Спорідненість тональностей — співвідношення двох тональностей, що визначається кількістю і значенням спільних акордів (тобто тих, що складають звуки, спільні для обох тональностей). У мажоро-мінорній системі ладів Спорідненість тональностей має три ступені:
- Перший — тональності, де тонічні тризвуки належать до спільних акордів. Кожна тональність має шість тональностей першого ступеня спорідненості (дві — того ж ладу і чотири — протилежного; наприклад, для C-dur — G-dur, F-dur; d-moll, e-moll, a-moll, f-moll; для c-moll — g-moll. f-moll; Es-dur, As-dur, B-dur, G-dur).
- Другий ступінь спорідненості об'єднує тональності, в яких є хоча б один спільний тризвук (крім тонічного). Кожна тональність має 11 тональностей другого ступеня спорідненості (вісім — того ж ладу і три — протилежного; наприклад, для C-dur — B-dur, D-dur, Es-dur, As-dur, Des-dur, A-dur, E-dur, H-dur; g-moll, h-moll, b-moll).
- Третій ступінь спорідненості об'єднує тональності, що не мають жодного спільного тризвука. Кожна тональність має п'ять тональностей третього ступеня спорідненості (одну — того самого ладу і чотири — протилежного; наприклад, для C-dur — Fis—dur; fis-moll, cis-moll, gis-moll. dis-moll; для c-moll — fis-moll; Fis-dur, H-dur, E-dur, A-dur).
Викладена вище систематизація спорідненості тональностей була запропонована Римським-Корсаковим і підходить для опису музики XVIII–XIX століть. Натомість в академічній музиці XX століття структура тональності змінилася; втративши колишні обмеження, вона багато в чому стала індивідуалізованою. Тому системи спорідненості тональностей, що стосуються музики минулого, не відображають різноманіття спорідненості тональностей сучасної музики.
Наприклад, якщо в тональності h-moll є гармонії V низькою і II низькою ступенів (з осн. тонами f і с), то завдяки цьому до h-moll може виявитися близькоспорідненою тональність f-moll (див. 2-у частину 9-ї симфонії Шостаковича). У темі мисливців (Des-dur) з симф. казки С. С. Прокоф'єва «Петя і вовк» внаслідок індивідуалізованої структури тональності (у ній дані тільки I ступінь і «Прокоф'євська домінанта» — VII висока) тоніка півтонів нижче (C-dur) виявляється багато ближчою, ніж традиційна домінанта V ступеня (As-dur), гармонія до-рій в темі не з'являється жодного разу.
Джерела
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
- Ю. Холопов. Родство тональностей // Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sporidnenist tonalnostej spivvidnoshennya dvoh tonalnostej sho viznachayetsya kilkistyu i znachennyam spilnih akordiv tobto tih sho skladayut zvuki spilni dlya oboh tonalnostej U mazhoro minornij sistemi ladiv Sporidnenist tonalnostej maye tri stupeni Pershij tonalnosti de tonichni trizvuki nalezhat do spilnih akordiv Kozhna tonalnist maye shist tonalnostej pershogo stupenya sporidnenosti dvi togo zh ladu i chotiri protilezhnogo napriklad dlya C dur G dur F dur d moll e moll a moll f moll dlya c moll g moll f moll Es dur As dur B dur G dur Drugij stupin sporidnenosti ob yednuye tonalnosti v yakih ye hocha b odin spilnij trizvuk krim tonichnogo Kozhna tonalnist maye 11 tonalnostej drugogo stupenya sporidnenosti visim togo zh ladu i tri protilezhnogo napriklad dlya C dur B dur D dur Es dur As dur Des dur A dur E dur H dur g moll h moll b moll Tretij stupin sporidnenosti ob yednuye tonalnosti sho ne mayut zhodnogo spilnogo trizvuka Kozhna tonalnist maye p yat tonalnostej tretogo stupenya sporidnenosti odnu togo samogo ladu i chotiri protilezhnogo napriklad dlya C dur Fis dur fis moll cis moll gis moll dis moll dlya c moll fis moll Fis dur H dur E dur A dur Vikladena vishe sistematizaciya sporidnenosti tonalnostej bula zaproponovana Rimskim Korsakovim i pidhodit dlya opisu muziki XVIII XIX stolit Natomist v akademichnij muzici XX stolittya struktura tonalnosti zminilasya vtrativshi kolishni obmezhennya vona bagato v chomu stala individualizovanoyu Tomu sistemi sporidnenosti tonalnostej sho stosuyutsya muziki minulogo ne vidobrazhayut riznomanittya sporidnenosti tonalnostej suchasnoyi muziki Fragment z simfonichnoyi kazki S Prokof yeva Petya i vovk z netipovim spivvidnoshennyam tonalnostej Napriklad yaksho v tonalnosti h moll ye garmoniyi V nizkoyu i II nizkoyu stupeniv z osn tonami f i s to zavdyaki comu do h moll mozhe viyavitisya blizkosporidnenoyu tonalnist f moll div 2 u chastinu 9 yi simfoniyi Shostakovicha U temi mislivciv Des dur z simf kazki S S Prokof yeva Petya i vovk vnaslidok individualizovanoyi strukturi tonalnosti u nij dani tilki I stupin i Prokof yevska dominanta VII visoka tonika pivtoniv nizhche C dur viyavlyayetsya bagato blizhchoyu nizh tradicijna dominanta V stupenya As dur garmoniya do rij v temi ne z yavlyayetsya zhodnogo razu DzherelaYurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Yu Holopov Rodstvo tonalnostej Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros