Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

Кодекс Феодосія (лат. Codex Theodosianus) — перша офіційна збірка законів Римської імперії.

До IV століття укази (або ) римських імператорів протягом перших двох сторіч принципату, що не мали великого впливу на правовідносини, стали значущим джерелом права. Конституції імператорів до Діоклетіана були зібрані юристом на ім'я Грегорій в 14 книгах під назвою Грегоріанів кодекс. У правління Константина були зібрані пізніші конституції , знову-таки приватно, законознавцем Гермогеніаном в так званому кодекс Гермогеніана.

До правління Феодосія II обидва кодифікування достатньо застаріли, тому імператор 428 року призначив комісію з 8 юристів і доручив їм зібрати видані Костянтином і його наступниками конституції в єдину. Передбачалося на додаток до двох попередніх компіляцій видати збірку конституцій, що діяли, і, понад те, скласти збірку конституцій відмінених або переглянутих — в цілях збереження їх тексту для вивчення юристами майбутніх поколінь.

Робота комісії призупинилась, як тільки вони взялися за розбір і думок провідних юристів, яких планувалося прикласти до укладення як коментаря. Зрештою, від цієї ідеї довелося відмовитися. У 435 р. імператор подвоїв число членів комісії, і через два роки вони закінчили роботу над 16 книгами конституцій, виданих пізніше за кодекс Гермогеніана і що зберігали свою силу. Кодекс Феодосія був офіційно прийнятий для загального керівництва 15 лютого 438 року . Конституції, що видавали після нього , отримали назву «Нових законів» (novellae leges).

Кодекс був складений в Константинополі і відобразив реалії Східної Римської імперії — боротьбу з аріанами та іншими єретиками, процес закріпачення селянства, зростання деспотизму імператорів. У 439 р. Феодосій переслав екземпляр укладення західному імператорові Валентиніану III, який ввів його в обов'язкове використання на своїх землях.

Навіть після того, як при Юстиніані була здійснена набагато більш повна кодифікація римського права, в Галлії та інших західних провінціях продовжували керуватися Феодосієвим зведенням конституцій. Codex Theodosianus не раз перевидавався, як в середні віки, так і в новий час.

Джерела

Римське приватне право (під ред. І.Б. Новіцького і І.С. Перетерського). М., 1948.
І.А. Покровський. Історія римського права, 3-є видання. Петроград, 1917.

Посилання

Кодекс Феодосія [ 18 Листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Theodosiani libri XVI cum Constivtionibvs Sirmondianis et Leges novellae ad Theodosianvm pertinentes volumen I
Theodosiani libri XVI cum Constivtionibvs Sirmondianis et Leges novellae ad Theodosianvm pertinentes volumen II