Яніс Фридрих Бауманіс (латис. Jānis Frīdrihs Baumanis; нар. 4 червня 1834, Ліфляндська губернія — пом. 31 березня 1891, Ліфляндська губернія) — відомий ліфляндський архітектор; перший архітектор-латвієць, який отримав вищу освіту і став основоположником національної архітектури. Син — Артур Бауманіс один з перших творців історичного жанру в латвійському живописі.
Яніс Фридрих Бауманіс | |
---|---|
латис. Jānis Frīdrihs Baumanis | |
Народження | 4 червня 1834 |
Смерть | 31 березня 1891(56 років) |
Поховання | d |
Країна (підданство) | Російська імперія |
Навчання | Петербурзька академія мистецтв і Берлінська академія мистецтв |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Рига |
Архітектурний стиль | еклектика, неоренесанс |
Діти | ·d |
Яніс Фридрих Бауманіс у Вікісховищі |
Освіта
Бауманіс отримав домашню освіту, а в юності перед вступом в офіційний навчальний заклад йому деякий час доводилося підробляти теслею. Проте справжній кар'єрний зліт для Бауманіса почався після того, як на перспективного підсобника звернув увагу прибалтійсько-німецький академік Людвіг Бонштедт, керівник ряду ризьких архітектурних проектів. Саме з його легкої руки Яніс Фридрих отримав можливість продовжити навчання в Берлінській Академії архітектури, а пізніше, знову-таки по проєкції Бонштедта — в Санкт-Петербурзькій Академії Мистецтв, що для молодого архітектора-латвійця з Риги було межею мрій в умовах багаторічного панування національних стереотипів, які обумовлювали жорстку сегрегацію. У Берлінській академії Бауманіс провчився з 1860 по 1862; в Санкт-Петербурзі він провів три роки (1862-1865), в результаті отримавши жаданий диплом повноцінного архітектора з правом займатися архітектурною практикою в губернській столиці. З 1870 по 1880 Бауманіс займав відповідальну посаду архітектора Відземського губернського управління.
Архітектурна діяльність
Перші роботи Бауманіса пов'язані зі спорудженням еклектичних будинків на території ризького бульварного кільця. Найчастіше в будівлях раннього Бауманіса переважав неоренесанс, яким архітектор «заразився» ще в період навчання в Санкт-Петербурзі, але також іноді зустрічалися і неоготичні зразки. Всього за проектами Бауманіса було побудовано близько 35 % будівель в цьому районі міста. Багато уваги архітектор приділяв вимальовуванню дрібних архітектурних деталей, а також його роботи періоду формування бульварного ансамблю (1857-1863) відрізняє гнучкість форм і витончена, навіть смілива пластика. В цілому за проектами Бауманіса було побудовано близько 90 багатоповерхових кам'яних будинків, а всього їм було створено приблизно 150 будинків (в тому числі дерев'яних, одно- та двоповерхових). З 90 кам'яних 54 будівлі якраз-таки розташовуються в районі Бульварного кільця.
За проектами Бауманіса побудовано близько тридцяти православних церков в Ліфляндській губернії (в Латвії та Естонії).
Громадська діяльність
Сам Бауманіс завжди активно брав участь в суспільному житті Риги і Санкт-Петербурга. Зокрема, завдяки його участі в Санкт-Петербурзі в 1862 було засновано Товариство російських архітекторів. У Ризі пізніше (в 1879) ним було створене схоже архітектурне товариство Риги (більш точна назва — Союз Архітекторів міста Риги), його штаб розташовувався в будинку праворуч від Шведських воріт, в який вмурована вежа Юргена — цей будинок носить традиційну назву — Будинок Архітекторів.
Роботи
- З 1870 по 1875 Бауманіс займався проектуванням і будівництвом будівлі чоловічої Александрівської гімназії. В даний час її адреса — вулиця Крішьяна Барона 1, тепер в цій будівлі розташовується Латвійська консерваторія.
