Вибори для визначення складу законодавчих органів на трьох рівнях адміністративного поділу в Швеції проводяться раз на чотири роки. На вищому рівні ці вибори визначають розподіл місць у Риксдагу, національному законодавчому органі Швеції. Вибори до 20 рад ленів (швед. landsting) і 290 муніципальних рад (швед. kommunfullmäktige) — використовують приблизно однакову виборчу систему — проводяться одночасно з виборами законодавчих органів другої неділі вересня (починаючи з 2014 року; до 2010 року вони проходили в третю неділю вересня).
У Швеції також проводяться вибори до Європейського парламенту, які на відміну від шведських внутрішніх виборів проводяться в червні кожні п'ять років, хоча вони також проводяться в неділю і використовують майже ідентичну виборчу систему. Останні загальні вибори в Швеції відбулися 11 вересня 2022 року. Останні вибори до Європейського Парламенту відбулися 26 травня 2019 року.
Виборча система
Дати
Вибори до рад ленів Швеції проводяться одночасно з загальними виборами другої неділі вересня. Вибори до муніципальних рад також відбуваються в другу неділю вересня. Вибори до Європейського Парламенту відбуваються кожні п'ять років у травні або червні в усьому Європейського Союзу; точний день виборів залежить від країни відповідно до місцевих традицій, тому в Швеції всі вибори в Європейський парламент відбуваються в неділю.
Право на участь у виборах
Щоб проголосувати на шведських загальних виборах, необхідно:
- бути громадянином Швеції,
- мати щонайменше 18 років у день виборів,
- і в якийсь момент вони бути зареєстрованим резидентом Швеції (таким чином, виключаючи шведів, які не народилися в Швеції)
Щоб проголосувати на шведських місцевих виборах (для рад ленів та муніципальних рад), необхідно:
- бути зареєстрованим резидентом відповідного лену або муніципалітету і мати вік принаймні 18 років у день виборів
- попадати в одну з таких груп:
- Шведські громадяни
- Громадяни Ісландії, Норвегії або будь-якої країни Європейського Союзу
- Громадяни будь-якої іншої країни, які мають постійне місце проживання в Швеції і проживають у Швеції три роки поспіль
Для того, щоб проголосувати на виборах до Європейського Парламенту, потрібно мати 18 років і попадати в одну з таких груп:
- Шведські громадяни, які є або були резидентом Швеції
- Громадяни будь-якої іншої країни Європейського Союзу, які наразі проживають у Швеції; такі громадяни, вибравши голосування на виборах до Європейського Парламенту в Швеції, не мають права голосувати на виборах до Європарламенту в будь-якій іншій країні-члені ЄС
Голосування
На відміну від багатьох країн, де виборці обирають зі списку кандидатів або партій, кожна партія в Швеції має окремі бюлетені для голосування. Виборчі бюлетені повинні бути однаковими за розміром і матеріалами, мають різні кольори, залежно від типу виборів: жовтий для виборів до Риксдагу, синій для виборів рад ленів та білий для муніципальних виборів і виборів до Європейського парламенту.
Швеція використовує і використовує систему аппарентменту між списками однієї партії та виборчого округу для формування картелю , групи списків, які юридично є з'єднані для призначення місць. Також використовуються елемент системи єдиного перехідного голосу.
Шведські виборці можуть вибирати між трьома різними типами бюлетенів. У партійному бюлетені просто є назва політичної партії, надрукованої на лицьовій стороні, і порожня на зворотному боці. Цей бюлетень використовується, коли виборець бажає проголосувати за певну партію, але не бажає віддавати перевагу конкретному кандидату. У іменному бюлетені є назва партії, за якою йде список кандидатів (який може продовжуватися з іншої сторони). Виборець, який використовує цей бюлетень, може вибрати (але не зобов'язаний) власний голос, ввівши знак поряд з конкретним кандидатом, крім того, щоб голосувати за свою політичну партію. Альтернативно, виборець може взяти порожній бюлетень і написати на ньому назву партії. Нарешті, якщо партія не зареєструвала своїх кандидатів у виборчому органі, виборець може вручну вписати ім'я довільного кандидата. Насправді, цей варіант майже виключно доступний при голосуванні за незасновані партії. Тим не менш, це іноді призводить до того, що осіб, які обираються в міську раду, представлятимуть партії, яких вони навіть не підтримують.
Муніципалітети та національні виборчі органи несуть відповідальність за організацію виборів. У день виборів голосування відбувається в муніципальній будівлі, такій як школа. Можна проголосувати достроково, також у муніципальній будівлі, яка доступна в денний час, наприклад, у бібліотеці. Дострокове голосування може бути проведене в будь-якій точці Швеції, а не тільки в місцевому муніципалітеті.
Шведська попередня виборча політика постійного виставлення виборчих бюлетенів для виборів громадськості, що унеможливлює багато виборців проголосувати таємно, піддавалася критиці як недемократична. Багато людей використовували хитрощі та набирали купу додаткових бюлетенів, які вони фактично не мали намір використовувати. З 2019 року екрани закривають бюлетені, щоб інші не бачили, який виборчий бюлетень кого вибирає.
