Фульвій Макріан (лат. Fulvius Macrianus) — римський узурпатор та военачальник, був одним із фінансових офіцерів Валеріана. Він проголосив імператорами у 260—261, своїх синів Макріана Молодшого та Квіета. Джерела стверджують, що він був передовим воєначальником Валеріана, але це скоріше всього перебільшення.
Фульвій Макріан | |
---|---|
лат. Fulvius Macrianus | |
Портрет у формі монети з Promptuarii Iconum Insigniorum - збірки біографій , виданого в 1553 році. | |
Народився | 3 століття Фракія |
Помер | 261 чи 262 Фракія |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | офіцер, військовослужбовець, політик |
Посада | римський імператор |
Військове звання | імператор |
Попередник | Галлієн |
Наступник | Макріан Молодший, Квіет |
У шлюбі з | Юнія(?) |
Діти | Макріан Молодший, Квіет |
|
Походження
Походження його точно невідомо, є свідчення що він, зокрема в «Історії Августів», був низького походження і дослужився до високих постів в армії при Валеріані. Дружина його, мабуть, була знатного роду (дослідники припускають, що вона походила з роду Юніев, так як їх молодший син Квіет носив ім'я «Юний»).,
Діяльність
При Валериані він, можливо, був натхненником антихристиянських гонінь в Єгипті — принаймні в цьому його звинувачує Діонісій Александрійський (його тексти переказані у Євсевія Кесарійського). Він супроводжував Валеріана під час походу на Персію (Євсевій, спираючись на Діонісія, стверджує, що Макріан зрадив Валеріана, але це, швидше за все, лише вигадка). Після захоплення Валеріана імператором Сассанід Шепуром I, син Валеріана Галлієн став єдиним імператором, але він був зайнятий власними проблемами на Заході. Макріан скористався можливістю, Баліста запропонував Макріану стати імператором, але той відмовився. З впливом, яке принесло йому володіння казначейством, Макріану, вдалося зробити імператорами власних синів. У 261 році залишивши Квіета і Балісту на Сході, Макріан Старший і його другий син Макріан Молодший вели східну армію з Азії в Європу, щоб підтвердити свої права на імператорський престол. Але в битві у Фракії у 261 році з армією майбутнього узурпатора Авреолі, полководця імператора Галлієна, згідно з Іоанном Зонарою, Макріани зазнали поразки і були вбиті власними солдатами. Безпосередньої поразки їм завдав якийсь Доміціан — очевидно, ще один майбутній узурпатор Доміціан II. Незабаром і Квіет був убитий правителем Пальміри Оденатом.
В історії
Також, відомі кілька монет із зображенням Макріан Старшого, але вони сучасними дослідниками вважаються підробленими — так як він не був імператором, то і монети друкувалися тільки з зображенням його синів.
Примітки
- Д. С. Поттер (2004), с.256,
- Д. Брей(1997), стор.95,
- Джон Брей, Gallienus: Дослідження в реформістській і сексуальній політиках, Wakefield Press, Kent Town , 1997, с.95,
- Д. Брей(1997), с.112,
- Д. Брей(1997), с.142,
- Зонара , 12.24 , неправильно називає їх Peonians
Література
- Stein A. s.v. Fulvius no. 82 // RE VII.1, 1910, col. 259—262.
- Joannes Zonaras, Epitome Historiarum, ed. L. Dindorf, Leipzig, 1870, vol. 3
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fulvij Makrian lat Fulvius Macrianus rimskij uzurpator ta voenachalnik buv odnim iz finansovih oficeriv Valeriana Vin progolosiv imperatorami u 260 261 svoyih siniv Makriana Molodshogo ta Kvieta Dzherela stverdzhuyut sho vin buv peredovim voyenachalnikom Valeriana ale ce skorishe vsogo perebilshennya Fulvij Makrianlat Fulvius MacrianusPortret u formi moneti z Promptuarii Iconum Insigniorum zbirki biografij vidanogo v 1553 roci Narodivsya3 stolittya FrakiyaPomer261 chi 262 FrakiyaKrayinaStarodavnij RimDiyalnistoficer vijskovosluzhbovec politikPosadarimskij imperatorVijskove zvannyaimperatorPoperednikGalliyenNastupnikMakrian Molodshij KvietU shlyubi zYuniya DitiMakrian Molodshij Kviet Mediafajli u VikishovishiPohodzhennyaPohodzhennya jogo tochno nevidomo ye svidchennya sho vin zokrema v Istoriyi Avgustiv buv nizkogo pohodzhennya i dosluzhivsya do visokih postiv v armiyi pri Valeriani Druzhina jogo mabut bula znatnogo rodu doslidniki pripuskayut sho vona pohodila z rodu Yuniev tak yak yih molodshij sin Kviet nosiv im ya Yunij DiyalnistPri Valeriani vin mozhlivo buv nathnennikom antihristiyanskih gonin v Yegipti prinajmni v comu jogo zvinuvachuye Dionisij Aleksandrijskij jogo teksti perekazani u Yevseviya Kesarijskogo Vin suprovodzhuvav Valeriana pid chas pohodu na Persiyu Yevsevij spirayuchis na Dionisiya stverdzhuye sho Makrian zradiv Valeriana ale ce shvidshe za vse lishe vigadka Pislya zahoplennya Valeriana imperatorom Sassanid Shepurom I sin Valeriana Galliyen stav yedinim imperatorom ale vin buv zajnyatij vlasnimi problemami na Zahodi Makrian skoristavsya mozhlivistyu Balista zaproponuvav Makrianu stati imperatorom ale toj vidmovivsya Z vplivom yake prineslo jomu volodinnya kaznachejstvom Makrianu vdalosya zrobiti imperatorami vlasnih siniv U 261 roci zalishivshi Kvieta i Balistu na Shodi Makrian Starshij i jogo drugij sin Makrian Molodshij veli shidnu armiyu z Aziyi v Yevropu shob pidtverditi svoyi prava na imperatorskij prestol Ale v bitvi u Frakiyi u 261 roci z armiyeyu majbutnogo uzurpatora Avreoli polkovodcya imperatora Galliyena zgidno z Ioannom Zonaroyu Makriani zaznali porazki i buli vbiti vlasnimi soldatami Bezposerednoyi porazki yim zavdav yakijs Domician ochevidno she odin majbutnij uzurpator Domician II Nezabarom i Kviet buv ubitij pravitelem Palmiri Odenatom V istoriyiTakozh vidomi kilka monet iz zobrazhennyam Makrian Starshogo ale voni suchasnimi doslidnikami vvazhayutsya pidroblenimi tak yak vin ne buv imperatorom to i moneti drukuvalisya tilki z zobrazhennyam jogo siniv PrimitkiD S Potter 2004 s 256 D Brej 1997 stor 95 Dzhon Brej Gallienus Doslidzhennya v reformistskij i seksualnij politikah Wakefield Press Kent Town 1997 s 95 D Brej 1997 s 112 D Brej 1997 s 142 Zonara 12 24 nepravilno nazivaye yih PeoniansLiteraturaStein A s v Fulvius no 82 RE VII 1 1910 col 259 262 ISBN 0 415 10058 5 Joannes Zonaras Epitome Historiarum ed L Dindorf Leipzig 1870 vol 3