Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ошські події 1990 року (кирг. Ош окуясы; узб. Oʻsh voqeasi, Ўш воқеаси; Ошська різанина) — міжнаціональний конфлікт на території Киргизької РСР між киргизами і узбеками.
| Ошські події 1990 року | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
Передісторія подій
У місті Ош, в якому проживає значна кількість узбеків, з ранньої весни 1990 року почали активізувати свою діяльність неформальне об'єднання «Адолат» та громадська організація «Ош-аймаги» (кирг. Ош-аймагы, «Ошський район»). Основним завданням об'єднання «Адолат» було збереження і розвиток культури, мови, традицій узбецького народу. Цілі і завдання «Ош-аймаги» — реалізація конституційних прав людини і забезпечення людей земельними ділянками для житлового будівництва — об'єднували переважно киргизьку молодь.
27 травня 1990 року незаможні молоді киргизи зажадали надати їм ділянки для житлового будівництва на землі колгоспу ім. Леніна поблизу міста Ош. Влада погодилися задовольнити цю вимогу. Присутні також зажадали, щоб їм передали 32 гектари бавовняних полів колгоспу ім. Леніна, в якому працювали, переважно, узбеки. І цю вимогу державні чиновники задовольнили. Починаючи від 30 травня на отриманому полі колгоспу киргизи проводили мітинги з вимогами змістити з посади першого заступника голови , колишнього першого секретаря обкому партії, який, на їхню думку, не вирішував проблем прописки, працевлаштування та житла для киргизької молоді і сприяв тому, що у сфері торгівлі та обслуговування в Оші працювали, переважно, узбеки.
Узбеки ж сприйняли виділення киргизам землі вкрай негативно. Вони також провели мітинги і прийняли звернення до керівництва Киргизії і області з вимогами створити узбецьку автономію в Ошській області, надати узбецькій мові статус однієї з державних, створити узбецький культурний центр, відкрити узбецький факультет при і змістити з посади першого секретаря обкому, який нібито захищає інтереси лише киргизького населення. Вони вимагали дати відповідь до 4 червня.
З 1 червня узбеки, які здавали житло киргизам, почали їх виселяти, внаслідок чого понад 1500 киргизьких квартирантів також стали вимагати виділення земельних ділянок для забудови. Киргизи також вимагали від влади надати їм остаточну відповідь про надання земель до 4 червня.
Проте республіканська комісія на чолі з головою А. Джумагуловим визнала виділення під забудову землі колгоспу ім. Леніна незаконним і для будівництва житла вирішено було виділити інші земельні ділянки. Більшість киргизів, які потребували землі під забудову, і узбеків погодилися з цим рішенням, але близько 200 представників «Ош-аймаги» продовжували наполягати на наданні їм саме землі колгоспу ім. Леніна.
Конфлікт
4 червня киргизи й узбеки зійшлися на полі колгоспу ім. Леніна. Киргизів прийшло близько 1,5 тисяч, узбеків — понад 10 тисяч. Їх розділяла міліція, озброєна автоматами.
Узбецька молодь спробувала прорвати кордон міліції і напасти на киргизів, міліцію почали закидати камінням і пляшками, двох міліціонерів захопили. Міліція відкрила вогонь і, за деякими даними, було вбито 6 узбеків. Після цього узбецький натовп під керівництвом лідерів з криками «Кров за кров!» попрямував до Оша, громлячи киргизькі будинки. З 4 по 6 червня кількість узбецьких погромників збільшилася до 20 тисяч за рахунок прибулих з районів, сіл і Андижана (Узбецька РСР). Близько 30-40 узбеків спробували захопити будівлі Ошського МВВС, СІЗО-5, УВС Ошського облвиконкому, але їм це не вдалося. Співробітники міліції затримали близько 35 активних погромників.
У ніч з 6 на 7 червня в Оші було обстріляно будівлю УВС і наряд міліції, двоє співробітників міліції було поранено. На кордоні з Андижанською областю Узбецької РСР з'явився багатотисячний натовп узбеків, що прибув на підмогу ошським узбекам.
Вранці 7 червня сталися напади на насосну станцію і міську автобазу, спалено 5 автобусів. Почалися перебої в постачанні населення продуктами та питною водою у зв'язку з припиненням поставок в місто рідкого хлору для очищення води і порушенням режиму роботи ряду підприємств і транспортних організацій.
