Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Георгіївський монастир Георгіївський монастир давньоруський правосл

Георгіївський монастир (Київ)

Георгіївський монастир (Київ)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Георгіївський монастир.

Георгіївський монастир — давньоруський православний монастир у Києві, який існував у XI–XIII століттях у межах так званого «міста Ярослава», між Софійським собором і Золотими воротами.

Георгіївський монастир
image
Фундаменти Георгіївської церкви
Тип спорудимонастир
Розташуванняimage Україна, Київ
ЗасновникЯрослав Мудрий
Початок будівництва1037
Кінець будівництва1050-ті
Зруйновано1240

Історія

Монастир святого Георгія був заснований князем Ярославом Мудрим у 1037 році, одночасно із жіночим монастирем святої Ірини. Обидва монастирі були присвячені святим покровителям князя Ярослава (у хрещенні — Георгія) та його дружини Інгігерди (Ірини), і стали першими монастирськими комплексами давньоруського Києва та одними з перших будівель проєктованого «міста Ярослава».

Головним храмом монастиря стала церква святого Георгія, зведена неподалік від західної брами Софійського собору. Будівництво спершу йшло дуже повільно, адже, як свідчать давньоруські літописи, не вистачало робочих рук, а наймані працівники з місцевих мешканців побоювалися, що за роботу їм не заплатять, адже храм зводився коштом самого князя Ярослава. Коли останній дізнався про причину затримки будівельних робіт, то наказав щоденно платити будівельникам по ногаті — тогочасній срібній монеті, що було дуже щедрою платнею в ті часи. За таких умов будівельні роботи значно пришвидшилися і церкву незабаром було зведено. В літописах відсутня точна дата завершення будівництва, але відомо, що церемонію освячення храму провів митрополит Іларіон 26 листопада. Іларіон обіймав посаду митрополита київського у 1051–1053(1054) роках, тому можна казати, що будівництво монастиря завершили у цей проміжок часу.

Точний вигляд церкви святого Георгія також невідомий. За даними археологічних розкопок це був тринавний, триапсидний, чотиристовпний хрестовокупольний храм, центральний об'єм якого був майже квадратної форми, з трьох сторін оточений галереями, очевидно, одноповерховими, про що свідчить різна товщина фундаментів, яка становить від 115 см (фундаменти галереї) до 164 см (фундаменти центрального об'єму). Завершувався храм, найімовірніше, п'ятьма банями. Стіни церкви були виконані у техніці «опус мікстум». Під час археологічних розкопок були знайдені численні фрагменти фрескового живопису, шматочки смальти від мозаїк, цеглини розміром 36×32×3–3,5 см, характерного для середини XI століття, шматки олив'яної покрівлі тощо. Георгіївська церква слугувала «посвячення та столовання», тобто інавгурації нових єпископів.

За свідченням «Повісті минулих літ», ченцем Георгіївського монастиря був молодший брат Ярослава, князь псковський Судислав Володимирович, похований тут у 1063 році.

У XII–XIII століттях Георгіївський монастир неодноразово грабували та руйнували: у 1151 році — торки та берендеї, у 1169 році — князь Андрій Суздальський, у 1204 році — князь галицький Роман із половцями. Зрештою, під час монгольської навали на Київ у 1240 році монастир, як і інші храми Києва, був зруйнований і вже не відбудовувався.

Подальша доля монастиря

Після руйнування у 1240 році Георгіївський монастир понад 400 років стояв у руїнах. У 1674 році на стародавніх фундаментах збудували дерев'яну Георгіївську церкву, у 1744 році — муровану. У 1934 році церкву знесли, на її місці постав житловий будинок і сквер, у якому схематично позначили фундаменти давньоруського храму.

Археологічні розкопки проводилися у 1937, 1939 та частково 1979 роках.

Цікаві факти

Ярослав Мудрий наказав день освячення Георгіївської церкви — 26 листопада — щорічно святкувати, вшановуючи святого Георгія. З тих пір у народній традиції цей день відомий як день святого Юрія-Георгія або Юрій Осінній, Юр'їв день. У середньовіччі саме в цей день селяни мали право змінити володаря. Скасування цього права в Московському царстві у 1649 році породила приказку «Ось тобі, бабусю, і Юр'їв день».

Примітки

  1. Асеев, 1982, с. 67.
  2. Сементовський, 1900, с. 111.
  3. Третяк, 2004, с. 25.
  4. Ковалинський, 2014, с. 449.
  5. Асеев, 1982, с. 68.
  6. Кальницький, 2012, с. 35.
  7. Захарченко, 1888, с. 228.
  8. Ковалинський, 2014, с. 450.
  9. Асеев, 1982, с. 69.
  10. Асеев, 1982, с. 70.
  11. Сементовський, 1900, с. 112.
  12. Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 9
  13. Захарченко, 1888, с. 229.
  14. Ковалинський, 2014, с. 451.

Джерела

  • Третяк К. О. Втрачені споруди та пам'ятники Києва: довідник. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. — 248 с. — 500 прим. — .
  • Ковалинський В. В. Долі київських храмів. Частина друга. — К. : Купола, 2014. — Т. 10. — 584 с. — (Київські мініатюри) — 1000 прим. — .
  • Кальницький М. Б. Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — .
  • Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. — К. : Будівельник, 1982. — 160 с.
  • Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 122. (рос.)
  • Сементовський М. М. Кіевъ, его святыни, древности, достопамятности. — 7-ме. — К. : Тип. С. В. Кульженко, 1900. (рос. дореф.)
  • Захарченко М. М. Кіевъ теперь и прежде. — К., 1888. (рос. дореф.)

