Епітасіу да Сілва Пессоа

Епітасіу Ліндолфу да Сілва Пессоа (порт. Epitácio Lindolfo da Silva Pessoa; 23 травня 1865, Умбузейру, штат Параїба, Бразилія — 13 лютого 1942) — бразильський державний діяч, адвокат і прокурор, одинадцятий президент Бразилії (1919—1922).

Епітасіу да Сілва Пессоа
порт. Epitácio Lindolfo da Silva Pessoa
Народився	23 травня 1865(1865-05-23)^[1] Умбузейру, Параїба, Бразилія
Помер	13 лютого 1942(1942-02-13)^[1](76 років) Петрополіс, Ріо-де-Жанейро, Бразилія ·хвороба Паркінсона
Країна	Бразилія
Діяльність	суддя, дипломат, політик, адвокат
Alma mater	^d
Знання мов	португальська
Посада	^d, ^d^[2] і президент Бразилії
Партія	^d
Автограф
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 23 травня 1865 в місті Умбузейру, штат Параїба.

У 1873 його батьки померли від віспи, після чого вихованням Епітасіу займався його дядько за материнською лінією , губернатор Пернамбуку.

У 1886 закінчив юридичний факультет університету Ресіфі. Працював прокурором.

У 1890—1891 засідав у Конституційній асамблеї Бразилії. Після вступу на пост президента Флоріану Пейшоту Пессоа тимчасово пішов з політики, проживав у Європі.

У 1898 зайняв місце міністра правосуддя в уряді Кампуса Салеса.

У 1902—1905 працював генеральним прокурором Бразилії.

У 1919 очолював бразильську делегацію на міжнародній конференції з повоєнного мирного врегулювання в Парижі. Саме там він отримав звістку про те, що висунутий кандидатом в президенти на позачергових президентських виборах, а потім і про те, що переміг і став президентом Бразилії.

Будучи вихідцем з північного сходу Бразилії, ставши президентом, Пессоа інвестував багато коштів у розвиток цього посушливого регіону. Зокрема, за нього було розпочато програму будівництва й розвитку гідроелектроенергетичних ресурсів у штатах Параїба, Ріу-Гранді-ду-Норті та Сеара.

Провадив жорстку внутрішню політику: призначав цивільних осіб на посади в уряді, які традиційно посідали військовики, а в 1921 ухвалив . Також за часів його правління осучаснено військо, націоналізовано рибальський промисел і розпочато загальний перепис населення.

Підтримував національне підприємництво, але у той же час провадив активну соціальну політику: було закладено основи законодавства про працю.

Багато різноманітних подій відбулося в 1922, який був останнім роком правління Пессоа. Серед них — Тиждень сучасного мистецтва в Сан-Паулу (ця подія вважається відправним моментом формування багатьох напрямків бразильського національного мистецтва, яке почало звільнятись від панівного впливу європейських течій). Того ж року Бразилія святкувала 100-річний ювілей своєї незалежності. Була організована велика Міжнародна виставка, яку відвідав Президент Португалії Антоніу Жозе де Алмейда. Стосовно колишньої бразильської королівської родини Пессоа зробив жест примирення, скасувавши .

Також у 1922 створено Бразильську комуністичну партію.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. http://www.planalto.gov.br/ccivil_03/constituicao/constituicao91.htm
3. Томас. Бразильська республіка (1890—1930)

Джерела

• (порт.)
• Braziliada — Всі президенти Бразилії [ 30 травня 2017 у Wayback Machine.]