Сня́тинська ра́туша — пам'ятка архітектури, ансамбль ратуші колишнього магістрату міста Снятина, що в Івано-Франківській області.
Архітектор — Йосиф Шрейбер із Чернівців, будовою керував міський будівничий Антон Берка.
Снятинська ратуша | ||||
---|---|---|---|---|
Снятинська ратуша (2014 р.) | ||||
48°26′55″ пн. ш. 25°33′36″ сх. д. / 48.4488056° пн. ш. 25.56000° сх. д.Координати: 48°26′55″ пн. ш. 25°33′36″ сх. д. / 48.4488056° пн. ш. 25.56000° сх. д. | ||||
Тип | мерія[d] | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Івано-Франківська область, м. Снятин | |||
Тип будівлі | Ратуша | |||
Архітектурний стиль | Класицизм, Еклектизм | |||
Будівництво | 1861 р. | |||
Снятинська ратуша (Україна) | ||||
Снятинська ратуша у Вікісховищі |
Унікальність архітектурної споруди
Збудована у стилі раннього історизму та суміші елементів неокласицизму, неоренесансу, англійської неоготики і необароко. Вважається однією з найгарніших, а також найвищих в Україні — її висота 50 м, і поступається лише Львівській ратуші. Вежу ратуші видно за декілька кілометрів, ще на під'їзді до міста.
Розташована на центральному майдані міста за адресою: вул. Шевченка, 70.
З нагоди відзначення 100-річчя закінчення будівництва ратуші Управління містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації виготовило пам'ятко-охоронну облікову документацію на пам'ятку архітектури місцевого значення — Снятинську ратушу, а сесія Снятинської міської ради 27.11.2008 ухвалила рішення № 580, щоб звернутись до Державної служби з питань національної культурної спадщини про внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України Снятинської ратуші як пам'ятки містобудування та архітектури національного значення.
Історія будівництва
Перше магістратське приміщення в місті згадується ще в 1790 року.
У 1861 році було споруджено міську ратушу, яка складалась з частини нині існуючої (південно-східний блок зі сторони міста) разом з першою сходовою кліткою. Наступний етап, який здійснювався шляхом розширення будівлі, датується 1868 роком. Тоді й було зведено стіни ратушевої вежі «до марцелати». Очевидно тоді вже був побудований і весь будинок. Головним призначенням приміщення магістрату було проведення засідань ради громади. Першим обраним бургомістром Снятина був Марцелі Нємчевський. Він і заклав фундамент під ратушу. Фундаменти закладені з каменю на так званих «подушках», щоб вберегти від коливань, адже до цього вже пережили землетруси у травні 1822 року, в листопаді 1829 року. Один із його наступників Титус Нємчевський будував ратушеву вежу, адже за законами того часу над магістратом, мала височіти вежа, де майорів прапор держави і знамено міської влади. Йосиф Шрейбер — архітектор із Чернівців зробив проект високої споруди, врахувавши сейсмічність зони розташування і властивість ґрунтів скелястого пагорба, і керував цією будовою за допомогою міського будівничого Антона Берки. Роботи мулярські і теслярські виконав майстер Станіслав Олександрович, дах вкрив міддю місцевий майстер Юрій Кеслер.
Старожили розповідали, що бетон під ратушею для міцності замішували на яйцях. Інженери стверджували, що завдяки цьому ратуша з вежею простоїть не менше триста років. Внизу (на ІІ поверсі) стіни вежі мають товщину 1,70 м, яка поступово до верху зменшується.
Будівництво вежі було завершено і 27 серпня 1909 року відбулося свято відкриття величної споруди. При будові ніхто з робітників не був ушкоджений.
Архітектура
Снятинська ратуша є домінантою в ландшафтному силуеті міста. Цей аргумент незаперечний, адже ратуша розташована на скелястому горбі на відмітці 270 м над рівнем моря.