- У 1889 за проектом Бауманіса було відбудовано будівлю цирку Соломонського, який був відомим дресирувальником коней. Знаходиться за адресою вулиця Меркеля, 4. Там відбувся перший в історії Риги кінопоказ.
- У 1888 було закінчено будівництво будівлі Окружного суду за адресою вулиця Брівібас, 34. Тоді цю ділянка вулиці носила назву Александрівського бульвару.
- На Замковій вулиці (вулиця Пилс, 16) в 1877 було споруджено будинок Державного банку в змішаних формах англійської неоренесансу, з яким Бауманіс любив експериментувати.
- Зберігся дерев'яний будинок роботи Бауманіса в кварталі дерев'яної забудови на вулиці Калнціема, 16. (1876).
- Найбільш яскраві роботи в сфері культової архітектури:
Примітки
- Krastiņš J. Baumanis, Jānis Frīdrihs // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T006967
Джерела
- Кamре P. Architekts Janis Fr. Baumanis. 1834 −1891. Vina dzive un vina muza darbs Riga, 1927 (латыш.)
- Рига: Энциклопедия = Enciklopēdija «Rīga» / Гл. ред. П. П. Еран. — 1-е изд.. — Рига: Главная редакция энциклопедий, 1989. — С. 183. — 880 с. — 60 000 экз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yanis Fridrih Baumanis latis Janis Fridrihs Baumanis nar 4 chervnya 1834 Liflyandska guberniya pom 31 bereznya 1891 Liflyandska guberniya vidomij liflyandskij arhitektor pershij arhitektor latviyec yakij otrimav vishu osvitu i stav osnovopolozhnikom nacionalnoyi arhitekturi Sin Artur Baumanis odin z pershih tvorciv istorichnogo zhanru v latvijskomu zhivopisi Yanis Fridrih Baumanislatis Janis Fridrihs BaumanisNarodzhennya4 chervnya 1834 1834 06 04 Riga Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaSmert31 bereznya 1891 1891 03 31 56 rokiv Riga Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaPohovannyadKrayina piddanstvo Rosijska imperiyaNavchannyaPeterburzka akademiya mistectv i Berlinska akademiya mistectvDiyalnistarhitektorPracya v mistahRigaArhitekturnij stileklektika neorenesansDiti d Yanis Fridrih Baumanis u VikishovishiOsvitaBaumanis otrimav domashnyu osvitu a v yunosti pered vstupom v oficijnij navchalnij zaklad jomu deyakij chas dovodilosya pidroblyati tesleyu Prote spravzhnij kar yernij zlit dlya Baumanisa pochavsya pislya togo yak na perspektivnogo pidsobnika zvernuv uvagu pribaltijsko nimeckij akademik Lyudvig Bonshtedt kerivnik ryadu rizkih arhitekturnih proektiv Same z jogo legkoyi ruki Yanis Fridrih otrimav mozhlivist prodovzhiti navchannya v Berlinskij Akademiyi arhitekturi a piznishe znovu taki po proyekciyi Bonshtedta v Sankt Peterburzkij Akademiyi Mistectv sho dlya molodogo arhitektora latvijcya z Rigi bulo mezheyu mrij v umovah bagatorichnogo panuvannya nacionalnih stereotipiv yaki obumovlyuvali zhorstku segregaciyu U Berlinskij akademiyi Baumanis provchivsya z 1860 po 1862 v Sankt Peterburzi vin proviv tri roki 1862 1865 v rezultati otrimavshi zhadanij diplom povnocinnogo arhitektora z pravom zajmatisya arhitekturnoyu praktikoyu v gubernskij stolici Z 1870 po 1880 Baumanis zajmav vidpovidalnu posadu arhitektora Vidzemskogo gubernskogo upravlinnya Arhitekturna diyalnistPershi roboti Baumanisa pov yazani zi sporudzhennyam eklektichnih budinkiv na