Протопланета великий планетний зародок в протопланетному диску що пройшов стадію внутрішнього плавлення що призвело до д

Протопланета — великий планетний зародок в протопланетному диску, що пройшов стадію внутрішнього плавлення, що призвело до диференціації надр. Вважають, що ці небесні тіла утворилися з планетозималей кілометрових розмірів, що стикалися одна з одною. Відповідно до (теорії формування планет), протопланети вносили невеликі збурення в орбіти одна одної і в результаті стикалися, поступово утворюючи великі планети.

У випадку з Сонячною системою вважають, що зіткнення планетозималей породило кілька сотень планетарних ембріонів. Такі зародки були схожі на Цереру і Плутон: їх маса становила 10²² — 10²³ кг, а діаметр — кілька тисяч кілометрів. Протягом сотень мільйонів років вони стикалися одна з одною, в результаті чого їх розмір збільшувався, а кількість зменшувалася. Деталі цього процесу невідомі, але його ділять на три стадії (три покоління протопланет). Зрештою залишилося лише кілька зародків планет, які, зіткнувшись, з'єдналися в повноцінні планети.

У складі ранніх протопланет було багато радіоактивних елементів, які з часом розпадалися. Тепло від цього розпаду, а також від зіткнень і гравітаційного тиску, плавило деяку частину надр протопланет в міру їх зростання і перетворення у планети. В розплавлених зонах важкі елементи опускалися до ядра планети, а більш легкі — піднімалися до її поверхні. Цей процес називають гравітаційною диференціацією. Вивчення складу метеоритів показує, що подібна диференціація мала місце і в деяких астероїдах.

Теорія гігантського зіткнення припускає, що Земля і Місяць сформувався при колосальному зіткненні гіпотетичної протопланети Тейї з Землею у ранній історії Сонячної системи.

Усередині Сонячної системи налічують три більш-менш вцілілі і незаймані протопланети — це Церера, 2 Паллада і 4 Веста. До протопланет також відносять і карликові планети пояса Койпера.

Оголеним ядром протопланети вважають також астероїд 16 Психея — одне із наймасивніших тіл поясу астероїдів між Марсом та Юпітером.

Так як на Землі були знайдені метеорити із заліза, то вважається цілком імовірним, що в поясі астероїдів були протопланети з металевими ядрами, а їх руйнування стало причиною появи цих метеоритів.

У лютому 2013 року астрономи провели перше безпосереднє спостереження за протопланетою, що формується в газопиловій хмарі віддаленої зірки.

Примітки

McBride, Neil; Iain Gilmour, Philip A. Bland, Elaine A. Moore, Mike Widdowson, Ian Wright (2004). An Introduction to the Solar System. Cambridge: Cambridge University Press. с. 56. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: довжина ()
BIG PIC: 2 Pallas, the Asteroid with Protoplanetary Attitude. . Discovery Communications. 8 жовтня 2009. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 8 жовтня 2009.
Alan Boyle (8 жовтня 2009). Protoplanet frozen in time. MSNBC. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 12 вересня 2009.
. European Southern Observatory. 28 лютого 2013. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 2 березня 2013.

Див. також

Посилання

Дискуссия про определение протопланеты (Minor Planet Mailing List: Jul 15, 2011) (англ.)

[1] McBride, Neil; Iain Gilmour, Philip A. Bland, Elaine A. Moore, Mike Widdowson, Ian Wright (2004). An Introduction to the Solar System. Cambridge: Cambridge University Press. с. 56. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: довжина ()

[2] BIG PIC: 2 Pallas, the Asteroid with Protoplanetary Attitude. . Discovery Communications. 8 жовтня 2009. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 8 жовтня 2009.

[msnbc-3] Alan Boyle (8 жовтня 2009). Protoplanet frozen in time. MSNBC. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 12 вересня 2009.

[4] . European Southern Observatory. 28 лютого 2013. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 2 березня 2013.