Марганцеворудна промисловість України

Марганцеворудна промисловість України — галузь економіки України, що видобуває та переробляє марганцеві руди, одна з найпотужніших у світі (близько 10% світового видобутку).

Наприкінці XX ст. в Україні добували близько 29 % світового обсягу марганцевих руд. У 1997 р. видобуток становив 7,2 млн т, а у 2000 році — близько 5 млн т. (8 % світового). Основною сировинною базою був Нікопольський басейн, де працювали Орджонікідзевський та Марганцевський ГЗК. Нікопольське родовище розроблялося відкритим і підземним способами.

Застосовувалися системи розробки довгими стовпами з виїмкою руди механізованими комплексами. На відкритих роботах використовувалися одноківшеві й роторні екскаватори.

Руда збагачувалася на фабриках, оснащених мийними, відсаджувальними, флотаційними машинами, магнітними сепараторами та ін. Концентрати оксидних руд містили 37-45 % Mn, а карбонатних — 29-31 %.

Основними споживачами концентрату були підприємства чорної металургії України. Частина продукції експортувалася.

У 2001 р. Україна виробила 2,71 млн т марганцевого концентрату (-1.5 % до 2000). Найбільший виробник концентрату марганцю — Покровський ГЗК — виробив 1,7 млн т концентрату (-7 % до 2000). Цей ГЗК видобував руду відкритим способом. Марганецький ГЗК — другий у країні виробник концентрату марганцю — виробив у 2001 р. 1 млн т концентрату марганцю (+9.4 % до 2000). ГЗК планував видобути у 2010 р. 2,95 млн т руди (1,78 млн т — шахтним способом, 1,17 млн т — кар'єрним).

Див. також

• Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат
• Покровський гірничо-збагачувальний комбінат

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
• Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — .
• Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.