Алмасзаде Гамер Гаджиага кизи (азерб. Qəmər Almaszadə; 10 березня 1915, Баку — 7 квітня 2006, Баку) — Азербайджанська балерина і педагог, народна артистка Азербайджанської РСР, Народна артистка СРСР (1959).
Алмасзаде Гамер Гаджиага-кизи | |
---|---|
азерб. Qəmər Almaszadə | |
Народилася | 10 березня 1915[1] Баку, Російська імперія[2][1] |
Померла | 7 квітня 2006[1](91 рік) Баку, Азербайджан[1] |
Поховання | Алея честі |
Країна | СРСР Азербайджан[1] Російська імперія Азербайджанська Демократична Республіка |
Діяльність | балерина, балетмейстерка, хореографка, акторка, кінорежисерка, педагог з балету, балерина, педагог |
Галузь | танець[3] і балет[3] |
Відомі учні | Векилова Лейла Махат кизи |
Знання мов | азербайджанська[3] |
Роки активності | з 1931 |
Партія | КПРС |
У шлюбі з | Бадалбейлі Афрасіяб Бадалбек оґли |
Нагороди | |
|
Біографія
Гамер Алмасзаде народилася в сім'ї шевця та акушерки. Вперше вона зайнялася балетом в 6 років у приватній студії, пізніше перетворену в . Після закінчення навчання в 1930 році, вона почала працювати в (пізніше стала його головним балетмейстером), одночасно отримуючи середню спеціальну освіту у педагогічному училищі.
В 1932 році вона була запрошена зіграти другорядну роль в опері Рейнгольда Глієра «Шах-сенем». В 1933 році вона була зарахована в Ленінградське хореографічне училище, в клас Марії Романової-Уланової (матері балерини Галини Уланової). В 1936 році Алмасзаде повернулася в Баку, а через рік заснувала при Азербайджанській державній філармонії. Вона брала участь в експедиції в райони Азербайджану під керівництвом композитора Узеїра Гаджибекова з метою зібрати зразки народних танців для поповнення репертуару ансамблю та їх пропаганди.
В 1939 році вона приступила до педагогічної діяльності в Бакинському хореографічному училищі, а пізніше стала його директором (до кінця 1990-х). В 1940 вона виступила на прем'єрі балету Афрасіяба Бадалбейлі «Дівоча башта». Згодом Алмасзаде виступала з гастролями у Франції, Індії та Непалі. В 1970 році вона була запрошена Міністерством культури Іраку в Багдад, де під її керівництвом заснований Іракський ансамбль народного танцю.
Гамер Алмасзаде була Народною артисткою СРСР та Азербайджанської Республіки, лауреатом Державної премії СРСР. В 1931 вона вийшла заміж за Афрасіяба Бадалбейлі (його племінник — Бадалбейлі Фархад, народний артист СРСР (1990), однак шлюб розпався незабаром після їхньої спільної роботи над балетом «Дівоча вежа».
Див. також
Примітки
- Visuotinė lietuvių enciklopedija
- Алмасзаде Гамэр Гаджи Ага кызы // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- Велика радянська енциклопедія. Гол. ред. А. М. Прохоров, 3-е видання. Т. 1. А — Ангоб. 1969. 608 стор, іл.; 47 л. іл. і карт, 1 відділення
- . Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 24 березня 2010.
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 24 березня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Almaszade Gamer Gadzhiaga kizi azerb Qemer Almaszade 10 bereznya 1915 Baku 7 kvitnya 2006 Baku Azerbajdzhanska balerina i pedagog narodna artistka Azerbajdzhanskoyi RSR Narodna artistka SRSR 1959 Almaszade Gamer Gadzhiaga kiziazerb Qemer AlmaszadeNarodilasya10 bereznya 1915 1915 03 10 1 Baku Rosijska imperiya 2 1 Pomerla7 kvitnya 2006 2006 04 07 1 91 rik Baku Azerbajdzhan 1 PohovannyaAleya chestiKrayina SRSR Azerbajdzhan 1 Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna RespublikaDiyalnistbalerina baletmejsterka horeografka aktorka kinorezhiserka pedagog z baletu balerina pedagogGaluztanec 3 i balet 3 Vidomi uchniVekilova Lejla Mahat kiziZnannya movazerbajdzhanska 3 Roki aktivnostiz 1931PartiyaKPRSU shlyubi zBadalbejli Afrasiyab Badalbek ogliNagorodid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGamer Almaszade narodilasya v sim yi shevcya ta akusherki Vpershe vona zajnyalasya baletom v 6 rokiv u privatnij studiyi piznishe peretvorenu v Pislya zakinchennya navchannya v 1930 roci vona pochala pracyuvati v piznishe stala jogo golovnim baletmejsterom odnochasno otrimuyuchi serednyu specialnu osvitu u pedagogichnomu uchilishi V 1932 roci vona bula zaproshena zigrati drugoryadnu rol v operi Rejngolda Gliyera Shah senem V 1933 roci vona bula zarahovana v Leningradske horeografichne uchilishe v klas Mariyi Romanovoyi Ulanovoyi materi balerini Galini Ulanovoyi V 1936 roci Almaszade povernulasya v Baku a cherez rik zasnuvala pri Azerbajdzhanskij derzhavnij filarmoniyi Vona brala uchast v ekspediciyi v rajoni Azerbajdzhanu pid kerivnictvom kompozitora Uzeyira Gadzhibekova z metoyu zibrati zrazki narodnih tanciv dlya popovnennya repertuaru ansamblyu ta yih propagandi V 1939 roci vona pristupila do pedagogichnoyi diyalnosti v Bakinskomu horeografichnomu uchilishi a piznishe stala jogo direktorom do kincya 1990 h V 1940 vona vistupila na prem yeri baletu Afrasiyaba Badalbejli Divocha bashta Zgodom Almaszade vistupala z gastrolyami u Franciyi Indiyi ta Nepali V 1970 roci vona bula zaproshena Ministerstvom kulturi Iraku v Bagdad de pid yiyi kerivnictvom zasnovanij Irakskij ansambl narodnogo tancyu Gamer Almaszade bula Narodnoyu artistkoyu SRSR ta Azerbajdzhanskoyi Respubliki laureatom Derzhavnoyi premiyi SRSR V 1931 vona vijshla zamizh za Afrasiyaba Badalbejli jogo pleminnik Badalbejli Farhad narodnij artist SRSR 1990 odnak shlyub rozpavsya nezabarom pislya yihnoyi spilnoyi roboti nad baletom Divocha vezha Div takozhTarlan balet PrimitkiVisuotine lietuviu enciklopedija d Track Q76499581 Almaszade Gamer Gadzhi Aga kyzy Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Velika radyanska enciklopediya Gol red A M Prohorov 3 e vidannya T 1 A Angob 1969 608 stor il 47 l il i kart 1 viddilennya Arhiv originalu za 23 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2010 Arhiv originalu za 3 serpnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2010