Посилання

  • Георгіївський монастир // Веб-енциклопедія Києва.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Georgiyivskij monastir Georgiyivskij monastir davnoruskij pravoslavnij monastir u Kiyevi yakij isnuvav u XI XIII stolittyah u mezhah tak zvanogo mista Yaroslava mizh Sofijskim soborom i Zolotimi vorotami Georgiyivskij monastirFundamenti Georgiyivskoyi cerkviTip sporudimonastirRoztashuvannya Ukrayina KiyivZasnovnikYaroslav MudrijPochatok budivnictva1037Kinec budivnictva1050 tiZrujnovano1240IstoriyaMonastir svyatogo Georgiya buv zasnovanij knyazem Yaroslavom Mudrim u 1037 roci odnochasno iz zhinochim monastirem svyatoyi Irini Obidva monastiri buli prisvyacheni svyatim pokrovitelyam knyazya Yaroslava u hreshenni Georgiya ta jogo druzhini Ingigerdi Irini i stali pershimi monastirskimi kompleksami davnoruskogo Kiyeva ta odnimi z pershih budivel proyektovanogo mista Yaroslava Golovnim hramom monastirya stala cerkva svyatogo Georgiya zvedena nepodalik vid zahidnoyi brami Sofijskogo soboru Budivnictvo spershu jshlo duzhe povilno adzhe yak svidchat davnoruski litopisi ne vistachalo robochih ruk a najmani pracivniki z miscevih meshkanciv poboyuvalisya sho za robotu yim ne zaplatyat adzhe hram zvodivsya koshtom samogo knyazya Yaroslava Koli ostannij diznavsya pro prichinu zatrimki budivelnih robit to nakazav shodenno platiti budivelnikam po nogati togochasnij sribnij moneti sho bulo duzhe shedroyu platneyu v ti chasi Za takih umov budivelni roboti znachno prishvidshilisya i cerkvu nezabarom bulo zvedeno V litopisah vidsutnya tochna data zavershennya budivnictva ale vidomo sho ceremoniyu osvyachennya hramu proviv mitropolit Ilarion 26 listopada Ilarion obijmav posadu mitropolita kiyivskogo u 1051 1053 1054 rokah tomu mozhna kazati sho budivnictvo monastirya zavershili u cej promizhok chasu Tochnij viglyad cerkvi svyatogo Georgiya takozh nevidomij Za danimi arheologichnih rozkopok ce buv trinavnij triapsidnij chotiristovpnij hrestovokupolnij hram centralnij ob yem yakogo buv majzhe kvadratnoyi formi z troh storin otochenij galereyami ochevidno odnopoverhovimi pro sho svidchit rizna tovshina fundamentiv yaka stanovit vid 115 sm fundamenti galereyi do 164 sm fundamenti centralnogo ob yemu Zavershuvavsya hram najimovirnishe p yatma banyami Stini cerkvi buli vikonani u tehnici opus mikstum Pid chas arheologichnih rozkopok buli znajdeni chislenni fragmenti freskovogo zhivopisu shmatochki smalti vid mozayik ceglini rozmirom 36 32 3 3 5 sm harakternogo dlya seredini XI stolittya shmatki oliv yanoyi pokrivli tosho Georgiyivska cerkva sluguvala posvyachennya ta stolovannya tobto inavguraciyi novih yepiskopiv Za svidchennyam Povisti minulih lit chencem Georgiyivskogo monastirya buv molodshij brat Yaroslava knyaz pskovskij Sudislav Volodimirovich pohovanij tut u 1063 roci U XII XIII stolittyah Georgiyivskij monastir neodnorazovo grabuvali ta rujnuvali u 1151 roci torki ta berendeyi u 1169 roci knyaz Andrij Suzdalskij u 1204 roci knyaz galickij Roman iz polovcyami Zreshtoyu pid chas mongolskoyi navali na Kiyiv u 1240 roci monastir yak i inshi hrami Kiyeva buv zrujnovanij i vzhe ne vidbudovuvavsya Podalsha dolya monastiryaPislya rujnuvannya u 1240 roci Georgiyivskij monastir ponad 400 rokiv stoyav u ruyinah U 1674 roci na starodavnih fundamentah zbuduvali derev yanu Georgiyivsku cerkvu u 1744 roci murovanu U 1934 roci cerkvu znesli na yiyi misci postav zhitlovij budinok i skver u yakomu shematichno poznachili fundamenti davnoruskogo hramu Arheologichni rozkopki provodilisya u 1937 1939 ta chastkovo 1979 rokah Cikavi faktiYaroslav Mudrij nakazav den osvyachennya Georgiyivskoyi cerkvi 26 listopada shorichno svyatkuvati vshanovuyuchi svyatogo Georgiya Z tih pir u narodnij tradiciyi cej den vidomij yak den svyatogo Yuriya Georgiya abo Yurij Osinnij Yur yiv den U serednovichchi same v cej den selyani mali pravo zminiti volodarya Skasuvannya cogo prava v Moskovskomu carstvi u 1649 roci porodila prikazku Os tobi babusyu i Yur yiv den PrimitkiAseev 1982 s 67 Sementovskij 1900 s 111 Tretyak 2004 s 25 Kovalinskij 2014 s 449 Aseev 1982 s 68 Kalnickij 2012 s 35 Zaharchenko 1888 s 228 Kovalinskij 2014 s 450 Aseev 1982 s 69 Aseev 1982 s 70 Sementovskij 1900 s 112 Izvlechenie iz drevnih Russkih lѣtopisej Otdel I Izvѣstiya lѣtopisnye Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej Kiev tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 9 Zaharchenko 1888 s 229 Kovalinskij 2014 s 451 DzherelaTretyak K O Vtracheni sporudi ta pam yatniki Kiyeva dovidnik K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2004 248 s 500 prim ISBN 966 594 548 3 Kovalinskij V V Doli kiyivskih hramiv Chastina druga K Kupola 2014 T 10 584 s Kiyivski miniatyuri 1000 prim ISBN 978 966 8679 19 3 Kalnickij M B Zrujnovani svyatini Kiyeva vtrati ta vidrodzhennya K Vidavnichij dim Dmitra Burago 2012 224 s 600 prim ISBN 978 966 489 183 4 Aseev Yu S Arhitektura drevnego Kieva K Budivelnik 1982 160 s Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 122 ros Sementovskij M M Kiev ego svyatyni drevnosti dostopamyatnosti 7 me K Tip S V Kulzhenko 1900 ros doref Zaharchenko M M Kiev teper i prezhde K 1888 ros doref PosilannyaGeorgiyivskij monastir Veb enciklopediya Kiyeva

Дата публікації:
Топ