Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Копіюва́льний апара́т, копір; ксерокопіювальний апарат, розм. «ксерокс» (останнє є епонімом, див. нижче) — копіювально-множний апарат, КМА) — пристрій, призначений для одержання копій документів, фотографій, малюнків і інших двомірних зображень на папері й інших матеріалах. На відміну від поліграфічних машин може використовуватися для виготовлення малих тиражів книг, брошур та ін. Крім спеціальних машин, до копіювальних апаратів можна віднести факсимільний апарат, дуплікатор і з'єднані між собою сканер і принтер.
| Копіювальний апарат | |
 | |
| Продукція | d |
|---|---|
 | |
| Код у Гармонізованій системі | 9009[1] |
 Копіювальний апарат у Вікісховищі | |
Характеристики
Основні характеристики КА:
- формат оригіналу й копії;
- швидкість копіювання;
- вартість копіювання;
- продуктивність;
- рекомендований обсяг копіювання (ресурс).
Методи одержання зображення
У КА найпоширеніший електрографічний метод друку. Для великих тиражів використовується трафаретний метод. Також (в факсимільних апаратах і недорогих кольорових ксероксах) використовується метод струменевого друку і метод . Інші методи одержання зображення поширення не отримали або були витиснуті з ринку копіювальної техніки.
За способом обробки вихідного зображення копіювальні апарати діляться на аналогові і цифрові. Вони різняться за способом передачі зображення від оригіналу до копії. В аналогових апаратах (електрографічних) світло, відбите від оригіналу через систему дзеркал, що рухаються, і об'єктива, передається на фотобарабан. У цифрових — зображення з оригіналу спочатку сканується за допомогою лінійки фоточутливих елементів (фотодіодів) у пам'ять контролера, обробляється за певним алгоритмом, а потім виводиться на друк через принтер, що є, у цьому випадку, невід'ємною частиною копіювального апарата («БФП», «БФА» або «БФП»).
Цифрові копіювальні апарати діляться на монохромні й повноколірні.
За продуктивністю виділяють копіри малої (до 20 копій/хв), середньої (20-40 копій/хв) і високої (понад 40 копій/хв) продуктивності.
За компонуванням копіри діляться на напідлогові й настільні. З настільних окремо виділяють переносні (портативні).
Настільні апарати малої продуктивності формату А4 звичайно називають персональними.
Окремо виділяють копіри великого формату (А0, А1), які часто називають інженерними системами.
Класифікація
- За габаритами:
- портативні;
- настільні;
- продуктивні стаціонарні;
- За принципами сканування:
- аналогові;
- цифрові.
- За передачею кольору:
- одноколірні;
- кольорові;
- За функціональністю:
- стандартні (для паперу А4, А3);
- спеціальні (для видавничих комплексів);
- широкоформатні (для виготовлення креслень).
- За швидкістю копіювання:
- до 6 копій/хв;
- до 20 копій/хв;
- до 40 копій/хв;
- більше 40 копій/хв.
- За ресурсом:
- ххх копій/день;
- ххх копій/день;
- ххх копій/день.
Виробники
Про назву «Ксерокс»
Незважаючи на широке використання терміна ксерокс, в офіційній літературі й особливо рекламних матеріалах його намагаються уникати через подібність із назвою фірми «Ксерокс» (англійською вимовляється як «зирокс»). Її апарати на основі технології ксерографії (від грецької «сухий» і «написання») у свій час домінували на ринку, потіснивши інші технології копіювання, і тому її товарний знак став прозивним для цілого класу пристроїв. Подібний перехід терміна з назви фірми-виробника на весь вид виробів зустрічається часто (порівн.: джип, , патефон, тощо). Сама ж назва «ксерокс» для копіювальних апаратів на основі технології ксерографії (або, більш науково, електрографії) була запропонована ще винахідником методу Честером Карлсоном, а фірма «Ксерокс» отримала своє ім'я після перейменування, коли її апарати із цією назвою стали досить відомими.
