Поліщук Ігор Костянтинович (20 квітня 1952 — 9 березня 2024) — український теріолог, фахівець з охорони природи, екології тварин та аналізу степових фауністичних угруповань.
Ігор Костянтинович Поліщук | |
---|---|
Народився | 20 квітня 1952 Рівне |
Помер | 9 березня 2024 (71 рік) [Асканія-Нова] |
Місце проживання | Україна |
Країна | Україна |
Діяльність | зоолог |
Alma mater | Київський державний університет імені Тараса Шевченка |
Галузь | теріологія, екологія |
Відомий завдяки: | охорона природи, теріологія |
Біографія
Ігор Поліщук народився у м. Рівне 20 квітня 1952 р. в родині службовців. Після закінчення середньої школи у 1969 р. короткий час працював електрослюсарем, а з наступного року проходив службу у Військово-морському флоті.
Протягом 1973–1978 рр. навчався на біологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, після закінчення якого отримав кваліфікацію біолог-зоолог, і був направлений на роботу до Інституту зоології АН УРСР, де трудився 13 років у відділі популяційної екології та охорони наземних хребетних. Названий інститут мав наукові стаціонари різного призначення. Один з них — для регулярного стеження за популяціями шкідливих гризунів — знаходився в смт. Чаплинка Херсонської області. Його й очолював з 1978 р. Ігор Костянтинович.
У 1979 р. згідно з договором про творчу співпрацю між Інститутом зоології та Інститутом тваринництва «Асканія-Нова» стаціонар перебазували до смт. Асканія-Нова, де під керівництвом І. Г. Ємельянова, з одного боку, та Є. П. Веденькова з другого, розпочалися біоценологічні дослідження. До роботи залучалися фахівці різних наукових галузей і результати сумісної багаторічної праці знайшли втілення у рукописі про , та, на жаль, монографія й досі не надрукована. Стаціонарна робота поєднувалась з експедиційною. За час роботи в Інституті зоології брав участь у більш ніж 40 експедиціях, в тому числі по прогнозуванню впливу на фауну ссавців будівництва та функціонування каналу Дунай-Дністер-Дніпро.
У 1980–1984 рр. він заочно навчався в аспірантурі при Українському науково-дослідному інституті тваринництва «Асканія-Нова» (УНДІТ), темою його дисертаційної роботи було з'ясування впливу домінуючих видів гризунів на рослинність цілинного степу «Асканія-Нова» та навколишніх агроценозів. У 1991 р. через фінансові труднощі стаціонар ліквідували, тому в жовтні цього ж року Ігор Костянтинович перевівся на посаду молодшого наукового співробітника УНДІТ при лабораторії біомоніторингу і заповідного степу, де вивчає фауну хребетних й понині. Після відокремлення заповідника у травні 1995 р. від УНДІТ він переведений на посаду старшого наукового співробітника.
Науковий доробок
Ігор Костянтинович Поліщук має близько 70 публікацій, присвячених різноманітним групам асканійської фауни хребетних та популяційним явищам: впливу на рослинний та ґрунтовий покрив полівки гуртової, динаміці чисельності та біотопному розподілу теріофауни, акліматизації бабаків, екології степового орла, ролі сови болотяної в регуляції чисельності мишовидих гризунів, інвентаризації кажанів, рептиліям, рибам штучних водойм, рідкісним видам фауни та інші.
Є одним з провідних фахівців у галузі вивчення угруповань дрібних ссавців методом аналізу пелеток хижих птахів, зокрема сов. Зокрема, 2009 року ним видано унікальну методичну працю — «Досвід оцінки населення дрібних ссавців Біосферного заповідника „Асканія-Нова“ пелетковим методом»
Активний член Вченої ради, методичної комісії, редколегії наукового журналу "Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», національної школи теріологів та учасник наукових конференцій в Україні та за кордоном. Учасник нихки Теріологічних шкіл-семінарів. Надає постійні консультації юним натуралістам місцевої середньої школи та екскурсоводам, проводить заняття зі студентами.
