Deepsea Challenger (DCV 1) — батискаф, на якому 26 березня 2012 року канадський режисер Джеймс Кемерон наодинці здійснив занурення на дно найглибшої западини Світового океану — в «безодню Челленджера» (Маріанська западина). Підводний апарат побудований в Сіднеї, Австралія, проєктно-дослідницькою компанією Acheron Project Pty Ltd і містить наукове обладнання та 3D-камери з високою роздільною здатністю.
Deepsea Challenger | |
Двигун (рушій) | двигун |
---|---|
Габаритна ширина | 2,4 м |
Довжина або відстань | 7,3 м |
Країна реєстрації | Австралія |
Офіційний сайт(англ.) | |
Deepsea Challenger у Вікісховищі |
Розробка
Deepsea Challenger був таємно побудований в Австралії, у співпраці з National Geographic і при підтримці Rolex. У будівництві батискафа та реалізації місії допомогу надали Скриппсовський інститут океанографії, Лабораторія реактивного руху і Гавайський університет. Керував будівництвом Австралійський інженер Рон Аллум.
Характеристики
Підводний апарат призначений тільки для одного пілота, бо зовнішній діаметр сферичної гондоли становить лише 1,1 метра (внутрішній діаметр лише 97 см), що, в свою чергу, зумовлено її великою вагою, від якої залежить обсяг поплавка, заповненого спеціальною піною ISOFLOAT (розроблена спеціально для цього проєкту Роном Аллумом, складається з порожнистих скляних сфер в полімерній смолі). Твердість піни відносна — на граничній глибині розмір поплавка все ж стискається на 5 см. Ідея твердої піни повторює принцип, застосований фінськими інженерами в будівництві батискафів «Мир». Поплавок становить 70 % обсягу батискафа. Все це визначає загальні розміри апарату і бажання творців зробити його компактнішим і зручнішим для транспортування. Сталева гондола складається з двох півсфер, відпресованих з пласких виливок. Значний шар металу всередині півсфер знятий механічно, бо метал всередині виливки має менше дефектів. Сталеві стінки гондоли завтовшки 6,4 см були протестовані на здатність витримувати необхідний тиск в 114 000 кПа в барокамері Університету штату Пенсільванія. Виробники батискафів-попередників не мали такої можливості, в кращому випадку задовольнялися випробуванням зменшених моделей.
Форма батискафа запозичує поведінку риб коралового рифу, які плавають головою вниз. Це дозволяє швидко занурюватися і спливати.
Гондола розташовується біля основи вертикально-занурюваного апарату завдовжки 7,3 метра і вагою 11,8 тонн. При транспортуванні на судні батискаф перебуває в горизонтальному положенні. Баласт вагою 500 кг дозволяє апарату занурюватися на необхідну глибину і при його скиданні спливати на поверхню; якщо штатна система скидання баласту не спрацює, то задіюється допоміжна електрична система скидання баласту для спливання апарату. На борту є два газових балона зі стисненим киснем, що дозволяє пілоту перебувати під водою 56 годин. Система життєзабезпечення апарату поглинає вуглекислий газ, а водяні пари, що утворюються при диханні і потовиділенні, конденсуються на прохолодних внутрішніх стінках гондоли і стікають вниз до її основи в спеціальні резервуари.
Періодично, дані про внутрішній тиск, вміст кисню, температуру повітря в гондолі вирушають на корабель супроводу для того, щоб фахівці нагорі могли оцінити ситуацію і в разі потреби повернути апарат на поверхню..
Швидкість пересування субмарини становить 3 вузла по горизонталі і 2,5 по вертикалі. Пілот управляє батискафом за допомогою джойстика. Апарат здатний розвертатися навколо своєї осі завдяки 12 електромоторам з водометними рушіями. Швидкість спливання-занурення набагато більша і регулюється тільки скиданням баласту.
