Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У 1910 року на кошти родини купця Г. Є. Чуркіна зведена будівля професійно-технічного училища № 26 (неподалік від підніжжя Піщаної гори, поряд з Міським садом)
| Колишній притулок для хлопчиків імені Г.Є.Чуркіна | |
|---|---|
 Будинок у 2019 році | |
| Розташування |  Україна, Кременчук |
| Початок будівництва | 1910 |
| Зруйновано | 1944 |
| Відбудовано | 1949 |
| Адреса | , Кременчук, Полтавська область |
Опис
Будівля двоповерхова, з цокольним поверхом, цегляна, П-подібна у плані, крила звернуті до двору. Декорована колонами та півколонами, вікна по головному фасаду арочні, з наличниками, на другому поверсі із замками, головний вхід прикрашений портиком. Між першим і другим поверхами горизонтальний пояс.
Історія
Григорій Єремійович Чуркін (1831—1900), купець І гільдії, був найбагатшою людиною в Крюкові. Він був одружений, але ні у першому, ні в другому шлюбі родина не мала дітей. Подружжя Чуркіних взяло на виховання сироту-племінницю. Г. Чуркін заповів значні кошти на побудову декількох притулків у Крюкові та Кременчуці; на притулок для хлопчиків-сиріт — 50 тис. рублів на будівництво і понад 53 тис. рублів на утримання.
У 1910 році міська дума відділяє від Міського саду ділянку землі, і тут за проєктом міського техніка С. Л. Соколовського зводиться кам'яний Притулок для сиріт імені Г. Є. Чуркіна. Будівництвом і подальшою діяльністю притулку опікувалася вдова купця Олена Петрівна Чуркіна, уроджена Поддєрєгіна.
Крім притулку, в будинку знаходилося також початкове народне училище, а з 1916 р. ще й реміснича школа для утриманців притулку.
Під час Першої світової війни тут розміщувався військовий госпіталь. Після Жовтневої революції 1917 року тут деякий час існував дитячий будинок. У 1922 р. за рішенням місцевої влади було створено Першу Кременчуцьку професійно-технічну школу механічного фаху.
З 1925 до середини 1930-х рр. в будівлі училища знаходився індустріальний технікум, в якому у 1928-1931 рр. навчався заслужений діяч мистецтв УРСР, відомий український композитор Г. І. Майборода.
Георгій Іларіонович Майборода (01.12.1913, х. Пелехівщина Глобинського р-ну Полтавської обл.. — 06.12.1992, м. Київ, Байкове кладовище) — Народний артист СРСР, лауреат премії ім. Лисенка, Державної премії УРСР ім. Шевченка, учасник Другої світової війни, в'язень концтабору «Хорольська яма». У його творчості переважають симфонічні та музико-драматичні форми (опери «Милана», «Арсенал», «Тарас Шевченко», «Ярослав Мудрий», кантати «Дружба народів», вокально-симфонічна поема «Запорожці», три симфонії, симфонічні поеми «Лілея», «Каменярі», хори), а також романси, пісні, музика до кінофільмів. Громадський діяч — депутат Верховної Ради УРСР 7-9 скликань, член президії Республіканського Комітету захисту миру, голова Спілки композиторів України, секретар Спілки композиторів СРСР. Нагороди: ордени Леніна, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, бойові нагороди.
Також в індустріальному технікумі навчався І. Д. Степаненко — міністр харчової промисловості УРСР, заступник голови Ради Міністрів Української РСР. З середини 1930-х рр. індустріальний технікум реорганізований у технікум механізації сільського господарства.
У 1926 р. при заводі шляхових машин було організовано школу фабрично-заводського учнівства, яка розмістилася у цій самій будівлі. В 1940 р. ФЗУ реорганізоване в ремісниче училище № 2. Можливо, у цей час технікум механізації сільського господарства був ліквідований.
