† Мезозухії | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
[en] | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Мезозухії (Mesosuchia) — велика група наземних, напівводних або повністю водних вимерлих крокодилів. Вони з'явилися в пізньоюрському періоді, до кінця якого представлені вже трьома родинами із Західної Європи, Центральної Азії та Китаю. В крейді мезозухії відомі на всіх континентах, крім Антарктиди. З 11-12 родин мезозухій, зазначених у верхній крейді, три не вимерли разом з динозаврами, а перейшли в кайнозой. Остання мезозухія — спеціалізований наземний хижак Sebecus — трапляється аж до міоцену в Південній Америці. Перехідні форми між мезозухіями й евзухіями з'явилися в ранній крейді. Таким чином, мезозухії були прямими предками евзухій — єдиної сучасної групи крокодилів, проте межа переходу між мезозухіями та евзухіями є нечіткою.
Загальні морфологічні особливості
Мезозухії відрізняються від рецентних (сучасних) евзухій вкороченим вторинним піднебінням, у якому хоани не оточені [en], а також амфіцельністю хребців більшості представників (евзухіі мають процельні хребці). Вторинне піднебіння утворене передщелепною, щелепними і піднебінними кістками; внутрішні ніздрі зазвичай розташовані між піднебінними і крилоподібними кістками. Щелепні кістки іноді з'єднуються дорсально і відтісняють носові кістки від передщелепної. Зовнішні ніздрі зазвичай зливаються. Преорбітальний отвір майже завжди втрачено. Верхня скронева яма велика, і лобова кістка досягає її краю. Заочноямкова дуга часто розташована безпосередньо під шкірою. Лобкова кістка не входить у вертлюжну западину. Панцир зазвичай добре розвинений.
Водні мезозухіі
Перехід від переважно наземних протозухій до спеціалізованих морських мезозухій стався, мабуть, не раніше пізнього лейасу. В нижньо- та верхньолейасових покладах Великої Британії, Німеччини та Франції виявлена схожа фауна іхтіозаврів та плезіозаврів. Ці крокодили майже невідомі в нижньому лейасі, але численні та різноманітні в верхньому.
Дві родини мезозухій були переважно або облігатно водними. Вони мали, мабуть, незалежне походження. Pholidosauridae існували з верхньої юри до верхньої крейди. У них довга морда (це пов'язано з водним типом харчування) з різко зігнутим вниз переднім кінцем, але верхні скроневі отвори дещо менше, ніж у телеозаврів та метріоринхід.
Dyrosauridae відомі з верхньої крейди до еоцену. Подовжена морда в цій групі, швидше за все, розвинулася незалежно, а не успадкована від інших водних форм. Ця родина відома насамперед в Північній та Західній Африці, Саудівській Аравії та Східній Азії, відповідно до країв мезозойського моря Тетіс. Представники роду Hyposaurus мешкали також в Північній і Південній Америці.
Напівводні і наземні мезозухіі
з верхньої юри — верхньої крейди та Atoposauridae з верхньої юри — нижньої крейди поширені космополітично й близькі за анатомічною будовою скелета до сучасних крокодилів. За черепом вони загалом нагадують сучасні консервативні форми без подовженої морди, характерної для спеціалізованих водних видів. Хоча гоніофоліди дожили до пізнішого часу, вони зберегли амфіцельні хребці і примітивну будову піднебіння. Серед атопозаврид у Theriosuchus певною мірою процельні хребці, а крилоподібні кістки формують латеральну, але ще не передню, межу хоан. Цей рід, можливо, служить сполучною ланкою з евзухіями.
