Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Наукова бібліотека імені М. Максимовича — головна наукова бібліотека Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Розміщена в Києві на вулиці Володимирській, 58, поряд з Червоним корпусом Київського університету. Бібліотека заснована разом з університетом у 1834 році.
| Наукова бібліотека імені М. Максимовича | |
|---|---|
 | |
| 50°26′34″ пн. ш. 30°30′41″ сх. д. / 50.44302600002777837° пн. ш. 30.51165500002777975° сх. д.Координати: 50°26′34″ пн. ш. 30°30′41″ сх. д. / 50.44302600002777837° пн. ш. 30.51165500002777975° сх. д. | |
| Країна: |  Україна |
| Тип: | університетська, універсальна |
| Назва на честь: | Максимович Михайло Олександрович |
| Складова | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Розташування | Київ |
| Адреса | Київ, вулиця Володимирська 58 |
| Заснована | 1834 |
| Фонди: | 3,5 млн одиниць зберігання |
| Сайт: | library.univ.kiev.ua |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Бібліотека була організована разом з університетом у 1834 році. Основою бібліотеки стала так звана «Кременецька колекція», що складала зібрання книжок з 34 378 томів.
Будинок Бібліотеки університету збудований у 1939—1940 роках у стилі неокласицизму за проєктом архітекторів Василя Осьмака та Павла Альошина як гуманітарний корпус університету.
У 1940 році університетська бібліотека набула статусу наукової. Тоді її фонди становили понад 1 млн томів.
Під час Другої світової війни бібліотека певний час продовжувала роботу. Частина книжок була конфіскована окупаційною владою і вивезена до Німеччини, частина фонду загинула від пожежі в 1943 році.
Бібліотека відновила роботу в січні 1944 року.
1983 року була створена кімната рідкісної книги.
1994 року Науковій бібліотеці було присвоєно ім'я Михайла Максимовича, першого ректора Київського університету.
Фонди
Книжкові фонди налічують 3,5 млн примірників. Бібліотека укомплектована науковою, навчальною, довідковою, методичною, періодичною та іншою літературою більше ніж 30 мовами світу. Щороку фонди бібліотеки поповнюються на 35000 — 40000 томів. У кімнаті рідкісної книги зібрано більше ніж 7 тисяч унікальних видань.
«Колекція наукових праць» налічує близько 8 тисяч назв монографій, підручників, навчальних посібників університетських авторів з дня заснування університету Святого Володимира.
Фонд рідкісної книги
Фонд стародруків, рідкісних і цінних книг є одним з найцінніших надбань бібліотеки. Зібрання стародруків нараховує більше, ніж 7 тисяч найменувань, основу яких становлять видання з філософії, релігії, історії. Близько 80 % стародруків видані іноземними мовами. Здебільшого, надруковані вони давніми європейськими мовами, латиною, давньоєврейською, давньогрецькою, давньоболгарською.
Основою фонду стародруків є видані в Європі книги XVI—XVII сторіч. Найширше представлені видання таких країн як: Австрія, Велика Британія, Бельгія, Італія, Португалія, Франція. Серед них видання широко відомих у середньовічній Європі друкарських династій Альдів, Етьєнів, Ельзевірів, Плантенів. Перлиною фонду стародруків є інкунабула, надрукована у Венеції 1497 року (за колофоном). Книга надрукована латиною і є виданням «Життєписів дванадцяти цезарів» Светонія з коментарями Марка Антоніо Сабелліка та Філіпо Бероальдо.
Окрасою фонду бібліотеки є рідкісні стародруки першої половини XVI сторіччя — . Найстаріший з них датовано 1519 роком. Це рідкісна пам'ятка стародруку та давньоболгарської мови, «Служебник», надрукований Ієромонахом Пахомієм, виданий у Венеції в типографії Божидара Вуковича в 1519 році. Іншим цікавим експонатом є перше видання «Історії сицилійських тиранів» Гуго Фальканда, що було надруковане 1550 року в Парижі в типографії Матуріна Дюп'юї.