Основні публікації
Монографічні видання
- Полищук И. К. Опыт оценки населения мелких млекопитающих Биосферного заповедника «Аскания-Нова» погадочным методом. — Аскания-Нова: Биосферный заповедник «Аскания-Нова», 2009. — 54 с.
- Гавриленко В. С., Листопадський М. А., Поліщук І. К., Думенко В. П. Конспект фауни хребетних Біосферного заповідника «Асканія-Нова» (з елементами популяційного аналізу) ; Нац. акад. аграр. наук України, Біосфер. заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна НААН України. — Асканія-Нова : Андрєєва М. М., 2010. — 119 с.
Наукові статті
- Поліщук І. К., Реут Ю. О. Динаміка чисельності та структура стад копитних (Ungulata) у природному ядрі заповідника «Асканія-Нова» //Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». — Асканія-Нова, 2000. — С. 67-78.
- Поліщук І. К. Літня фауна кажанів: дослідження з ультразвуковим детектором // Міграційний статус кажанів в Україні. Novitates Theriologicae. — Київ: Укр. теріол. Т-во НАН України, 2001. — Вип. 6. — С. 102–105.
- Поліщук І. К. Мисливська фауна ссавців Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та її динаміка // Вісник Луганськ. держ. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. Біол. науки — 2002. — № 1 (45). — С. 29-32.
- Поліщук І. К. Критичні зауваження до «Червоного списку Херсонської області» та стан популяцій видів герпето- і теріофауни Біосферного заповідника «Асканія-Нова» з охоронних списків державного та міжнародного значення// Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». — 2003. — Т. 5 — С. 126–135.
- Полищук И. К. Временный кризис или предзнаменование очередного краха популяции степного сурка в Аскании-Нова? //Мат. научно-практ. конф. (г. Харьков — с. Гайдары, 20-22 октября 2005 г.) — Харьков: Харьк. нац. ун-т им. В. Н. Каразина, 2005 — С. 99-100.
- Полищук И. К., Реут Ю. О. Вплив господарської діяльності на розміщення нір хижих ссавців Carnivora у природному ядрі Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та спектр кормів лиса звичайного Vulpes vulpes Linnaeus, 1758 // Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». — 2005. — Т. 7. — С. 123–130.
- Поліщук І. К. Деякі аспекти впливу нориць гуртових Microtus socialis Pallas, 1773 на рослинність заповідного степу «Асканія-Нова»// Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». — 2005. — Т. 7. — С.89-101.
- Полищук И. К. Влияние сенокошения и выпаса на трансформацию культуры костра безостого (Bromopsis inermis (Leys.) Holub) в Аскании-Нова // Заповідні степи України. Стан та перспективи їх збереження. Матер. Міжнар. наук. кон-ції. (18-22 вересня 2007 р., смт Асканія-Нова) — Армянськ: ПП Андрєєв О. В., 2007. — С. 80-82.
- Поліщук І. К. Історичні зміни в населенні земноводних, плазунів та дрібних ссавців Біосферного заповідника «Асканія-Нова»//Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». — 2008. — Т. 10. — С. 90-102.