На борту знаходяться 180 систем, 1500 електронних плат, прилади моніторингу та контролю, акумулятори, системи життєзабезпечення, 3D-камери і світлодіодне освітлення. Кожна батарея розміщується в пластиковому корпусі, зануреному в ванну з силіконовим мастилом, що дозволяє електроніці зазнавати впливу зовнішнього тиску, не приходячи в безпосередній контакт з морською водою. Апарат забезпечений двома «стрілами», на одній з яких розташовані камери, на другий — прожектори. Бортова система зв'язку здатна передавати сигнал на відстань 30 км під водою. Deepsea Challenger оснащений відеокамерою Red Epic 5K з роздільною здатністю близько 14 мегапікселів, а також зовнішньою освітлювальною світлодіодною панеллю довжиною в 2,5 метра і сигнальними вогнями.
Ризики занурення
Тиск товщі води на глибині здатний деформувати субмарину, пошкодити її корпус, зруйнувати ілюмінатори або вивести з ладу маніпулятори, що І сталося з одним з них незабаром після початку збору зразків — відмовила гідравліка.
Велика кількість електроніки, складних систем управління, може привести до пожежі через загоряння електропроводки або інших матеріалів в повітряній атмосфері гондоли.
Температура води на глибині коливається близько 0 °C, така температура здатна привести до відмови електроніки і збоїв систем управління, так, вийшла з ладу система життєзабезпечення, через відмову якої довелося припинити першу спробу занурення, під час другої спроби зламався сонар.
Однією з небезпек, пов'язаної з глибоководним зануренням, є перепад температур: так, на початку занурення температура в кабіні піднялася до 37 °C через електроніку на борту, але скоро впала до 2 °C. Хоча субмарина забезпечена спеціальними системами обігріву, Кемерон був одягнений в спеціальний костюм, який допоміг би йому протриматися деякий час у разі відмови опалення, але все ж взув теплі шкарпетки і взуття.
Можливий ризик зіткнення зі скелями, що несе небезпеку для самої субмарини, бо на глибині з високим тиском забортної води найменше механічне пошкодження може привести до аварії.
Рекорд
Занурення проходило з борту судна Mermaid Sapphire. Воно почалося 25 березня близько 21:30 за Гринвічем, через півтори години, о 22:52 Джеймс Кемерон на Deepsea Challenger досяг дна Маріанської западини, максимальна глибина якої становить майже 11 км. Це стало четвертим в історії і другим пілотованим зануренням в «безодню Челленджера», при цьому занурення 2012 року стало першим одиночним і найтривалішим з усіх.
Кемерон взяв зразки порід і живих організмів, провів зйомку, матеріал якої ліг в основу його документального фільму. На поверхню батискаф піднявся близько 03:00 за Гринвічем.
Життя на глибині
Одним з основних питань експедиції були документальні докази життя на глибині. За словами Кемерона, єдиною живою істотою, яка йому попалася на очі, було щось, схоже на креветку розміром близько 2,5–3 сантиметри. У зразках ґрунту було виявлено 68 нових видів живих організмів.
Цікаві факти
- Джеймс Кемерон проходив підготовку, яка включала в себе водолазні роботи.
- Deepsea Challenger більш ніж вдесятеро легше свого попередника — батискафа «Трієст», 11,8 тонн до 150 тонн у «Трієста», також він містить набагато більше наукового обладнання і може занурюватися і спливати з більшою швидкістю, «Трієст» спускався за 4 години 48 хвилин, піднімався за 3 години 15 хвилин, в той час як Deepsea спускається за 2 години, а піднімається за 1 годину;
- «Трієст» знаходився на дні 20 хвилин, екіпаж не міг робити фотографії, Deepsea ж перебував на дні 6 годин і зумів зробити не тільки знімки, але і високоякісний відеозапис
- На будівництво апарату Deepsea Challenger пішло вісім років.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 26 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
- Тан, Кер (25.03.2012). James Cameron Completes Record-Breaking Mariana Trench Dive. National Geographic Society. Архів оригіналу за 5 жовтня 2012. Процитовано 27.03.2012.
- James Cameron has reached deepest spot on Earth. MSNBC. 25.03.2012. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 27.03.2012.
