Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Волосате пол Wołosate лемківське село в Польщі гміні Літовищі Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Розташовано

Волосате

Волосате

Волосате (пол. Wołosate) — лемківське село в Польщі, гміні Літовищі Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Розташовано поблизу кордону з Україною.

Село
Волосате
пол. Wołosate
image
Церква св. Димитрія,
споруджена 1837 р, спалена 1946 р.
(фото 1934 р.)

Координати H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Бещадський повіт
Гміна Літовищі
Перша згадка 1565
Висота центру 730 м
Населення 46 осіб (31 березня 2021)[1]
Часовий пояс , влітку
Поштовий індекс 38-714
Автомобільний код RBI (Ґміна Літовищі)
Код SIMC 0356330
GeoNames 754797
OSM ↑1748184 ·R (Ґміна Літовищі)
image
image
Волосате
Волосате (Польща)
image
image
Волосате
Волосате (Підкарпатське воєводство)
image Волосате у Вікісховищі

Назва

У ході кампанії ліквідації українських назв село в 1977—1981 рр. називалось Розтока (пол. Roztoka).

Розташування

Територія входить в етнічно-історичні межі, які з прадавніх часів населяли русини-українці.

Розташоване в південно—східному куті Польщі, у східній частині польських Бескид у підніжжі гори Тарниця в долині Волосатки, на автошляху № 897, приблизно за 5 км на південний схід від Устрик Горішніх, якого продовженням є туристична стежка на , який знаходиться приблизно за 2 км на північ від закарпатського села Лубня.

Сучасність

image
Котеджна забудова (2008 р.)

У селі є сезонний ресторан та осередок годівлі гуцульських коней, у якому можна взяти уроки або вийти на прогулянку.

В кінці поселення, наліво за лінією сторожової будки з платним впуском для туристів є руїни цвинтаря, у яких можна упізнати могили похованих, передусім утримувану могилу місцевого священика. Охорона заповідника за відвідання цвинтаря не вимагає плати. В 1994 році цвинтар огородили дерев'яним парканом працівниками «Бєщадського національного парку» та волонтером Американського корпусу миру Кірком Хенвудом (англ. Kirk Henwood). Цвинтар у Волосатому є початковим пунктом туристичного маршруту «Волосате — Тарниця».

Історія

Уперше згадується 1565 року. Стара назва — Волосатий.

До 1772 р. село належало до королівської власності, знаходилося в Перемишльській землі Руського воєводства. Вихідці з Волосатого згадують, що їхнє село входило до королівства, а предки були королівськими селянами, а не кріпаками в пана.

Старожили стверджували, що один з князів, що жили в селі, мав довге волосся, і через це село було названо Волосатим.

Положення далеко в горах поблизу перевалу Бескид сприяло тому, що в XVII і XVIII ст. Волосате вважалося одним із центрів «бескидництва». Розбійники з угорської сторони йшли через село, щоб далі в глибині Галичини займатися грабунками й розбоями. У часи Хмельниччини селяни з Волосатого разом із селянами з інших бойківських сіл під проводом Федора Факаша з Руського взяли участь у нападі на двір Височанських у Борині коло Турки, де переховувалася шляхта після втечі від козаків.

Волосате, на відміну від інших гірських сіл, аж до XVIII ст. належало нащадкам засновника села князя Тимка Кобриновича. Як родині, яка не належала до шляхетської верстви, так довго вдавалося утриматися, лишається загадкою. Як згадують старі люди, поляків у Волосатім не було. Ще одна особливість — спосіб забудови села, відмінний від усіх сусідніх сіл. Тут були хутори по 6–10 хат поруч одна з одною, у яких ґаздували господарі з одного роду. На цьому культурні особливості не закінчувалися. У Волосатому до вибуху ІІ Світової війни зберігалися архаїчні звичаї. Наприклад, чоловіки тут мали подовжене волосся, яке мастили оливою і заплітали у дві коси, а померлого везли на санях, запряжених волами, незважаючи на пору року. Відгодівля волів була найприбутковішим заняттям в цій частині Бескидів, а самі воли були такої якості, що купувати їх приїжджали купці з Західної Європи.

Село, яке вважалось архаїчнішим і консервативнішим за інші, ближче до середини XX ст. також не оминули зміни. «Молоді люди верталися з праці в Німеччині і на сіножаті вже хотіли будувати нові хати, з коминами. У нас був громадський ліс такий великий, як у жодному другому селі. Як хто хотів будуватися — брав з того ліса дерево, красні ялиці». Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.

За період 1944—1947 рр. українців було примусово виселено до СРСР, а село і церква знищені окупаційною комуністичною владою. Мешканців Волосатого зі Ставного на Закарпатті до станції Стрий радянські органи влади відправили 19 червня 1946 р. — 250 господарств, 1049 осіб, 19 коней, 522 корови, 38 кіз та овець, 90 возів. Колону супроводжував солтис Лука Войтко. Територія села віддана Польщі. Від Волосатого залишилися тільки підмурівок церкви, цвинтар з кільканадцятьма надгробками і чотири придорожні хрести.

