Франсіско Серрано-і-Домінгес, герцог де ла Торре, граф Сан-Антоніо (ісп. Francisco Serrano y Domínguez, primer duque de la Torre, conde de San Antonio; 17 грудня 1810 — 26 листопада 1885) — іспанський військовик і державний діяч, маршал, президент Іспанії у 1868—1869 та 1874, регент Іспанії у 1869—1871 роках.
Франсіско Серрано-і-Домінгес ісп. Francisco Serrano Domínguez | ||
| ||
---|---|---|
8 жовтня 1868 — 18 червня 1869 | ||
Попередник: | Заснування титулу | |
Наступник: | Реставрація монархії | |
3 січня — 30 грудня 1874 року | ||
Попередник: | Еміліо Кастелар | |
Наступник: | Реставрація монархії | |
| ||
3 жовтня 1868 — 18 червня 1869 року | ||
Попередник: | Паскуаль Мадос | |
Наступник: | Жоан Прим | |
4 січня — 24 липня 1871 року | ||
Попередник: | Хуан Баутіста Топете-і-Карбальйо | |
Наступник: | Мануель Руїс Соррілья | |
4 — 13 червня 1872 року | ||
Попередник: | Хуан Баутіста Топете-і-Карбальйо | |
Наступник: | Фернандо Фернандес де Кордова | |
4 січня — 26 лютого 1874 року | ||
Попередник: | Еміліо Кастелар | |
Наступник: | Хуан де Савала | |
Ім'я при народженні: | ісп. Francisco Serrano y Domínguez | |
Народження: | 17 грудня 1810[1][2] d, Кадіс, Андалусія, Іспанія | |
Смерть: | 26 листопада 1885[2][3][…](74 роки) або 25 листопада 1885[5](74 роки) Мадрид, Іспанія[6][7][4] | |
Країна: | Іспанія | |
Освіта: | d | |
Партія: | d і d | |
Шлюб: | d[8] | |
Діти: | d, d і d | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Кар'єра
У 1830-их роках брав активну участь у боротьбі з претендентом на іспанський престол Доном Карлосом. 1840 року долучився до партії Еспартеро, втім 1843 року, переконавшись, що справа Еспартеро програна, очолив тимчасовий уряд у Барселоні.
В кабінеті Хоакіна Лопеса Серрано був військовим міністром. Після падіння Еспартеро та вступу Рамона Нарваеса в Мадрид 22 липня 1843 року Серрано знову тимчасово очолив військове відомство, а 1845 року, зблизившись з королевою Ізабеллою II, був призначений сенатором.
1857 року отримав посаду посла Іспанії в Парижі, 1859 року — генерал-капітаном Куби. Після повернення на батьківщину до березня 1863 року був міністром закордонних справ.
1865 року Серрано приєднався до прем'єр-міністра Леопольдо О'Доннелла, який надав йому посаду президента сенату. Коли уряд всупереч закону зволікав зі скликанням Кортесів, значна кількість членів опозиції підписали протест, який Серрано та президент палати депутатів Ріос-Розас мали подати королеві. Міністерство Нарваеса попередило подання того протесту арештом обох президентів і всіх, хто підписав протест. Серрано був ув'язнений у військовій в'язниці біля Аліканте, втім за кілька тижнів був звільнений.
7 липня 1868 року був заарештований за звинуваченням у змові з метою зведення на престол герцога Монпансьє. Серрано та інших змовників було заслано Канарські острови. Коли у вересні 1868 року спалахнуло повстання проти королеви Ізабелли, Серрано очолив армію заколотників, вирушив на Мадрид і 28 вересня розбив королівські війська під командуванням . Вступивши до Мадрида, він зайняв пост міністра-президента, а 15 червня 1869 року був обраний регентом до вступу на престол нового монарха.
2 січня 1871 року Серрано передав владу новому королю Амадею, який призначив Серрано міністром-президентом. У червні того ж року Серрано також отримав портфель військового міністра, втім за тиждень відмовився від усіх посад, оскільки король Амадей відхилив його пропозицію тимчасово припинити конституційні гарантії.
Під час зречення престолу королем Амадеєм 11 лютого 1873 року та проголошення республіки Серрано тримався осторонь від політики. Лише після того, як генерал Павія розігнав Кортеси, Серрано був змушений очолити виконавчу владу з титулом президента. У березні 1874 року він виступив проти карлістів і після низки нерішучих битв Серрано змусив їх залишити свої позиції й відступити до гір Наварри. До кінця року карлісти знову сягнули низки успіхів на півночі; Серрано виступив з 80-тисячним військом, щоб вибити їх з міцних позицій при Естеллі, втім відмовився від керівництва після звістки про сходження на престол Альфонса XII. Від того часу Серрано більше не брав участі у політичному житті країни.