В плані квадратна вежа складається із трьох частин, що динамічно звужуються вгору. Кути ратуші декоровані рустами, фіксуючи її в просторі. На осі розташовані вікна для освітлення сходової клітки. Верхнє, що має трапецевидне завершення, декороване замковим каменем і геометричним обрамленням. Завершує перший рівень декоративний пластичний карниз, в площині якого виконана скульптурна композиція (орли з могутніми крилами, які охороняють герб прикордонного містечка, увінчані каскадними гірляндами).
Оздоблення фасадів мішане, перший поверх вирішений під цоколь з лінійним рустом, вікна другого поверху прикрашені сандриками у стилі англійської неоготики, а вікна третього поверху мають прямі сандрики, як у класицизмі. По центру фасаду влаштований ризаліт з арковими вікнами. Необарокове оздоблення вежі пізніше (на флюгері у шпилі розташована дата — 1909) і має рясніший вигляд, завдяки чому контрастує з будівлею.
Купол вежі виконаний із металевих листів у вигляді луски. Вище світлового ліхтаря розташований шпиль із флюгером, під яким є яблучко (бронзова куля), де зберігаються документи історії, вкладені туди 1958 року під час святкування 800-річчя Снятина.
Значення та використання споруди
Магістратське приміщення, що складалося з трьох поверхів, налічувало сорок чотири кімнати. Насамперед тут були кімнати, які займали представники міської влади. Це був зал засідань, де засідали не тільки представники міської, але й повітової влади. Адже відомо, що будинок повітової ради був збудований лише 1900 року. Декілька кімнат магістрату займала школа. В будівлі від самого початку постійно перебувала пожежна сторожа. У підвалах була тюрма. У ратуші (магістраті) урядували бургомістри, магістратський суд, лавники-радці, яких обирали міщани.
У 20-30-х рр. ХХ ст. у приміщенні магістрату розміщалася польська бурса. Про це засвідчує мармурова дошка, що була встановлена на фасаді будинку. У період Другої світової війни, за свідченнями Г. Гуленчин, у магістратських приміщеннях знову була школа. Після закінчення війни до 1954 року тут розташовувалось одне з формувань військової частини.
З 1954 року в колишньому будинку магістрату розмістилося Снятинське культосвітнє училище. Тут готували спеціалістів хорового співу, музикантів, бібліотекарів, а згодом і хореографів. Серед випускників були талановиті співаки й музиканти. Це заслужені й народні артисти України Володимир Голуб, Петро Колесник, Роман Лапко, Ярослав Бабій, Іван Курилюк, Марія Стеф'юк; відомі в Україні й за кордоном Василь Пасенюк, Василь Ватаманюк й інші. Із приємністю згадують студентські роки заслужені працівники культури Михайло Паньків, Василь Олексюк, а також колишні викладачі училища Сергій Слободянюк, Григорій Кисіль, Анатолій Лисенко, Мирослав Атаманюк, Ольга Балагурак і ще десятки педагогів.
З 1978 року впродовж шести років тут частково розміщались виробничі, допоміжні й конторські приміщення Снятинського УВП Чернівецького об'єднання УТОС, яке частково понищило ці прекрасні приміщення.
Нині в магістратському будинку знову розмістилась Снятинська міська рада, яку очолює міський голова Анатолій Шумко, заступники — Віктор Кушик та Мирослав Тимофійчук, секретар ради Марія Орищук. У склад виконавчого комітету входять одинадцять осіб. Депутатський корпус складають тридцять шість депутатів.
У приміщенні ратуші функціонує три музеї:
На ІІІ поверсі працює телекомпанія «Снятин», яка охоплює ефіром, крім Снятинського, ще й частину Городенківського, Коломийського, Косівського та окремих районів Буковини.
Символіка міста
Після першого переділу Польщі (1772) австрійською владою «було надано герби найвизначнішим містам Галичини і Буковини… переважно з використанням їхньої давнішньої символіки». Так, 5 листопада 1790 року було узаконено герб Снятина. Його влада використовувала протягом кінця XVIII — початку ХХ ст. без змін.
