Раммельсберг нім Rammelsberg гора поблизу міста Гослар в Німеччині Давній центр гірництва Шахти Раммельсбергу 1992 року

Раммельсберг (нім. Rammelsberg) — гора поблизу міста Гослар в Німеччині. Давній центр гірництва. Шахти Раммельсбергу 1992 року отримали статус об'єкта світової спадщини ЮНЕСКО.

Раммельсберг

51°53′15″ пн. ш. 10°25′54″ сх. д. / 51.8875000000277780° пн. ш. 10.43166666669477749° сх. д.
Названо на честь	^d
Тип	Музеї гірничої справи геотоп
Входить до	^d ^d
Розташування	^d
Країна	Німеччина^[1]
Регіон	Гослар
Площа	1009,89 га^[2]
Раммельсберг у Вікісховищі

Шахти Раммельсбергу та історичний центр Гослару
Mines of Rammelsberg, Historic Town of Goslar and Upper Harz Water Management System
Світова спадщина

51°53′15″ пн. ш. 10°25′54″ сх. д. / 51.8875000000277780° пн. ш. 10.43166666669477749° сх. д.
Країна	Німеччина
Тип	Культурний
(Критерії)	i, iv
Об'єкт №	623
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	1992 (16 сесія)
Розташування на карті Німеччини


Раммельсберг у Вікісховищі

Історія

Відкриття родовища датують ще 962 р., але потужний центр видобутку срібла формувався тут, починаючи з XIII ст.

На початку XIII ст. цистерціанцями був заснований монастир у Госларі, що став пайщиком раммельсбергських рудників. «Білі монахи» відкрили велику кількість потужних рудних покладів, навчали вірних людей мистецтву розвідки, видобутку та плавлення руд, ставали вихователями місцевих гірників. Раммельсбергське родовище єдине у всьому Гарці срібне родовище, що не пов'язане з жильною формою покладів. Основна маса срібла знаходилась у мідному та залізному колчедані. Про масштаби родовища свідчить тисячолітня, майже безперервна розробка тут срібла (експлуатація завершилась у 1988 р.). Свідоцтва гірничих робіт різного часу збережені в унікальній шахті-музеї, яка ввійшла на листи Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Підземна траса рудника включає велику кількість старих гірничих виробок (найдавніша штольня датована 1150 р.) і оригінальних гірничих машин.

Оповідь про відкриття рудних родовищ на горі Раммельсберг

„… пригодою було знайдене багате Раммельсберзьке гірниче місце під час полювання німецького імператора Оттона I. Цей государ, перебуваючи у Гарцських горах, бавився здебільшого полюванням і послав колись свого мисливця на ім’я Раммель у місцевий ліс для ловів дикого звіра, за яким той гнався до великої гори, де зараз рудники закладені у великій кількості. Оскільки він не міг за дичиною вгору на коні слідувати, то й прив’язав його до дерева, а за звіром пішки погнався. А коли до свого коня назад повернувся, то побачив, що кінь, свого хазяїна ждучи, землю копитом розрив і вибив із неї якісь важкі світлі камені. Узявши ці камені, Раммель привіз їх і показав самому імператору, який через пробування пересвідчився, що вони метал у собі містять, тому повелів заснувати промисли на цьому місці. Та гора й нині ім’ям згаданого єгеря Раммельсберг зветься”.

(М.Ломоносов)

Див. також

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Німеччині

Примітки

archINFORM — 1994.
d:Track:Q265049
http://whc.unesco.org/en/list/623/
* Назва в офіційному англомовному списку

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Rammelsberg

Офіційний сайт (нім.)(англ.)(фр.)

Література

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q8513_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q265049">archINFORM<span_class="wef_low_priority_links">_—_1994.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q265049]]</div>-1] rchINFORM — 1994.
d:Track:Q265049

[[http://whc.unesco.org/en/list/623/_http://whc.unesco.org/en/list/623/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://whc.unesco.org/en/list/623/

[3] * Назва в офіційному англомовному списку

[1]

[2]