цинкових руд пов'язані з комплексними поліметалічними родовищами, поширеними по всій тер. Т. Осн. частина розвіданих запасів зосереджена в Карамазарі (Карамазарська група родовищ). Родов. переважно скарнові. Рудні тіла — лінзи і стовпи з високим вмістом Pb, Zn і низьким Cu, Ag залягають в гірських породах девону. Гол. рудні мінерали: ґаленіт, сфалерит і піротин, другорядні — халькопірит, ґаленобісмутит і інш. У Сх. Карамазарі родов. гідротермальні з прожилково-вкрапленими, гніздовими і агрегативними рудами. Для Дарвазу характерні телетермальні родовища.
На території Таджикистану відоме родов. поліметалічних руд Великий Канімансур, запаси руд якого оцінюють в 990 млн т із загальним вмістом Ag 51,3 тис. т, Pb 3,2 млн т і Zn 3,9 млн т при середньому вмісті Ag 51,7 г/т, Pb і Zn 0,44 і 0,4%.
Стибій. За ресурсами стибію (10% світових) Таджикистан займає 2-е місце серед країн світу (після Китаю). За загальними запасами стибієвих руд Т. займає 4-е місце в Азії (після Китаю, Росії і Таїланду, 1999). Родовища і вияви приурочені до Зеравшано-Гіссарського ртутно-стибієвого пояса. Б.ч. — стратиформні пластові і лінзові поклади, пов'язані з брекчієвими джаспероїдами. Руди стибієві і ртутно-стибієві. Менше поширені гідротермальні жильні і штокверкові родов. Загальні запаси Sb в надрах за категоріями А, В і С1 оцінюють в 290 тис. т, С2 233,5 тис. т і прогнозні 510 тис. т [Mining J. — 1999. — 333, 8556].
Гірничохімічна сировина в Т. представлена баритом, борними рудами, карбонатами (вапняки і доломіт), кам. сіллю, мінеральними пігментами, озокеритом, флюоритом, фосфоритом і інш. Найбільші родов. бариту зосереджені в Півн. Т. і пов'язані з гідротермами в гранітоїдах верхнього палеозою. Промислове родов. борних руд контактово-метасоматичного походження виявлене на Памірі. Пром. концентрації бору виявлені у водоносних горизонтах Південно-Таджицької депресії. Значні запаси хімічно чистих вапняків і доломіту, придатних для виробництва соди, вапна, карбіду кальцію, металіч. магнію, виявлені в Ісфарінському районі і в Півд. Т. Карбонатні товщі девону і неогену досягають потужності понад 100 м. Сумарні пром. запаси п'яти розвіданих родов. бл. 1 млрд т, доломіт становить бл. 1/3. Прогнозні запаси кам. солей перевищують 100 млрд т, розвідані становлять 4 млрд т. Родов. кам. солей є в багатьох районах, г.ч. у Півд.-Зах. Т., невеликі родов. є на Памірі. Викопні осадові родов. пов'язані з юрською галогенною формацією (потужність до 2000 м). Розміри соляних куполів і пластових покладів, складених на 71,6-99,3% ґалітом, досягають 9 км2. Перспективні також відклади соляних озер і підземні розсоли юрських водоносних горизонтів. Родов. мінеральних фарб-пігментів виявлені у Півн. Т. Балансові запаси трьох розвіданих родов. складають бл. 500 тис. т. Родов. флюориту виявлені в багатьох районах Т., крім його південно-зах. частини. Пром. родов. гідротермальні. Рудні тіла концентруються по зонах розломів і тріщин. Руди комплексні, флюорит-ґаленіт-сфалеритові, містять до 80% флюориту. Флюоритові родов. кальцит-баритового типу поширені на Памірі. На півночі країни запаси плавиковошпатового родов. Такоб оцінюють в 1,14 млн т з сер. вмістом флюориту 25% і Червоні Горби — 84 тис. т. Запаси фосфорних руд становлять бл. 112 млн т.
Індустріальна сировина. Родов. азбесту зосереджені на південному сході Т. Рудні тіла локалізовані в серпентинітах пермі (прожилки хризотил-азбесту і амфібол-азбесту). Протяжність рудних зон 1800-4000 м, потужність до 750 м, вміст азбесту 5,93%. Вміст текстильних сортів 0,18%, довжина волокон до 80 мм. Родов. ісландського шпату, оптичних кварцу і кальциту виявлені в Центр. Т. і на Памірі. Вони приурочені до гідротермальних жил в карбонатних породах палеозою. Родов. кварцових пісків є на півночі країни і приурочене до відкладів ниж. палеогену. Вміст в пісках SiO2 до 96,16%. Єдине пром. родов. озокериту знаходиться в Ісфарінському районі (Півн.-Сх. Т.) і пов'язане з пісковиками і вапняками туркестанських шарів палеогену. Родов. талькових руд виявлені в Півд.-Сх. Т. Прогнозні запаси Мульводжського родов. тальку понад 1 млн т. З інш. видів індустріальної сировини виявлені родов. гіпсу, ангідриту і флогопіту.