Вартість бюлетенів
Для проведення загальних виборів держава сплачує за друк та розповсюдження бюлетенів для будь-якої партії, яка отримала принаймні один відсоток голосів на національному рівні на будь-яких з попередніх двох виборів. Для місцевих виборів будь-яка партія, яка в даний час представлена у відповідному законодавчому органі, має право вільно друкувати бюлетені для голосування.
Виборчі округи
На виборах до Риксдагу виборчі округи зазвичай збігаються з ленами, хоча й у ленах Стокгольм, Сконе (що включає Мальме) і Вестра-Йоталанд (що включає Гетеборг) поділяються на менші виборчі округи через більше населення. Кількість вільних місць у кожному виборчому окрузі ґрунтується на кількості виборців (по відношенню до кількості виборців по всій країні), а партії розподіляються по кожному виборчому округу на підставі їх голосів у цьому виборчому окрузі.
На виборах рад ленів окремі муніципалітети (або групи муніципалітетів) використовуються як виборчі округи. Кількість місць у раді лена, що виділяється кожному виборчому округу, і кордони цих округів, залишаються цілком на власний розсуд самої ради лена. Як передбачено шведським законом, дев'ять з десяти місць у кожній раді лена є постійними місцями з певного виборчого округу; решта місць є у великій мірі місцями для коригування, які використовуються для забезпечення пропорційності в масштабах лена з голосуванням, як і у випадку загальних виборів.
Для європейських парламентських виборів вся Швеція складається з одного виборчого округу.
Вибір кандидатів за списками партій
В Швеції місця Риксдагу розподіляються між партіями, а потенційні члени обираються самими партіями. Швеція використовує і систему аппарентменту між списками однієї між списками одного виборчого округу та партій для формування картелю, групи списків, які юридично об'єднані для призначення місць. Які кандидати з якого списку забезпечують місця, виділені партії, визначається двома факторами: преференційні голоси спочатку використовуються для вибору кандидатів, які проходять певний поріг, , потім використовується кількість голосів, поданих за різні списки в межах цієї партії. На загальнодержавних загальних виборах кандидати, які отримують кількість персональних голосів, що дорівнюють вісім відсотків або більше від загальної кількості голосів партії, автоматично підійдуть до верхньої частини списку, незалежно від рейтингу їх партії. Цей поріг становить лише п'ять відсотків для місцевих виборів та виборів до Європейського парламенту.
Хоча іноді незадоволені прихильники партії висувають свої власні списки, списки зазвичай висуваються партіями і націлюються на різні групи і категорії виборців. Конкуренція між списками є зазвичай більше особливістю стратегії кампанії, ніж ефективними преференціями кандидатів, і не має важливого значення на виборах.
Оскільки місця розподіляються, насамперед, партіям, а не кандидатам, місце депутата, який подає у відставку під час їхнього перебування на посаді, може бути прийняте замісником-кандидатом від власної партії (на відміну від інших систем), і додаткові вибори не потрібні. На відміну від призначення місць, відставка є добровільною акцією депутата, що означає, що існує можливість відставки депутатів зі своїх партій, але не їхніх місць, і вони можуть стати незалежними.
Розподіл місць
Місця в різних законодавчих органах розподіляються між політичними партіями пропорційно за допомогою модифікованого методу Сент-Лагю. Ця модифікація створює систематичну перевагу в математиці за розподілом місць, надаючи перевагу великим і середнім партіям над меншими партіями. Це зменшує незначне зміщення до більших партій у методі д'Ондта. В основі його — система залишається інтенсивно пропорційною, і таким чином партія, яка виграє приблизно 25 % голосів, повинна виграти приблизно 25 % місць. Приклад тісного співвідношення між місцями та голосами можна побачити нижче в результатах муніципальних виборів у Стокгольмі в 2002 році.
На виборах у Риксдагу 310 членів обираються за допомогою системи у кожному з 29 виборчих округів Швеції. Решта 39 місць у Риксдагу — це «коригувальні місця», розподілені між партіями в цифрах, які забезпечать, щоб розподіл партій у Риксдагу відповідав розподілу голосів на національному рівні (на попередніх виборах) Вибори в ленах використовують ту саму систему. Усі місця на муніципальних зборах є постійними; немає «коригувальних місць». Це може призвести до того, що розподіл місць у муніципальних зборах дещо відрізнятиметься від фактичного розподілу голосів на виборах. Європейський парламент має 732 постійних місця, 19 з яких були виділені Швеції для виборів у 2004 році, 18 місць у 2009 році, та 21 на виборах 2019 року.
Для того, щоб обмежити кількість партій, які здобули місця в Риксдагу, був встановлений поріг. Для того, щоб завоювати місця в Риксдагу, партія повинна виграти щонайменше чотири відсотки голосів на національному рівні, або дванадцять відсотків голосів у будь-якому виборчому окрузі. Вибори у ленах використовують нижчий поріг трьох відсотків. Для муніципальних виборів, починаючи з виборів 2018 року, в муніципалітетах, які мають лише один виборчий округ, був встановлений мінімальний поріг у два відсотки, а у тих, хто має більше одного, три відсотки.
Строки повноважень
Члени асамблеї обираються строком на чотири роки. У 1970—1994 роках терміни були три роки; до цього, як правило, чотири. Риксдаг може бути розпущений раніше указом прем'єр-міністра, в такому випадку відбуваються нові вибори; однак нові члени виконуватимуть свої повноваження лише до наступних чергових виборів, дата яких залишається незмінною. Таким чином, терміни повноважень нових членів будуть залишитися частинами строку депутатів у розпущеному парламенті.
