Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Альфред Редкліф-Браун | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Alfred Reginald Radcliffe-Brown | ||||
| Соціальна (культурна) антропологія | ||||
 Alfred Reginald Radcliffe-Brown | ||||
| Народження | 17 січня 1881 Бірмінгем,  Велика Британія | |||
| Смерть | 24 жовтня 1954 (73 роки) Лондон, Велика Британія | |||
| Громадянство (підданство) |  Велика Британія | |||
| Знання мов | ||||
| Діяльність | ||||
| Викладав | Університет Кейптауна, Університет Сіднея, Чиказький університет і Університет Оксфорда | |||
| Член | Нідерландська королівська академія наук | |||
| Школа / Традиція | структурний функціоналізм | |||
| Основні інтереси | Первісне суспільство | |||
| Значні ідеї | соціальна структура, функція соціальної структури | |||
| Alma mater | Триніті-коледж (Кембридж), d і Кембриджський університет | |||
| Зазнав впливу | ||||
| Конфесія | атеїзм | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Альфред Редкліф-Браун у Вікісховищі | ||||
Альфред Реджинальд Редкліф-Браун (англ. Alfred Reginald Radcliffe-Brown; нар. 17 січня, 1881―пом. 24 жовтня, 1955) — британський соціально-культурний антрополог, один з засновників структурного функціоналізму.
Біографія
Альфред Реджинальд Браун народився в Спаркбруці, одному з районів Бірмінгему в Англії. Його батько помер передчасно і залишив свою дружину без коштів, і Браун, який пізніше приєднав прізвище матері до батьківського і став Редкліфом-Брауном, змушений був дуже швидко піти зі школи і працювати, щоб допомагати родині. Проте він був обдарованим юнаком, і його старший брат заохочував його продовжити навчання, і в 1902 р. він вступає до Кембриджського університету. Професорами його будуть Вільям Ріверс і Альфред Хеддон, і хоча він швидко віддалився від своїх наставників, саме Хеддон відрядить його на Андаманські острови у Бенгальській затоці, де він працюватиме в 1906–1908 рр. У 1910 р він виїздить разом з біологом та письменником Е. Л. Грант Уотсоном та Дейзі Бейтс до Австралії, де вивчає аборигенів. Ці подорожі стануть джерелом натхнення для його книг The Andaman Islanders (1922) та The Social Organization of Australian Tribes (1930). Після повернення на короткий час до Англії він викладав у Сіднеї, а в 1921 р. був запрошений до Кейптаунського університету в Південній Африці. З 1925–1931 р. він викладав у Сіднейському університеті, а з 1931–1937 — у Чиказькому. У 1937 р. він був призначений професором соціальної антропології в Оксфордському університеті, де він користувався значним авторитетом і повагою серед студентів і серед колег — британських антропологів.
Наукова діяльність
Хоча Редкліф-Браун не вважається великим етнографом, він виступає як теоретик функціоналізму. Саме завдяки Редкліфу-Брауну справить безумовний вплив на , яка стане насамперед соціальною антропологію, тобто прагнитиме пояснювати соціальне соціальним, ґрунтуючись здебільшого на аналізі соціальних відносин, що зв'язують між собою людей.
Разом зі своїм колегою Броніславом Маліновським, Редкліф-Браун виступає проти реконструкцій минулого, наголошує на тому, що теперішнє треба пояснювати теперішнім, без посилання на минуле. Основною відмінністю між ними є те, що Маліновський розробив біологічне підґрунтя для своїй теорії потреб, а Редкліф-Браун вважав, що не біологічне й не органічне пояснює соціальне, а навпаки, саме соціальне діє як біологічне, на кшталт живого організму, а біологічне виступає тут методологічною моделлю. Всупереч Маліновському, Редкліф-Браун також відкидає будь-які ярлики. Він вважає, що в соціальній антропології немає місця для «шкіл», оскільки, на відміну від мистецтва чи філософії, соціальна антропологія повинна стати наукою і привести до наукової теорії науки.