Після отримання привілею на Магдебурзьке право, на наданому місту гербі дипломом австрійського цісаря Леопольда ІІ зображена срібна міська стіна з трьома вежами. Щодо геральдичних кольорів, то в снятинському гербі їх два — синій і срібний (синій є символом вірності, чесності й бездоганності).
Герб міста знайшов своє стилізоване відтворення на міській ратуші. Він відноситься до іспанського типу, що нагадує форму щита. У верхній частині має форму прямокутника із заокругленням внизу. На щиті зображено замок із трьома вежами, внизу латинську літеру «S», а над щитом корону. Кожен із цих знаків має свою символіку: корона означає, що місто королівське; вежі — символи непорушності, розбудови і процвітання; S — початкова літера назви міста.
Довкола герба на вежі вилиті архітектурні прикраси з цементу, які виготовив різьбяр Оскар Черний із Чернівців, очевидно за проектом архітектора Йосифа Шрейбера. З чотирьох сторін вежу прикрашають двоголові орли, що символізують австрійську імперію. Внизу герба — дубові та лаврові гілки. Лаврові галузки є символом історичної слави Снятина, а дубові символізують силу й нескореність міста-фортеці в епоху середньовіччя. Місто мало і свій прапор. Вони слугували до 1918 року.
В умовах українського державотворення п'ята сесія Снятинської міської ради ІІІ демократичного скликання ухвалила рішення про зміст і опис символіки міста Снятина.
На гербі зображена у синьому полі срібна мурована стіна з чотирма зубцями бійниць і трьома срібними вежами, завершеними червоними дашками. Вежі з вікнами чорного кольору, верхня частина яких має три зубці, на середній вежі жовто-синьо-жовтий прапорець, на стіні червона літера «S». Герб подано на декоративному щиті, який внесено в звичайний щит із гострозавуженою нижньою частиною. Щит увінчано п'ятивідростковою короною світло-коричневого кольору.
Прапор — хоругва міста Снятина — це квадратне полотнище з трьох горизонтальних смуг: жовтої, синьої і жовтої у співвідношенні ширини 1:2:1, у крижі срібна мурована стіна з трьома вежами, завершеними червоними дашками, на середній вежі жовто-синьо-жовтий прапорець, на стіні червона літера «S». Основний зміст прапора — річка Прут у благодатних берегах сонячного неба та стиглої пшениці.
Годинник-куранти
Годинник, що його доставив інженер Міхель Менсович з Кросни (Польща) і встановив на ратушевій вежі, мав чорний циферблат із білими цифрами. Позолочені стрілки були розміром др. 80 см. Два дзвони, які виготовив відливник Карло Швабе з Б'ялої, в різних тональностях відлічували години цілодобово. Існує легенда, що по спіральних східцях вежі дзвони виніс на потрібну висоту житель міста з богатирським здоров'ям на прізвище Онищук.
З чотирьох сторін вежі встановлено циферблати, і вже понад сто років жителі міста чують мелодійний дзвін курантів годинника.
Механічний годинник потребував регулярного догляду. За магістратським будинком, ратушею і годинником у 20-30-х рр. був закріплений житель міста Холєвчук (за спогадами І. Славніцького). З 1939 року майстром ратушевого годинника був німець Франц Баумгартнер. У 70-ті рр. його замінив зять Казимир Вербіцький. З 1990 року майстром снятинських курантів став його брат Збігнєв, який привчав до обов'язків годинникового майстра свого зятя Василя Собчука, що офіційно став працювати тут з 1999 року.
Ратушеві куранти кожні 15 хвилин сповіщають мешканцям про час.