Церква Св. Великомученика Димитрія

Відомо, що на 1837 рік в селі діяла філіальна церква з парафією в Устриках Горішніх Затварницького деканату. Кількість вірних на 1785 — 365 осіб. Площа відведених угідь на цей рік — 40.88 км².

В 1936 в селі було 1177 греко-католиків, громада належала до парафії Беньова Лютовиського деканату Перемишльської єпархії.

Населення

На 1840—492, 1859—508, 1879—587, 1899—773, 1913—1040, 1921—795, 1926—923, 1936—1194 осіб відповідно.

В 1939 в селі проживало 1210 мешканців, з них 1175 українців-грекокатоликів, 10 поляків і 25 євреїв.

Примітки

  1. https://bdl.stat.gov.pl/api/v1/data/localities/by-unit/061813301052-0356330?var-id=1639616&format=jsonapi
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji z dnia 14 grudnia 2017 r. w sprawie ustalenia, zmiany i zniesienia urzędowych nazw niektórych miejscowości oraz obiektów fizjograficznych (Dz.U. z 2017 r. poz. 2401)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 45.

Джерела

  • Ян Фальковский. Село Волосате, Ліського повіту/Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. С. 14-27. — https://elib.nplu.org/view.html?id=240[недоступне посилання з червня 2019]
  • о. Ю. Кміт. Ще про Волосатий/Літопис Бойківщини. Самбір, 1936. С. 1-8. — https://elib.nplu.org/view.html?id=233[недоступне посилання з травня 2019]
  • Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936 — Перемишль, 1936 — с. 72 [ 8 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  • Наталя Кляшторна. Волосате − таємниче село без таємниць.
  • Biesczady. Bukovské vrchy. Turistická mapa. Textová časť. VKÚ, Harmanec, 2003, с. 32.
  • Biesczady. Przewodnik. Rewasz, Pruszkow, 2012, с. 390—392. ()