Серед колекції стародруків, виданих у другій половині XVI—XVII сторіч, вирізняються такі видання: «Напрестольное Евангелие», надруковане Московським друкарем Петром Тимофійовичем Мстиславцем, — видане у Вільно, в 1575 році. Великою цінністю є книга Памво Беринди «Лексіконъ славенорωсскїй», яка видана в 1653 році в друкарні монастиря Кутеїнського (село Кутеїни в Білорусі). Словник Памви Беринди є одним з перших словників народної мови на теренах України. В бібліотеці є також одне з рідксних видань давньоукраїнською мовою: книга Транквіліона Кирила «Перло многоценное», видана в Могилеві в 1699 році в типографії Максима Вошанки.
Повнотекстові версії книжкових пам'яток представлені в БД «Old Printed Books»
Структура
Бібліотека має 13 відділів, 17 секторів, 19 абонементів, 23 читальні зали. Основні відділи та сектори бібліотеки:
- Адміністративно-управлінський персонал
- Науково-методичний відділ
- Відділ комплектування документів
- Відділ наукової обробки документів і організації каталогів
- Інформаційно-бібліографічний відділ
- Відділ культурно-просвітницької роботи
- Відділ зберігання фондів
- Відділ рідкісних книг та рукописів
- Відділ обслуговування навчальною літературою
- Відділ обслуговування науковою літературою
- Галузевий відділ обслуговування природничих, економічного, підготовчого факультетів, факультетів соціології та психології, Інституту післядипломної освіти і Навчально-наукового центру «Інститут біології» та бібліотек гуртожитків
- Відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення
- Галузевий відділ обслуговування Інституту міжнародних відносин та Інституту журналістики
Посилання
- Офіційна сторінка бібліотеки
- Електронний каталог
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naukova biblioteka imeni M Maksimovicha golovna naukova biblioteka Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Rozmishena v Kiyevi na vulici Volodimirskij 58 poryad z Chervonim korpusom Kiyivskogo universitetu Biblioteka zasnovana razom z universitetom u 1834 roci Naukova biblioteka imeni M MaksimovichaVhid do golovnogo korpusu biblioteki50 26 34 pn sh 30 30 41 sh d 50 44302600002777837 pn sh 30 51165500002777975 sh d 50 44302600002777837 30 51165500002777975 Koordinati 50 26 34 pn sh 30 30 41 sh d 50 44302600002777837 pn sh 30 51165500002777975 sh d 50 44302600002777837 30 51165500002777975Krayina UkrayinaTip universitetska universalnaNazva na chest Maksimovich Mihajlo OleksandrovichSkladovaKNU imeni Tarasa ShevchenkaRoztashuvannyaKiyivAdresaKiyiv vulicya Volodimirska 58Zasnovana1834Fondi 3 5 mln odinic zberigannyaSajt library univ kiev ua Mediafajli u VikishovishiIstoriyaBiblioteka bula organizovana razom z universitetom u 1834 roci Osnovoyu biblioteki stala tak zvana Kremenecka kolekciya sho skladala zibrannya knizhok z 34 378 tomiv Budinok Biblioteki universitetu zbudovanij u 1939 1940 rokah u stili neoklasicizmu za proyektom arhitektoriv Vasilya Osmaka ta Pavla Aloshina yak gumanitarnij korpus universitetu U 1940 roci universitetska biblioteka nabula statusu naukovoyi Todi yiyi fondi stanovili ponad 1 mln tomiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni biblioteka pevnij chas prodovzhuvala robotu Chastina knizhok bula konfiskovana okupacijnoyu vladoyu i vivezena do Nimechchini chastina fondu zaginula vid pozhezhi v 1943 roci Biblioteka vidnovila robotu v sichni 1944 roku 1983 roku bula stvorena kimnata ridkisnoyi knigi 1994 roku Naukovij biblioteci bulo prisvoyeno im ya Mihajla Maksimovicha pershogo rektora Kiyivskogo universitetu FondiKnizhkovi fondi