Джерела
- Україна (путівник).— Київ, 1993
- Харитон В. Я., Тимофійчук М. М. Снятин над Прутом: Частина перша. Нариси історії міста та околиць від найдавніших часів до початку ХХ століття. — Снятин: Прут Принт, 2003. — 260 с., іл. — (Літопис краю). .
- Снятинська ратуша // Буклет.— Снятин: Прут Принт, 2003.
- Кіреєва Руслана, Карий Володимир. Ратуша — окраса Снятина. — Снятин: Прут Принт, 2009. — 96 с., іл. — (Літопис краю). .
- На варті доленосних літ // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю вежі Снятинського магістрату. Упоряд. В. Харитона та Я. Романюка. Снятин: Прут Принт, 2009. — 172 с., іл. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Снятинська ратуша |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Snya tinska ra tusha pam yatka arhitekturi ansambl ratushi kolishnogo magistratu mista Snyatina sho v Ivano Frankivskij oblasti Arhitektor Josif Shrejber iz Chernivciv budovoyu keruvav miskij budivnichij Anton Berka Snyatinska ratushaSnyatinska ratusha 2014 r 48 26 55 pn sh 25 33 36 sh d 48 4488056 pn sh 25 56000 sh d 48 4488056 25 56000 Koordinati 48 26 55 pn sh 25 33 36 sh d 48 4488056 pn sh 25 56000 sh d 48 4488056 25 56000Tipmeriya d Krayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaIvano Frankivska oblast m SnyatinTip budivliRatushaArhitekturnij stilKlasicizm EklektizmBudivnictvo1861 r Snyatinska ratusha Ukrayina Snyatinska ratusha u VikishovishiUnikalnist arhitekturnoyi sporudiZbudovana u stili rannogo istorizmu ta sumishi elementiv neoklasicizmu neorenesansu anglijskoyi neogotiki i neobaroko Vvazhayetsya odniyeyu z najgarnishih a takozh najvishih v Ukrayini yiyi visota 50 m i postupayetsya lishe Lvivskij ratushi Vezhu ratushi vidno za dekilka kilometriv she na pid yizdi do mista Roztashovana na centralnomu majdani mista za adresoyu vul Shevchenka 70 Z nagodi vidznachennya 100 richchya zakinchennya budivnictva ratushi Upravlinnya mistobuduvannya ta arhitekturi Ivano Frankivskoyi oblderzhadministraciyi vigotovilo pam yatko ohoronnu oblikovu dokumentaciyu na pam yatku arhitekturi miscevogo znachennya Snyatinsku ratushu a sesiya Snyatinskoyi miskoyi radi 27 11 2008 uhvalila rishennya 580 shob zvernutis do Derzhavnoyi sluzhbi z pitan nacionalnoyi kulturnoyi spadshini pro vnesennya do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Snyatinskoyi ratushi yak pam yatki mistobuduvannya ta arhitekturi nacionalnogo znachennya Istoriya budivnictvaPershe magistratske primishennya v misti zgaduyetsya she v 1790 roku U 1861 roci bulo sporudzheno misku ratushu yaka skladalas z chastini nini isnuyuchoyi pivdenno shidnij blok zi storoni mista razom z pershoyu shodovoyu klitkoyu Nastupnij etap yakij zdijsnyuvavsya shlyahom rozshirennya budivli datuyetsya 1868 rokom Todi j bulo zvedeno stini ratushevoyi vezhi do marcelati Ochevidno todi vzhe buv pobudovanij i ves budinok Golovnim priznachennyam primishennya magistratu bulo provedennya zasidan radi gromadi Pershim obranim burgomistrom Snyatina buv Marceli Nyemchevskij Vin i zaklav fundament pid ratushu Fundamenti zakladeni z kamenyu na tak zvanih podushkah shob vberegti