Яровий Михайло Михайлович

Яровий Михайло Михайлович (12 лютого 1864, Мошни — 18 лютого 1940, Київ) — український маляр і графік.

Михайло Михайлович Яровий
Народження	12 лютого 1864(1864-02-12) Мошни
Смерть	18 лютого 1940(1940-02-18) (76 років)
	Київ
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна	Російська імперія, СРСР
Навчання	Московська школа живопису
Діяльність	художник
Відомі учні	Хмелько Михайло Іванович і Бульковський Адольф Петрович
Яровий Михайло Михайлович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яровий.

Біографія

Народився 12 лютого 1864 року в селі Мошни (нині Черкаської області України).

Дитячі роки провів у маєтку батьків — село Нечагівка Козелецького повіту Чернігівської губернії.

Навчався в Ніжинській, потім Київській гімназіях, а далі — в училищі в Москві.

У 1879 році М. Яровий вступив в Московське училище живопису, ліплення і зодчества, де навчався під керівництвом професора С. С. Сорокіна, і в 1888 році його закінчив.

Був також учнем Іллі Рєпіна.

У 1890 році навчався в Австрії та Італії.

Учасник виставок Московського товариства художників і Товариства пересувних художніх виставок. Також був учасником Київського товариства художніх виставок (1887-1900) і Московського союзу художників (1909-1911).

З учнів самого Михайла Михайловича нині відомий Сергій Романович Бонгарт.

З 1912 року хворів, майже не працював. Помер 18 лютого 1940 у Києві. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №37, ряд 4, місце 22).

Творчість

• портрети 3. Гайдай, М. Ерденка, скрипаля;
• картини на побутові теми:
  • «У лікаря»;
  • «На заробітки»;
  • «Коваль з газетою»;
  • «Два покоління»;
  • «На оглядинах у нареченої».

Автор ілюстрацій до творів Антона Чехова.

Учасник виставок Московського Товариства любителей художеств та Товариства художників киян.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .;
• Л. Проценко, Ю. Костенко . Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. .