Бірюк Олег Миколайович

Оле́г Микола́йович Бірю́к (1976—2014) — старший льотчик-інструктор 7-го окремого полку армійської авіації Збройних сил України, підполковник (посмертно), учасник російсько-української війни.

Бірюк Олег Миколайович
Підполковник (посмертно)
Загальна інформація
Народження	13 січня 1976(1976-01-13) Охтирка
Смерть	20 серпня 2014(2014-08-20) (38 років) Георгіївка, Лутугинський район
Поховання	Охтирка
Alma Mater	Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба; Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Армійська авіація
Формування	7 ОПАА
Війни / битви	Українська миротворча місія в Ліберії Війна на сході України Бої за Георгіївку
Нагороди та відзнаки
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бірюк.

Життєпис

Народився 1976 року в місті Охтирка (Сумська область); закінчив охтирську ЗОШ № 2. На першу заробітну плату придбав модель гелікоптера; закінчив льотне училище, академію міністерства оборони. Мав займати посаду командира ескадрильї вертолітної ланки, але на той час вільної вакансії не було. Він погодився стати старшим льотчиком-інструктором із безпеки польотів. Була можливість після академії залишитися у штабі, він хотів літати.

Служив у різних військових частинах України, з 2010 року — в Новому Калинові. Старший льотчик-інструктор, 7-й окремий полк армійської авіації. Брав участь у миротворчій місії в Ліберії 2008 та 2010 року, отримав численні нагороди.

З початку березня 2014 року направлений у зону проведення бойових дій на сході України.

Загинув 20 серпня 2014 року разом з капітаном Антоном Родіоновим — знаходилися в збитому терористами гелікоптері Мі-24 — поблизу смт Георгіївки Лутугинського району. Тоді ж полягли старший сержант Штинда Микола Миронович та солдат Білоус Сергій Степанович.

Похований в Охтирці; Успенське кладовище.

Вдома лишилися родина та брат.

Нагороди та вшанування

• 27 листопада 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
• Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (МОУ)
• Вшановується 20 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 1
• Почесний громадянин Охтирки (посмертно)
• Встановлена меморіальна дошка його честі в охтирській загальноосвітній школі № 2.

Примітки

1. 16 разів пролунав Дзвін Пам'яті 20 серпня 2020 року
2. Бірюк Олег Миколайович — Книга пам'яті Сумської області

Джерела

• Указ Президента України від 27 листопада 2014 року № 892/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
• Бірюк Олег Миколайович [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.]