Однопалатний Риксдаг ніколи не розпускався декретом. Останній раз нижня палата старого Риксдагу була розпущена таким чином у 1958 році.
Регіональні та місцеві збори не можуть бути розпущені до закінчення строку повноважень.
Організація партій
Хоча партії були дуже обережні, щоб зберегти свій первісний імідж масовості, партійні організації стають все більш професійними і залежними від держави, та менше пов'язаними з їхніми низовими членами і громадянським суспільством. Партійне членство в 2010 році скоротилося до 210 067 членів усіх партій (3.67 % виборців), з 1 124 917 членів у 1960 році (22.62 % виборців). Політичні партії можуть бути зареєстровані за підтримки 1500 виборців для виборів у Риксдаг, 1500 виборців для виборів в ЄС, 100 виборців для виборів ради лена та / або 50 виборців для муніципальних виборів.
Вибори до Риксдагу
Однокамерний Риксдаг має 349 членів: 310 обираються за партійними списками за пропорційним представництвом, та 39 використовують «місця коригування».
Останні результати
Останні парламентські вибори проходили 9 вересня 2018 року, на них були обрані 349 депутатів Риксдагу, який, в свою чергу, буде обирати прем'єр-міністра Швеції.
Згідно з результатами, найбільшу кількість голосів виборців — 28.26 %, здобула правляча Соціал-демократична партія, яка погіршила свої досягнення. На друге місце вийшла правоцентристська Помірна коаліційна партія, що отримала 19.84 % голосів. Ще 17.53 % голосів виборців отримала антиімігрантська партія «Шведські демократи».
Результати виборів до Рикстагу у відсотках, 1911—2018
Перші вибори до однопалатного Риксдагу були проведені вперше в 1970 році. Цифри до 1970 року посилаються на вибори до нижньої палати (швед. Andra kammaren) за старою двопалатною системою.
Рік | (Л) | (СД) | (З) | (НЛ) | (Ц) | (П) | (ХД) | (ШД) | Різні | Інші | Участь |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2018 | 8.0 | 28.3 | 4.4 | 5.5 | 8.6 | 19.8 | 6.3 | 17.5 | 1.6 | 87.1 % | |
2014 | 5.7 | 31.0 | 6.9 | 5.4 | 6.1 | 23.3 | 4.6 | 12.9 | 3.1 (ФІ) | 1.4 | 85.8 % |
2010 | 5.6 | 30.7 | 7.3 | 7.1 | 6.6 | 30.1 | 5.6 | 5.7 | 1.4 | 84.6 % | |
2006 | 5.9 | 35.0 | 5.2 | 7.5 | 7.9 | 26.2 | 6.6 | 2.9 | 2.7 | 82.0 % | |
2002 | 8.4 | 39.9 | 4.7 | 13.4 | 6.2 | 15.3 | 9.1 | 1.4 | 1.4 | 80.1 % | |
1998 | 12.0 | 36.4 | 4.5 | 4.7 | 5.1 | 22.9 | 11.8 | 0.4 | 2.2 | 81.4 % | |
1994 | 6.2 | 45.3 | 5.0 | 7.2 | 7.7 | 22.4 | 4.1 | 1.2 () | 1.0 | 86.4 % | |
1991 | 4.5 | 37.6 | 3.4 | 9.1 | 8.5 | 21.9 | 7.1 | 6.7 () | 1.2 | 86.7 % | |
1988 | 5.8 | 43.2 | 5.5 | 12.2 | 11.3 | 18.3 | 2.9 | 0.7 | 86.0 % | ||
1985 | 5.4 | 44.7 | 1.5 | 14.2 | 10.1 | 21.3 | 2.3 | 0.5 | 89.9 % | ||
1982 | 5.6 | 45.6 | 1.7 | 5.9 | 15.5 | 23.6 | 1.9 | 0.2 | 91.4 % | ||
1979 | 5.6 | 43.2 | 10.6 | 18.1 | 20.3 | 1.4 | 0.8 | 90.7 % | |||
1976 | 4.8 | 42.7 | 11.1 | 24.1 | 15.6 | 1.4 | 0.4 | 91.8 % | |||
1973 | 5.3 | 43.6 | 9.4 | 25.1 | 14.3 | 1.8 | 0.6 | 90.8 % | |||
1970 | 4.8 | 45.3 | 16.2 | 19.9 | 11.5 | 1.8 | 0.4 | 88.3 % | |||
1968 | 3.0 | 50.1 | 14.3 | 15.7 | 12.9 | 1.5 | 2.6 | 89.3 % | |||
1964 | 5.2 | 47.3 | 17.0 | 13.2 | 13.7 | 1.8 | 1.8 | 83.3 % | |||
1960 | 4.5 | 47.8 | 17.5 | 13.6 | 16.5 | 0.1 | 85.9 % | ||||
1958 | 3.4 | 46.2 | 18.2 | 12.7 | 19.5 | 0.0 | 77.4 % | ||||
1956 | 5.0 | 44.6 | 23.8 | 9.4 | 17.1 | 0.1 | 79.8 % | ||||