джерела
- [[https://web.archive.org/web/20180125170539/http://www.terioshkola.org.ua/ua/main.htm Архівовано 25 січня 2018 у Wayback Machine.] Рада школи // Теріологічна школа: вебсайт Українського теріологічного товариства]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polishuk Igor Kostyantinovich 20 kvitnya 1952 19520420 9 bereznya 2024 ukrayinskij teriolog fahivec z ohoroni prirodi ekologiyi tvarin ta analizu stepovih faunistichnih ugrupovan Igor Kostyantinovich PolishukNarodivsya 20 kvitnya 1952 1952 04 20 RivnePomer 9 bereznya 2024 2024 03 09 71 rik Askaniya Nova Misce prozhivannya UkrayinaKrayina UkrayinaDiyalnist zoologAlma mater Kiyivskij derzhavnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaGaluz teriologiya ekologiyaVidomij zavdyaki ohorona prirodi teriologiyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Polishuk BiografiyaIgor Polishuk narodivsya u m Rivne 20 kvitnya 1952 r v rodini sluzhbovciv Pislya zakinchennya serednoyi shkoli u 1969 r korotkij chas pracyuvav elektroslyusarem a z nastupnogo roku prohodiv sluzhbu u Vijskovo morskomu floti Protyagom 1973 1978 rr navchavsya na biologichnomu fakulteti Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka pislya zakinchennya yakogo otrimav kvalifikaciyu biolog zoolog i buv napravlenij na robotu do Institutu zoologiyi AN URSR de trudivsya 13 rokiv u viddili populyacijnoyi ekologiyi ta ohoroni nazemnih hrebetnih Nazvanij institut mav naukovi stacionari riznogo priznachennya Odin z nih dlya regulyarnogo stezhennya za populyaciyami shkidlivih grizuniv znahodivsya v smt Chaplinka Hersonskoyi oblasti Jogo j ocholyuvav z 1978 r Igor Kostyantinovich U 1979 r zgidno z dogovorom pro tvorchu spivpracyu mizh Institutom zoologiyi ta Institutom tvarinnictva Askaniya Nova stacionar perebazuvali do smt Askaniya Nova de pid kerivnictvom I G Yemelyanova z odnogo boku ta Ye P Vedenkova z drugogo rozpochalisya biocenologichni doslidzhennya Do roboti zaluchalisya fahivci riznih naukovih galuzej i rezultati sumisnoyi bagatorichnoyi praci znajshli vtilennya u rukopisi pro ta na zhal monografiya j dosi ne nadrukovana Stacionarna robota poyednuvalas z ekspedicijnoyu Za chas roboti v Instituti zoologiyi brav uchast u bilsh nizh 40 ekspediciyah v tomu chisli po prognozuvannyu vplivu na faunu ssavciv budivnictva ta funkcionuvannya kanalu Dunaj Dnister Dnipro U 1980 1984 rr vin zaochno navchavsya v aspiranturi pri Ukrayinskomu naukovo doslidnomu instituti tvarinnictva Askaniya Nova UNDIT temoyu jogo disertacijnoyi roboti bulo z yasuvannya vplivu dominuyuchih vidiv grizuniv na roslinnist cilinnogo stepu Askaniya Nova ta navkolishnih agrocenoziv U 1991 r cherez finansovi trudnoshi stacionar likviduvali tomu v zhovtni cogo zh roku Igor Kostyantinovich perevivsya na posadu molodshogo naukovogo spivrobitnika UNDIT pri laboratoriyi biomonitoringu i zapovidnogo stepu de vivchaye faunu hrebetnih j ponini Pislya vidokremlennya zapovidnika u travni 1995 r vid UNDIT vin perevedenij na posadu starshogo naukovogo spivrobitnika Naukovij dorobokIgor Kostyantinovich Polishuk maye blizko 70 publikacij prisvyachenih riznomanitnim grupam askanijskoyi fauni hrebetnih ta populyacijnim yavisham vplivu na roslinnij ta gruntovij pokriv polivki gurtovoyi dinamici chiselnosti ta biotopnomu rozpodilu teriofauni aklimatizaciyi babakiv ekologiyi stepovogo orla roli sovi bolotyanoyi v regulyaciyi chiselnosti mishovidih grizuniv inventarizaciyi kazhaniv reptiliyam ribam shtuchnih vodojm ridkisnim vidam fauni ta inshi Ye odnim z providnih fahivciv u galuzi vivchennya ugrupovan dribnih