teritoriyi rizkogo bulvarnogo kilcya Najchastishe v budivlyah rannogo Baumanisa perevazhav neorenesans yakim arhitektor zarazivsya she v period navchannya v Sankt Peterburzi ale takozh inodi zustrichalisya i neogotichni zrazki Vsogo za proektami Baumanisa bulo pobudovano blizko 35 budivel v comu rajoni mista Bagato uvagi arhitektor pridilyav vimalovuvannyu dribnih arhitekturnih detalej a takozh jogo roboti periodu formuvannya bulvarnogo ansamblyu 1857 1863 vidriznyaye gnuchkist form i vitonchena navit smiliva plastika V cilomu za proektami Baumanisa bulo pobudovano blizko 90 bagatopoverhovih kam yanih budinkiv a vsogo yim bulo stvoreno priblizno 150 budinkiv v tomu chisli derev yanih odno ta dvopoverhovih Z 90 kam yanih 54 budivli yakraz taki roztashovuyutsya v rajoni Bulvarnogo kilcya Za proektami Baumanisa pobudovano blizko tridcyati pravoslavnih cerkov v Liflyandskij guberniyi v Latviyi ta Estoniyi Gromadska diyalnistSam Baumanis zavzhdi aktivno brav uchast v suspilnomu zhitti Rigi i Sankt Peterburga Zokrema zavdyaki jogo uchasti v Sankt Peterburzi v 1862 bulo zasnovano Tovaristvo rosijskih arhitektoriv U Rizi piznishe v 1879 nim bulo stvorene shozhe arhitekturne tovaristvo Rigi bilsh tochna nazva Soyuz Arhitektoriv mista Rigi jogo shtab roztashovuvavsya v budinku pravoruch vid Shvedskih vorit v yakij vmurovana vezha Yurgena cej budinok nosit tradicijnu nazvu Budinok Arhitektoriv RobotiBudivlya Sejmu LatviyiZ 1870 po 1875 Baumanis zajmavsya proektuvannyam i budivnictvom budivli cholovichoyi Aleksandrivskoyi gimnaziyi V danij chas yiyi adresa vulicya Krishyana Barona 1 teper v cij budivli roztashovuyetsya Latvijska konservatoriya U 1889 za proektom Baumanisa bulo vidbudovano budivlyu cirku Solomonskogo yakij buv vidomim dresiruvalnikom konej Znahoditsya za adresoyu vulicya Merkelya 4 Tam vidbuvsya pershij v istoriyi Rigi kinopokaz U 1888 bulo zakincheno budivnictvo budivli Okruzhnogo sudu za adresoyu vulicya Brivibas 34 Todi cyu dilyanka vulici nosila nazvu Aleksandrivskogo bulvaru Na Zamkovij vulici vulicya Pils 16 v 1877 bulo sporudzheno budinok Derzhavnogo banku v zmishanih formah anglijskoyi neorenesansu z yakim Baumanis lyubiv eksperimentuvati Zberigsya derev yanij budinok roboti Baumanisa v kvartali derev yanoyi zabudovi na vulici Kalnciema 16 1876 Najbilsh yaskravi roboti v sferi kultovoyi arhitekturi 1868 1884 Pravoslavna Cerkva Vsih Svyatih v Rizi 1875 1878 Pravoslavna cerkva Sv Sergiya Radonezkogo v Valmiyeri 1878 1881 Pravoslavna Cerkva sv Georgiya Pobidonoscya v Bauska 1892 1895 Pravoslavna Zadvinska cerkva Sv Trijci v Rizi PrimitkiKrastins J Baumanis Janis Fridrihs Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T006967 d Track Q217595d Track Q103892092d Track Q810196d Track Q56691875d Track Q21431157d Track Q1547776DzherelaYanis Fridrih Baumanis u sestrinskih VikiproyektahInformaciya u Vikidanih Yanis Fridrih Baumanis u Vikishovishi Kamre P Architekts Janis Fr Baumanis 1834 1891 Vina dzive un vina muza darbs Riga 1927 latysh Riga Enciklopediya Enciklopedija Riga Gl red P P Eran 1 e izd Riga Glavnaya redakciya enciklopedij 1989 S 183 880 s 60 000 ekz ISBN 5 89960 002 0