vid kolivan adzhe do cogo vzhe perezhili zemletrusi u travni 1822 roku v listopadi 1829 roku Odin iz jogo nastupnikiv Titus Nyemchevskij buduvav ratushevu vezhu adzhe za zakonami togo chasu nad magistratom mala visochiti vezha de majoriv prapor derzhavi i znameno miskoyi vladi Josif Shrejber arhitektor iz Chernivciv zrobiv proekt visokoyi sporudi vrahuvavshi sejsmichnist zoni roztashuvannya i vlastivist gruntiv skelyastogo pagorba i keruvav ciyeyu budovoyu za dopomogoyu miskogo budivnichogo Antona Berki Roboti mulyarski i teslyarski vikonav majster Stanislav Oleksandrovich dah vkriv middyu miscevij majster Yurij Kesler Starozhili rozpovidali sho beton pid ratusheyu dlya micnosti zamishuvali na yajcyah Inzheneri stverdzhuvali sho zavdyaki comu ratusha z vezheyu prostoyit ne menshe trista rokiv Vnizu na II poversi stini vezhi mayut tovshinu 1 70 m yaka postupovo do verhu zmenshuyetsya Budivnictvo vezhi bulo zaversheno i 27 serpnya 1909 roku vidbulosya svyato vidkrittya velichnoyi sporudi Pri budovi nihto z robitnikiv ne buv ushkodzhenij ArhitekturaYuvilejna moneta NBU 850 rokiv m Snyatin Snyatinska ratusha ye dominantoyu v landshaftnomu silueti mista Cej argument nezaperechnij adzhe ratusha roztashovana na skelyastomu gorbi na vidmitci 270 m nad rivnem morya V plani kvadratna vezha skladayetsya iz troh chastin sho dinamichno zvuzhuyutsya vgoru Kuti ratushi dekorovani rustami fiksuyuchi yiyi v prostori Na osi roztashovani vikna dlya osvitlennya shodovoyi klitki Verhnye sho maye trapecevidne zavershennya dekorovane zamkovim kamenem i geometrichnim obramlennyam Zavershuye pershij riven dekorativnij plastichnij karniz v ploshini yakogo vikonana skulpturna kompoziciya orli z mogutnimi krilami yaki ohoronyayut gerb prikordonnogo mistechka uvinchani kaskadnimi girlyandami Ozdoblennya fasadiv mishane pershij poverh virishenij pid cokol z linijnim rustom vikna drugogo poverhu prikrasheni sandrikami u stili anglijskoyi neogotiki a vikna tretogo poverhu mayut pryami sandriki yak u klasicizmi Po centru fasadu vlashtovanij rizalit z arkovimi viknami Neobarokove ozdoblennya vezhi piznishe na flyugeri u shpili roztashovana data 1909 i maye ryasnishij viglyad zavdyaki chomu kontrastuye z budivleyu Kupol vezhi vikonanij iz metalevih listiv u viglyadi luski Vishe svitlovogo lihtarya roztashovanij shpil iz flyugerom pid yakim ye yabluchko bronzova kulya de zberigayutsya dokumenti istoriyi vkladeni tudi 1958 roku pid chas svyatkuvannya 800 richchya Snyatina Znachennya ta vikoristannya sporudiMagistratske primishennya sho skladalosya z troh poverhiv nalichuvalo sorok chotiri kimnati Nasampered tut buli kimnati yaki zajmali predstavniki miskoyi vladi Ce buv zal zasidan de zasidali ne tilki predstavniki miskoyi ale j povitovoyi vladi Adzhe vidomo sho budinok povitovoyi radi buv zbudovanij lishe 1900 roku Dekilka kimnat magistratu zajmala shkola V budivli vid samogo pochatku postijno perebuvala pozhezhna storozha U pidvalah bula tyurma U ratushi magistrati uryaduvali burgomistri magistratskij sud lavniki radci yakih obirali mishani U 20 30 h rr HH st u primishenni magistratu