1952 | 4.3 | 46.1 | 24.4 | 10.7 | 14.4 | 0.1 | 79.1 % | ||||
1948 | 6.3 | 46.1 | 22.8 | 12.4 | 12.3 | (С) | 0.1 | 82.7 % | |||
1944 | 10.3 | 46.7 | 12.9 | 13.6 | 15.9 | 0.2 | 0.4 | 71.9 % | |||
1940 | 3.5 | 53.8 | 12.0 | 12.0 | 18.0 | 0.7 | 0.0 | 70.3 % | |||
1936 | 3.3 | 45.9 | 12.9 | 14.3 | 17.6 | 4.4 | 1.6 | 74.5 % | |||
1932 | 3.0 | 41.7 | 11.7 | 14.1 | 23.5 | 5.3 | 0.7 | 68.6 % | |||
1928 | 6.4 | 37.0 | 15.9 | 11.2 | 29.4 | 0.1 | 67.4 % | ||||
1924 | 5.1 | 41.1 | 16.9 | 10.8 | 26.1 | (СДЛ) | 0.0 | 53.0 % | |||
1921 | 4.6 | 36.2 | 19.1 | 11.1 | 25.8 | 3.2 | 0.0 | 54.2 % | |||
1920 | 6.4 | 29.7 | 21.8 | 14.2 | 27.9 | 0.0 | 55.3 % | ||||
1917 | 8.1 | 31.1 | 27.6 | 8.5 | 24.7 | 0.0 | 65.8 % | ||||
1914 | 36.4 | 26.9 | 0.2 | 36.5 | 0.0 | 66.2 % | |||||
1914 | 30.1 | 32.2 | 37.7 | 0.0 | 69.9 % | ||||||
1911 | 28.5 | 40.2 | 31.2 | 0.1 | 57.0 % |
Вибори до Європейського парламенту
Останні вибори до Європейського парламенту були проведені в травні 2019 року.
Примітки
- Swedish Election Authority, «Suffrage and electoral rolls» [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Cox, 1997, с. 61.
- Elections, с. 12.
- Elections, с. 7.
- . 25 жовтня 2012. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 10 червня 2019.
- Dagens Nyheter 2014-09-14 p. 6
- Radio, Sveriges. [Screens introduced in the EU election]. sverigesradio.se (швед.). Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
- Elections, с. 8.
- Choe, Yonhyok. 1997. How to Manage Free and Fair Elections. Göteborg: Göteborg University.
- Ewing, 2010, с. 151.
- Вибори, с. 7.
- Elections, с. 20.
- Särlvik, 1983, с. 134.
- Elections, с. 16.
- Elections, с. 13.
- Statistics, с. 14.
- Elingsson, Gissur; Kölln, Ann-Kristen; Öhberg, Patrik (2016). The Party Organizations. У Pierre, Jon (ред.). . Oxford University Press. с. 169–187. ISBN . LCCN 2015958065. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 10 червня 2019.
- Pierre, Jon; Widfeldt, Anders (1994). Party Organizations in Sweden: Colossus with Feet of Clay or Flexible Pillars of Government?. У Katz, Richard; Mair, Peter (ред.). . SAGE Publications. с. 332—356. ISBN . LCCN 94068658. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 10 червня 2019.
- Electoral law, Vallag (2005:837) ch. 2 § 3 [ 4 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 10 червня 2019.
- . Veckans affärer. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 10 червня 2019.
- . Українські національні новини. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 червня 2019.
- Statistics Sweden "Historisk statistik över valåren 1910 - 2006. Procentuell fördelning av giltiga valsedlar efter parti och typ av val" . Архів оригіналу за 14 September 2010. Процитовано 10 червня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Swedish Election Authority. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2020. Процитовано 10 червня 2019.
- Ewing, Keith D. (2010). . Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 10 червня 2019.
- Cox, Gary W. (1997). . Political Economy of Institutions and Decisions. Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 10 червня 2019.
- Särlvik, Bo (1983). Scandinavia. У Bogdanor, Vernon; Butler, David (ред.). . Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 10 червня 2019.