Нерудні буд. матеріали розвідані на 149 родов., зокрема є родов. цегельних глин, керамзиту, вапняків, скляних пісків, піщано-гравійних матеріалів, буд. каменя, цементної сировини, представленої вапняками і суглинками, облицювальних каменів (мармурів, червоних гранітів, ґранодіоритів, габро і інш.) Виробні і дорогоцінні камені представлені родов. кліногуміту, форстериту, благородної шпінелі, рубіну, скаполіту, ґранату, топазу, рубеліту, турмаліну, аквамарину. У горах Паміру і Дарвазу поширені гірський кришталь, онікс, офікальцит, серпентиніт, в Карамазарі — родов. бірюзи, обсидіану, аметисту і агату. Родов. лазуриту, бірюзи розробляються з глибокої старовини і мають світову популярність. Мінеральні води Т. гідрохімічної групи без специфіч. компонентів.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Tadzhikistanu U Tadzhikistani rozvidano ponad 350 rodovish 47 vidiv mineralnoyi sirovini nafti gazu vugillya rud chornih kolorovih ridkisnih i blagorodnih metaliv girnichohimichnoyi i nerudnoyi industrialnoyi sirovini riznomanitnih nerudnih bud materialiv virobnih ta dorogocinnih i napivdorogocinnih kameniv lazuritu ametista biryuzi ta insh Za zapasami sribla svincyu boru T zajmaye providne misce sered krayin SND V rudah T v promisl koncentraciyah ye bismut kadmij mid germanij indij galij talij telur selen uran ta in korisnih kopalin tabl Tablicya Osnovni korisni kopalini Tadzhikistanu stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniVolfram tis t 10 45 1 WO3 0 4Zoloto t 110 256 0 85 2 9 g t 0 2Mid tis t 124 506 0 38 Cu Nafta mln t 3 Plavikovij shpat mln t 0 29 0 36 35 CaF2 0 2Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 9 4 Rtut tis t 2 4 0 04 1 8Svinec tis t 1800 6550 0 66 Pb 1 5Sriblo t 44000 65812 80 g t 8Stibij tis t 147 197 3 1 3 4Vugillya mln t 290 700 Cink tis t 4660 7745 0 6 Zn 1 7Okremi vidi korisniyih kopalinVuglevodni Rodov nafti i gazu zoseredzheni v Ferganskij zapadini i Pivdenno Tadzhickij depresiyi i zokrema Beshtentyakske naftogazokondensatne rodovishe Najbilshi rodov Fergani pov yazani z porovo trishinnimi kolektorami g ch paleogenu Promislovo naftonosni pishani gorizonti z efektivnoyu potuzhnistyu plastiv 2 7 25 m zalyagayut na glib 500 4500 m Pokladi v osn bagatoplastovi sklepinchasti tektonichno ekranovani rozbiti chislennimi diz yunktivnimi porushennyami na bloki Rezhim pokladiv rezhim rozchinenogo gazu Nafta metanonaftenovogo skladu z gustinoyu do 920 kg m3 i vmistom S 0 4 1 05 Gazovi rodov znahodyatsya v piskovikah i vapnyakah paleogenu i krejdi na glib 1500 4000 m Sumarna potuzhnist kolektoriv 28 35 m Poputnij gaz naftovih rodov i vilnij gazovih metanovogo skladu do 93 SN4 bez sirkovodnyu Naftovi rodov Surhan Vahshskoyi obl pov yazani z paleogenovimi vapnyakami i dolomitom na glib 1000 2500 m Potuzhnist kolektoriv 4 5 22 m Pokladi plastovi sklepinchasti tektonichno ekranovani chastina z nih z gazovoyu shapkoyu Nafta vazhka z gustinoyu do 976 kg m3 v yazka silno sirchista S do 6 9 Stratigrafichnij interval gazonosnosti vklyuchaye vidkladi yuri krejdi i paleogenu Promislovo gazonosni piskoviki i vapnyaki zalyagayut na glib 650 3000 m efektivna potuzhnist produktivnih plastiv do 37 m Rozchineni i vilni gazi ciyeyi oblasti zhirni SN4 66 6 85 6 inodi z visokim vmistom H2S do 0 28 Vugillya Tadzhikistan maye 17 vugilnih rodovish i 24 perspektivnih ob yekta Za danimi Mining Annual Review 2002 na 2001 rik