Мразниця (в народі також відоме як Мражниця) — колишнє старовинне село, яке зараз є частиною сучасного міста Борислава. Розташоване у південній частині сучасного міста.
Мразниця Борислав | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
49°17′00″ пн. ш. 23°25′00″ сх. д. / 49.28333° пн. ш. 23.41667° сх. д.Координати: 49°17′00″ пн. ш. 23°25′00″ сх. д. / 49.28333° пн. ш. 23.41667° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Борислав | |||
Карта | ||||
Мразниця Мразниця (Україна) Мразниця Мразниця (Львівська область) |
Топонім
Свою назву воно отримало через те, що місцеві монахи, які жили в горах, бачили «мразь» (туман, капельки роси), коли виходили вранці на вулицю. Назва схожа на назву річки в Хорватії — Мрежницю.
Історія
Давню історію цих поселень можна простежити за низкою топонімів, археологічних пам'яток та історичних документів. Наприклад, одна з гір на південно-західній околиці Борислава досі називається (646 м), що свідчить про те, що колись це було укріплене поселення. Таке ж поселення-городище було розташоване і в іншій частині міста — Мразниці. В акті від 1525 року про розмежування сіл Тустановичі і Губичі гора, яка їх розділяла, названа «Сторожньою». Це вказує на її оборонне значення в минулому.
Борислав, Тустановичі, Мразниця і Котів (Губичі були королівським володінням) належали приватним землевласникам — українським дрібномаєтним шляхтичам Пустомитівським та Попелям.
Як і Губичі (село також входило до складу міста Борислав), було невелике, воно було невеликим, про що свідчить австрійська статистика обліку землеволодіннь за 1787 рік.
До кінця існування Речі Посполитої, у 1770-х роках (XVIII ст.) Бориславом і Мразницею володів брацлавський підчашник (помічник, замісник чашника) Я. Копистінський, якому належало також сусіднє село Попелі. Господарем Тустановичів був граф М. Остророг.
У 1772 році західноукраїнські землі захопила Австрія. У 1787 році австрійська влада провела перепис земельних володінь. У Бориславі налічувалося 55 селянських дворів, 4 млини, 2 корчми і церква; в Мразниці — 26 дворів і 2 корчми, в Тустановичах — 131 двір, млини 2, 3 корчми і церква; в с. Губичі — 25 дворів, корчма і церква, в Бані-Котовській — 81 двір і 2 корчми.
Згідно з переписом 1900 року, село займало площу 972 га, мало 88 будинків і проживало 627 осіб (115 римокатоликів, 418 грекокатоликів і 94 юдеї; 115 поляків, 418 українців і 94 німці), 75 коней, 186 голів великої рогатої худоби і 16 свиней. На землях фільварків площею 959 га було 39 будинків і 181 житель (Діл — 2 будинки і 6 жителів, Мразниця — 24 і 95, Ріпне — 13 і 80), за конфесіями: 54 римокатолики, 68 грекокатоликів, 55 юдеїв і 4 інших віровизнань; етнічно: 61 німець, 67 українців і 53 поляки), 11 коней, 31 велика рогата худоба. Загальна земельна площа становила 1931 га угідь (з них 1910 га оподатковуваних: 82 га ріллі, 186 га лук, 62 га садів, 90 га пасовищ і 1546 га лісу).
20 травня 1930 року році Мражниця та села Тустановичі, Баня Котівська і Губичі були приєднані до міста Борислав.
Пам'ятки архітектури
Сакральні:
Церква Успіння Пресвятої Богородиці — храм Української греко-католицької церкви, розташований у місті Бориславі Львівській області, по вул. С. Бандери. Побудований у листопаді 1929 року.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (УПЦ Московського Патріархату) — Колишній філіальний римо-католицький костел Ісуса Христа збудовано і освячено в 1934 р.
Примітки
- Ратич О. Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. К., 1957, с. 78
- ЦДІА у Львові, ф. 19, оп. 14, д. 188, 242, 267. 268.
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online).
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 20 maja 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Borysławia w powiecie drohobyckim, województwie lwowskiem. [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Тарнавський, Роман (2001). Храми Борислава (українська) . Борислав: Українське товариство охорони пам'яток історії та культури. с. 11.