В українську мову слово ксерокс увійшло в 70-і роки, коли в СРСР з'явилися перші копіювальні машини фірми «Ксерокс». Також широке розповсюдження в СРСР в той час отримали радянські копіювальні машини і РЕМ.
Цікаві факти
- Перші копіювальні апарати, що з'явилися в СРСР в 1966 році, були апаратами фірми Xerox, у результаті чого «ксерокс» стало ім'ям загальним для подібної техніки. У той же час, наприклад, в Монголію перші копіювальні апарати стала поставляти фірма Canon («Кенон»), тому монгольською копіювальні апарати називаються «канон».
- У СРСР копіювальні й множні апарати (гектографи) в обов'язковому порядку реєструвалися в КДБ, і вівся суворий облік того хто, що й де копіював. Очевидною метою цих заходів була боротьба з самвидавом і поширенням закритої інформації (у тому числі топографічних карт).
- 1953 року В. М. Фрідкін, щойно закінчивши Московський університет, створив перший радянський ксерокс, а згодом розвинув теорію ксерографії. Ксерографію та ксерокс задовго до цього винайшов американець Честер Карлсон.[1] [ 26 лютого 2007 у Wayback Machine.]
Див. також
Примітки
- UN Comtrade Commodity Classifications
Посилання
- (рос.)
Інтернет-ресурси
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Копіювальний апарат |
- R. Schaffert: Electrophotography. , 1975
- Owen, David (August 2004). Copies in Seconds : How a Lone Inventor and an Unknown Company Created the Biggest Communication Breakthrough Since Gutenberg: Chester Carlson and the Birth of the Xerox Machine. New York: . ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kopiyuva lnij apara t kopir kserokopiyuvalnij aparat rozm kseroks ostannye ye eponimom div nizhche kopiyuvalno mnozhnij aparat KMA pristrij priznachenij dlya oderzhannya kopij dokumentiv fotografij malyunkiv i inshih dvomirnih zobrazhen na paperi j inshih materialah Na vidminu vid poligrafichnih mashin mozhe vikoristovuvatisya dlya vigotovlennya malih tirazhiv knig broshur ta in Krim specialnih mashin do kopiyuvalnih aparativ mozhna vidnesti faksimilnij aparat duplikator i z yednani mizh soboyu skaner i printer Kopiyuvalnij aparatProdukciyadKod u Garmonizovanij sistemi9009 1 Kopiyuvalnij aparat u VikishovishiKopiyuvalnij aparatHarakteristikiOsnovni harakteristiki KA format originalu j kopiyi shvidkist kopiyuvannya vartist kopiyuvannya produktivnist rekomendovanij obsyag kopiyuvannya resurs Metodi oderzhannya zobrazhennyaU KA najposhirenishij elektrografichnij metod druku Dlya velikih tirazhiv vikoristovuyetsya trafaretnij metod Takozh v faksimilnih aparatah i nedorogih kolorovih kseroksah vikoristovuyetsya metod strumenevogo druku i metod Inshi metodi oderzhannya zobrazhennya poshirennya ne otrimali abo buli vitisnuti z rinku kopiyuvalnoyi tehniki Za sposobom obrobki vihidnogo zobrazhennya kopiyuvalni aparati dilyatsya na analogovi i cifrovi Voni riznyatsya za sposobom peredachi zobrazhennya vid originalu do kopiyi V analogovih aparatah elektrografichnih svitlo vidbite vid originalu cherez sistemu dzerkal sho ruhayutsya i ob yektiva peredayetsya na fotobaraban U cifrovih zobrazhennya z originalu spochatku skanuyetsya za dopomogoyu linijki fotochutlivih elementiv fotodiodiv u pam yat kontrolera obroblyayetsya za pevnim algoritmom a potim vivoditsya na druk cherez printer sho ye u comu vipadku nevid yemnoyu chastinoyu kopiyuvalnogo aparata BFP BFA abo BFP Cifrovi kopiyuvalni aparati dilyatsya na monohromni j povnokolirni Za produktivnistyu vidilyayut kopiri maloyi do 20 kopij hv serednoyi 20 40 kopij hv i visokoyi ponad 40 kopij hv produktivnosti Za komponuvannyam kopiri dilyatsya na napidlogovi j nastilni Z nastilnih okremo vidilyayut perenosni portativni Nastilni aparati maloyi produktivnosti formatu A4 zvichajno nazivayut personalnimi Okremo vidilyayut kopiri velikogo formatu A0 A1 yaki chasto nazivayut inzhenernimi sistemami KlasifikaciyaZa gabaritami portativni nastilni produktivni stacionarni Za principami skanuvannya analogovi cifrovi Za peredacheyu koloru odnokolirni kolorovi Za funkcionalnistyu standartni dlya paperu A4 A3 specialni dlya vidavnichih kompleksiv shirokoformatni dlya vigotovlennya kreslen Za shvidkistyu kopiyuvannya do 6 kopij hv do 20 kopij hv do 40 kopij hv bilshe 40 kopij hv Za resursom hhh kopij den hhh kopij den hhh kopij den VirobnikiCanon Konica Minolta Kyocera Panasonic Ricoh Sharp Toshiba XeroxPro nazvu Kseroks Nezvazhayuchi na shiroke vikoristannya termina kseroks v oficijnij literaturi j osoblivo reklamnih materialah jogo namagayutsya unikati cherez podibnist iz nazvoyu firmi Kseroks anglijskoyu vimovlyayetsya yak ziroks Yiyi aparati na osnovi tehnologiyi kserografiyi vid greckoyi suhij i napisannya u svij chas dominuvali na rinku potisnivshi inshi tehnologiyi kopiyuvannya i tomu yiyi tovarnij znak stav prozivnim dlya cilogo klasu pristroyiv Podibnij perehid termina z nazvi firmi virobnika na ves vid virobiv zustrichayetsya chasto porivn dzhip patefon tosho Sama zh nazva kseroks dlya kopiyuvalnih aparativ na osnovi tehnologiyi kserografiyi abo bilsh naukovo elektrografiyi bula zaproponovana she vinahidnikom metodu Chesterom Karlsonom a firma Kseroks otrimala svoye im ya pislya perejmenuvannya koli yiyi aparati iz ciyeyu nazvoyu stali dosit vidomimi V ukrayinsku movu slovo kseroks uvijshlo v 70 i roki koli v SRSR z yavilisya pershi kopiyuvalni mashini firmi Kseroks Takozh shiroke rozpovsyudzhennya v SRSR v toj chas otrimali radyanski kopiyuvalni mashini i REM Cikavi faktiPershi kopiyuvalni aparati sho z yavilisya v SRSR v 1966 roci buli aparatami firmi Xerox u rezultati chogo kseroks stalo im yam zagalnim dlya podibnoyi tehniki U toj zhe chas napriklad v Mongoliyu pershi kopiyuvalni aparati stala postavlyati firma Canon Kenon tomu mongolskoyu kopiyuvalni aparati nazivayutsya kanon U SRSR kopiyuvalni j mnozhni aparati gektografi v obov yazkovomu poryadku reyestruvalisya v KDB i vivsya suvorij oblik togo hto sho j de kopiyuvav Ochevidnoyu metoyu cih zahodiv bula borotba z samvidavom i poshirennyam zakritoyi informaciyi u tomu chisli topografichnih kart 1953 roku V M Fridkin shojno zakinchivshi Moskovskij universitet stvoriv pershij radyanskij kseroks a zgodom rozvinuv teoriyu kserografiyi Kserografiyu ta kseroks zadovgo do cogo vinajshov amerikanec Chester Karlson 1 26 lyutogo 2007 u Wayback Machine Div takozhKserografiya Reprografiya GektografPrimitkiUN Comtrade Commodity Classifications d Track Q55593948Posilannya ros Internet resursiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kopiyuvalnij aparatR Schaffert Electrophotography 1975 Owen David August 2004 Copies in Seconds How a Lone Inventor and an Unknown Company Created the Biggest Communication Breakthrough Since Gutenberg Chester Carlson and the Birth of the Xerox Machine New York Simon amp Schuster ISBN 0 7432 5117 2