Киргизько-узбецькі зіткнення відбулися й в інших населених пунктах Ошської області. У ряді населених пунктів Ферганської, Андижанської і Наманганської областей Узбецької РСР почалися побиття киргизів і підпали їхніх будинків, що спричинило втечу киргизів з території Узбекистану.
Заворушення вдалося зупинити лише надвечір 6 червня, ввівши в область армійські частини. Ціною величезних зусиль армії і міліції вдалося уникнути залучення населення Узбекистану в конфлікт на території Киргизької РСР. Похід озброєних узбеків з міст Наманган і Андижан в Ош був зупинений за декілька десятків кілометрів від міста. Натовп змітав міліцейські кордони і палив автомобілі, зафіксовані випадки зіткнень з армійськими підрозділами. Тоді перед узбеками, які рвалися в Киргизію, виступили головні політичні та релігійні діячі Узбецької РСР, що допомогло уникнути подальших жертв.
8 червня з Ташкента у Фрунзе спецрейсами евакуювали студентів-киргизів. В Оші і Фрунзе було введено комендантську годину.
Жертви
За даними слідчої групи прокуратури СРСР, у конфлікті з киргизької сторони в містах Узген і Ош, а також у селах Ошської області загинуло близько 1200 осіб, а з узбецької слідчі знайшли близько 10 тисяч епізодів злочинів. За неофіційними даними, жертв було 10 тис. чоловік. До судів було направлено 1500 кримінальних справ. В конфлікті брали участь близько 30-35 тис. осіб, до кримінальної відповідальності притягнуто близько 300 осіб. Після здобуття незалежності Киргизією всіх їх було звільнено.
З здобуттям Киргизстаном незалежності в 1991 році узбекам не було забезпечено значної автономії в новому уряді Акаєва, і широке населення ставилося до них з глибокою підозрою. У середині 1990-х років узбеки займали лише 4,7% посад в Ошській області. Економічна депресія, яка наступила після здобуття незалежності, лише посилила етнічну напругу в наступні роки. Коли в 2010 році правоохоронні органи розвалилися, ця прихована напруга була неконтрольованою. Це одна з багатьох причин, чому спекулянти вважають, що заворушення 2010 року були не просто повторенням заворушень 20 років тому, а продовженням конфлікту.
В масовій культурі
Ошські події 1990 року згадуються в серіалі «Агент національної безпеки» (2-й сезон, фільм «Людина без обличчя»). За сюжетом герой Костянтина Хабенського офіцер КДБ СРСР Хуссейн Саббах був впроваджений в націоналістичне угрупування, яке влаштувало криваву різанину в Оші. Для підтвердження легенди Саббах був змушений брати активну участь у заворушеннях і кров'ю мирних жителів доводити свою відданість угрупованню.
Див. також
Примітки
- Жирохов М. А. Семена распада: войны и конфликты на территории бывшего СССР. — СПб: БХВ-Петербург, 2012. — 688 с. — 2000 экз. —
- Талант Разаков Ош коогаланы КГБнын маалыматтары боюнча (Ошские события по материалам КГБ). — Бишкек: Ренессанс, 1993. — С. 78-80.
- Жирохов М. А. Семена распада: войны и конфликты на территории бывшего СССР. — СПб: БХВ-Петербург, 2012. — 688 с. — 2000 экз. —
- Internet Archive, Nancy; Rubin, Barnett R.; Council on Foreign Relations; Century Foundation (1999). Calming the Ferghana Valley : development and dialogue in the heart of Central Asia : report of the Ferghana Valley Working Group of the Center for Preventive Action. New York : Century Foundation Press. ISBN .
Посилання
- Коммерсантъ: Ошская резня 1990 года
- Evolution in Europe; SOVIETS INTERVENE IN ETHNIC VIOLENCE — NYTimes.com(англ.)
- Soviets Report New Clashes In Central Asian City of Osh — NYTimes.com(англ.)
- Charles Recknagel (17 червня 2010). Ferghana Valley: A Tinderbox For Violence (англ.). Radio Free Europe/Radio Liberty. Процитовано 6 лютого 2017.
- Александр Шустов (2 лютого 2008). . Архів оригіналу за 15 вересня 2008. Процитовано 25 жовтня 2008.
- Аксана Исмаилбекова (10 серпня 2010). Проблеск надежды в окровавленном Кыргызстане. Fergana.news. Процитовано 6 лютого 2017.
Література
- Жирохов М. А. Семена распада: войны и конфликты на территории бывшего СССР / Под ред. Е. Кондуковой. — СПб. : БХВ-Петербург, 2012. — 688 с. — 2000 екз. — .
- Lubin, Nancy; Martin, Keith; Rubin, Barnett R. Calming the Ferghana Valley: Development and Dialogue in the Heart of Central Asia : ( )[англ.]. — New York, NY : The Century Foundation Press, 1999. — .
- Tishkov, Valery. 'Don't Kill Me, I'm a Kyrgyz!': An Anthropological Analysis of Violence in the Osh Ethnic Conflict : ( )[англ.] // [en] : journal. — 1995. — Vol. 32, № 2 (May). — С. 133—149. — DOI:10.1177/0022343395032002002.
- Kaplan, Robert D. The Ends of the Earth: From Togo to Turkmenistan, from Iran to Cambodia – a Journey to the Frontiers of Anarchy : ( )[англ.]. — [en], 1997. — .
- Luong, Pauline Jones. The Transformation of Central Asia : States and Societies from Soviet Rule to Independence : ( )[англ.]. — Ithaca : [en], 2004. — С. 154—146. — .
- Талант Разаков. Ош коогаланы КГБнын маалыматтары боюнча (Ошские события по материалам КГБ) : ( )[рос.]. — Бишкек : Ренессанс, 1993. — .
- А. А. Асанканов. Кыргыз тарыхы: Энциклопедия : ( )[]. — Бишкек, 2003. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oshski podiyi 1990 roku kirg Osh okuyasy uzb Oʻsh voqeasi Ўsh vokeasi Oshska rizanina mizhnacionalnij konflikt na teritoriyi Kirgizkoyi RSR mizh kirgizami i uzbekami Oshski podiyi 1990 rokuData 1990Misce SRSR Kirgizstan OshPeredistoriya podijU misti Osh v yakomu prozhivaye znachna kilkist uzbekiv z rannoyi vesni 1990 roku pochali aktivizuvati svoyu diyalnist neformalne ob yednannya Adolat ta gromadska organizaciya Osh ajmagi kirg Osh ajmagy Oshskij rajon Osnovnim zavdannyam ob yednannya Adolat bulo zberezhennya i rozvitok kulturi movi tradicij uzbeckogo narodu Cili i zavdannya Osh ajmagi realizaciya konstitucijnih prav lyudini i zabezpechennya lyudej zemelnimi dilyankami dlya zhitlovogo budivnictva ob yednuvali perevazhno kirgizku molod 27 travnya 1990 roku nezamozhni molodi kirgizi zazhadali nadati yim dilyanki dlya zhitlovogo budivnictva na zemli kolgospu im Lenina poblizu mista Osh Vlada pogodilisya zadovolniti cyu vimogu Prisutni takozh zazhadali shob yim peredali 32 gektari bavovnyanih poliv kolgospu im Lenina v yakomu pracyuvali perevazhno uzbeki I cyu vimogu derzhavni chinovniki zadovolnili Pochinayuchi vid 30 travnya na otrimanomu poli kolgospu kirgizi provodili mitingi z vimogami zmistiti z posadi pershogo zastupnika golovi kolishnogo pershogo sekretarya obkomu partiyi yakij na yihnyu dumku ne virishuvav problem propiski pracevlashtuvannya ta zhitla dlya kirgizkoyi molodi i spriyav tomu sho u sferi torgivli ta obslugovuvannya v Oshi pracyuvali perevazhno uzbeki Uzbeki zh sprijnyali vidilennya kirgizam zemli vkraj negativno Voni takozh proveli mitingi i prijnyali zvernennya do kerivnictva Kirgiziyi i oblasti z vimogami stvoriti uzbecku avtonomiyu v Oshskij oblasti nadati uzbeckij movi status odniyeyi z derzhavnih stvoriti uzbeckij kulturnij centr vidkriti uzbeckij fakultet pri i zmistiti z posadi pershogo sekretarya obkomu yakij nibito zahishaye interesi lishe kirgizkogo naselennya Voni vimagali dati vidpovid do 4 chervnya Z 1 chervnya uzbeki yaki zdavali zhitlo kirgizam pochali yih viselyati vnaslidok chogo ponad 1500 kirgizkih kvartirantiv takozh stali vimagati vidilennya zemelnih dilyanok dlya zabudovi Kirgizi takozh vimagali vid vladi nadati yim ostatochnu vidpovid pro nadannya zemel do 4 chervnya Prote respublikanska komisiya na choli z golovoyu A Dzhumagulovim viznala vidilennya