- Statisics Sweden. . Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vibori dlya viznachennya skladu zakonodavchih organiv na troh rivnyah administrativnogo podilu v Shveciyi provodyatsya raz na chotiri roki Na vishomu rivni ci vibori viznachayut rozpodil misc u Riksdagu nacionalnomu zakonodavchomu organi Shveciyi Vibori do 20 rad leniv shved landsting i 290 municipalnih rad shved kommunfullmaktige vikoristovuyut priblizno odnakovu viborchu sistemu provodyatsya odnochasno z viborami zakonodavchih organiv drugoyi nedili veresnya pochinayuchi z 2014 roku do 2010 roku voni prohodili v tretyu nedilyu veresnya U Shveciyi takozh provodyatsya vibori do Yevropejskogo parlamentu yaki na vidminu vid shvedskih vnutrishnih viboriv provodyatsya v chervni kozhni p yat rokiv hocha voni takozh provodyatsya v nedilyu i vikoristovuyut majzhe identichnu viborchu sistemu Ostanni zagalni vibori v Shveciyi vidbulisya 11 veresnya 2022 roku Ostanni vibori do Yevropejskogo Parlamentu vidbulisya 26 travnya 2019 roku Viborcha sistemaDati Vibori do rad leniv Shveciyi provodyatsya odnochasno z zagalnimi viborami drugoyi nedili veresnya Vibori do municipalnih rad takozh vidbuvayutsya v drugu nedilyu veresnya Vibori do Yevropejskogo Parlamentu vidbuvayutsya kozhni p yat rokiv u travni abo chervni v usomu Yevropejskogo Soyuzu tochnij den viboriv zalezhit vid krayini vidpovidno do miscevih tradicij tomu v Shveciyi vsi vibori v Yevropejskij parlament vidbuvayutsya v nedilyu Pravo na uchast u viborah Viborcha dilnicya v Geteborzi Shob progolosuvati na shvedskih zagalnih viborah neobhidno buti gromadyaninom Shveciyi mati shonajmenshe 18 rokiv u den viboriv i v yakijs moment voni buti zareyestrovanim rezidentom Shveciyi takim chinom viklyuchayuchi shvediv yaki ne narodilisya v Shveciyi Shob progolosuvati na shvedskih miscevih viborah dlya rad leniv ta municipalnih rad neobhidno buti zareyestrovanim rezidentom vidpovidnogo lenu abo municipalitetu i mati vik prinajmni 18 rokiv u den viboriv popadati v odnu z takih grup Shvedski gromadyani Gromadyani Islandiyi Norvegiyi abo bud yakoyi krayini Yevropejskogo Soyuzu Gromadyani bud yakoyi inshoyi krayini yaki mayut postijne misce prozhivannya v Shveciyi i prozhivayut u Shveciyi tri roki pospil Dlya togo shob progolosuvati na viborah do Yevropejskogo Parlamentu potribno mati 18 rokiv i popadati v odnu z takih grup Shvedski gromadyani yaki ye abo buli rezidentom Shveciyi Gromadyani bud yakoyi inshoyi krayini Yevropejskogo Soyuzu yaki narazi prozhivayut u Shveciyi taki gromadyani vibravshi golosuvannya na viborah do Yevropejskogo Parlamentu v Shveciyi ne mayut prava golosuvati na viborah do Yevroparlamentu v bud yakij inshij krayini chleni YeSGolosuvannya Tipovoyu osoblivistyu shvedskih viboriv ye rozdacha partijnih byuleteniv aktivistami riznih partij za mezhami viborchih dilnic u den viboriv Foto zShvedska viborcha dilnicya z asortimentom byuleteniv dlya riznih partij Na vidminu vid bagatoh krayin de viborci obirayut zi spisku kandidativ abo partij kozhna partiya v Shveciyi maye okremi byuleteni dlya golosuvannya Viborchi byuleteni povinni buti odnakovimi za rozmirom i materialami mayut rizni kolori zalezhno vid tipu viboriv zhovtij dlya viboriv do Riksdagu sinij dlya viboriv rad leniv ta bilij dlya municipalnih viboriv i viboriv do Yevropejskogo parlamentu Shveciya vikoristovuye i vikoristovuye sistemu apparentmentu mizh spiskami odniyeyi partiyi ta viborchogo okrugu dlya formuvannya kartelyu grupi spiskiv yaki yuridichno ye z yednani dlya priznachennya misc Takozh vikoristovuyutsya element sistemi yedinogo perehidnogo golosu Shvedski viborci mozhut vibirati mizh troma riznimi tipami byuleteniv U partijnomu byuleteni prosto ye nazva politichnoyi partiyi nadrukovanoyi na licovij storoni i porozhnya na zvorotnomu boci Cej byuleten vikoristovuyetsya koli viborec bazhaye progolosuvati za pevnu partiyu ale ne bazhaye viddavati perevagu konkretnomu kandidatu U imennomu byuleteni ye nazva partiyi za yakoyu jde spisok kandidativ yakij mozhe prodovzhuvatisya z inshoyi storoni Viborec yakij vikoristovuye cej byuleten mozhe vibrati ale ne zobov yazanij vlasnij golos vvivshi znak poryad z konkretnim kandidatom krim togo shob golosuvati za svoyu politichnu partiyu Alternativno viborec mozhe vzyati porozhnij byuleten i napisati na nomu nazvu partiyi Nareshti yaksho