З Редкліфом-Брауном соціальна антропологія відділяється від культурної антропології, адже його цікавлять переважно соціальні стосунки, які об'єднують людей і які, як він стверджує, не можна плутати з культурними. Те, що Редкліф-Браун називає «соціальною структурою», і є головним предметом досліджень британської антропології.
Структурний функціоналізм
Попри те, що Редкліфа-Брауна вважають теоретиком функціоналізму, сам він себе таким не вважав. Згідно з ним, «ніякої функціональної школи не існує, вона — лише міф, який був створений професором Малиновським», сам же Броніслав Маліновський зазначав, що «вживає назву „функціональна школа в антропології“, яку присвоїв у деякому сенсі собі сам і більшою мірою в силу своєї власної безвідповідальності». На думку Редкліф-Браун, це був дійсно безвідповідальний вчинок, бо вся антропологія була втягнута у дискусію про існування функціоналізму. Ставлення до нового напрямку дійсно спочатку біло зневажливим «Функціоналізм та польова робота, на якій він ґрунтується, являє собою машину для вигадування культур» (Вагнер, 1975 р.).
Поняття структури
Для Редкліфа-Брауна соціальна структура — це складна мережа соціальних відносин, які об'єднують людей і утворюють інтегровану сукупність. Існує три підрозділи вивчення соціальної структури: соціальна морфологія, соціальна фізіологія та третій — дослідження процесів зміни соціальних структур, а також дослідження шляхів виникнення нових структурних форм.
Соціальна структура — це такий комплекс відносин між елементами, який продовжує існувати, навіть коли змінюються елементи. Вона зберігає свою цілісність завдяки моралі, закону, етикету, релігії, управлінню та освіті. До феноменів соціальної структури можна віднести поширення мов, перетворення декількох речових співтовариств на одне та протилежний процес диференціації. Економічні механізми, що діють в суспільстві, постають зовсім в іншому світлі, якщо вони вивчаються у взаємозв'язку з соціальною структурою. Обмін товарами та послугами залежить від соціальної структури, породжується нею і в той же час є засобом її підтримки — засобом підтримки мережі взаємовідносин між окремими особами та колективами.
 | Вивчення соціальної структури веде безпосередньо до вивчення інтересів і значущостей як детермінант соціальних відносин. Соціальні відносини не випливають з подібності інтересів, але ґрунтуються або на взаємній зацікавленості людей один в одному, чи то на спільному інтересі (або загальних інтересах), або на поєднанні того й іншого. Найпростіша форма соціальної солідарності — це коли дві особи однаково зацікавлені в досягненні якогось результату і об'єднують свої зусилля з цією метою. Коли дві або більше особи однаково зацікавлені в якомусь об'єкті, можна сказати, що цей об'єкт являє собою соціальну значущість для асоційованих осіб. Якщо практично всі члени суспільства зацікавлені в дотриманні закону, ми можемо сказати, що закон має соціальну значущість. Тому вивчення соціальних значущостей — у зазначеному сенсі — є частиною вивчення соціальної структури. |  |
Редкліф-Браун намагається також привернути увагу соціальних антропологів до того, що він називає «соціальною революцією». Під соціальною революцією він розуміє процес, в ході якого з невеликої кількості форм соціальних структур протягом тривалого історичного періоду виникло безліч різних форм, беручи до уваги те, що складніші форми соціальних структур розвинулися з простіших або замінили собою простіші форми. Також Редкліф-Браун вводить поняття «соціальна особистість», маючи на увазі комплекс усіх соціальних зв'язків індивіда із іншими людьми.
Поняття функції
Вжиток поняття «функція» щодо людських суспільств базується на аналогії між соціальним життям та життям органічним. Соціальне життя суспільства можна визначити як функціонування соціальної структури, і функція будь-якої діяльності, що повторюється, наприклад такої як покарання за здійснення злочину чи поховальні церемонії — і є та роль, яку ця діяльність грає в соціальному житті загалом, а також внесок, який вона робить на підтримку безперервності структури.
Згідно з Редкліфом-Брауном, функція — це внесок, який робить діяльність окремої частини у загальну діяльність певної цілісності, в яку ця частина включена, а функція конкретної соціальної практики — це її внесок у загальне соціальне життя, тобто функціювання соціальної системи загалом.
Поняття функції — це робоча гіпотеза, за допомогою якої було сформульовано низку проблем, що потребують вивчення. Ця гіпотеза припускає, що, по-перше, будь-яке явище може мати свою функцію, а її пошук можна вважати виправданим, та, по-друге, одна і та ж соціальна практика чи дві схожі практики у двох зовсім різних суспільствах можуть мати різні функції.
Аналіз систем шлюбу та спорідненості
За словами Редкліфа-Брауна, у первісних суспільствах соціальні стосунки значною мірою регулюються на основі уз спорідненості. Проте родичі класифікуються обмеженою кількістю категорій, і діє принцип рівності братів, згідно з яким, якщо хтось підтримує стосунки з якимсь чоловіком, то він поширить ці стосунки і на братів цього чоловіка. Системи спорідненості досить різні, проте вони повторюють певні принципи: насамперед, людина повинна виявляти повагу до представників попереднього покоління. Ця повага сполучається з необхідністю авторитету, який керує вихованням. Також серед систем спорідненості Редкліф-Браун виділяє жартівливі стосунки, які є способом встановити рівновагу всередині окремої соціальної системи. Ці стосунки соціального і дружнього суперництва мають велике теоретичне значення. Жартівливі стосунки — ті стосунки в середині родини, які характеризуються тісними узами, близькістю, спокійною атмосферою, жартами. В середовищі соціальних стосунків позитивні стосунки врівноважуються негативними, і шлюб, як зазначає Редкліф-Браун, неминуче призводить до серйозного порушення родинної структури, а жартівлива спорідненість сприяє об'єднанню, близькості, створеним шлюбом.
Основні публікації
- 1922, The Andaman Islanders;
- 1931, Social Organization of Australian Tribes;
- 1940, On Joking Relationships // Africa: Journal of the International African Institute, Vol. 13, No. 3 (Jul., 1940), pp. 195–210;
- 1952, Structure and Function in Primitive Society;
- 1957, A Natural Science of Society.
Джерела
- Дельєж Робер. Нариси з історії антропології: Школи, автори, теорії / Пер. з фр. Євгена Марічева. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008;
- Рэдклифф-Браун Альфред. О понятии «функция» в социальных науках // У кн.: Рэдклифф-Браун Альфред. Структура и функция в примитивном обществе. Очерки и лекции / Пер. с англ. О. Ю. Артемовой при участии Ю. А. Артемовой, А. Г. Артемова. — Москва: «Восточная литература», 2001. — С.208-218;
- Рэдклифф-Браун Альфред. О социальной структуре // У кн.: Рэдклифф-Браун Альфред. Структура и функция в примитивном обществе. Очерки и лекции / Пер. с англ. О. Ю. Артемовой при участии Ю. А. Артемовой, А. Г. Артемова. — Москва: «Восточная литература», 2001. — С.219-236.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Redkliff box width Alfred Redklif Braunangl Alfred Reginald Radcliffe BrownSocialna kulturna antropologiyaAlfred Reginald Radcliffe BrownNarodzhennya17 sichnya 1881 1881 01 17 Birmingem Velika BritaniyaSmert24 zhovtnya 1954 1954 10 24 73 roki London Velika BritaniyaGromadyanstvo piddanstvo Velika BritaniyaZnannya movanglijska 1 2 Diyalnistantropolog sociologVikladavUniversitet Kejptauna Universitet Sidneya Chikazkij universitet i Universitet OksfordaChlenNiderlandska korolivska akademiya naukShkola Tradiciyastrukturnij funkcionalizmOsnovni interesiPervisne suspilstvoZnachni ideyisocialna struktura funkciya socialnoyi strukturiAlma materTriniti