pid zabudovu zemli kolgospu im Lenina nezakonnim i dlya budivnictva zhitla virisheno bulo vidiliti inshi zemelni dilyanki Bilshist kirgiziv yaki potrebuvali zemli pid zabudovu i uzbekiv pogodilisya z cim rishennyam ale blizko 200 predstavnikiv Osh ajmagi prodovzhuvali napolyagati na nadanni yim same zemli kolgospu im Lenina Konflikt4 chervnya kirgizi j uzbeki zijshlisya na poli kolgospu im Lenina Kirgiziv prijshlo blizko 1 5 tisyach uzbekiv ponad 10 tisyach Yih rozdilyala miliciya ozbroyena avtomatami Uzbecka molod sprobuvala prorvati kordon miliciyi i napasti na kirgiziv miliciyu pochali zakidati kaminnyam i plyashkami dvoh milicioneriv zahopili Miliciya vidkrila vogon i za deyakimi danimi bulo vbito 6 uzbekiv Pislya cogo uzbeckij natovp pid kerivnictvom lideriv z krikami Krov za krov popryamuvav do Osha gromlyachi kirgizki budinki Z 4 po 6 chervnya kilkist uzbeckih pogromnikiv zbilshilasya do 20 tisyach za rahunok pribulih z rajoniv sil i Andizhana Uzbecka RSR Blizko 30 40 uzbekiv sprobuvali zahopiti budivli Oshskogo MVVS SIZO 5 UVS Oshskogo oblvikonkomu ale yim ce ne vdalosya Spivrobitniki miliciyi zatrimali blizko 35 aktivnih pogromnikiv U nich z 6 na 7 chervnya v Oshi bulo obstrilyano budivlyu UVS i naryad miliciyi dvoye spivrobitnikiv miliciyi bulo poraneno Na kordoni z Andizhanskoyu oblastyu Uzbeckoyi RSR z yavivsya bagatotisyachnij natovp uzbekiv sho pribuv na pidmogu oshskim uzbekam Vranci 7 chervnya stalisya napadi na nasosnu stanciyu i misku avtobazu spaleno 5 avtobusiv Pochalisya pereboyi v postachanni naselennya produktami ta pitnoyu vodoyu u zv yazku z pripinennyam postavok v misto ridkogo hloru dlya ochishennya vodi i porushennyam rezhimu roboti ryadu pidpriyemstv i transportnih organizacij Kirgizko uzbecki zitknennya vidbulisya j v inshih naselenih punktah Oshskoyi oblasti U ryadi naselenih punktiv Ferganskoyi Andizhanskoyi i Namanganskoyi oblastej Uzbeckoyi RSR pochalisya pobittya kirgiziv i pidpali yihnih budinkiv sho sprichinilo vtechu kirgiziv z teritoriyi Uzbekistanu Zavorushennya vdalosya zupiniti lishe nadvechir 6 chervnya vvivshi v oblast armijski chastini Cinoyu velicheznih zusil armiyi i miliciyi vdalosya uniknuti zaluchennya naselennya Uzbekistanu v konflikt na teritoriyi Kirgizkoyi RSR Pohid ozbroyenih uzbekiv z mist Namangan i Andizhan v Osh buv zupinenij za dekilka desyatkiv kilometriv vid mista Natovp zmitav milicejski kordoni i paliv avtomobili zafiksovani vipadki zitknen z armijskimi pidrozdilami Todi pered uzbekami yaki rvalisya v Kirgiziyu vistupili golovni politichni ta religijni diyachi Uzbeckoyi RSR sho dopomoglo uniknuti podalshih zhertv 8 chervnya z Tashkenta u Frunze specrejsami evakuyuvali studentiv kirgiziv V Oshi i Frunze bulo vvedeno komendantsku godinu ZhertviZa danimi slidchoyi grupi prokuraturi SRSR u konflikti z kirgizkoyi storoni v mistah Uzgen i Osh a takozh u selah Oshskoyi oblasti zaginulo blizko 1200 osib a z uzbeckoyi slidchi znajshli blizko 10 tisyach epizodiv zlochiniv Za neoficijnimi danimi zhertv bulo 10 tis cholovik Do sudiv bulo napravleno 1500 kriminalnih sprav V konflikti brali uchast blizko 30 35 tis osib do kriminalnoyi vidpovidalnosti prityagnuto blizko 300 osib Pislya zdobuttya nezalezhnosti Kirgiziyeyu vsih yih bulo zvilneno Z zdobuttyam Kirgizstanom nezalezhnosti v 1991 roci uzbekam ne bulo zabezpecheno znachnoyi avtonomiyi v novomu