Сейм Республіки Польща пол Sejm Rzeczypospolitej Polskiej нижня палата Національних зборів Республіки Польща представляє

Сейм Республіки Польща (пол. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej) — нижня палата Національних зборів Республіки Польща, представляє законодавчу владу держави. Сейм у сучасному вигляді був створений у 1989 році, після краху комуністичного режиму в Польщі.

Сейм Республіки Польща
пол. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej

X скликання

Загальна інформація:

Юрисдикція:

Польща

Тип:

нижня палата

Частина від:

Національні збори Польщі

Палати:

член Сейму Польщі
Віце-маршал Сейму Республіки Польща

Дата заснування:

1493

Структура:

Депутатів:

460

Політичні
групи:

     Право і справедливість (194)
     Громадянська коаліція (157)
     Польща 2050 (33)
     Польська селянська партія (32)
     Лівиця (26)
     Конфедерація (18)

Маршалок:

Шимон Головня, (Польща 2050)
з 13 листопада 2023

Віцемаршалки:

Дорота Нєджела, (Громадянська коаліція)
Моніка Вєліховска, (Громадянська коаліція)
Пйотр Згожельскі, (Польська селянська партія)
Влодзімєж Чажасти, (Лівиця)
Кшиштоф Босак, (Конфедерація)
вакантно, (Право і справедливість)
з 13 листопада 2023

Вибори:

Останні вибори:

15 жовтня 2023

Наступні вибори:

не пізніше 2027 року

Виборча система:

пропорційна з відкритими списками

Термін:

4 роки

Адреса:

вул. Вєйська, 6, Варшава

Офіційний вебсайт:

sejm.gov.pl

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сейм Республіки Польща

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сейм (значення).

Історія

Сейм (Вальний сейм) у Великому Князівстві Литовському як центральна установа представницького і станового характеру існував з кінця 15 століття, але до його остаточного оформлення як представництва одного шляхетського стану дійшло лише 1564 року; його компетенції стикалися з компетенціями Панів-Ради та Великих князів, при чому головною функцією сейму були справи законодавства й державних податків.

Після Люблінської унії 1569 року вальний сейм Великого Князівства Литовського і Сейм Королівства Польського, що існував уже з 14 століття, об'єдналися у спільний сейм всієї Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Це був найвищий законодавчий орган, сформований з короля, Сенату і Палати послів (вона мала вирішальний вплив), обраних шляхтою на сеймиках. Прийнятий у Сеймі принцип одностайності, доведений з часом до права одного посла зірвати своєю незгодою (лат. liberum veto) всю працю сейму, привів у 18 столітті до паралічу польського сейму і держави.

Звичайні (ординарні) сейми збиралися раз на два роки на зміну у Варшаві (двічі) і Городні (Гродні, один раз). Крім них існували ще надзвичайні (екстраординарні) сейми: конвокаційні (під час безкоролів'я), елекційні для вибору короля (в них брала участь вся шляхта) й коронаційні (у Кракові).

З уведенням автономії в деяких краях Австрії з 1861 по 1918 рік діяли крайові сейми в Галичині й на Буковині; до їхньої діяльності належали справи освіти, сільського господарства та інших, які їм передав Райхсрат (віденський парламент). Через куріальні вибори, вплив українських послів у крайових сеймах був обмежений.

За конституцією 1921 року назву сейм у Польщі мала палата послів з дуже широкими правами. Вони були обмежені після так званого травневого перевороту Пілсудського у 1926 році, а ще більше обмежені за конституцією з 1935 року, яка збільшила компетенції сенату.

Від завершення Другої світової війни і до 1989 року сеймом називався однопалатний парламент соціалістичної Польщі.

Протести 2016 року

Докладніше: Протести у Польщі (2016)

У грудні 2016 року у Польщі проходили мітинги на захист демократії. Основна причина — рішення Сейму заборонити журналістам вільно переміщуватися і вільно висвітлювати події в парламенті із січня 2017 року.

Сучасне становище

З 1989 року Сейм являє собою нижню палату Національної Асамблеї Республіки Польща; верхньою палатою знову став сенат.

Повноваження

Законодавча функція

Це основна функція Сейму, яка здійснюється шляхом прийняття законопроєктів (зокрема про державний бюджет) і постанов, а отже, визначення основних напрямків діяльності держави. Крім того, відповідно до статуту Сейм уповноважує Президента ратифікувати та припиняти певні міжнародні угоди. У межах цієї функції можна також виділити конституційну функцію, тобто встановлення конституційних норм, найважливіших і основоположних для даної правової системи та державного устрою.

Кадрова функція

Вона полягає в безпосередньому призначенні та звільненні конституційних органів держави та осіб, які входять до складу цих органів.

Основним елементом здійснення кадрової функції є висловлення довіри Раді міністрів, а в особливому випадку – право самостійного призначення уряду (у разі висловлення недовіри).

Сейм обирає та призначає на посади:

заступника голови та членів Державного Трибуналу
суддів Конституційного трибуналу
членів Національної ради юстиції
2 членів Національної ради з питань телерадіомовлення
3 членів Національної медіа ради
3 членів Ради з монетарної політики
Омбудсмена
Омбудсмен у справах дітей
Голову Вищої контрольної палати
Голову Національного банку Польщі за дорученням Президента Республіки Польща
Голову Управління захисту персональних даних
членів Колегії Інституту національної пам’яті
члени Ради охорони праці.

Контрольна функція

Контрольна функція стосується уряду та підлеглої йому адміністрації та полягає в можливості незалежного визначення Сеймом фактичного стану справ у справах, що стосуються цих суб’єктів (зокрема, стану основних сфер суспільного життя) та порівняння його із встановленим законом станом. Це також може стосуватися контролю політики, що проводиться в певній сфері (наприклад, зовнішньої політики).

Одним із інструментів контролю уряду з боку Сейму є право висловити конструктивний вотум недовіри уряду або висловити недовіру конкретному міністру.

Особливим видом контролю є призначення слідчої комісії для розслідування конкретної справи.

Серед індивідуальних, парламентських форм парламентського контролю виділяють інтерпеляції та депутатські запитання. Депутат направляє їх прем'єр-міністру, міністрам, голові Вищої контрольної палати, які зобов'язані відповісти на них протягом 21 дня.

Структура

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будівля Сейму

Складається з 460 послів (депутатів), які обираються строком на чотири роки на загальних, рівних, прямих і пропорційних виборах при таємному голосуванні.

Див. також

Примітки

. dw.com. 17.12.2016. Архів оригіналу за 18 грудня 2016. Процитовано 27 березня 2022.
Prace // Senat Rzeczypospolitej Polskiej [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Посилання

Сейм Республіки Польща у соціальних мережах
	Сейм Республіки Польща на сайті Facebook
	Сейм Республіки Польща на сайті Twitter
	Сейм Республіки Польща на сайті YouTube
	Сейм Республіки Польща на сайті Instagram
	Сейм Республіки Польща на сайті Flickr
	Сейм Республіки Польща на сайті Quora

Sejm Rzeczypospolitej Polskiej [Архівовано 13 лютого 2009 у wayback.archive-it.org] (офіційний сайт) (пол.)

[1] . dw.com. 17.12.2016. Архів оригіналу за 18 грудня 2016. Процитовано 27 березня 2022.

[2] Prace // Senat Rzeczypospolitej Polskiej [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)