resursi vugillya ocinyuyutsya v 3 600 mln t Rodov vugillya v T zoseredzheni u vidkladah paleozoyu i yuri Prom interes predstavlyayut rodov kam vugillya v zapadinah Ferganska Magian Farabska i grabenah Ziddinskij Fan Yagnobskij i insh Produktivna tovsha girskih porid yuri potuzhnistyu do 725 m mistit bl 18 robochih plastiv z maks tovshinoyu 32 m i protyazhnistyu 1 5 20 km Vugillya energetichne visokoyi yakosti z teplotoyu zgoryannya do 36 MDzh kg marki vid gazovih do antracitiv Viyavleno 6 rodov iz zapasami ponad 670 mln t Na pivn T vidome Shurabske rodov burogo vugillya iz zapasami bl 142 mln t sho ekspluatuyetsya z 1900 Vugillya gumusove pidvishenoyi zolnosti do 21 z vmistom S do 1 5 Torf Zapasi torfu skladayut ponad 200 mln t Viyavleno ponad 50 rodov sered yakih veliki pl 570 km zoseredzheni v Gissarskij dolini dribni na Pamiri Torf nevisokoyi yakosti iz zolnistyu 60 vmistom S 1 8 teplotoyu zgoryannya 15 5 MDzh kg Goryuchi slanci vidomi v g p paleogenu Pivdenno Zahidnogo T Rodov predstavleni malopotuzhnimi prosharkami i linzami goryuchih slanciv z visokoyu zolnistyu 84 nizkim vihodom dogtyu 4 5 nizkoyu teplotoyu zgoryannya 6 4 MDzh kg Prognozni resursi 216 mln t Zalizo Rodov zaliznyaku viyavleni v Karamazari i na Pamiri Najbilshij praktichnij interes predstavlyayut kontaktovo metasomatichni rodovisha Skarnovo magnetitovi rodov pov yazani z intruziyami granitoyidnogo ryadu Ser vmist Fe dosyagaye 39 5 v rudah pidvisheni koncentraciyi So i Vi Prognozni zapasi rud Karamazaru i Pamiru ponad 500 mln t Zapasi margancevih rud neznachni Karbonatni rudi skladeni manganokalcitom i rodohrozitom oksidni psilomelan pirolyuzitom Alyuminiyevi rudi predstavleni rodov i viyavami boksitiv alunitiv i nefelinovih siyenitiv Boksiti serednokam yanovugilnogo viku i piznogo triasu ta rannoyi yuri vidomi v Centr T i na Pamiri Rudni tila u viglyadi gnizd linz i plastiv mistyat v ser do 30 Al2O3 Rodov alunitiv v Karamazari pov yazani z gidrotermalnoyu pererobkoyu andezitiv i andezito dacitiv i mistyat do 26 Al2O3 Vmist glinozemu u velikih siyenitovih shtokah stanovit 22 Bismut Rodov bismutovih rud poshireni v Karamazari Centr T i na Pamiri Rodov predstavleni dvoma tipami skarnovim zalizo bismutovi i gidrotermalnim midno bismutovi z poputnimi Ag i Au Rudni tila zhili linzi i stovpi v ekzokontaktovih chastinah granitoyidnih masiviv i vulkanogennih kompleksah Yak poputnij komponent Bi prisutnij v rudah volframovih zolotih i polimetalichnih rodov Volfram Promislovi rodov volframovih rud zoseredzheni v Karamazari Centr T perspektivni na Pamiri Rudi skarnovi i gidrotermalni Rudi mistyat 0 25 1 WO3 i poputno Sn Cu Mo Zn i insh Zoloto Rudi zolota zoseredzheni u vlasne zolotorudnih i kompleksnih rodovishah Na ter T viyavleno 4 zolotorudnih poyasi i 18 perspektivnih plosh Zolotorudni ekzogenni rodovisha alyuvialni chetvertinni rozsipi v dolinah i terasah rivninnih richok r ni Darvazu Pamiru Zeravshanu Korinni endogenni rodov predstavleni shistma tipami B ch zapasiv pov yazana iz zoloto kvarcovimi Karamazarska grupa rodovish zoloto skarnovimi Centr T i zoloto kvarc sulfidnimi rodovishami Rudi deyakih rodov kompleksni i mistyat pidvisheni koncentraciyi Ag Cu Bi Najbilshi rodov zolota roztashovani v Zeravshanskij dolini rodov Taror Chore Dzhilau Duoba Za danimi Akademiyi Nauk Tadzhikistanu na 2001 r krayina maye 28 zolotih poliv sumarni zagalni zapasi yakih 430 t zolota Sriblo