Дві інших родини, (верхня крейда — еоцен) та (палеоцен — міоцен), розташовуються відокремлено. Вони траплялися переважно в Південній Америці і, можливо, мали споріднені форми в Європі та Північній Африці. Відомі в основному залишки черепів з дуже вузькою на відміну від більшості інших крокодилів мордою. Зуби — довгі, стислі з боків, пильчасті леза (ця їхня форма має назву зифодонтної). У себецид вони так нагадують зуби хижих динозаврів, що свого часу використовувалися як доказ присутності останніх у третинному періоді в Південній Америці. Зуби подібної форми відомі також для ранньотретинного евзухієвого крокодила Pristichampsus. Ґрунтуючись на будові зубів, палеонтологи вважають, що себециди були активними наземними хижаками й, можливо, мали в ранньотретинних екосистемах Південної Америки такі ж позиції, що й великі хижі ссавці в інших частинах світу. Оскільки посткраніальний скелет невідомий, ця гіпотеза залишається недоведеною.
Джерела інформації
- Татаринов Л.П. (2009 г). Очерки по эволюции рептилий. Архозавры и зверообразные. Москва: ГЕОС.
- Орлов Ю.А. и др. (1964 г). Основы палеонтологии: Справочник для палеонтологов и геологов СССР. Земноводные, премыкающиеся, птицы. Москва: Наука.
- Кэрролл Р. (1993 г). Палеонтология и эволюция позвоночных. Москва: Мир.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 22 жовтня 2011.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 22 жовтня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mezozuhiyi en Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Nadklas Zavropsidi Sauropsida Klas Plazuni Reptilia Pidklas Arhozavri Archosauria Nadryad Krokodilopodibni Crocodylomorpha Ryad Krokodili Crocodylia Pidryad Mezozuhiyi Mesosuchia Mezozuhiyi Mesosuchia velika grupa nazemnih napivvodnih abo povnistyu vodnih vimerlih krokodiliv Voni z yavilisya v piznoyurskomu periodi do kincya yakogo predstavleni vzhe troma rodinami iz Zahidnoyi Yevropi Centralnoyi Aziyi ta Kitayu V krejdi mezozuhiyi vidomi na vsih kontinentah krim Antarktidi Z 11 12 rodin mezozuhij zaznachenih u verhnij krejdi tri ne vimerli razom z dinozavrami a perejshli v kajnozoj Ostannya mezozuhiya specializovanij nazemnij hizhak Sebecus traplyayetsya azh do miocenu v Pivdennij Americi Perehidni formi mizh mezozuhiyami j evzuhiyami z yavilisya v rannij krejdi Takim chinom mezozuhiyi buli pryamimi predkami evzuhij yedinoyi suchasnoyi grupi krokodiliv prote mezha perehodu mizh mezozuhiyami ta evzuhiyami ye nechitkoyu Zagalni morfologichni osoblivostiCherep pivdennoamerikanskogo eocenovogo krokodila Sebecus Mezozuhiyi vidriznyayutsya vid recentnih suchasnih evzuhij vkorochenim vtorinnim pidnebinnyam u yakomu hoani ne otocheni en a takozh amficelnistyu hrebciv bilshosti predstavnikiv evzuhii mayut procelni hrebci Vtorinne pidnebinnya utvorene peredshelepnoyu shelepnimi i pidnebinnimi kistkami vnutrishni nizdri zazvichaj roztashovani mizh pidnebinnimi i krilopodibnimi kistkami Shelepni kistki inodi z yednuyutsya dorsalno i vidtisnyayut nosovi kistki vid peredshelepnoyi Zovnishni nizdri zazvichaj zlivayutsya Preorbitalnij otvir majzhe zavzhdi vtracheno Verhnya skroneva yama velika i lobova kistka dosyagaye yiyi krayu Zaochnoyamkova duga chasto roztashovana bezposeredno pid shkiroyu Lobkova kistka