На початку липня 1941 року ремісниче училище було евакуйоване до Магнітогорська, а в будинку розмістився евакогоспіталь № 1341 (діяв 24.06–08.08.1941 р.). Його начальником був кременчуцький лікар-ортопед С. Й. Лопата — засновник першої на Полтавщині ортопедичної майстерні.
В серпні 1941 р. у підвальному приміщенні технікуму знаходився штаб 297-ї стрілецької дивізії, яка обороняла Кременчук від гітлерівських загарбників.
У роки війни від будинку залишився лише обгорілий цегляний каркас. У січні 1944 р. училище повернулося з евакуації. Викладачі та учні почали відбудовувати майстерні і навчальний корпус училища. У 1949 р. будинок відбудований із максимальним збереженням первісного вигляду.
У повоєнні часи заклад неодноразово змінював свою назву:
- 1944–1955 рр. — ремісниче училище № 2,
- 1955–1965 рр. — ремісниче училище № 3,
- 1965–1976 рр. — міське професійно-технічне училище № 5,
- 1976–1984 рр. — технічне училище № 8,
- з 1984 р. — середнє професійно-технічне училище № 26, зараз ПТУ № 26.
На початку 1990-х рр. було проведено часткове перепланування навчального приміщення училища. На першому поверсі актовий зал переробили на роздягальню та кабінет літератури.
Сучасність
Завдяки спонсорській допомозі ПАТ «Кредмаш» та благодійним внескам батьків учнів, інженерно-педагогічний колектив ПТУ № 26 підтримує будівлю в належному стані. Були здійснені поточні ремонти приміщень училища, перекрито дах за сприяння Президента Наглядової ради ПАТ «Кредмаш» М. І. Данилейка.
За роки існування училище підготувало понад 30000 спеціалістів робітничих професій. Сьогодні професійно-технічне училище № 26 готує фахівців для виробництва і сфери послуг: токарів, слюсарів-складальників і ремонтників, електро- і газозварників, електромонтерів, кухарів, кондитерів, пекарів, контролерів-касирів, єдине в області навчає професії машиніста крана.
Будівля, створена як притулок для хлопчиків-сиріт, і сьогодні служить справі навчання та виховання підростаючого покоління.
Згідно з рішенням № 273 виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів від 07.04.1988 р. будинок колишнього Притулку для сиріт імені Г. Є. Чуркіна визнана пам'яткою історії та архітектури місцевого значення.
Вшанування пам'яті
Література
- Лушакова А. Н., Евселевский Л. И. Улицами старого Кременчуга, Вид-во «Кременчук», 2001.
- Лушакова А. М. Історична довідка до клопотання щодо встановлення меморіальної дошки Г. І. Майбороді, 1992.
- Лушакова А. М. Паспорт пам'ятки історії та архітектури «Притулок для сиріт імені Г. Є. Чуркіна (рукопис).
- Рішення виконкому Кременчуцької міської ради № 352 від 11.03.1993
- Рішення виконкому Кременчуцької міської ради від 09.1993
- Памятная книжка Полтавской губернии на 1913 год.
- Архів Кременчуцького краєзнавчого музею. Ф.1, оп.1, спр.307.
- Бандурко Марія, Дендеберя Інна, Мулявка Валерія Конкурсні роботи літературно-краєзнавчого конкурсу »Дізнайся про Кременчук: будівлі мого міста" (рукопис). 2014.
- Розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 № 529.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U 1910 roku na koshti rodini kupcya G Ye Churkina zvedena budivlya profesijno tehnichnogo uchilisha 26 nepodalik vid pidnizhzhya Pishanoyi gori poryad z Miskim sadom Kolishnij pritulok dlya hlopchikiv imeni G Ye ChurkinaBudinok u 2019 rociRoztashuvannya Ukrayina KremenchukPochatok budivnictva1910Zrujnovano1944Vidbudovano1949Adresa Kremenchuk Poltavska oblastOpisBudivlya dvopoverhova z cokolnim poverhom ceglyana P podibna u plani krila zvernuti do dvoru Dekorovana kolonami ta pivkolonami vikna po golovnomu fasadu arochni z nalichnikami na drugomu poversi iz zamkami golovnij vhid prikrashenij portikom Mizh pershim i drugim poverhami gorizontalnij poyas IstoriyaGrigorij Yeremijovich Churkin 1831 1900 kupec I gildiyi buv najbagatshoyu lyudinoyu v Kryukovi Vin buv odruzhenij ale ni u pershomu ni v drugomu shlyubi rodina ne mala ditej Podruzhzhya Churkinih vzyalo na vihovannya sirotu pleminnicyu G Churkin zapoviv znachni koshti na pobudovu dekilkoh pritulkiv u Kryukovi ta Kremenchuci na pritulok dlya hlopchikiv sirit 50 tis rubliv na budivnictvo i ponad 53 tis rubliv na utrimannya U 1910 roci miska duma viddilyaye vid Miskogo sadu dilyanku zemli i tut za proyektom miskogo tehnika S L Sokolovskogo zvoditsya kam yanij Pritulok dlya sirit imeni G Ye Churkina Budivnictvom i podalshoyu diyalnistyu pritulku opikuvalasya vdova kupcya Olena Petrivna Churkina urodzhena Poddyeryegina Krim pritulku v budinku znahodilosya takozh pochatkove narodne uchilishe a z 1916 r she j remisnicha shkola dlya utrimanciv pritulku Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni tut rozmishuvavsya vijskovij gospital Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku tut deyakij chas isnuvav dityachij budinok U 1922 r za rishennyam miscevoyi vladi bulo stvoreno Pershu Kremenchucku profesijno tehnichnu shkolu mehanichnogo fahu Z 1925 do seredini 1930 h rr v budivli uchilisha znahodivsya industrialnij tehnikum v yakomu u 1928 1931 rr navchavsya zasluzhenij diyach mistectv URSR vidomij ukrayinskij kompozitor G I Majboroda Georgij Ilarionovich Majboroda 01 12 1913 h Pelehivshina Globinskogo r nu Poltavskoyi obl 06 12 1992 m Kiyiv Bajkove kladovishe Narodnij artist SRSR laureat premiyi im Lisenka Derzhavnoyi premiyi URSR im Shevchenka uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni v yazen konctaboru Horolska yama U jogo tvorchosti perevazhayut simfonichni ta muziko dramatichni formi operi Milana Arsenal Taras Shevchenko Yaroslav Mudrij kantati Druzhba narodiv vokalno simfonichna poema Zaporozhci tri simfoniyi simfonichni poemi Lileya Kamenyari hori a takozh romansi pisni muzika do kinofilmiv Gromadskij diyach deputat Verhovnoyi Radi URSR 7 9 sklikan chlen prezidiyi Respublikanskogo Komitetu zahistu miru golova Spilki kompozitoriv Ukrayini sekretar Spilki kompozitoriv SRSR Nagorodi ordeni Lenina Trudovogo Chervonogo Prapora Druzhbi narodiv bojovi nagorodi Takozh v industrialnomu tehnikumi navchavsya I D Stepanenko ministr harchovoyi promislovosti URSR zastupnik golovi Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR Z seredini 1930 h rr industrialnij tehnikum reorganizovanij u tehnikum mehanizaciyi silskogo gospodarstva U 1926 r pri zavodi shlyahovih mashin bulo organizovano shkolu fabrichno zavodskogo uchnivstva yaka