Сима Янь (Чен-ді)

Сима Янь (спрощ.: 司馬衍; піньїнь: Sima Yan; 321 — 26 липня 342) — 7-й імператор з династії Цзінь і 3-й володар Східної Цзінь у 325—342 роках.

Сима Янь
7-й Імператор Китаю з династії Цзінь
326 — 342
Попередник:	Сима Шао
Наступник:	Сима Юе
Народження:	321
Смерть:	26 липня 342(0342-07-26)^[1]
Поховання:	Нанкін
Країна:	Китайська імперія^[d] і ^d^[2]
Рід:	House of Sima
Батько:	Сима Шао^[2]
Мати:	^d
Шлюб:	^d і ^d
Діти:	Сима Пі^[2], Сима І^[2] і Q10957568?

Життєпис

Регентство

Походив з імператорського роду Сима. Був сином імператора Сима Шао та представниці аристократичного клану Юй — Веньцзюнь. Останній, відчуваючи невиліковність своєї хвороби, 325 року проголосив сина спадкоємцем трону, водночас визначивши групу з чотирьох регентів. Вони повинні були керувати державою за малолітнього імператора. Того ж року Сима Шао помер і Сима Янь став новим володарем імперії під іменем Чен-ді.

Спочатку найвпливовішим регентом став дядько імператора Ю Лян, що зберіг посаду чжуншуліна. Він поступово відсторонив від влади відомих військовиків, а потім, 326 року, звинуватив родича імператора Сима Чжуна у зраді. Зрештою, 327 року, інтриги Ю Ляна призвели до заколоту під проводом Су Цзуна, який захопив столицю Цзянкан. Ю Лян вимушений був тікати до свого друга Вень Цзябао, губернатора провінції Цзян (сучасна Цзянсі). В той час Су Цзун поставив новим регентом Ван Дао, але фактично керував країною. У 328—329 роках відбулося кілька битв біля фортеці Шітоу, куди Су Цзун відправив імператора. В тих боях Ю Лян і його прибічники здобули перемогу, а Су Цзун та його брат Су І загинули.

Незважаючи на перемогу, Ю Лян був змушений відмовитись від спроби повернути собі владу, а регентом залишився Ван Дао, який зайнявся відновленням зруйнованої столиці. Проте конфлікти між впливовими родами й далі спалахували. Цим 329 року скористалося північне царство Пізня Чжао, яке вторглось до центрального Китаю й захопило міста Лоян, Шоучун (у сучасній провінції Аньхой), Саньан (сучасний Сянфань, провінція Хубей), останній було повернуто 332 року. Втім 333 року Пізня Чжао заволодіа провінцією Нін (частина сучасних провінцій Юньнань і Ґуйчжоу). 337 року очільник Мужун Хуан, вождь племені сяньбі, відчуваючи слабкість Східної Цзін проголосив незалежність.

Внаслідок відсутності згоди у центральному уряді, імперія не зуміла протидіяти зовнішній загрозі та внутрішньому безладу.

Правління

Після смерті Ван Дао 339 року імператор Чен-ді формально перебрав кермо влади на себе, проте фактично політику визначали впливові міністри, зокрема дядько Ю Лян. Того ж року він організував великий похід проти держави Пізня Чжао, який завершився цілковитою поразкою. Східна Цзінь втратила велике місто Чжучжень (сучасний Хуанган, провінція Хубей).

Після смерті Ю Ляна 340 року діяльність імператора стала ще більш безпорадною. Посаду канцлера отримав Юй Бін, брат Юй Ляна, призначивши іншого свого брата — Юй І на посаду дудуд (губернатора) стратегічної провінції Цзінчжоу. Спроби посилити економічну та військову міць всередині країни не дали особливо позитивного результату.

З огляду на те, що його сини померли, імператор Чен-ді 342 року визнав своїм спадкоємцем брата Сима Юе. 26 липня того ж року імператор помер.

Примітки

1. https://pantheon.world/profile/person/Emperor_Cheng_of_Jin
2. China Biographical Database
   d:Track:Q13407958

Джерела

• http://www.knowledgerush.com/kr/encyclopedia/Jin_Chengdi/^{[недоступне посилання з липня 2019]}