- Race to the bottom of the ocean: Cameron. bbc.co.uk. 22.02.2012. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 27.03.2012.
- Deepsea Challenge. National Geographic Society. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 27.03.2012.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
- Sub Facts. Deepsea Challenge (National Geographic). Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 27.03.2012.
- Pilot Sphere. Deepsea Challenge (National Geographic). Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 27.03.2012.
- Systems & Technology. Deepsea Challenge (National Geographic). Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 27.03.2012.
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 26 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 26 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 26 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 26 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 26 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 26 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 26 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 26 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
- Then and now. Deepsea Challenge (National Geographic). Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 27.03.2012.
Посилання
- ronallum.com [ 1 липня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deepsea Challenger DCV 1 batiskaf na yakomu 26 bereznya 2012 roku kanadskij rezhiser Dzhejms Kemeron naodinci zdijsniv zanurennya na dno najglibshoyi zapadini Svitovogo okeanu v bezodnyu Chellendzhera Marianska zapadina Pidvodnij aparat pobudovanij v Sidneyi Avstraliya proyektno doslidnickoyu kompaniyeyu Acheron Project Pty Ltd i mistit naukove obladnannya ta 3D kameri z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu Deepsea ChallengerDvigun rushij dvigunGabaritna shirina2 4 mDovzhina abo vidstan7 3 mKrayina reyestraciyiAvstraliyaOficijnij sajt angl Deepsea Challenger u VikishovishiRozrobkaDeepsea Challenger buv tayemno pobudovanij v Avstraliyi u spivpraci z National Geographic i pri pidtrimci Rolex U budivnictvi batiskafa ta realizaciyi misiyi dopomogu nadali Skrippsovskij institut okeanografiyi Laboratoriya reaktivnogo ruhu i Gavajskij universitet Keruvav budivnictvom Avstralijskij inzhener Ron Allum HarakteristikiPidvodnij aparat priznachenij tilki dlya odnogo pilota bo zovnishnij diametr sferichnoyi gondoli stanovit lishe 1 1 metra vnutrishnij diametr lishe 97 sm sho v svoyu chergu zumovleno yiyi velikoyu vagoyu vid yakoyi zalezhit obsyag poplavka zapovnenogo specialnoyu pinoyu ISOFLOAT rozroblena specialno dlya cogo proyektu Ronom Allumom skladayetsya z porozhnistih sklyanih sfer v polimernij smoli Tverdist pini vidnosna na granichnij glibini rozmir poplavka vse zh stiskayetsya na 5 sm Ideya tverdoyi pini povtoryuye princip zastosovanij finskimi inzhenerami v budivnictvi batiskafiv Mir Poplavok stanovit 70 obsyagu batiskafa Vse ce viznachaye zagalni rozmiri aparatu i bazhannya tvorciv zrobiti jogo kompaktnishim i zruchnishim dlya transportuvannya Staleva gondola skladayetsya z dvoh pivsfer vidpresovanih z plaskih vilivok Znachnij shar metalu vseredini pivsfer znyatij mehanichno bo metal vseredini vilivki maye menshe defektiv Stalevi stinki gondoli zavtovshki 6 4 sm buli protestovani na zdatnist vitrimuvati neobhidnij tisk v 114 000 kPa v barokameri Universitetu shtatu Pensilvaniya Virobniki batiskafiv poperednikiv ne mali takoyi mozhlivosti v krashomu vipadku zadovolnyalisya viprobuvannyam zmenshenih modelej Forma batiskafa zapozichuye povedinku rib koralovogo