Див. також
Посилання
- Борислав інфо[недоступне посилання з липня 2019]
- http://test.svitosvit.ua/file.aspx?id=785151[недоступне посилання з липня 2019]
- Mraźnica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 761. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mraznicya v narodi takozh vidome yak Mrazhnicya kolishnye starovinne selo yake zaraz ye chastinoyu suchasnogo mista Borislava Roztashovane u pivdennij chastini suchasnogo mista Mraznicya BorislavZagalna informaciya49 17 00 pn sh 23 25 00 sh d 49 28333 pn sh 23 41667 sh d 49 28333 23 41667 Koordinati 49 17 00 pn sh 23 25 00 sh d 49 28333 pn sh 23 41667 sh d 49 28333 23 41667Krayina UkrayinaAdminodinicya BorislavKartaMraznicyaMraznicya Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaMraznicyaMraznicya Lvivska oblast Pokazati na mapi Lvivska oblastToponimSvoyu nazvu vono otrimalo cherez te sho miscevi monahi yaki zhili v gorah bachili mraz tuman kapelki rosi koli vihodili vranci na vulicyu Nazva shozha na nazvu richki v Horvatiyi Mrezhnicyu IstoriyaRetranslyator na g Gorodishe Davnyu istoriyu cih poselen mozhna prostezhiti za nizkoyu toponimiv arheologichnih pam yatok ta istorichnih dokumentiv Napriklad odna z gir na pivdenno zahidnij okolici Borislava dosi nazivayetsya 646 m sho svidchit pro te sho kolis ce bulo ukriplene poselennya Take zh poselennya gorodishe bulo roztashovane i v inshij chastini mista Mraznici V akti vid 1525 roku pro rozmezhuvannya sil Tustanovichi i Gubichi gora yaka yih rozdilyala nazvana Storozhnoyu Ce vkazuye na yiyi oboronne znachennya v minulomu Borislav Tustanovichi Mraznicya i Kotiv Gubichi buli korolivskim volodinnyam nalezhali privatnim zemlevlasnikam ukrayinskim dribnomayetnim shlyahticham Pustomitivskim ta Popelyam Yak i Gubichi selo takozh vhodilo do skladu mista Borislav bulo nevelike vono bulo nevelikim pro sho svidchit avstrijska statistika obliku zemlevolodinn za 1787 rik Do kincya isnuvannya Rechi Pospolitoyi u 1770 h rokah XVIII st Borislavom i Mrazniceyu volodiv braclavskij pidchashnik pomichnik zamisnik chashnika Ya Kopistinskij yakomu nalezhalo takozh susidnye selo Popeli Gospodarem Tustanovichiv buv graf M Ostrorog U 1772 roci zahidnoukrayinski zemli zahopila Avstriya U 1787 roci avstrijska vlada provela perepis zemelnih volodin U Borislavi nalichuvalosya 55 selyanskih dvoriv 4 mlini 2 korchmi i cerkva v Mraznici 26 dvoriv i 2 korchmi v Tustanovichah 131 dvir mlini 2 3 korchmi i cerkva v s Gubichi 25 dvoriv korchma i cerkva v Bani Kotovskij 81 dvir i 2 korchmi Zgidno z perepisom 1900 roku selo zajmalo ploshu 972 ga malo 88 budinkiv i prozhivalo 627 osib 115 rimokatolikiv 418 grekokatolikiv i 94 yudeyi 115 polyakiv 418 ukrayinciv i 94 nimci 75 konej 186 goliv velikoyi rogatoyi hudobi i 16 svinej Na zemlyah filvarkiv plosheyu 959 ga bulo 39 budinkiv i 181 zhitel Dil 2 budinki i 6 zhiteliv Mraznicya 24 i 95 Ripne 13 i 80 za konfesiyami 54 rimokatoliki 68 grekokatolikiv 55 yudeyiv i 4 inshih viroviznan etnichno 61 nimec 67 ukrayinciv i 53 polyaki 11 konej 31 velika rogata hudoba Zagalna zemelna plosha stanovila 1931 ga ugid z nih 1910 ga opodatkovuvanih 82 ga rilli 186 ga luk 62 ga sadiv 90 ga pasovish i 1546 ga lisu 20 travnya 1930 roku roci Mrazhnicya ta sela Tustanovichi Banya Kotivska i Gubichi buli priyednani do mista Borislav Pam yatki arhitekturiSakralni Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici hram Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi roztashovanij u misti Borislavi Lvivskij oblasti po vul S Banderi Pobudovanij u listopadi 1929 roku Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici UPC Moskovskogo Patriarhatu Kolishnij filialnij rimo katolickij kostel Isusa Hrista zbudovano i osvyacheno v 1934 r PrimitkiRatich O Drevnoruski arheologichni pam yatki na teritoriyi zahidnih oblastej URSR K 1957 s 78 CDIA u Lvovi f 19 op 14 d 188 242 267 268 Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XII Galizien Wien online Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 20 maja 1930 r o rozszerzeniu granic miasta Boryslawia w powiecie drohobyckim wojewodztwie lwowskiem 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Tarnavskij Roman 2001 Hrami Borislava ukrayinska Borislav Ukrayinske tovaristvo ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi s 11 Div takozhMrezhnicya Bili horvati Modrichi I SamoborPosilannyaBorislav info nedostupne posilannya z lipnya 2019 http test svitosvit ua file aspx id 785151 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mraznica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 761 pol