uryadi Akayeva i shiroke naselennya stavilosya do nih z glibokoyu pidozroyu U seredini 1990 h rokiv uzbeki zajmali lishe 4 7 posad v Oshskij oblasti Ekonomichna depresiya yaka nastupila pislya zdobuttya nezalezhnosti lishe posilila etnichnu naprugu v nastupni roki Koli v 2010 roci pravoohoronni organi rozvalilisya cya prihovana napruga bula nekontrolovanoyu Ce odna z bagatoh prichin chomu spekulyanti vvazhayut sho zavorushennya 2010 roku buli ne prosto povtorennyam zavorushen 20 rokiv tomu a prodovzhennyam konfliktu V masovij kulturiOshski podiyi 1990 roku zgaduyutsya v seriali Agent nacionalnoyi bezpeki 2 j sezon film Lyudina bez oblichchya Za syuzhetom geroj Kostyantina Habenskogo oficer KDB SRSR Hussejn Sabbah buv vprovadzhenij v nacionalistichne ugrupuvannya yake vlashtuvalo krivavu rizaninu v Oshi Dlya pidtverdzhennya legendi Sabbah buv zmushenij brati aktivnu uchast u zavorushennyah i krov yu mirnih zhiteliv dovoditi svoyu viddanist ugrupovannyu Div takozhFerganski pogromiPrimitkiZhirohov M A Semena raspada vojny i konflikty na territorii byvshego SSSR SPb BHV Peterburg 2012 688 s 2000 ekz ISBN 978 5 9775 0817 9 Talant Razakov Osh koogalany KGBnyn maalymattary boyuncha Oshskie sobytiya po materialam KGB Bishkek Renessans 1993 S 78 80 Zhirohov M A Semena raspada vojny i konflikty na territorii byvshego SSSR SPb BHV Peterburg 2012 688 s 2000 ekz ISBN 978 5 9775 0817 9 Internet Archive Nancy Rubin Barnett R Council on Foreign Relations Century Foundation 1999 Calming the Ferghana Valley development and dialogue in the heart of Central Asia report of the Ferghana Valley Working Group of the Center for Preventive Action New York Century Foundation Press ISBN 978 0 87078 414 9 PosilannyaKommersant Oshskaya reznya 1990 goda Evolution in Europe SOVIETS INTERVENE IN ETHNIC VIOLENCE NYTimes com angl Soviets Report New Clashes In Central Asian City of Osh NYTimes com angl Charles Recknagel 17 chervnya 2010 Ferghana Valley A Tinderbox For Violence angl Radio Free Europe Radio Liberty Procitovano 6 lyutogo 2017 Aleksandr Shustov 2 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 15 veresnya 2008 Procitovano 25 zhovtnya 2008 Aksana Ismailbekova 10 serpnya 2010 Problesk nadezhdy v okrovavlennom Kyrgyzstane Fergana news Procitovano 6 lyutogo 2017 LiteraturaZhirohov M A Semena raspada vojny i konflikty na territorii byvshego SSSR Pod red E Kondukovoj SPb BHV Peterburg 2012 688 s 2000 ekz ISBN 978 5 9775 0817 9 Lubin Nancy Martin Keith Rubin Barnett R Calming the Ferghana Valley Development and Dialogue in the Heart of Central Asia angl New York NY The Century Foundation Press 1999 ISBN 978 0 87078 414 9 Tishkov Valery Don t Kill Me I m a Kyrgyz An Anthropological Analysis of Violence in the Osh Ethnic Conflict angl en journal 1995 Vol 32 2 May S 133 149 DOI 10 1177 0022343395032002002 Kaplan Robert D The Ends of the Earth From Togo to Turkmenistan from Iran to Cambodia a Journey to the Frontiers of Anarchy angl en 1997 ISBN 978 0 679 75123 6 Luong Pauline Jones The Transformation of Central Asia States and Societies from Soviet Rule to Independence angl Ithaca en 2004 S 154 146 ISBN 978 0 8014 4151 6 Talant Razakov Osh koogalany KGBnyn maalymattary boyuncha Oshskie sobytiya po materialam KGB ros Bishkek Renessans 1993 ISBN 5 85580 001 6 A A Asankanov Kyrgyz taryhy Enciklopediya Bishkek 2003 ISBN 5 89750 150 5