rifu yaki plavayut golovoyu vniz Ce dozvolyaye shvidko zanuryuvatisya i splivati Gondola roztashovuyetsya bilya osnovi vertikalno zanuryuvanogo aparatu zavdovzhki 7 3 metra i vagoyu 11 8 tonn Pri transportuvanni na sudni batiskaf perebuvaye v gorizontalnomu polozhenni Balast vagoyu 500 kg dozvolyaye aparatu zanuryuvatisya na neobhidnu glibinu i pri jogo skidanni splivati na poverhnyu yaksho shtatna sistema skidannya balastu ne spracyuye to zadiyuyetsya dopomizhna elektrichna sistema skidannya balastu dlya splivannya aparatu Na bortu ye dva gazovih balona zi stisnenim kisnem sho dozvolyaye pilotu perebuvati pid vodoyu 56 godin Sistema zhittyezabezpechennya aparatu poglinaye vuglekislij gaz a vodyani pari sho utvoryuyutsya pri dihanni i potovidilenni kondensuyutsya na proholodnih vnutrishnih stinkah gondoli i stikayut vniz do yiyi osnovi v specialni rezervuari Periodichno dani pro vnutrishnij tisk vmist kisnyu temperaturu povitrya v gondoli virushayut na korabel suprovodu dlya togo shob fahivci nagori mogli ociniti situaciyu i v razi potrebi povernuti aparat na poverhnyu Shvidkist peresuvannya submarini stanovit 3 vuzla po gorizontali i 2 5 po vertikali Pilot upravlyaye batiskafom za dopomogoyu dzhojstika Aparat zdatnij rozvertatisya navkolo svoyeyi osi zavdyaki 12 elektromotoram z vodometnimi rushiyami Shvidkist splivannya zanurennya nabagato bilsha i regulyuyetsya tilki skidannyam balastu Na bortu znahodyatsya 180 sistem 1500 elektronnih plat priladi monitoringu ta kontrolyu akumulyatori sistemi zhittyezabezpechennya 3D kameri i svitlodiodne osvitlennya Kozhna batareya rozmishuyetsya v plastikovomu korpusi zanurenomu v vannu z silikonovim mastilom sho dozvolyaye elektronici zaznavati vplivu zovnishnogo tisku ne prihodyachi v bezposerednij kontakt z morskoyu vodoyu Aparat zabezpechenij dvoma strilami na odnij z yakih roztashovani kameri na drugij prozhektori Bortova sistema zv yazku zdatna peredavati signal na vidstan 30 km pid vodoyu Deepsea Challenger osnashenij videokameroyu Red Epic 5K z rozdilnoyu zdatnistyu blizko 14 megapikseliv a takozh zovnishnoyu osvitlyuvalnoyu svitlodiodnoyu panellyu dovzhinoyu v 2 5 metra i signalnimi vognyami Riziki zanurennyaTisk tovshi vodi na glibini zdatnij deformuvati submarinu poshkoditi yiyi korpus zrujnuvati ilyuminatori abo vivesti z ladu manipulyatori sho I stalosya z odnim z nih nezabarom pislya pochatku zboru zrazkiv vidmovila gidravlika Velika kilkist elektroniki skladnih sistem upravlinnya mozhe privesti do pozhezhi cherez zagoryannya elektroprovodki abo inshih materialiv v povitryanij atmosferi gondoli Temperatura vodi na glibini kolivayetsya blizko 0 C taka temperatura zdatna privesti do vidmovi elektroniki i zboyiv sistem upravlinnya tak vijshla z ladu sistema zhittyezabezpechennya cherez vidmovu yakoyi dovelosya pripiniti pershu sprobu zanurennya pid chas drugoyi sprobi zlamavsya sonar Odniyeyu z nebezpek pov yazanoyi z glibokovodnim zanurennyam ye perepad temperatur tak na pochatku zanurennya temperatura v kabini pidnyalasya do 37 C cherez elektroniku na bortu ale skoro vpala do 2 C Hocha submarina zabezpechena specialnimi sistemami obigrivu Kemeron buv odyagnenij v specialnij kostyum yakij dopomig bi jomu protrimatisya deyakij chas u razi vidmovi opalennya ale vse zh vzuv tepli shkarpetki i vzuttya Mozhlivij rizik zitknennya zi skelyami sho nese nebezpeku dlya samoyi submarini bo na glibini z visokim tiskom zabortnoyi vodi najmenshe mehanichne poshkodzhennya mozhe privesti do avariyi RekordZanurennya prohodilo z bortu sudna Mermaid Sapphire Vono pochalosya 25 bereznya blizko 21 