partiya ne zareyestruvala svoyih kandidativ u viborchomu organi viborec mozhe vruchnu vpisati im ya dovilnogo kandidata Naspravdi cej variant majzhe viklyuchno dostupnij pri golosuvanni za nezasnovani partiyi Tim ne mensh ce inodi prizvodit do togo sho osib yaki obirayutsya v misku radu predstavlyatimut partiyi yakih voni navit ne pidtrimuyut Municipaliteti ta nacionalni viborchi organi nesut vidpovidalnist za organizaciyu viboriv U den viboriv golosuvannya vidbuvayetsya v municipalnij budivli takij yak shkola Mozhna progolosuvati dostrokovo takozh u municipalnij budivli yaka dostupna v dennij chas napriklad u biblioteci Dostrokove golosuvannya mozhe buti provedene v bud yakij tochci Shveciyi a ne tilki v miscevomu municipaliteti Shvedska poperednya viborcha politika postijnogo vistavlennya viborchih byuleteniv dlya viboriv gromadskosti sho unemozhlivlyuye bagato viborciv progolosuvati tayemno piddavalasya kritici yak nedemokratichna Bagato lyudej vikoristovuvali hitroshi ta nabirali kupu dodatkovih byuleteniv yaki voni faktichno ne mali namir vikoristovuvati Z 2019 roku ekrani zakrivayut byuleteni shob inshi ne bachili yakij viborchij byuleten kogo vibiraye Vartist byuleteniv Dlya provedennya zagalnih viboriv derzhava splachuye za druk ta rozpovsyudzhennya byuleteniv dlya bud yakoyi partiyi yaka otrimala prinajmni odin vidsotok golosiv na nacionalnomu rivni na bud yakih z poperednih dvoh viboriv Dlya miscevih viboriv bud yaka partiya yaka v danij chas predstavlena u vidpovidnomu zakonodavchomu organi maye pravo vilno drukuvati byuleteni dlya golosuvannya Viborchi okrugi Div takozh Na viborah do Riksdagu viborchi okrugi zazvichaj zbigayutsya z lenami hocha j u lenah Stokgolm Skone sho vklyuchaye Malme i Vestra Jotaland sho vklyuchaye Geteborg podilyayutsya na menshi viborchi okrugi cherez bilshe naselennya Kilkist vilnih misc u kozhnomu viborchomu okruzi gruntuyetsya na kilkosti viborciv po vidnoshennyu do kilkosti viborciv po vsij krayini a partiyi rozpodilyayutsya po kozhnomu viborchomu okrugu na pidstavi yih golosiv u comu viborchomu okruzi Na viborah rad leniv okremi municipaliteti abo grupi municipalitetiv vikoristovuyutsya yak viborchi okrugi Kilkist misc u radi lena sho vidilyayetsya kozhnomu viborchomu okrugu i kordoni cih okrugiv zalishayutsya cilkom na vlasnij rozsud samoyi radi lena Yak peredbacheno shvedskim zakonom dev yat z desyati misc u kozhnij radi lena ye postijnimi miscyami z pevnogo viborchogo okrugu reshta misc ye u velikij miri miscyami dlya koriguvannya yaki vikoristovuyutsya dlya zabezpechennya proporcijnosti v masshtabah lena z golosuvannyam yak i u vipadku zagalnih viboriv Dlya yevropejskih parlamentskih viboriv vsya Shveciya skladayetsya z odnogo viborchogo okrugu Vibir kandidativ za spiskami partij V Shveciyi miscya Riksdagu rozpodilyayutsya mizh partiyami a potencijni chleni obirayutsya samimi partiyami Shveciya vikoristovuye i sistemu apparentmentu mizh spiskami odniyeyi mizh spiskami odnogo viborchogo okrugu ta partij dlya formuvannya kartelyu grupi spiskiv yaki yuridichno ob yednani dlya priznachennya misc Yaki kandidati z yakogo spisku zabezpechuyut miscya vidileni partiyi viznachayetsya dvoma faktorami preferencijni golosi spochatku vikoristovuyutsya dlya viboru kandidativ yaki prohodyat pevnij porig potim vikoristovuyetsya kilkist golosiv podanih za rizni spiski v mezhah ciyeyi partiyi Na zagalnoderzhavnih zagalnih viborah kandidati yaki otrimuyut kilkist personalnih golosiv sho dorivnyuyut visim vidsotkiv abo bilshe vid zagalnoyi kilkosti golosiv partiyi avtomatichno pidijdut do verhnoyi chastini spisku nezalezhno vid rejtingu yih partiyi Cej porig stanovit lishe p yat vidsotkiv dlya miscevih viboriv ta viboriv do Yevropejskogo parlamentu Hocha inodi nezadovoleni prihilniki partiyi visuvayut svoyi vlasni spiski spiski zazvichaj visuvayutsya partiyami i nacilyuyutsya na rizni grupi i kategoriyi viborciv Konkurenciya mizh spiskami ye zazvichaj bilshe osoblivistyu strategiyi kampaniyi nizh efektivnimi preferenciyami kandidativ i ne maye vazhlivogo znachennya na viborah Oskilki miscya rozpodilyayutsya nasampered partiyam a ne kandidatam misce deputata yakij podaye u vidstavku pid chas yihnogo perebuvannya na posadi mozhe buti prijnyate zamisnikom kandidatom vid vlasnoyi partiyi na vidminu vid inshih sistem i dodatkovi vibori ne