Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сергій Венедиктович Сартаков рос Серге й Венеди ктович Сартако в 13 березня 26 березня 1908 19080326 Омськ пом 1 травня

Сартаков Сергій Венедиктович

Сартаков Сергій Венедиктович

Сергій Венедиктович Сартаков (рос. Серге́й Венеди́ктович Сартако́в, 13 березня (26 березня) 1908(19080326), Омськ — пом. 1 травня 2005, Москва) — російський радянський письменник, один із вищих керівників Спілки письменників СРСР та Спілки письменників РФРСР. Герой Соціалістичної Праці.

Сергій Венедиктович Сартаков
image
Ім'я при народженні Сергей Венедиктович Сартаков
Народився 13 березня (26 березня) 1908(1908-03-26)
Омськ
Помер 1 травня 2005(2005-05-01) (97 років)
Москва
Поховання d
Громадянство image Російська імперія
image СРСР
image Росія
Діяльність прозаїк
Мова творів російська
Роки активності 1938–1985
Напрямок проза
Жанр роман, повість
Magnum opus «Філософський камінь»
Членство СП СРСР
Партія КПРС
Нагороди
image
image image image image image image image
image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сартаков.

Біографія

Сергій Сартаков народився в 1908 році в Омську. У 1918 році у зв'язку з побоюванням репресій з боку влади Колчака батьки майбутнього письменника спочатку перебралися до міста Нижньоудинськ, а пізніше проживали в глухому селі в тайзі. У зв'язку з тим, що Сартаков не міг відвідувати школу, оскільки вона знаходилась далеко від села, то в 1924 році він здав курс середньої школи екстерном. У 1928 році сім'я Сартакових перебралась до Мінусінська, де Сергій став працювати в столярній артелі, де одночасно став обліковцем, та поступив на навчання на Вищі рахунково-фінансові курси в Москві, а в 1931 році став головним бухгалтером лісопильного заводу. У 1931 році призваний на строкову службу в Червону Армію, після демобілізації деякий час працював у Москві, проте невдовзі повернувся до Красноярського краю, та невдовзі став головним бухгалтером тресту «Північполярліс», який спочатку розміщувався в Єнісейську, а пізніше переїхав до Красноярська. Під час радянсько-німецької війни Сартакова спочатку мобілізували до армії, але за кілька днів демобілізували, оскільки він займав важливу державну посаду, після чого Сартаков повернувся на своє місце роботи, де пропрацював до закінчення війни. Після закінчення війни, з середини 40-х років ХХ століття, Сергій Сартаков став професійним письменником.

У 1946 році Сергій Сартаков став членом Спілки письменників СРСР, та в цьому ж році став ініціатором створення в Красноярську місцевої організації спілки. На цій посаді він допомагав багатьом молодим літераторам опублікувати свої перші твори, не цурався допомагати й репресованим літераторам. Обирався депутатом Верховної Ради РСФСР У 1957 році його обрали в оргкомітет зі створення Спілки письменників РФРСР, і наступного року він з родиною перебрався до Москви. Протягом 8 років до 1966 року Сартаков був заступником голови Спілки письменників РФРСР, потім до 1986 року працював секретарем Спілки письменників СРСР, після чого не видавався і не працював. Помер Сергій Сартаков у Москві у 2005 році, похований на .

Літературна творчість

Літературною творчістю Сергій Сартаков розпочав у 1930-х роках, коли почав публікувати в красноярській пресі статті та фейлетони. Перше оповідання автора «Олексій Худоногов» опубліковане в 1938 році. У 1945 році вийшла друком перша збірка творів Сартакова під назвою його першого оповідання. У 1946 році вийшла друком перша повість письменника «По Чунських порогах», у якій розповідається про подорож двох хлопців по річці Єнісей на човні. У 1951 році вийшов друком перший роман Сартакова «Кам'яний фундамент», а у 1948—1955 роках вийшли три частини першого монументального твору письменника — роману «Хребти Саянські», в якому описується життя в Сибіру в кінці ХІХ століття. У 1957—1967 роках вийшли друком три повісті автора, які об'єднують в трилогію «Барбінські повісті». У 1966—1971 роках вийшов друком ще один великий роман письменника «Філософський камінь», який фактично є продовженням «Хребтів Саянських», та розповідає про життя в Сибіру у кінці 10-х та впродовж 20-х років ХХ століття. У 1975 році вийшов друком роман Сартакова «А ти гори, зірко». У 1981 році вийшла друком повість письменника «Свинцевий монумент», а в 1985 році опубліковано його останній великий твір — повість «Вічна пісня — колискова». Протягом усієї письменницької діяльності Сергій Сартаков неухильно дотримувався принципів соціалістичного реалізму, та й сам говорив, що підпорядкував свою письменницьку діяльність вимогам партії, хоча особливо в пізніх творах це помітно погіршило побудову сюжетної лінії, та значно зменшило злагодженість і цілісність композиції творів.