ssavciv metodom analizu peletok hizhih ptahiv zokrema sov Zokrema 2009 roku nim vidano unikalnu metodichnu pracyu Dosvid ocinki naselennya dribnih ssavciv Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova peletkovim metodom Aktivnij chlen Vchenoyi radi metodichnoyi komisiyi redkolegiyi naukovogo zhurnalu Visti Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova nacionalnoyi shkoli teriologiv ta uchasnik naukovih konferencij v Ukrayini ta za kordonom Uchasnik nihki Teriologichnih shkil seminariv Nadaye postijni konsultaciyi yunim naturalistam miscevoyi serednoyi shkoli ta ekskursovodam provodit zanyattya zi studentami Osnovni publikaciyiMonografichni vidannya Polishuk I K Opyt ocenki naseleniya melkih mlekopitayushih Biosfernogo zapovednika Askaniya Nova pogadochnym metodom Askaniya Nova Biosfernyj zapovednik Askaniya Nova 2009 54 s Gavrilenko V S Listopadskij M A Polishuk I K Dumenko V P Konspekt fauni hrebetnih Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova z elementami populyacijnogo analizu Nac akad agrar nauk Ukrayini Biosfer zapovidnik Askaniya Nova im F E Falc Fejna NAAN Ukrayini Askaniya Nova Andryeyeva M M 2010 119 s Naukovi statti Polishuk I K Reut Yu O Dinamika chiselnosti ta struktura stad kopitnih Ungulata u prirodnomu yadri zapovidnika Askaniya Nova Visti Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova Askaniya Nova 2000 S 67 78 Polishuk I K Litnya fauna kazhaniv doslidzhennya z ultrazvukovim detektorom Migracijnij status kazhaniv v Ukrayini Novitates Theriologicae Kiyiv Ukr teriol T vo NAN Ukrayini 2001 Vip 6 S 102 105 Polishuk I K Mislivska fauna ssavciv Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova ta yiyi dinamika Visnik Lugansk derzh ped un tu im T Shevchenka Biol nauki 2002 1 45 S 29 32 Polishuk I K Kritichni zauvazhennya do Chervonogo spisku Hersonskoyi oblasti ta stan populyacij vidiv gerpeto i teriofauni Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova z ohoronnih spiskiv derzhavnogo ta mizhnarodnogo znachennya Visti Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova 2003 T 5 S 126 135 Polishuk I K Vremennyj krizis ili predznamenovanie ocherednogo kraha populyacii stepnogo surka v Askanii Nova Mat nauchno prakt konf g Harkov s Gajdary 20 22 oktyabrya 2005 g Harkov Hark nac un t im V N Karazina 2005 S 99 100 Polishuk I K Reut Yu O Vpliv gospodarskoyi diyalnosti na rozmishennya nir hizhih ssavciv Carnivora u prirodnomu yadri Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova ta spektr kormiv lisa zvichajnogo Vulpes vulpes Linnaeus 1758 Visti Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova 2005 T 7 S 123 130 Polishuk I K Deyaki aspekti vplivu noric gurtovih Microtus socialis Pallas 1773 na roslinnist zapovidnogo stepu Askaniya Nova Visti Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova 2005 T 7 S 89 101 Polishuk I K Vliyanie senokosheniya i vypasa na transformaciyu kultury kostra bezostogo Bromopsis inermis Leys Holub v Askanii Nova Zapovidni stepi Ukrayini Stan ta perspektivi yih zberezhennya Mater Mizhnar nauk kon ciyi 18 22 veresnya 2007 r smt Askaniya Nova Armyansk PP Andryeyev O V 2007 S 80 82 Polishuk I K Istorichni zmini v naselenni zemnovodnih plazuniv ta dribnih ssavciv Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova Visti Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova 2008 T 10 S 90 102 dzherela https web archive org web 20180125170539 http www terioshkola org ua ua main htm Arhivovano25 sichnya 2018 u Wayback Machine Rada shkoli Teriologichna shkola vebsajt Ukrayinskogo teriologichnogo tovaristva