nalichuyut 3 5 mln primirnikiv Biblioteka ukomplektovana naukovoyu navchalnoyu dovidkovoyu metodichnoyu periodichnoyu ta inshoyu literaturoyu bilshe nizh 30 movami svitu Shoroku fondi biblioteki popovnyuyutsya na 35000 40000 tomiv U kimnati ridkisnoyi knigi zibrano bilshe nizh 7 tisyach unikalnih vidan Kolekciya naukovih prac nalichuye blizko 8 tisyach nazv monografij pidruchnikiv navchalnih posibnikiv universitetskih avtoriv z dnya zasnuvannya universitetu Svyatogo Volodimira Fond ridkisnoyi knigi Fond starodrukiv ridkisnih i cinnih knig ye odnim z najcinnishih nadban biblioteki Zibrannya starodrukiv narahovuye bilshe nizh 7 tisyach najmenuvan osnovu yakih stanovlyat vidannya z filosofiyi religiyi istoriyi Blizko 80 starodrukiv vidani inozemnimi movami Zdebilshogo nadrukovani voni davnimi yevropejskimi movami latinoyu davnoyevrejskoyu davnogreckoyu davnobolgarskoyu Osnovoyu fondu starodrukiv ye vidani v Yevropi knigi XVI XVII storich Najshirshe predstavleni vidannya takih krayin yak Avstriya Velika Britaniya Belgiya Italiya Portugaliya Franciya Sered nih vidannya shiroko vidomih u serednovichnij Yevropi drukarskih dinastij Aldiv Etyeniv Elzeviriv Planteniv Perlinoyu fondu starodrukiv ye inkunabula nadrukovana u Veneciyi 1497 roku za kolofonom Kniga nadrukovana latinoyu i ye vidannyam Zhittyepisiv dvanadcyati cezariv Svetoniya z komentaryami Marka Antonio Sabellika ta Filipo Beroaldo Okrasoyu fondu biblioteki ye ridkisni starodruki pershoyi polovini XVI storichchya Najstarishij z nih datovano 1519 rokom Ce ridkisna pam yatka starodruku ta davnobolgarskoyi movi Sluzhebnik nadrukovanij Iyeromonahom Pahomiyem vidanij u Veneciyi v tipografiyi Bozhidara Vukovicha v 1519 roci Inshim cikavim eksponatom ye pershe vidannya Istoriyi sicilijskih tiraniv Gugo Falkanda sho bulo nadrukovane 1550 roku v Parizhi v tipografiyi Maturina Dyup yuyi Sered kolekciyi starodrukiv vidanih u drugij polovini XVI XVII storich viriznyayutsya taki vidannya Naprestolnoe Evangelie nadrukovane Moskovskim drukarem Petrom Timofijovichem Mstislavcem vidane u Vilno v 1575 roci Velikoyu cinnistyu ye kniga Pamvo Berindi Leksikon slavenorwsskyij yaka vidana v 1653 roci v drukarni monastirya Kuteyinskogo selo Kuteyini v Bilorusi Slovnik Pamvi Berindi ye odnim z pershih slovnikiv narodnoyi movi na terenah Ukrayini V biblioteci ye takozh odne z ridksnih vidan davnoukrayinskoyu movoyu kniga Trankviliona Kirila Perlo mnogocennoe vidana v Mogilevi v 1699 roci v tipografiyi Maksima Voshanki Povnotekstovi versiyi knizhkovih pam yatok predstavleni v BD Old Printed Books StrukturaBiblioteka maye 13 viddiliv 17 sektoriv 19 abonementiv 23 chitalni zali Osnovni viddili ta sektori biblioteki Administrativno upravlinskij personal Naukovo metodichnij viddil Viddil komplektuvannya dokumentiv Viddil naukovoyi obrobki dokumentiv i organizaciyi katalogiv Informacijno bibliografichnij viddil Viddil kulturno prosvitnickoyi roboti Viddil zberigannya fondiv Viddil ridkisnih knig ta rukopisiv Viddil obslugovuvannya navchalnoyu literaturoyu Viddil obslugovuvannya naukovoyu literaturoyu Galuzevij viddil obslugovuvannya prirodnichih ekonomichnogo pidgotovchogo fakultetiv fakultetiv sociologiyi ta psihologiyi Institutu pislyadiplomnoyi osviti i Navchalno naukovogo centru Institut biologiyi ta bibliotek gurtozhitkiv Viddil informacijnih tehnologij ta komp yuternogo zabezpechennya Galuzevij viddil obslugovuvannya Institutu mizhnarodnih vidnosin ta Institutu zhurnalistikiPosilannyaPortal Biblioteki i knigi Oficijna storinka biblioteki Elektronnij katalog