Філі пп Гарре ль фр Philippe Garrel нар 6 квітня 1948 Париж Франція французький актор кінорежисер сценарист та продюсер

Філі́пп Гарре́ль (фр. Philippe Garrel; нар. 6 квітня 1948, Париж, Франція) — французький актор, кінорежисер, сценарист та продюсер. Син актора Моріса Гарреля та батько Луї Гарреля.

Філіпп ГаррельPhilippe Garrel

Дата народження6 квітня 1948 (76 років)Місце народженняПариж, ФранціяГромадянство

ФранціяПрофесіярежисер, сценаристРоки активності1964 — наш часЧлен у^dДітиЛуї Гаррель, ^d і ^dIMDb ID 308042Нагороди та премії

приз Луї Деллюка (2005)

^d (2006)

Срібний ведмідь за найкращу режисуру (2023)

Філіпп Гаррель у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Філіпп.

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Гаррель (значення).

Біографія

Філіпп Гаррель народився 6 квітня 1948 року в західному передмісті Парижа Булонь-Біянкур в сім'ї відомого французького актора Моріса Гарреля. Вирішивши піти стопами батька, Філіпп рано захопився кінематографом і уже в 16-річному віці зняв за власним сценарієм свій перший фільм — «Діти, що розсварилися» (1964). У 1967 році він поставив дебютний повнометражний фільм «Марі на пам'ять».

У 1970-і роки Філіпп Гаррель знімав , досліджував різні візуальні стилі, а починаючи з 1979 року випустив серію сюжетних автобіографічних фільмів.

У 1982 році Гаррель поставив фільм «Таємна дитина» за який він отримав приз імені Жана Віго. У 1984 році він отримав приз «Перспективи кіно» 37-го Каннського кінофестивалю за фільм «Свобода, ніч».

У 1991 фільм Філіппа Гарреля «Я більше не чую гітари» було номіновано на «Золотого лева» Венеційського кінофестивалю (отримав «Срібного лева»). У 1998 році режисер зняв зірку французького кіно Катрін Деньов у стрічці «Вітер в ночі» (номінувався на «Золотого лева»). У 2000-му ще одну номінацію і Приз ФІПРЕССІ Гаррелю принесла «Дика невинність». У 2005 він отримав «Срібного лева» за «Постійних коханців». У 2011-м його фільм «Те літо пристрасті», головні ролі в якому зіграли Моніка Белуччі та син режисера Луї Гаррель, увійшов до конкурсної програми Венеційського кінофестивалю.

Філіпп Гаррель викладає в державній кіношколі La Femis у Парижі.

Приватне життя

З 1969 до 1979 року Філіпп Гаррель перебував у романтичних стосунках з німецькою акторкою і співачкою, зіркою групи Velvet Underground Ніко. Вони познайомилися під час запису пісні «The Falconer» для саундтреку фільму Гарреля «Незаймане ложе». Гаррель зняв Ніко у семи своїх фільмах.

Філіпп Гаррель та акторка — батьки Луї Гарреля (нар. 1983) та Естер Гаррель. Філіпп почав знімати сина у своїх фільмах починаючи з 1988 року, коли він з'явився в епізоді «Запасних поцілунків».

Вибрана фільмографія

Режисер

1964: Діти, що розсварилися / Les enfants désaccordés (короткометражний)
1967: Марі на пам'ть / Marie pour mémoire
1968: Викривач / Le révélateur
1969: Незаймане ложе / Le lit de la vierge
1972: Внутрішня рана / La cicatrice intérieure
1974: Високе усамітнення / Les hautes solitudes
1975: Ангел пролетів / Un ange passe
1976: Кришталева колиска / Le berceau de cristal
1978: Подорож до саду покійних / Voyage au jardin des morts (короткометражний)
1979: Блакитні витоки / Le bleu des origines
1979: / L'enfant secret
1983: Свобода, ніч / Liberté, la nuit
1985: Вона провела стільки часу у світлі софітів... / Elle a passé tant d'heures sous les sunlights...
1989: Рятівні поцілунки / Les baisers de secours
1991: / J'entends plus la guitare
1993: Народження кохання / La naissance de l'amour
1996: Серце примари / Le coeur fantôme
1999: Вітер вночі / Le vent de la nuit
2001: / Sauvage innocence
2005: Постійні коханці / Les amants réguliers
2008: / La frontière de l'aube
2011: То літо пристрасті / Un été brûlant
2013: / La jalousie
2015: У тіні жінок / L'Ombre des femmes
2017: Коханець на день / L'Amant d'un jour

Нагороди і номінації

Рік	Категорія	Номінант	Результат
Венеційський кінофестиваль
1991	Золотий лев		Номінація
1991	Срібний лев		Перемога
1999	Золотий лев	Вітер вночі	Номінація
2001	Золотий лев		Номінація
2001	Приз ФІПРЕССІ		Перемога
2005	Золотий лев	Постійні коханці	Номінація
2005	Срібний лев	Постійні коханці	Перемога
2011	Золотий лев		Номінація
2013	Золотий лев		Номінація
Каннський кінофестиваль
1984	Приз конкурсу «Перспективи кіно»	Свобода, ніч	Перемога
2008	Золота пальмова гілка		Номінація
Європейська кіноакадемія
2006	Приз ФІПРЕССІ	Постійні коханці	Перемога
Приз Жана Віго
1982	Найкращий художній фільм		Перемога
Приз Луї Деллюка
2005	Постійні коханці		Перемога
Премія «Люм'єр»
2005	Найкращий режисер	Постійні коханці	Перемога
2016	Найкращий режисер	У тіні жінок	Номінація
2018	Найкращий режисер	Коханець на день	Номінація

Література

Courant G. Philippe Garrel. Paris: Studio 43, 1983
Salvarore R.M. Traiettorie dello sguardo: il cinema di Philippe Garrel. Padova: Il poligrafo, 2002
Casas K. Philippe Garrel: el cine revelado. San Sebastián: Festival Internacional de Cine de Donostia, 2008
Domenici V. Il corpo e l'immagine: il primo cinema di Philippe Garrel. Roma: Armando, 2008

Громадська позиція

У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова

Примітки

“La cicatrice intérieure” : le film-trip ultime de Philippe Garrel - Les Inrocks. https://www.lesinrocks.com/ (fr-FR) . Процитовано 10 березня 2023.
Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018

Посилання

Філіпп Гаррель на сайті IMDb (англ.)
Біографія Філіппа Гарреля [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Cinémathèque française(фр.)
Філіпп Гаррель на сайті AlloCiné (фр.)
Филипп Гаррель. «Практика себя» [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

[1] “La cicatrice intérieure” : le film-trip ultime de Philippe Garrel - Les Inrocks. https://www.lesinrocks.com/ (fr-FR) . Процитовано 10 березня 2023.

[2] Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018