rozmishalasya polska bursa Pro ce zasvidchuye marmurova doshka sho bula vstanovlena na fasadi budinku U period Drugoyi svitovoyi vijni za svidchennyami G Gulenchin u magistratskih primishennyah znovu bula shkola Pislya zakinchennya vijni do 1954 roku tut roztashovuvalos odne z formuvan vijskovoyi chastini Z 1954 roku v kolishnomu budinku magistratu rozmistilosya Snyatinske kultosvitnye uchilishe Tut gotuvali specialistiv horovogo spivu muzikantiv bibliotekariv a zgodom i horeografiv Sered vipusknikiv buli talanoviti spivaki j muzikanti Ce zasluzheni j narodni artisti Ukrayini Volodimir Golub Petro Kolesnik Roman Lapko Yaroslav Babij Ivan Kurilyuk Mariya Stef yuk vidomi v Ukrayini j za kordonom Vasil Pasenyuk Vasil Vatamanyuk j inshi Iz priyemnistyu zgaduyut studentski roki zasluzheni pracivniki kulturi Mihajlo Pankiv Vasil Oleksyuk a takozh kolishni vikladachi uchilisha Sergij Slobodyanyuk Grigorij Kisil Anatolij Lisenko Miroslav Atamanyuk Olga Balagurak i she desyatki pedagogiv Z 1978 roku vprodovzh shesti rokiv tut chastkovo rozmishalis virobnichi dopomizhni j kontorski primishennya Snyatinskogo UVP Cherniveckogo ob yednannya UTOS yake chastkovo ponishilo ci prekrasni primishennya Nini v magistratskomu budinku znovu rozmistilas Snyatinska miska rada yaku ocholyuye miskij golova Anatolij Shumko zastupniki Viktor Kushik ta Miroslav Timofijchuk sekretar radi Mariya Orishuk U sklad vikonavchogo komitetu vhodyat odinadcyat osib Deputatskij korpus skladayut tridcyat shist deputativ U primishenni ratushi funkcionuye tri muzeyi Muzej kulturi i knigi Pokuttya Na III poversi pracyuye telekompaniya Snyatin yaka ohoplyuye efirom krim Snyatinskogo she j chastinu Gorodenkivskogo Kolomijskogo Kosivskogo ta okremih rajoniv Bukovini Simvolika mistaPislya pershogo peredilu Polshi 1772 avstrijskoyu vladoyu bulo nadano gerbi najviznachnishim mistam Galichini i Bukovini perevazhno z vikoristannyam yihnoyi davnishnoyi simvoliki Tak 5 listopada 1790 roku bulo uzakoneno gerb Snyatina Jogo vlada vikoristovuvala protyagom kincya XVIII pochatku HH st bez zmin Pislya otrimannya privileyu na Magdeburzke pravo na nadanomu mistu gerbi diplomom avstrijskogo cisarya Leopolda II zobrazhena sribna miska stina z troma vezhami Shodo geraldichnih koloriv to v snyatinskomu gerbi yih dva sinij i sribnij sinij ye simvolom virnosti chesnosti j bezdogannosti Gerb mista znajshov svoye stilizovane vidtvorennya na miskij ratushi Vin vidnositsya do ispanskogo tipu sho nagaduye formu shita U verhnij chastini maye formu pryamokutnika iz zaokruglennyam vnizu Na shiti zobrazheno zamok iz troma vezhami vnizu latinsku literu S a nad shitom koronu Kozhen iz cih znakiv maye svoyu simvoliku korona oznachaye sho misto korolivske vezhi simvoli neporushnosti rozbudovi i procvitannya S pochatkova litera nazvi mista Dovkola gerba na vezhi viliti arhitekturni prikrasi z cementu yaki vigotoviv rizbyar Oskar Chernij iz Chernivciv ochevidno za proektom arhitektora Josifa Shrejbera Z chotiroh storin vezhu prikrashayut dvogolovi orli sho simvolizuyut avstrijsku imperiyu Vnizu gerba dubovi ta lavrovi gilki