Золотаренки

Не плутати з Золотаренки (музиканти).

Золотаренки (пол. Złotarenko), а по нобілітації також Злотажевські (пол. Złotarzewski) — козацько-старшинський, а пізніше також і шляхетський рід, що походив з корсунських міщан.

Золотаренки-Злотажевські
Тенпа Подкова
Опис герба: див. текст ^>>>
Підданство:	Річ Посполита Військо Запорозьке

Походження

Нащадки корсунського міщанина. З них Василь Золотаренко в 1658 р. отримав нобілітацію як Злотажевський гербу Тупа Підкова.

Відомості про дітей Василя та Івана відсутні, проте в середині XIX ст. в Царстві Польському родина Злоташевських (пол. Złotaszewski) підтвердила своє шляхетське походження яке виводила з даного роду.

Опис герба

Докладніше: Тупа Підкова (герб)

У блакитному полі герб має підкову рогами донизу. В середині підкови розміщений золотий хрест. Над гербовим щитом розмішений блакитний шолом, побокам щита срібно-золотий намет. На шоломі — золота корона з чорним орлиним крилом.

Родова схема

NN Золотаренко

• Никифор NN (* ? — †?)
  • Василь Никифорович (*? — †1663)
  • Іван Никифорович (*? — †1656)
  • Ганна Никифорівна (*? — †після 1671) ∞ Яким Тарасенко (*? — †?) ∞ Мартин Пилипенко (*? — †до 1651) ∞ Богдан Хмельницький (*1596 — †1657)
  • NN Никифорівна (*? — †1659) ∞ Семен Голуховський (*? — †1662)

• Оникій NN
  • Степан Оникійович (*? — †?)
  • Тиміш Оникійович (*? — 1624 — †?1658)

Інші можливі представники роду:

• Михайло — посланець Ю.Хмельницького до Я.Сомка (1663).
• Яків Кіндратович (відомий також під прізвищем Хмельницький, виходець із Правобережної України) — прилуцький полковий сотник (1690—1709), значковий товариш (1709–11). 1717 його забрано до Москви, очевидно, у справах мазепинців, де він і помер 1720.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
2. КОЗАЦЬКА ЕЛІТА В НАЦІОНАЛЬНІЙ РЕВОЛЮЦІЇ СЕРЕДИНИ XVII СТ. (Гетьманат Юрія Хмельницького)
3. наказний полковник ніжинський (лютий-жовтень 1654 р.), наказний полковник стародубський (червень 1654 р., трвень 1655 р.), у квітні 1656 р. полковий сотник Ніжинського полку
4. Переяслав. 1654 р. / Упор. В. В. Кривошея, С. М. Горобець, Б- О. Вакка. — К.: П27 ДП "НВЦ «Пріоритети», 2012. — 148

Джерела та література

• Я. І. Дзира. Золотаренки [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 376. — .