Премії та нагороди

Вибрана бібліографія

Романи

  • 1951 — Каменный фундамент
  • 1955 — Хребты Саянские
  • 1971 — Философский камень
  • 1975 — А ты гори, звезда
  • 1981 — Свинцовый монумент

Бібліографія

Повісті

  • 1946 — По Чунским порогам
  • 1949 — Плот идёт на Север
  • 1961 — Ледяной клад
  • Барбинские повести:
    • 1957 — Горный ветер"
    • 1960 — Не отдавай королеву
    • 1967 — Медленный гавот
  • 1967 — Первая встреча
  • 1969 — Жаркий летний день
  • 1985 — Вечная песнь — колыбельная

Примітки

  1. Галина Толстова, Сибирь — суровая и нежная… «Красноярский Рабочий», 4 марта 2003 [ 2015-02-26 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

  • Сартаков Сергей Венедиктович (рос.)
  • Сергій Сартаков на livelib.ru (рос.)
  • Сергей Венедиктович Сартаков (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sergij Venediktovich Sartakov ros Serge j Venedi ktovich Sartako v 13 bereznya 26 bereznya 1908 19080326 Omsk pom 1 travnya 2005 Moskva rosijskij radyanskij pismennik odin iz vishih kerivnikiv Spilki pismennikiv SRSR ta Spilki pismennikiv RFRSR Geroj Socialistichnoyi Praci Sergij Venediktovich SartakovIm ya pri narodzhenni Sergej Venediktovich SartakovNarodivsya 13 bereznya 26 bereznya 1908 1908 03 26 OmskPomer 1 travnya 2005 2005 05 01 97 rokiv MoskvaPohovannya dGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSR RosiyaDiyalnist prozayikMova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti 1938 1985Napryamok prozaZhanr roman povistMagnum opus Filosofskij kamin Chlenstvo SP SRSRPartiya KPRSNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sartakov BiografiyaSergij Sartakov narodivsya v 1908 roci v Omsku U 1918 roci u zv yazku z poboyuvannyam represij z boku vladi Kolchaka batki majbutnogo pismennika spochatku perebralisya do mista Nizhnoudinsk a piznishe prozhivali v gluhomu seli v tajzi U zv yazku z tim sho Sartakov ne mig vidviduvati shkolu oskilki vona znahodilas daleko vid sela to v 1924 roci vin zdav kurs serednoyi shkoli eksternom U 1928 roci sim ya Sartakovih perebralas do Minusinska de Sergij stav pracyuvati v stolyarnij arteli de odnochasno stav oblikovcem ta postupiv na navchannya na Vishi rahunkovo finansovi kursi v Moskvi a v 1931 roci stav golovnim buhgalterom lisopilnogo zavodu U 1931 roci prizvanij na strokovu sluzhbu v Chervonu Armiyu pislya demobilizaciyi deyakij chas pracyuvav u Moskvi prote nevdovzi povernuvsya do Krasnoyarskogo krayu ta nevdovzi stav golovnim buhgalterom trestu Pivnichpolyarlis yakij spochatku rozmishuvavsya v Yenisejsku a piznishe pereyihav do Krasnoyarska Pid chas radyansko nimeckoyi vijni Sartakova spochatku mobilizuvali do armiyi ale za kilka dniv demobilizuvali oskilki vin zajmav vazhlivu derzhavnu posadu pislya chogo Sartakov povernuvsya na svoye misce roboti de propracyuvav do zakinchennya vijni Pislya zakinchennya vijni z seredini 40 h rokiv HH stolittya Sergij Sartakov stav profesijnim pismennikom U 1946 roci Sergij Sartakov stav chlenom Spilki pismennikiv SRSR ta v comu zh roci stav iniciatorom stvorennya v Krasnoyarsku miscevoyi organizaciyi