potribni Na vidminu vid priznachennya misc vidstavka ye dobrovilnoyu akciyeyu deputata sho oznachaye sho isnuye mozhlivist vidstavki deputativ zi svoyih partij ale ne yihnih misc i voni mozhut stati nezalezhnimi Rozpodil misc Miscya v riznih zakonodavchih organah rozpodilyayutsya mizh politichnimi partiyami proporcijno za dopomogoyu modifikovanogo metodu Sent Lagyu Cya modifikaciya stvoryuye sistematichnu perevagu v matematici za rozpodilom misc nadayuchi perevagu velikim i serednim partiyam nad menshimi partiyami Ce zmenshuye neznachne zmishennya do bilshih partij u metodi d Ondta V osnovi jogo sistema zalishayetsya intensivno proporcijnoyu i takim chinom partiya yaka vigraye priblizno 25 golosiv povinna vigrati priblizno 25 misc Priklad tisnogo spivvidnoshennya mizh miscyami ta golosami mozhna pobachiti nizhche v rezultatah municipalnih viboriv u Stokgolmi v 2002 roci Na viborah u Riksdagu 310 chleniv obirayutsya za dopomogoyu sistemi u kozhnomu z 29 viborchih okrugiv Shveciyi Reshta 39 misc u Riksdagu ce koriguvalni miscya rozpodileni mizh partiyami v cifrah yaki zabezpechat shob rozpodil partij u Riksdagu vidpovidav rozpodilu golosiv na nacionalnomu rivni na poperednih viborah Vibori v lenah vikoristovuyut tu samu sistemu Usi miscya na municipalnih zborah ye postijnimi nemaye koriguvalnih misc Ce mozhe prizvesti do togo sho rozpodil misc u municipalnih zborah desho vidriznyatimetsya vid faktichnogo rozpodilu golosiv na viborah Yevropejskij parlament maye 732 postijnih miscya 19 z yakih buli vidileni Shveciyi dlya viboriv u 2004 roci 18 misc u 2009 roci ta 21 na viborah 2019 roku Dlya togo shob obmezhiti kilkist partij yaki zdobuli miscya v Riksdagu buv vstanovlenij porig Dlya togo shob zavoyuvati miscya v Riksdagu partiya povinna vigrati shonajmenshe chotiri vidsotki golosiv na nacionalnomu rivni abo dvanadcyat vidsotkiv golosiv u bud yakomu viborchomu okruzi Vibori u lenah vikoristovuyut nizhchij porig troh vidsotkiv Dlya municipalnih viboriv pochinayuchi z viboriv 2018 roku v municipalitetah yaki mayut lishe odin viborchij okrug buv vstanovlenij minimalnij porig u dva vidsotki a u tih hto maye bilshe odnogo tri vidsotki Stroki povnovazhen Chleni asambleyi obirayutsya strokom na chotiri roki U 1970 1994 rokah termini buli tri roki do cogo yak pravilo chotiri Riksdag mozhe buti rozpushenij ranishe ukazom prem yer ministra v takomu vipadku vidbuvayutsya novi vibori odnak novi chleni vikonuvatimut svoyi povnovazhennya lishe do nastupnih chergovih viboriv data yakih zalishayetsya nezminnoyu Takim chinom termini povnovazhen novih chleniv budut zalishitisya chastinami stroku deputativ u rozpushenomu parlamenti Odnopalatnij Riksdag nikoli ne rozpuskavsya dekretom Ostannij raz nizhnya palata starogo Riksdagu bula rozpushena takim chinom u 1958 roci Regionalni ta miscevi zbori ne mozhut buti rozpusheni do zakinchennya stroku povnovazhen Organizaciya partij Hocha partiyi buli duzhe oberezhni shob zberegti svij pervisnij imidzh masovosti partijni organizaciyi stayut vse bilsh profesijnimi i zalezhnimi vid derzhavi ta menshe pov yazanimi z yihnimi nizovimi chlenami i gromadyanskim suspilstvom Partijne chlenstvo v 2010 roci skorotilosya do 210 067 chleniv usih partij 3 67 viborciv z 1 124 917 chleniv u 1960 roci 22 62 viborciv Politichni partiyi mozhut buti zareyestrovani za pidtrimki 1500 viborciv dlya viboriv u Riksdag 1500 viborciv dlya viboriv v YeS 100 viborciv dlya viboriv radi lena ta abo 50 viborciv dlya municipalnih viboriv Vibori do RiksdaguOdnokamernij Riksdag maye 349 chleniv 310 obirayutsya za partijnimi spiskami za proporcijnim predstavnictvom ta 39 vikoristovuyut miscya koriguvannya Ostanni rezultati Dokladnishe Parlamentski vibori u Shveciyi 2018 Ostanni parlamentski vibori prohodili 9 veresnya 2018 roku na nih buli obrani 349 deputativ Riksdagu yakij v svoyu chergu bude obirati prem yer ministra Shveciyi Zgidno z rezultatami najbilshu kilkist golosiv viborciv 28 26 zdobula pravlyacha Social demokratichna partiya yaka pogirshila svoyi dosyagnennya Na druge misce vijshla pravocentristska Pomirna koalicijna partiya sho otrimala 19 84 golosiv She 17 53 golosiv viborciv otrimala antiimigrantska partiya Shvedski demokrati Rezultati viboriv do Rikstagu u vidsotkah 1911 2018 Pershi vibori do odnopalatnogo Riksdagu buli provedeni vpershe v 1970 roci Cifri do 1970 roku