ne vhodit u vertlyuzhnu zapadinu Pancir zazvichaj dobre rozvinenij Vodni mezozuhii Cherep krokodila Perehid vid perevazhno nazemnih protozuhij do specializovanih morskih mezozuhij stavsya mabut ne ranishe piznogo lejasu V nizhno ta verhnolejasovih pokladah Velikoyi Britaniyi Nimechchini ta Franciyi viyavlena shozha fauna ihtiozavriv ta pleziozavriv Ci krokodili majzhe nevidomi v nizhnomu lejasi ale chislenni ta riznomanitni v verhnomu Dvi rodini mezozuhij buli perevazhno abo obligatno vodnimi Voni mali mabut nezalezhne pohodzhennya Pholidosauridae isnuvali z verhnoyi yuri do verhnoyi krejdi U nih dovga morda ce pov yazano z vodnim tipom harchuvannya z rizko zignutim vniz perednim kincem ale verhni skronevi otvori desho menshe nizh u teleozavriv ta metriorinhid Dyrosauridae vidomi z verhnoyi krejdi do eocenu Podovzhena morda v cij grupi shvidshe za vse rozvinulasya nezalezhno a ne uspadkovana vid inshih vodnih form Cya rodina vidoma nasampered v Pivnichnij ta Zahidnij Africi Saudivskij Araviyi ta Shidnij Aziyi vidpovidno do krayiv mezozojskogo morya Tetis Predstavniki rodu Hyposaurus meshkali takozh v Pivnichnij i Pivdennij Americi Napivvodni i nazemni mezozuhii Cherep krokodila Goniopholis simus z verhnoyi yuri verhnoyi krejdi ta Atoposauridae z verhnoyi yuri nizhnoyi krejdi poshireni kosmopolitichno j blizki za anatomichnoyu budovoyu skeleta do suchasnih krokodiliv Za cherepom voni zagalom nagaduyut suchasni konservativni formi bez podovzhenoyi mordi harakternoyi dlya specializovanih vodnih vidiv Hocha goniofolidi dozhili do piznishogo chasu voni zberegli amficelni hrebci i primitivnu budovu pidnebinnya Sered atopozavrid u Theriosuchus pevnoyu miroyu procelni hrebci a krilopodibni kistki formuyut lateralnu ale she ne perednyu mezhu hoan Cej rid mozhlivo sluzhit spoluchnoyu lankoyu z evzuhiyami Dvi inshih rodini verhnya krejda eocen ta paleocen miocen roztashovuyutsya vidokremleno Voni traplyalisya perevazhno v Pivdennij Americi i mozhlivo mali sporidneni formi v Yevropi ta Pivnichnij Africi Vidomi v osnovnomu zalishki cherepiv z duzhe vuzkoyu na vidminu vid bilshosti inshih krokodiliv mordoyu Zubi dovgi stisli z bokiv pilchasti leza cya yihnya forma maye nazvu zifodontnoyi U sebecid voni tak nagaduyut zubi hizhih dinozavriv sho svogo chasu vikoristovuvalisya yak dokaz prisutnosti ostannih u tretinnomu periodi v Pivdennij Americi Zubi podibnoyi formi vidomi takozh dlya rannotretinnogo evzuhiyevogo krokodila Pristichampsus Gruntuyuchis na budovi zubiv paleontologi vvazhayut sho sebecidi buli aktivnimi nazemnimi hizhakami j mozhlivo mali v rannotretinnih ekosistemah Pivdennoyi Ameriki taki zh poziciyi sho j veliki hizhi ssavci v inshih chastinah svitu Oskilki postkranialnij skelet nevidomij cya gipoteza zalishayetsya nedovedenoyu Dzherela informaciyiTatarinov L P 2009 g Ocherki po evolyucii reptilij Arhozavry i zveroobraznye Moskva GEOS Orlov Yu A i dr 1964 g Osnovy paleontologii Spravochnik dlya paleontologov i geologov SSSR Zemnovodnye premykayushiesya pticy Moskva Nauka Kerroll R 1993 g Paleontologiya i evolyuciya pozvonochnyh Moskva Mir Primitki Arhiv originalu za 10 sichnya 2014 Procitovano 22 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 6 travnya 2014 Procitovano 22 zhovtnya 2011