Rodov sribnih rud vidomi v Karamazari Karamazarska grupa rodovish Centr T i na Pamiri Rudni tila stovpi linzi i zhili Minerali argentit pirargirit prustit samorodne sriblo Ag zustrichayetsya takozh u viglyadi izomorfnoyi domishki v galeniti mineralah bismutu Rodov gidrotermalni i skarnovi Sriblo yak poputnij element maye prom znachennya v polimetalichnih midno bismutovih volframovih i zolotih rudah Sh Karamazaru Mid Osn zapasi midnih rud pov yazani z polimetalichnimi Altin Topkan Taror i insh volframovimi i zolotorudnimi rodov midno bismutovimi Karamazaru Karamazarska grupa rodovish sho mistyat 0 3 1 Cu V rajoni Darvazu ye dva stratiformnih viyavi midistih piskovikiv i konglomerativ verhnoyi permi sho mistyat 1 2 Cu Molibden Molibdenovi rudi zoseredzheni v skarnovih rodov gir Mogoltau v Centr T i na Pamiri Prom interes predstavlyayut vlasne molibdenove rodov Pivd Yangikanske a takozh molibdeno volframove rodov Choruh Dajronske Nikel Viyavleno 3 vihodi nikelevih rud na Pamiri Rudi kompleksni midno nikelevi vkrapleni masivni i brekchiyevidni pirotin violaritovogo skladu krim Ni mistyat Cu i Co Olovo Olov yani rudi riznih genetichnih tipiv vidomi na Pamiri Trizubec Zarichne i v Centr T Majhura ta Tagobikulske Najbilshij interes predstavlyayut kvarc kasiteritovo sulfidnij i skarnovij tipi rud Harakterni staninovi rudi Kaznok Mushistonske rudne pole Krim togo kasiterit osn poputnij mineral volframovih rud Rtut Za zagalnimi zapasami rtuti Tadzhikistan zajmaye 3 ye misce v Aziyi pislya Kitayu i Kirgizstanu 1999 Rodov i viyavi rtutnih rud priurocheni do Zeravshano Gissarskogo rtutno stibiyevogo poyasu Rtutna mineralizaciya gidrotermalnogo genezisu Najbilshe Kavnokske rodovishe Polimetali Zapasi svincevo cinkovih rud pov yazani z kompleksnimi polimetalichnimi rodovishami poshirenimi po vsij ter T Osn chastina rozvidanih zapasiv zoseredzhena v Karamazari Karamazarska grupa rodovish Rodov perevazhno skarnovi Rudni tila linzi i stovpi z visokim vmistom Pb Zn i nizkim Cu Ag zalyagayut v girskih porodah devonu Gol rudni minerali galenit sfalerit i pirotin drugoryadni halkopirit galenobismutit i insh U Sh Karamazari rodov gidrotermalni z prozhilkovo vkraplenimi gnizdovimi i agregativnimi rudami Dlya Darvazu harakterni teletermalni rodovisha Na teritoriyi Tadzhikistanu vidome rodov polimetalichnih rud Velikij Kanimansur zapasi rud yakogo ocinyuyut v 990 mln t iz zagalnim vmistom Ag 51 3 tis t Pb 3 2 mln t i Zn 3 9 mln t pri serednomu vmisti Ag 51 7 g t Pb i Zn 0 44 i 0 4 Stibij Za resursami stibiyu 10 svitovih Tadzhikistan zajmaye 2 e misce sered krayin svitu pislya Kitayu Za zagalnimi zapasami stibiyevih rud T zajmaye 4 e misce v Aziyi pislya Kitayu Rosiyi i Tayilandu 1999 Rodovisha i viyavi priurocheni do Zeravshano Gissarskogo rtutno stibiyevogo poyasa B ch stratiformni plastovi i linzovi pokladi pov yazani z brekchiyevimi dzhasperoyidami Rudi stibiyevi i rtutno stibiyevi Menshe poshireni gidrotermalni zhilni i shtokverkovi rodov Zagalni zapasi Sb v nadrah za kategoriyami A V i S1 ocinyuyut v 290 tis t S2 233 5 tis t i prognozni 510 tis t Mining J 1999 333 8556 Girnichohimichna sirovina v T predstavlena baritom bornimi rudami karbonatami vapnyaki i dolomit kam sillyu mineralnimi pigmentami ozokeritom flyuoritom fosforitom i insh Najbilshi rodov baritu zoseredzheni v Pivn T i pov yazani z gidrotermami v granitoyidah verhnogo paleozoyu Promislove rodov