Примітки
- http://www.buscabiografias.com/biografia/verDetalle/5889/Francisco%20Serrano%20y%20Dominguez
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119425858 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://books.google.es/books?id=hhJ1OaeGHQAC&pg=PA611
Джерела
- Серрано-и-Домингес Франсиско // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Серрано и Домингес, Франциско // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Serrano a druge materine prizvishe Dominges Fransisko Serrano i Dominges gercog de la Torre graf San Antonio isp Francisco Serrano y Dominguez primer duque de la Torre conde de San Antonio 17 grudnya 1810 26 listopada 1885 ispanskij vijskovik i derzhavnij diyach marshal prezident Ispaniyi u 1868 1869 ta 1874 regent Ispaniyi u 1869 1871 rokah Fransisko Serrano i Dominges isp Francisco Serrano DominguezPrezident Ispaniyi8 zhovtnya 1868 18 chervnya 1869Poperednik Zasnuvannya tituluNastupnik Restavraciya monarhiyi3 sichnya 30 grudnya 1874 rokuPoperednik Emilio KastelarNastupnik Restavraciya monarhiyiGolova Radi ministriv Ispaniyi3 zhovtnya 1868 18 chervnya 1869 rokuPoperednik Paskual MadosNastupnik Zhoan Prim4 sichnya 24 lipnya 1871 rokuPoperednik Huan Bautista Topete i KarbaljoNastupnik Manuel Ruyis Sorrilya4 13 chervnya 1872 rokuPoperednik Huan Bautista Topete i KarbaljoNastupnik Fernando Fernandes de Kordova4 sichnya 26 lyutogo 1874 rokuPoperednik Emilio KastelarNastupnik Huan de Savala Im ya pri narodzhenni isp Francisco Serrano y DominguezNarodzhennya 17 grudnya 1810 1810 12 17 1 2 d Kadis Andalusiya IspaniyaSmert 26 listopada 1885 1885 11 26 2 3 74 roki abo 25 listopada 1885 1885 11 25 5 74 roki Madrid Ispaniya 6 7 4 Krayina IspaniyaOsvita dPartiya d i dShlyub d 8 Diti d d i dAvtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiKar yeraU 1830 ih rokah brav aktivnu uchast u borotbi z pretendentom na ispanskij prestol Donom Karlosom 1840 roku doluchivsya do partiyi Espartero vtim 1843 roku perekonavshis sho sprava Espartero prograna ocholiv timchasovij uryad u Barseloni V kabineti Hoakina Lopesa Serrano buv vijskovim ministrom Pislya padinnya Espartero ta vstupu Ramona Narvaesa v Madrid 22 lipnya 1843 roku Serrano znovu timchasovo ocholiv vijskove vidomstvo a 1845 roku zblizivshis z korolevoyu Izabelloyu II buv priznachenij senatorom 1857 roku otrimav posadu posla Ispaniyi v Parizhi 1859 roku general kapitanom Kubi Pislya povernennya na batkivshinu do bereznya 1863 roku buv ministrom zakordonnih sprav 1865 roku Serrano priyednavsya do prem yer ministra Leopoldo O Donnella yakij nadav jomu posadu prezidenta senatu Koli uryad vsuperech zakonu zvolikav zi sklikannyam Kortesiv znachna kilkist chleniv opoziciyi pidpisali protest yakij Serrano ta prezident palati deputativ Rios Rozas mali podati korolevi Ministerstvo Narvaesa poperedilo podannya togo protestu areshtom oboh prezidentiv i vsih hto pidpisav protest Serrano buv uv yaznenij u vijskovij v yaznici bilya Alikante vtim za kilka tizhniv buv zvilnenij 7 lipnya 1868 roku buv zaareshtovanij za zvinuvachennyam u zmovi z metoyu zvedennya na prestol gercoga Monpansye Serrano ta inshih zmovnikiv bulo zaslano Kanarski ostrovi Koli u veresni 1868 roku spalahnulo povstannya proti korolevi Izabelli Serrano ocholiv armiyu zakolotnikiv virushiv na Madrid i 28 veresnya rozbiv korolivski vijska pid komanduvannyam Vstupivshi do Madrida vin zajnyav post ministra prezidenta a 15 chervnya 1869 roku buv obranij regentom do vstupu na prestol novogo monarha 2 sichnya 1871 roku Serrano peredav vladu novomu korolyu Amadeyu yakij priznachiv Serrano ministrom prezidentom U chervni togo zh roku Serrano takozh otrimav portfel vijskovogo ministra vtim za tizhden vidmovivsya vid usih posad oskilki korol Amadej vidhiliv jogo propoziciyu timchasovo pripiniti konstitucijni garantiyi Pid chas zrechennya prestolu korolem Amadeyem 11 lyutogo 1873 roku ta progoloshennya respubliki Serrano trimavsya ostoron vid politiki Lishe pislya togo yak general Paviya rozignav Kortesi Serrano buv zmushenij ocholiti vikonavchu vladu z titulom prezidenta U berezni 1874 roku vin vistupiv proti karlistiv i pislya nizki nerishuchih bitv Serrano zmusiv yih zalishiti svoyi poziciyi j vidstupiti do gir Navarri Do kincya roku karlisti znovu syagnuli nizki uspihiv na pivnochi Serrano vistupiv z 80 tisyachnim vijskom shob vibiti yih z micnih pozicij pri Estelli vtim vidmovivsya vid kerivnictva pislya zvistki pro shodzhennya na prestol Alfonsa XII Vid togo chasu Serrano bilshe ne brav uchasti u politichnomu zhitti krayini Primitkihttp www buscabiografias com biografia verDetalle 5889 Francisco 20Serrano 20y 20Dominguez Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 119425858 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https books google es books id hhJ1OaeGHQAC amp pg PA611DzherelaSerrano i Dominges Fransisko Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Serrano i Dominges Francisko Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref