Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Чехословацьке питання (1919) — проблема щодо визначення територіальних меж новоствореної Чехословацької республіки на Паризькій мирній конференції 1919—1920 рр..
Передумови
28 жовтня 1918 року члени Національного комітету постановили про створення нової держави. Рішення було прийнято зі згоди Чехословацької національної ради в Парижі. В той же час, у Женеві, членами Національного комітету було визнано, що за державним ладом Чехословаччина стає республікою. 14 листопада на засіданні тимчасових Національних зборів, Чехословацьку державу проголошено республікою на чолі з президентом Т. Г. Масариком та головою уряду К. Крамаржом. Незважаючи на утворення держави, залишається відкритим питання щодо визначення кордонів.
Чехословаччина на Паризькій мирній конференції
Паризька мирна конференція, основними завданнями якої було підписання мирних договорів і встановлення нових кордонів в Європі, почала свою роботу 18 січня 1919 року. Чехословацьку делегацію на конференції представляв К. Крамарж. Кордони Чехословацької республіки визначалися Версальським, Сен-Жерменським і Тріанонським мирними договорами. Протиріччя чехословацької позиції полягало в тому, що вона ґрунтувалась на двох різних принципах: кордони чеських земель аргументувались історичним правом, а кордони Словаччини та Підкарпаття — природним. Слід зазначити, що завдяки дипломатії Едварда Бенеша, як міністра іноземних справ, який представив Чехословаччину, вдалося реалізувати більшості своїх вимог, окрім так званого , який дав би змогу встановити спільний кордон з Королівством сербів, хорватів та словенців. Також залишалося відкритим питання Польсько-Чехословацького кордону, а саме питання щодо території Тешинської Сілезії. Було вирішено провести на цій території плебісцит, але пізніше це рішення було скасовано. В липні 1920 р. на конференції послів, суперечка через територію Сілезії була розв'язана. Частина Сілезії, з важливою залізничною магістраллю Кошице — Богумін, яка залишилася за ЧСР.
Наслідки конференції
Після проведення Паризької мирної конференції площа ЧСР складала більше 140тис.кв.км. До складу Чехословаччини ввійшли: Богемія, Моравія, Чеська Сілезія, Словаччина, Підкарпатська Русь, Глучинська Сілезія. На території Чехословаччини (за переписом 1921 р.) проживало 13 613 172 чоловіка, з яких 65 % — чехи та словаки, 3,45 % — русини, 23,3 % — німці, 5,5 % — угорці. Таким чином новоутворена держава стає багатонаціональною країною
Література
- Чехия и Словакия в ХХ веке: очерки истории: в 2 кн. / [отв.ред. В. В. Марьина]; Ин-т славяноведения. — М.: Наука, 2005. — (ХХ век в документах и исследованиях). — . Кн. 1. — 2005. — 453с.: ил. — (в пер.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya pokladayetsya znachnoyu miroyu chi cilkom na yedine dzherelo Ce mozhe prizvesti do porushen nejtralnosti ta nedostatnoyi perevirnosti vmistu Bud laska dopomozhit dodavshi posilannya na dodatkovi dzherela 17 grudnya 2020 Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih 17 grudnya 2020 Chehoslovacke pitannya 1919 problema shodo viznachennya teritorialnih mezh novostvorenoyi Chehoslovackoyi respubliki na Parizkij mirnij konferenciyi 1919 1920 rr PeredumoviChleni Nacionalnogo komitetu yaki progolosili pro stvorennya Chehoslovachchini 28 zhovtnya 1918 roku chleni Nacionalnogo komitetu postanovili pro stvorennya novoyi derzhavi Rishennya bulo prijnyato zi zgodi Chehoslovackoyi nacionalnoyi radi v Parizhi V toj zhe chas u Zhenevi chlenami Nacionalnogo komitetu bulo viznano sho za derzhavnim ladom Chehoslovachchina staye respublikoyu 14 listopada na zasidanni timchasovih Nacionalnih zboriv Chehoslovacku derzhavu progolosheno respublikoyu na choli z prezidentom T G Masarikom ta golovoyu uryadu K Kramarzhom Nezvazhayuchi na utvorennya derzhavi zalishayetsya vidkritim pitannya shodo viznachennya kordoniv Chehoslovachchina na Parizkij mirnij konferenciyiParizka mirna konferenciya osnovnimi zavdannyami yakoyi bulo pidpisannya mirnih dogovoriv i vstanovlennya novih kordoniv v Yevropi pochala svoyu robotu 18 sichnya 1919 roku Chehoslovacku delegaciyu na konferenciyi predstavlyav K Kramarzh Kordoni Chehoslovackoyi respubliki viznachalisya Versalskim Sen Zhermenskim i Trianonskim mirnimi dogovorami Protirichchya chehoslovackoyi poziciyi polyagalo v tomu sho vona gruntuvalas na dvoh riznih principah kordoni cheskih zemel argumentuvalis istorichnim pravom a kordoni Slovachchini ta Pidkarpattya prirodnim Slid zaznachiti sho zavdyaki diplomatiyi Edvarda Benesha yak ministra inozemnih sprav yakij predstaviv Chehoslovachchinu vdalosya realizuvati bilshosti svoyih vimog okrim tak zvanogo yakij dav bi zmogu vstanoviti spilnij kordon z Korolivstvom serbiv horvativ ta slovenciv Takozh zalishalosya vidkritim pitannya Polsko Chehoslovackogo kordonu a same pitannya shodo teritoriyi Teshinskoyi Sileziyi Bulo virisheno provesti na cij teritoriyi plebiscit ale piznishe ce rishennya bulo skasovano V lipni 1920 r na konferenciyi posliv superechka cherez teritoriyu Sileziyi bula rozv yazana Chastina Sileziyi z vazhlivoyu zaliznichnoyu magistrallyu Koshice Bogumin yaka zalishilasya za ChSR Naslidki konferenciyiPislya provedennya Parizkoyi mirnoyi konferenciyi plosha ChSR skladala bilshe 140tis kv km Do skladu Chehoslovachchini vvijshli Bogemiya Moraviya Cheska Sileziya Slovachchina Pidkarpatska Rus Gluchinska Sileziya Na teritoriyi Chehoslovachchini za perepisom 1921 r prozhivalo 13 613 172 cholovika z yakih 65 chehi ta slovaki 3 45 rusini 23 3 nimci 5 5 ugorci Takim chinom novoutvorena derzhava staye bagatonacionalnoyu krayinoyuLiteraturaChehiya i Slovakiya v HH veke ocherki istorii v 2 kn otv red V V Marina In t slavyanovedeniya M Nauka 2005 HH vek v dokumentah i issledovaniyah ISBN 5 02 010278 4 Kn 1 2005 453s il ISBN 5 02 010349 7 v per