bornih rud kontaktovo metasomatichnogo pohodzhennya viyavlene na Pamiri Prom koncentraciyi boru viyavleni u vodonosnih gorizontah Pivdenno Tadzhickoyi depresiyi Znachni zapasi himichno chistih vapnyakiv i dolomitu pridatnih dlya virobnictva sodi vapna karbidu kalciyu metalich magniyu viyavleni v Isfarinskomu rajoni i v Pivd T Karbonatni tovshi devonu i neogenu dosyagayut potuzhnosti ponad 100 m Sumarni prom zapasi p yati rozvidanih rodov bl 1 mlrd t dolomit stanovit bl 1 3 Prognozni zapasi kam solej perevishuyut 100 mlrd t rozvidani stanovlyat 4 mlrd t Rodov kam solej ye v bagatoh rajonah g ch u Pivd Zah T neveliki rodov ye na Pamiri Vikopni osadovi rodov pov yazani z yurskoyu galogennoyu formaciyeyu potuzhnist do 2000 m Rozmiri solyanih kupoliv i plastovih pokladiv skladenih na 71 6 99 3 galitom dosyagayut 9 km2 Perspektivni takozh vidkladi solyanih ozer i pidzemni rozsoli yurskih vodonosnih gorizontiv Rodov mineralnih farb pigmentiv viyavleni u Pivn T Balansovi zapasi troh rozvidanih rodov skladayut bl 500 tis t Rodov flyuoritu viyavleni v bagatoh rajonah T krim jogo pivdenno zah chastini Prom rodov gidrotermalni Rudni tila koncentruyutsya po zonah rozlomiv i trishin Rudi kompleksni flyuorit galenit sfaleritovi mistyat do 80 flyuoritu Flyuoritovi rodov kalcit baritovogo tipu poshireni na Pamiri Na pivnochi krayini zapasi plavikovoshpatovogo rodov Takob ocinyuyut v 1 14 mln t z ser vmistom flyuoritu 25 i Chervoni Gorbi 84 tis t Zapasi fosfornih rud stanovlyat bl 112 mln t Industrialna sirovina Rodov azbestu zoseredzheni na pivdennomu shodi T Rudni tila lokalizovani v serpentinitah permi prozhilki hrizotil azbestu i amfibol azbestu Protyazhnist rudnih zon 1800 4000 m potuzhnist do 750 m vmist azbestu 5 93 Vmist tekstilnih sortiv 0 18 dovzhina volokon do 80 mm Rodov islandskogo shpatu optichnih kvarcu i kalcitu viyavleni v Centr T i na Pamiri Voni priurocheni do gidrotermalnih zhil v karbonatnih porodah paleozoyu Rodov kvarcovih piskiv ye na pivnochi krayini i priurochene do vidkladiv nizh paleogenu Vmist v piskah SiO2 do 96 16 Yedine prom rodov ozokeritu znahoditsya v Isfarinskomu rajoni Pivn Sh T i pov yazane z piskovikami i vapnyakami turkestanskih shariv paleogenu Rodov talkovih rud viyavleni v Pivd Sh T Prognozni zapasi Mulvodzhskogo rodov talku ponad 1 mln t Z insh vidiv industrialnoyi sirovini viyavleni rodov gipsu angidritu i flogopitu Nerudni bud materiali rozvidani na 149 rodov zokrema ye rodov cegelnih glin keramzitu vapnyakiv sklyanih piskiv pishano gravijnih materialiv bud kamenya cementnoyi sirovini predstavlenoyi vapnyakami i suglinkami oblicyuvalnih kameniv marmuriv chervonih granitiv granodioritiv gabro i insh Virobni i dorogocinni kameni predstavleni rodov klinogumitu forsteritu blagorodnoyi shpineli rubinu skapolitu granatu topazu rubelitu turmalinu akvamarinu U gorah Pamiru i Darvazu poshireni girskij krishtal oniks ofikalcit serpentinit v Karamazari rodov biryuzi obsidianu ametistu i agatu Rodov lazuritu biryuzi rozroblyayutsya z glibokoyi starovini i mayut svitovu populyarnist Mineralni vodi T gidrohimichnoyi grupi bez specifich komponentiv Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Tadzhikistanu Girnicha promislovist Tadzhikistanu Priroda Tadzhikistanu Geologiya Tadzhikistanu Gidrogeologiya Tadzhikistanu Sejsmichnist Tadzhikistanu Ekonomika TadzhikistanuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s