rozmistilasya u cij samij budivli V 1940 r FZU reorganizovane v remisniche uchilishe 2 Mozhlivo u cej chas tehnikum mehanizaciyi silskogo gospodarstva buv likvidovanij Na pochatku lipnya 1941 roku remisniche uchilishe bulo evakujovane do Magnitogorska a v budinku rozmistivsya evakogospital 1341 diyav 24 06 08 08 1941 r Jogo nachalnikom buv kremenchuckij likar ortoped S J Lopata zasnovnik pershoyi na Poltavshini ortopedichnoyi majsterni V serpni 1941 r u pidvalnomu primishenni tehnikumu znahodivsya shtab 297 yi strileckoyi diviziyi yaka oboronyala Kremenchuk vid gitlerivskih zagarbnikiv U roki vijni vid budinku zalishivsya lishe obgorilij ceglyanij karkas U sichni 1944 r uchilishe povernulosya z evakuaciyi Vikladachi ta uchni pochali vidbudovuvati majsterni i navchalnij korpus uchilisha U 1949 r budinok vidbudovanij iz maksimalnim zberezhennyam pervisnogo viglyadu U povoyenni chasi zaklad neodnorazovo zminyuvav svoyu nazvu 1944 1955 rr remisniche uchilishe 2 1955 1965 rr remisniche uchilishe 3 1965 1976 rr miske profesijno tehnichne uchilishe 5 1976 1984 rr tehnichne uchilishe 8 z 1984 r serednye profesijno tehnichne uchilishe 26 zaraz PTU 26 Na pochatku 1990 h rr bulo provedeno chastkove pereplanuvannya navchalnogo primishennya uchilisha Na pershomu poversi aktovij zal pererobili na rozdyagalnyu ta kabinet literaturi SuchasnistZavdyaki sponsorskij dopomozi PAT Kredmash ta blagodijnim vneskam batkiv uchniv inzhenerno pedagogichnij kolektiv PTU 26 pidtrimuye budivlyu v nalezhnomu stani Buli zdijsneni potochni remonti primishen uchilisha perekrito dah za spriyannya Prezidenta Naglyadovoyi radi PAT Kredmash M I Danilejka Za roki isnuvannya uchilishe pidgotuvalo ponad 30000 specialistiv robitnichih profesij Sogodni profesijno tehnichne uchilishe 26 gotuye fahivciv dlya virobnictva i sferi poslug tokariv slyusariv skladalnikiv i remontnikiv elektro i gazozvarnikiv elektromonteriv kuhariv konditeriv pekariv kontroleriv kasiriv yedine v oblasti navchaye profesiyi mashinista krana Budivlya stvorena yak pritulok dlya hlopchikiv sirit i sogodni sluzhit spravi navchannya ta vihovannya pidrostayuchogo pokolinnya Zgidno z rishennyam 273 vikonavchogo komitetu Kremenchuckoyi miskoyi radi narodnih deputativ vid 07 04 1988 r budinok kolishnogo Pritulku dlya sirit imeni G Ye Churkina viznana pam yatkoyu istoriyi ta arhitekturi miscevogo znachennya Vshanuvannya pam yati1987 r Memorialna doshka Evakuacijnomu gospitalyu 1341 1993 r Memorialna doshka G I Majborodi 1995 r Memorialna doshka na chest voyiniv 297 yi strileckoyi diviziyi 38 armiyi Pivdenno Zahidnogo FrontuLiteraturaLushakova A N Evselevskij L I Ulicami starogo Kremenchuga Vid vo Kremenchuk 2001 Lushakova A M Istorichna dovidka do klopotannya shodo vstanovlennya memorialnoyi doshki G I Majborodi 1992 Lushakova A M Pasport pam yatki istoriyi ta arhitekturi Pritulok dlya sirit imeni G Ye Churkina rukopis Rishennya vikonkomu Kremenchuckoyi miskoyi radi 352 vid 11 03 1993 Rishennya vikonkomu Kremenchuckoyi miskoyi radi vid 09 1993 Pamyatnaya knizhka Poltavskoj gubernii na 1913 god Arhiv Kremenchuckogo krayeznavchogo muzeyu F 1 op 1 spr 307 Bandurko Mariya Dendeberya Inna Mulyavka Valeriya Konkursni roboti literaturno krayeznavchogo konkursu Diznajsya pro Kremenchuk budivli mogo mista rukopis 2014 Rozporyadzhennya Poltavskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi vid 16 07 2021 529