koledzh Kembridzh d i Kembridzhskij universitetZaznav vplivuEmil DyurkgajmKonfesiyaateyizmNagorodiChlen Britanskoyi akademiyi Alfred Redklif Braun u Vikishovishi Alfred Redzhinald Redklif Braun angl Alfred Reginald Radcliffe Brown nar 17 sichnya 1881 pom 24 zhovtnya 1955 britanskij socialno kulturnij antropolog odin z zasnovnikiv strukturnogo funkcionalizmu BiografiyaAlfred Redzhinald Braun narodivsya v Sparkbruci odnomu z rajoniv Birmingemu v Angliyi Jogo batko pomer peredchasno i zalishiv svoyu druzhinu bez koshtiv i Braun yakij piznishe priyednav prizvishe materi do batkivskogo i stav Redklifom Braunom zmushenij buv duzhe shvidko piti zi shkoli i pracyuvati shob dopomagati rodini Prote vin buv obdarovanim yunakom i jogo starshij brat zaohochuvav jogo prodovzhiti navchannya i v 1902 r vin vstupaye do Kembridzhskogo universitetu Profesorami jogo budut Vilyam Rivers i Alfred Heddon i hocha vin shvidko viddalivsya vid svoyih nastavnikiv same Heddon vidryadit jogo na Andamanski ostrovi u Bengalskij zatoci de vin pracyuvatime v 1906 1908 rr U 1910 r vin viyizdit razom z biologom ta pismennikom E L Grant Uotsonom ta Dejzi Bejts do Avstraliyi de vivchaye aborigeniv Ci podorozhi stanut dzherelom nathnennya dlya jogo knig The Andaman Islanders 1922 ta The Social Organization of Australian Tribes 1930 Pislya povernennya na korotkij chas do Angliyi vin vikladav u Sidneyi a v 1921 r buv zaproshenij do Kejptaunskogo universitetu v Pivdennij Africi Z 1925 1931 r vin vikladav u Sidnejskomu universiteti a z 1931 1937 u Chikazkomu U 1937 r vin buv priznachenij profesorom socialnoyi antropologiyi v Oksfordskomu universiteti de vin koristuvavsya znachnim avtoritetom i povagoyu sered studentiv i sered koleg britanskih antropologiv Naukova diyalnistHocha Redklif Braun ne vvazhayetsya velikim etnografom vin vistupaye yak teoretik funkcionalizmu Same zavdyaki Redklifu Braunu spravit bezumovnij vpliv na yaka stane nasampered socialnoyu antropologiyu tobto pragnitime poyasnyuvati socialne socialnim gruntuyuchis zdebilshogo na analizi socialnih vidnosin sho zv yazuyut mizh soboyu lyudej Razom zi svoyim kolegoyu Bronislavom Malinovskim Redklif Braun vistupaye proti rekonstrukcij minulogo nagoloshuye na tomu sho teperishnye treba poyasnyuvati teperishnim bez posilannya na minule Osnovnoyu vidminnistyu mizh nimi ye te sho Malinovskij rozrobiv biologichne pidgruntya dlya svoyij teoriyi potreb a Redklif Braun vvazhav sho ne biologichne j ne organichne poyasnyuye socialne a navpaki same socialne diye yak biologichne na kshtalt zhivogo organizmu a biologichne vistupaye tut metodologichnoyu modellyu Vsuperech Malinovskomu Redklif Braun takozh vidkidaye bud yaki yarliki Vin vvazhaye sho v socialnij antropologiyi nemaye miscya dlya shkil oskilki na vidminu vid mistectva chi filosofiyi socialna antropologiya povinna stati naukoyu i privesti do naukovoyi teoriyi nauki Z Redklifom Braunom socialna antropologiya viddilyayetsya vid kulturnoyi antropologiyi adzhe jogo cikavlyat perevazhno socialni stosunki yaki ob yednuyut lyudej i yaki yak vin stverdzhuye ne mozhna plutati z kulturnimi Te sho Redklif Braun nazivaye socialnoyu strukturoyu i ye golovnim predmetom doslidzhen britanskoyi antropologiyi Strukturnij funkcionalizm Dokladnishe Strukturnij funkcionalizm Popri te sho Redklifa Brauna vvazhayut teoretikom funkcionalizmu sam vin sebe takim ne vvazhav Zgidno z nim niyakoyi funkcionalnoyi shkoli ne isnuye vona lishe mif yakij buv stvorenij profesorom Malinovskim sam zhe Bronislav Malinovskij zaznachav sho vzhivaye nazvu funkcionalna shkola v antropologiyi yaku prisvoyiv u deyakomu sensi sobi sam i bilshoyu miroyu v silu svoyeyi vlasnoyi bezvidpovidalnosti Na dumku Redklif Braun ce buv dijsno bezvidpovidalnij vchinok bo vsya antropologiya bula vtyagnuta u diskusiyu pro isnuvannya funkcionalizmu Stavlennya do novogo napryamku dijsno spochatku bilo znevazhlivim Funkcionalizm ta polova robota na yakij vin gruntuyetsya yavlyaye soboyu mashinu dlya vigaduvannya kultur Vagner 1975 r Ponyattya strukturi Dlya Redklifa Brauna socialna struktura ce skladna merezha socialnih vidnosin yaki ob yednuyut lyudej i utvoryuyut integrovanu sukupnist Isnuye tri pidrozdili vivchennya socialnoyi strukturi socialna morfologiya socialna fiziologiya ta tretij doslidzhennya procesiv zmini socialnih struktur a takozh doslidzhennya shlyahiv viniknennya novih strukturnih form Socialna struktura ce takij kompleks vidnosin mizh elementami yakij prodovzhuye isnuvati navit koli zminyuyutsya elementi Vona zberigaye svoyu cilisnist zavdyaki morali zakonu etiketu religiyi upravlinnyu ta osviti Do fenomeniv socialnoyi strukturi mozhna vidnesti poshirennya mov peretvorennya dekilkoh rechovih spivtovaristv na odne ta protilezhnij proces diferenciaciyi Ekonomichni mehanizmi sho diyut v suspilstvi postayut zovsim v inshomu svitli yaksho voni vivchayutsya u vzayemozv yazku z socialnoyu strukturoyu Obmin tovarami ta poslugami zalezhit vid socialnoyi strukturi porodzhuyetsya neyu i v toj zhe chas ye zasobom yiyi pidtrimki zasobom pidtrimki merezhi vzayemovidnosin mizh okremimi osobami ta kolektivami Vivchennya socialnoyi strukturi vede bezposeredno do vivchennya interesiv i znachushostej yak determinant socialnih vidnosin Socialni vidnosini ne viplivayut z podibnosti interesiv ale gruntuyutsya abo na vzayemnij zacikavlenosti lyudej odin v odnomu chi to na spilnomu interesi abo zagalnih interesah abo na poyednanni togo j inshogo Najprostisha forma socialnoyi solidarnosti ce koli dvi osobi odnakovo zacikavleni v dosyagnenni yakogos rezultatu i ob yednuyut svoyi zusillya z ciyeyu metoyu Koli dvi abo bilshe osobi odnakovo zacikavleni v yakomus ob yekti mozhna skazati sho cej ob yekt yavlyaye soboyu socialnu znachushist dlya asocijovanih osib Yaksho praktichno vsi chleni suspilstva zacikavleni v dotrimanni zakonu mi mozhemo skazati sho zakon maye socialnu znachushist Tomu vivchennya socialnih znachushostej u zaznachenomu sensi ye chastinoyu vivchennya socialnoyi strukturi Redklif Braun namagayetsya takozh privernuti uvagu socialnih antropologiv do togo sho vin nazivaye socialnoyu revolyuciyeyu Pid socialnoyu revolyuciyeyu vin rozumiye proces v hodi yakogo z nevelikoyi kilkosti form socialnih struktur protyagom trivalogo istorichnogo periodu viniklo bezlich riznih form beruchi do uvagi te sho skladnishi formi socialnih struktur rozvinulisya z prostishih abo zaminili soboyu prostishi formi Takozh Redklif Braun vvodit ponyattya socialna osobistist mayuchi na uvazi kompleks usih socialnih zv yazkiv individa iz inshimi lyudmi Ponyattya funkciyi Vzhitok ponyattya funkciya shodo lyudskih suspilstv bazuyetsya na analogiyi