spilki Na cij posadi vin dopomagav bagatom molodim literatoram opublikuvati svoyi pershi tvori ne curavsya dopomagati j represovanim literatoram Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi RSFSR U 1957 roci jogo obrali v orgkomitet zi stvorennya Spilki pismennikiv RFRSR i nastupnogo roku vin z rodinoyu perebravsya do Moskvi Protyagom 8 rokiv do 1966 roku Sartakov buv zastupnikom golovi Spilki pismennikiv RFRSR potim do 1986 roku pracyuvav sekretarem Spilki pismennikiv SRSR pislya chogo ne vidavavsya i ne pracyuvav Pomer Sergij Sartakov u Moskvi u 2005 roci pohovanij na Literaturna tvorchistLiteraturnoyu tvorchistyu Sergij Sartakov rozpochav u 1930 h rokah koli pochav publikuvati v krasnoyarskij presi statti ta fejletoni Pershe opovidannya avtora Oleksij Hudonogov opublikovane v 1938 roci U 1945 roci vijshla drukom persha zbirka tvoriv Sartakova pid nazvoyu jogo pershogo opovidannya U 1946 roci vijshla drukom persha povist pismennika Po Chunskih porogah u yakij rozpovidayetsya pro podorozh dvoh hlopciv po richci Yenisej na chovni U 1951 roci vijshov drukom pershij roman Sartakova Kam yanij fundament a u 1948 1955 rokah vijshli tri chastini pershogo monumentalnogo tvoru pismennika romanu Hrebti Sayanski v yakomu opisuyetsya zhittya v Sibiru v kinci HIH stolittya U 1957 1967 rokah vijshli drukom tri povisti avtora yaki ob yednuyut v trilogiyu Barbinski povisti U 1966 1971 rokah vijshov drukom she odin velikij roman pismennika Filosofskij kamin yakij faktichno ye prodovzhennyam Hrebtiv Sayanskih ta rozpovidaye pro zhittya v Sibiru u kinci 10 h ta vprodovzh 20 h rokiv HH stolittya U 1975 roci vijshov drukom roman Sartakova A ti gori zirko U 1981 roci vijshla drukom povist pismennika Svincevij monument a v 1985 roci opublikovano jogo ostannij velikij tvir povist Vichna pisnya koliskova Protyagom usiyeyi pismennickoyi diyalnosti Sergij Sartakov neuhilno dotrimuvavsya principiv socialistichnogo realizmu ta j sam govoriv sho pidporyadkuvav svoyu pismennicku diyalnist vimogam partiyi hocha osoblivo v piznih tvorah ce pomitno pogirshilo pobudovu syuzhetnoyi liniyi ta znachno zmenshilo zlagodzhenist i cilisnist kompoziciyi tvoriv Premiyi ta nagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 1984 dva ordeni Lenina 1971 1984 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1978 Orden Druzhbi narodiv Derzhavna premiya SRSR 1970 za trilogiyu Barbinski povisti Pochesnij gromadyanin Krasnoyarska 1975 Vibrana bibliografiyaRomani 1951 Kamennyj fundament 1955 Hrebty Sayanskie 1971 Filosofskij kamen 1975 A ty gori zvezda 1981 Svincovyj monumentBibliografiyaPovisti 1946 Po Chunskim porogam 1949 Plot idyot na Sever 1961 Ledyanoj klad Barbinskie povesti 1957 Gornyj veter 1960 Ne otdavaj korolevu 1967 Medlennyj gavot 1967 Pervaya vstrecha 1969 Zharkij letnij den 1985 Vechnaya pesn kolybelnayaPrimitkiGalina Tolstova Sibir surovaya i nezhnaya Krasnoyarskij Rabochij 4 marta 2003 2015 02 26 u Wayback Machine ros PosilannyaSartakov Sergej Venediktovich ros Sergij Sartakov na livelib ru ros Sergej Venediktovich Sartakov ros

Дата публікації:
Топ