30 za Grinvichem cherez pivtori godini o 22 52 Dzhejms Kemeron na Deepsea Challenger dosyag dna Marianskoyi zapadini maksimalna glibina yakoyi stanovit majzhe 11 km Ce stalo chetvertim v istoriyi i drugim pilotovanim zanurennyam v bezodnyu Chellendzhera pri comu zanurennya 2012 roku stalo pershim odinochnim i najtrivalishim z usih Kemeron vzyav zrazki porid i zhivih organizmiv proviv zjomku material yakoyi lig v osnovu jogo dokumentalnogo filmu Na poverhnyu batiskaf pidnyavsya blizko 03 00 za Grinvichem Zhittya na glibiniOdnim z osnovnih pitan ekspediciyi buli dokumentalni dokazi zhittya na glibini Za slovami Kemerona yedinoyu zhivoyu istotoyu yaka jomu popalasya na ochi bulo shos shozhe na krevetku rozmirom blizko 2 5 3 santimetri U zrazkah gruntu bulo viyavleno 68 novih vidiv zhivih organizmiv Cikavi faktiDzhejms Kemeron prohodiv pidgotovku yaka vklyuchala v sebe vodolazni roboti Deepsea Challenger bilsh nizh vdesyatero legshe svogo poperednika batiskafa Triyest 11 8 tonn do 150 tonn u Triyesta takozh vin mistit nabagato bilshe naukovogo obladnannya i mozhe zanuryuvatisya i splivati z bilshoyu shvidkistyu Triyest spuskavsya za 4 godini 48 hvilin pidnimavsya za 3 godini 15 hvilin v toj chas yak Deepsea spuskayetsya za 2 godini a pidnimayetsya za 1 godinu Triyest znahodivsya na dni 20 hvilin ekipazh ne mig robiti fotografiyi Deepsea zh perebuvav na dni 6 godin i zumiv zrobiti ne tilki znimki ale i visokoyakisnij videozapis Na budivnictvo aparatu Deepsea Challenger pishlo visim rokiv Primitki Arhiv originalu za 13 serpnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2021 Arhiv originalu za 26 chervnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 Tan Ker 25 03 2012 James Cameron Completes Record Breaking Mariana Trench Dive National Geographic Society Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2012 Procitovano 27 03 2012 James Cameron has reached deepest spot on Earth MSNBC 25 03 2012 Arhiv originalu za 16 veresnya 2012 Procitovano 27 03 2012 Race to the bottom of the ocean Cameron bbc co uk 22 02 2012 Arhiv originalu za 16 veresnya 2012 Procitovano 27 03 2012 Deepsea Challenge National Geographic Society Arhiv originalu za 16 veresnya 2012 Procitovano 27 03 2012 Arhiv originalu za 1 lipnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 Sub Facts Deepsea Challenge National Geographic Arhiv originalu za 16 veresnya 2012 Procitovano 27 03 2012 Pilot Sphere Deepsea Challenge National Geographic Arhiv originalu za 16 veresnya 2012 Procitovano 27 03 2012 Systems amp Technology Deepsea Challenge National Geographic Arhiv originalu za 16 veresnya 2012 Procitovano 27 03 2012 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 26 chervnya 2021 Arhiv originalu za 17 travnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2021 Arhiv originalu za 17 grudnya 2018 Procitovano 26 chervnya 2021 Arhiv originalu za 17 chervnya 2018 Procitovano 26 chervnya 2021 Arhiv originalu za 1 lipnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 Arhiv originalu za 17 travnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2021 Arhiv originalu za 15 serpnya 2018 Procitovano 26 chervnya 2021 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 Arhiv originalu za 17 travnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2021 Arhiv originalu za 21 chervnya 2012 Procitovano 26 chervnya 2021 Arhiv originalu za 26 chervnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 Then and now Deepsea Challenge National Geographic Arhiv originalu za 16 veresnya 2012 Procitovano 27 03 2012 Posilannyaronallum com 1 lipnya 2021 u Wayback Machine