posilayutsya na vibori do nizhnoyi palati shved Andra kammaren za staroyu dvopalatnoyu sistemoyu Legenda L Liva partiya kolishnya Komunistichna partiya SD Social demokratichna partiya Z Partiya zelenih NL Narodna partiya liberali C Partiya centru kolishnya Selyanska liga P Pomirna koalicijna partiya kolishnya Prava partiya HD Hristiyanski demokrati Nova demokratiya Socialistichna partiya Social demokratichna liva partiya Shveciyi ShD Shvedski demokrati FI Feministichna iniciativaRik L SD Z NL C P HD ShD Rizni Inshi Uchast2018 8 0 28 3 4 4 5 5 8 6 19 8 6 3 17 5 1 6 87 1 2014 5 7 31 0 6 9 5 4 6 1 23 3 4 6 12 9 3 1 FI 1 4 85 8 2010 5 6 30 7 7 3 7 1 6 6 30 1 5 6 5 7 1 4 84 6 2006 5 9 35 0 5 2 7 5 7 9 26 2 6 6 2 9 2 7 82 0 2002 8 4 39 9 4 7 13 4 6 2 15 3 9 1 1 4 1 4 80 1 1998 12 0 36 4 4 5 4 7 5 1 22 9 11 8 0 4 2 2 81 4 1994 6 2 45 3 5 0 7 2 7 7 22 4 4 1 1 2 1 0 86 4 1991 4 5 37 6 3 4 9 1 8 5 21 9 7 1 6 7 1 2 86 7 1988 5 8 43 2 5 5 12 2 11 3 18 3 2 9 0 7 86 0 1985 5 4 44 7 1 5 14 2 10 1 21 3 2 3 0 5 89 9 1982 5 6 45 6 1 7 5 9 15 5 23 6 1 9 0 2 91 4 1979 5 6 43 2 10 6 18 1 20 3 1 4 0 8 90 7 1976 4 8 42 7 11 1 24 1 15 6 1 4 0 4 91 8 1973 5 3 43 6 9 4 25 1 14 3 1 8 0 6 90 8 1970 4 8 45 3 16 2 19 9 11 5 1 8 0 4 88 3 1968 3 0 50 1 14 3 15 7 12 9 1 5 2 6 89 3 1964 5 2 47 3 17 0 13 2 13 7 1 8 1 8 83 3 1960 4 5 47 8 17 5 13 6 16 5 0 1 85 9 1958 3 4 46 2 18 2 12 7 19 5 0 0 77 4 1956 5 0 44 6 23 8 9 4 17 1 0 1 79 8 1952 4 3 46 1 24 4 10 7 14 4 0 1 79 1 1948 6 3 46 1 22 8 12 4 12 3 S 0 1 82 7 1944 10 3 46 7 12 9 13 6 15 9 0 2 0 4 71 9 1940 3 5 53 8 12 0 12 0 18 0 0 7 0 0 70 3 1936 3 3 45 9 12 9 14 3 17 6 4 4 1 6 74 5 1932 3 0 41 7 11 7 14 1 23 5 5 3 0 7 68 6 1928 6 4 37 0 15 9 11 2 29 4 0 1 67 4 1924 5 1 41 1 16 9 10 8 26 1 SDL 0 0 53 0 1921 4 6 36 2 19 1 11 1 25 8 3 2 0 0 54 2 1920 6 4 29 7 21 8 14 2 27 9 0 0 55 3 1917 8 1 31 1 27 6 8 5 24 7 0 0 65 8 1914 36 4 26 9 0 2 36 5 0 0 66 2 1914 30 1 32 2 37 7 0 0 69 9 1911 28 5 40 2 31 2 0 1 57 0 Vibori do Yevropejskogo parlamentuOstanni vibori do Yevropejskogo parlamentu buli provedeni v travni 2019 roku PrimitkiSwedish Election Authority Suffrage and electoral rolls 3 listopada 2013 u Wayback Machine Cox 1997 s 61 Elections s 12 Elections s 7 25 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2019 Dagens Nyheter 2014 09 14 p 6 Radio Sveriges Screens introduced in the EU election sverigesradio se shved Arhiv originalu za 5 chervnya 2019 Procitovano 10 chervnya 2019 Elections s 8 Choe Yonhyok 1997 How to Manage Free and Fair Elections Goteborg Goteborg University Ewing 2010 s 151 Vibori s 7 Elections s 20 Sarlvik 1983 s 134 Elections s 16 Elections s 13 Statistics s 14 Elingsson Gissur Kolln Ann Kristen Ohberg Patrik 2016 The Party Organizations U Pierre Jon red Oxford University Press s 169 187 ISBN 9780199665679 LCCN 2015958065 Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2019 Pierre Jon Widfeldt Anders 1994 Party Organizations in Sweden Colossus with Feet of Clay or Flexible Pillars of Government U Katz Richard Mair Peter red SAGE Publications s 332 356 ISBN 0803979614 LCCN 94068658 Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2019 Electoral law Vallag 2005 837 ch 2 3 4 kvitnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 10 chervnya 2019 Veckans affarer Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 10 chervnya 2019 Ukrayinski nacionalni novini Arhiv originalu za 10 veresnya 2018 Procitovano 10 chervnya 2019 Statistics Sweden Historisk statistik over valaren 1910 2006 Procentuell fordelning av giltiga valsedlar efter parti och typ av val Arhiv originalu za 14 September 2010 Procitovano 10 chervnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaSwedish Election Authority PDF Arhiv originalu PDF za 30 lipnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2019 Ewing Keith D 2010 Cambridge University Press ISBN 978 0 521 12406 5 Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2019 Cox Gary W 1997 Political Economy of Institutions and Decisions Cambridge University Press ISBN 978 0 521 58527 9 Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2019 Sarlvik Bo 1983 Scandinavia U Bogdanor Vernon Butler David red Cambridge University Press ISBN 0 521 27282 3 Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2019 Statisics Sweden Arhiv originalu za 3 lipnya 2019 Procitovano 10 chervnya 2019