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volosate pol Wolosate lemkivske selo v Polshi gmini Litovishi Beshadskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Roztashovano poblizu kordonu z Ukrayinoyu Selo Volosate pol Wolosate Cerkva sv Dimitriya sporudzhena 1837 r spalena 1946 r foto 1934 r Koordinati 49 04 02 pn sh 22 40 47 sh d H G O Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Beshadskij povitGmina LitovishiPersha zgadka 1565Visota centru 730 mNaselennya 46 osib 31 bereznya 2021 1 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovij indeks 38 714Avtomobilnij kod RBI Gmina Litovishi Kod SIMC 0356330GeoNames 754797OSM 1748184 R Gmina Litovishi VolosateVolosate Polsha VolosateVolosate Pidkarpatske voyevodstvo Volosate u VikishovishiNazvaU hodi kampaniyi likvidaciyi ukrayinskih nazv selo v 1977 1981 rr nazivalos Roztoka pol Roztoka RoztashuvannyaTeritoriya vhodit v etnichno istorichni mezhi yaki z pradavnih chasiv naselyali rusini ukrayinci Roztashovane v pivdenno shidnomu kuti Polshi u shidnij chastini polskih Beskid u pidnizhzhi gori Tarnicya v dolini Volosatki na avtoshlyahu 897 priblizno za 5 km na pivdennij shid vid Ustrik Gorishnih yakogo prodovzhennyam ye turistichna stezhka na yakij znahoditsya priblizno za 2 km na pivnich vid zakarpatskogo sela Lubnya SuchasnistKotedzhna zabudova 2008 r U seli ye sezonnij restoran ta oseredok godivli guculskih konej u yakomu mozhna vzyati uroki abo vijti na progulyanku V kinci poselennya nalivo za liniyeyu storozhovoyi budki z platnim vpuskom dlya turistiv ye ruyini cvintarya u yakih mozhna upiznati mogili pohovanih peredusim utrimuvanu mogilu miscevogo svyashenika Ohorona zapovidnika za vidvidannya cvintarya ne vimagaye plati V 1994 roci cvintar ogorodili derev yanim parkanom pracivnikami Byeshadskogo nacionalnogo parku ta volonterom Amerikanskogo korpusu miru Kirkom Henvudom angl Kirk Henwood Cvintar u Volosatomu ye pochatkovim punktom turistichnogo marshrutu Volosate Tarnicya IstoriyaUpershe zgaduyetsya 1565 roku Stara nazva Volosatij Do 1772 r selo nalezhalo do korolivskoyi vlasnosti znahodilosya v Peremishlskij zemli Ruskogo voyevodstva Vihidci z Volosatogo zgaduyut sho yihnye selo vhodilo do korolivstva a predki buli korolivskimi selyanami a ne kripakami v pana Starozhili stverdzhuvali sho odin z knyaziv sho zhili v seli mav dovge volossya i cherez ce selo bulo nazvano Volosatim Polozhennya daleko v gorah poblizu perevalu Beskid spriyalo tomu sho v XVII i XVIII st Volosate vvazhalosya odnim iz centriv beskidnictva Rozbijniki z ugorskoyi storoni jshli cherez selo shob dali v glibini Galichini zajmatisya grabunkami j rozboyami U chasi Hmelnichchini selyani z Volosatogo razom iz selyanami z inshih bojkivskih sil pid provodom Fedora Fakasha z Ruskogo vzyali uchast u napadi na dvir Visochanskih u Borini kolo Turki de perehovuvalasya shlyahta pislya vtechi vid kozakiv Volosate na vidminu vid inshih girskih sil azh do XVIII st nalezhalo nashadkam zasnovnika sela knyazya Timka Kobrinovicha Yak rodini yaka ne nalezhala do shlyahetskoyi verstvi tak dovgo vdavalosya utrimatisya lishayetsya zagadkoyu Yak zgaduyut stari lyudi polyakiv u Volosatim ne bulo She odna osoblivist sposib zabudovi sela vidminnij vid usih susidnih sil Tut buli hutori po 6 10 hat poruch odna z odnoyu u yakih gazduvali gospodari z odnogo rodu Na comu kulturni osoblivosti ne zakinchuvalisya U Volosatomu do vibuhu II Svitovoyi vijni zberigalisya arhayichni zvichayi Napriklad choloviki tut mali podovzhene volossya yake mastili olivoyu i zaplitali u dvi kosi a pomerlogo vezli na sanyah zapryazhenih volami nezvazhayuchi na poru roku Vidgodivlya voliv bula najpributkovishim zanyattyam v cij chastini Beskidiv a sami voli buli takoyi yakosti sho kupuvati yih priyizhdzhali kupci z Zahidnoyi Yevropi Selo yake vvazhalos arhayichnishim i konservativnishim za inshi blizhche do seredini XX st takozh ne ominuli zmini Molodi lyudi vertalisya z praci v Nimechchini i na sinozhati vzhe hotili buduvati novi hati z kominami U nas buv gromadskij lis takij velikij yak u zhodnomu drugomu seli Yak hto hotiv buduvatisya brav z togo lisa derevo krasni yalici Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Za period 1944 1947 rr ukrayinciv bulo primusovo viseleno do SRSR a selo i cerkva znisheni okupacijnoyu komunistichnoyu vladoyu Meshkanciv Volosatogo zi Stavnogo na Zakarpatti do stanciyi Strij radyanski organi vladi vidpravili 19 chervnya 1946 r 250 gospodarstv 1049 osib 19 konej 522 korovi 38 kiz ta ovec 90 voziv Kolonu suprovodzhuvav soltis Luka Vojtko Teritoriya sela viddana Polshi Vid Volosatogo zalishilisya tilki pidmurivok cerkvi cvintar z kilkanadcyatma nadgrobkami i chotiri pridorozhni hresti Cerkva Sv Velikomuchenika Dimitriya Vidomo sho na 1837 rik v seli diyala filialna cerkva z parafiyeyu v Ustrikah Gorishnih Zatvarnickogo dekanatu Kilkist virnih na 1785 365 osib Plosha vidvedenih ugid na cej rik 40 88 km V 1936 v seli bulo 1177 greko katolikiv gromada nalezhala do parafiyi Benova Lyutoviskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi NaselennyaNa 1840 492 1859 508 1879 587 1899 773 1913 1040 1921 795 1926 923 1936 1194 osib vidpovidno V 1939 v seli prozhivalo 1210 meshkanciv z nih 1175 ukrayinciv grekokatolikiv 10 polyakiv i 25 yevreyiv Primitkihttps bdl stat gov pl api v1 data localities by unit 061813301052 0356330 var id 1639616 amp format jsonapi Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych i Administracji z dnia 14 grudnia 2017 r w sprawie ustalenia zmiany i zniesienia urzedowych nazw niektorych miejscowosci oraz obiektow fizjograficznych Dz U z 2017 r poz 2401 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 45 DzherelaYan Falkovskij Selo Volosate Liskogo povitu Litopis Bojkivshini Sambir 1935 S 14 27 https elib nplu org view html id 240 nedostupne posilannya z chervnya 2019 o Yu Kmit She pro Volosatij Litopis Bojkivshini Sambir 1936 S 1 8 https elib nplu org view html id 233 nedostupne posilannya z travnya 2019 Shematizm greko katolickogo duhovenstva zluchenih eparhij Peremiskoyi Sambirskoyi i Syanickoyi na rik Bozhij 1936 Peremishl 1936 s 72 8 serpnya 2017 u Wayback Machine Natalya Klyashtorna Volosate tayemniche selo bez tayemnic Biesczady Bukovske vrchy Turisticka mapa Textova cast VKU Harmanec 2003 s 32 Biesczady Przewodnik Rewasz Pruszkow 2012 s 390 392 ISBN 978 83 62460 21 2 Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