Lavrovi galuzki ye simvolom istorichnoyi slavi Snyatina a dubovi simvolizuyut silu j neskorenist mista forteci v epohu serednovichchya Misto malo i svij prapor Voni sluguvali do 1918 roku V umovah ukrayinskogo derzhavotvorennya p yata sesiya Snyatinskoyi miskoyi radi III demokratichnogo sklikannya uhvalila rishennya pro zmist i opis simvoliki mista Snyatina Na gerbi zobrazhena u sinomu poli sribna murovana stina z chotirma zubcyami bijnic i troma sribnimi vezhami zavershenimi chervonimi dashkami Vezhi z viknami chornogo koloru verhnya chastina yakih maye tri zubci na serednij vezhi zhovto sino zhovtij praporec na stini chervona litera S Gerb podano na dekorativnomu shiti yakij vneseno v zvichajnij shit iz gostrozavuzhenoyu nizhnoyu chastinoyu Shit uvinchano p yatividrostkovoyu koronoyu svitlo korichnevogo koloru Prapor horugva mista Snyatina ce kvadratne polotnishe z troh gorizontalnih smug zhovtoyi sinoyi i zhovtoyi u spivvidnoshenni shirini 1 2 1 u krizhi sribna murovana stina z troma vezhami zavershenimi chervonimi dashkami na serednij vezhi zhovto sino zhovtij praporec na stini chervona litera S Osnovnij zmist prapora richka Prut u blagodatnih beregah sonyachnogo neba ta stigloyi pshenici Godinnik kurantiGodinnik na snyatinskij ratushi i gerb mista Godinnik sho jogo dostaviv inzhener Mihel Mensovich z Krosni Polsha i vstanoviv na ratushevij vezhi mav chornij ciferblat iz bilimi ciframi Pozolocheni strilki buli rozmirom dr 80 sm Dva dzvoni yaki vigotoviv vidlivnik Karlo Shvabe z B yaloyi v riznih tonalnostyah vidlichuvali godini cilodobovo Isnuye legenda sho po spiralnih shidcyah vezhi dzvoni vinis na potribnu visotu zhitel mista z bogatirskim zdorov yam na prizvishe Onishuk Z chotiroh storin vezhi vstanovleno ciferblati i vzhe ponad sto rokiv zhiteli mista chuyut melodijnij dzvin kurantiv godinnika Mehanichnij godinnik potrebuvav regulyarnogo doglyadu Za magistratskim budinkom ratusheyu i godinnikom u 20 30 h rr buv zakriplenij zhitel mista Holyevchuk za spogadami I Slavnickogo Z 1939 roku majstrom ratushevogo godinnika buv nimec Franc Baumgartner U 70 ti rr jogo zaminiv zyat Kazimir Verbickij Z 1990 roku majstrom snyatinskih kurantiv stav jogo brat Zbignyev yakij privchav do obov yazkiv godinnikovogo majstra svogo zyatya Vasilya Sobchuka sho oficijno stav pracyuvati tut z 1999 roku Ratushevi kuranti kozhni 15 hvilin spovishayut meshkancyam pro chas DzherelaUkrayina putivnik Kiyiv 1993 Hariton V Ya Timofijchuk M M Snyatin nad Prutom Chastina persha Narisi istoriyi mista ta okolic vid najdavnishih chasiv do pochatku HH stolittya Snyatin Prut Print 2003 260 s il Litopis krayu ISBN 966 7325 70 9 Snyatinska ratusha Buklet Snyatin Prut Print 2003 Kireyeva Ruslana Karij Volodimir Ratusha okrasa Snyatina Snyatin Prut Print 2009 96 s il Litopis krayu ISBN 978 966 2289 09 4 Na varti dolenosnih lit Materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 100 richchyu vezhi Snyatinskogo magistratu Uporyad V Haritona ta Ya Romanyuka Snyatin Prut Print 2009 172 s il ISBN 978 966 2289 07 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Snyatinska ratusha