mizh socialnim zhittyam ta zhittyam organichnim Socialne zhittya suspilstva mozhna viznachiti yak funkcionuvannya socialnoyi strukturi i funkciya bud yakoyi diyalnosti sho povtoryuyetsya napriklad takoyi yak pokarannya za zdijsnennya zlochinu chi pohovalni ceremoniyi i ye ta rol yaku cya diyalnist graye v socialnomu zhitti zagalom a takozh vnesok yakij vona robit na pidtrimku bezperervnosti strukturi Zgidno z Redklifom Braunom funkciya ce vnesok yakij robit diyalnist okremoyi chastini u zagalnu diyalnist pevnoyi cilisnosti v yaku cya chastina vklyuchena a funkciya konkretnoyi socialnoyi praktiki ce yiyi vnesok u zagalne socialne zhittya tobto funkciyuvannya socialnoyi sistemi zagalom Ponyattya funkciyi ce robocha gipoteza za dopomogoyu yakoyi bulo sformulovano nizku problem sho potrebuyut vivchennya Cya gipoteza pripuskaye sho po pershe bud yake yavishe mozhe mati svoyu funkciyu a yiyi poshuk mozhna vvazhati vipravdanim ta po druge odna i ta zh socialna praktika chi dvi shozhi praktiki u dvoh zovsim riznih suspilstvah mozhut mati rizni funkciyi Analiz sistem shlyubu ta sporidnenosti Za slovami Redklifa Brauna u pervisnih suspilstvah socialni stosunki znachnoyu miroyu regulyuyutsya na osnovi uz sporidnenosti Prote rodichi klasifikuyutsya obmezhenoyu kilkistyu kategorij i diye princip rivnosti brativ zgidno z yakim yaksho htos pidtrimuye stosunki z yakims cholovikom to vin poshirit ci stosunki i na brativ cogo cholovika Sistemi sporidnenosti dosit rizni prote voni povtoryuyut pevni principi nasampered lyudina povinna viyavlyati povagu do predstavnikiv poperednogo pokolinnya Cya povaga spoluchayetsya z neobhidnistyu avtoritetu yakij keruye vihovannyam Takozh sered sistem sporidnenosti Redklif Braun vidilyaye zhartivlivi stosunki yaki ye sposobom vstanoviti rivnovagu vseredini okremoyi socialnoyi sistemi Ci stosunki socialnogo i druzhnogo supernictva mayut velike teoretichne znachennya Zhartivlivi stosunki ti stosunki v seredini rodini yaki harakterizuyutsya tisnimi uzami blizkistyu spokijnoyu atmosferoyu zhartami V seredovishi socialnih stosunkiv pozitivni stosunki vrivnovazhuyutsya negativnimi i shlyub yak zaznachaye Redklif Braun neminuche prizvodit do serjoznogo porushennya rodinnoyi strukturi a zhartivliva sporidnenist spriyaye ob yednannyu blizkosti stvorenim shlyubom Osnovni publikaciyi1922 The Andaman Islanders 1931 Social Organization of Australian Tribes 1940 On Joking Relationships Africa Journal of the International African Institute Vol 13 No 3 Jul 1940 pp 195 210 1952 Structure and Function in Primitive Society 1957 A Natural Science of Society DzherelaDelyezh Rober Narisi z istoriyi antropologiyi Shkoli avtori teoriyi Per z fr Yevgena Maricheva K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2008 Redkliff Braun Alfred O ponyatii funkciya v socialnyh naukah U kn Redkliff Braun Alfred Struktura i funkciya v primitivnom obshestve Ocherki i lekcii Per s angl O Yu Artemovoj pri uchastii Yu A Artemovoj A G Artemova Moskva Vostochnaya literatura 2001 S 208 218 Redkliff Braun Alfred O socialnoj strukture U kn Redkliff Braun Alfred Struktura i funkciya v primitivnom obshestve Ocherki i lekcii Per s angl O Yu Artemovoj pri uchastii Yu A Artemovoj A G Artemova Moskva Vostochnaya literatura 2001 S 219 236 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133