Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло (Михаїл) Іванович Малино́вський гербу Побуг (криптонім М. М.; 20 листопада 1812, Новосілка, нині Підгаєцького району — 25 лютого 1894, Львів) — український церковний та громадсько-політичний діяч, греко-католицький публіцист, історик. Один із засновників Головної Руської Ради, театру товариства «Руська бесіда». Із середини 1860-х — москвофіл.
| Малиновський Михайло (Михаїл) Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 20 листопада 1812 Новосілка |
| Помер | 25 лютого 1894 (81 рік) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Громадянство |  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина |
| Діяльність | клірик, політик, історик |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] |
| |
Біографія
Народився 20 листопада 1812 року в с. Новосілка, нині Підгаєцького району. Син середньої руки землевласника.
Середню освіту здобував у Бережанській та Львівській гімназіях. Вивчав філософію у Львівському університеті та з 1837 — богослов'я у Віденському університеті. По закінченні навчання був катехитом — викладав закон Божий у львівських гімназіях. У 1839 р. був референтом студії Львівської греко-католицької духовної семінарії.
Секретар «Головної Руської Ради» у 1848–1851 роках. В 1850 — на початку 1860-х років у працях доводив право галицької інтелігенції на рідну мову.
Контактував з інтелектуальними та громадськими діячами, зокрема з Єрнеєм Копітаром, Франьо Міклошичем, А. Тайнером. Засуджував намагання замінити кириличний шрифт на латинський для українців Галичини. Згодом був львівським каноніком.
У 1861–1866 роках — посол Галицького сейму (від виборчого округу (пол. okręg wyborczy) Монастириська — Бучач у межах адміністративного Станіславського округу). Обрання його послом підтвердженне на засіданні Сейму 20 квітня 1861 року. У 1869 році — під час сесії замість померлого митрополита Спиридона Литвиновича. 1863 року входив до складу комісії по укладенню україномовних підручників для місцевих гімназій.
Пропагував тверезий спосіб життя, сприяв виникненню товариств тверезости.
Від середини 1860-х років перейшов на позиції москвофільства.
В 1869–1870 роках — адміністратор Львівської архиєпархії, з 1873 року архидиякон, голова (канцлер) митрополичої консисторії. Генеральний вікарій, секретар митрополита Йосифа Сембратовича. В очах сучасників символізував собою табір «святоюрців». 1882 року через судовий процес проти провідників москвофільства подав у відставку.
Помер 25 лютого 1894 року у Львові, похований у гробниці галицьких митрополитів і крилошан на Личаківському цвинтарі.
Праці
Автор праць по історії Української греко-католицької церкви — німецькою, польською, російською мовами: латинською мовою — богословських студій (основна — нім. «Die Kirchen- und Statssatzungen bezüglich gr.-kat. Ritus der Ruthenen in Galizien», 1862).
1863 року видав із своїми додатками працю Михайла Гарасевича «Annales Ecclesiae Ruthenae», був її редактором та упорядником. Популяризував використання історичних джерел у періодичній пресі. Його роботи друкувалися, серед іншого, в часописах «Augsburger Allgemeine Zeitung» та «Зоря Галицька». У публікаціях підіймав питання громадського, культурного, політичного та церковного життя Галичини.
Погляди
«Повиноватися начальству за самую совість. Не осуждати дійствій і требованій правительства, которих доброта не всим дозримая єсть… Християнство противно єсть всякой мятежи і святі апостоли і первиє христіяни за повиновеніє Богу гоненіє невинно лучше страждали, а не поставали проти власти по наміру Христа, повинующогося неправедно Єго судящему…»
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 174. —
- Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів : Світ, 1996. — С. 166. — .
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 156.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 157.
- Wykaz Członków Sejmu krajowego królestwa Galicyi i Lodomeryi, tudzież wielkiego xięstwa Krakowskiego w r. 1863 [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1863. — S. 5.
- Wykaz posłów na Sejm krajowy, królestwa Galicji i Lodomerji tudzież W. Ks. Krakowskiego. — 1861. (пол.)
- Protokoł obrad sejmowych. — S. 3. (пол.)
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 105.
- Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914 [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 119.
- . ugcc.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
- Паславський І. Галицький єпископ Петро — ставленик і дипломат Данила Романовича // Український історичний журнал. — К. — 2013. — № 5 (512) (вер.—жовт.). — С. 78. — ISSN 0130-5247.
- «Збаражчина». — Розділ 5. — С. 111.
Джерела
- Пиндус Б., Ханас В., Ханас М. Малиновський Михайло // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 444—445. — .
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с. — С. 156—157. — (Львівська сотня). — .
Посилання
- Інститут історії України [ 1 квітня 2013 у Wayback Machine.].
- .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Mihayil Ivanovich Malino vskij gerbu Pobug kriptonim M M 20 listopada 1812 Novosilka nini Pidgayeckogo rajonu 25 lyutogo 1894 Lviv ukrayinskij cerkovnij ta gromadsko politichnij diyach greko katolickij publicist istorik Odin iz zasnovnikiv Golovnoyi Ruskoyi Radi teatru tovaristva Ruska besida Iz seredini 1860 h moskvofil Malinovskij Mihajlo Mihayil IvanovichNarodivsya20 listopada 1812 1812 11 20 NovosilkaPomer25 lyutogo 1894 1894 02 25 81 rik LvivPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnistklirik politik istorikAlma materLNU im I FrankaPosadaposol do Galickogo sejmu d Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Malinovskij BiografiyaNarodivsya 20 listopada 1812 roku v s Novosilka nini Pidgayeckogo rajonu Sin serednoyi ruki zemlevlasnika Serednyu osvitu zdobuvav u Berezhanskij ta Lvivskij gimnaziyah Vivchav filosofiyu u Lvivskomu universiteti ta z 1837 bogoslov ya u Videnskomu universiteti Po zakinchenni navchannya buv katehitom vikladav zakon Bozhij u lvivskih gimnaziyah U 1839 r buv referentom studiyi Lvivskoyi greko katolickoyi duhovnoyi seminariyi Sekretar Golovnoyi Ruskoyi Radi u 1848 1851 rokah V 1850 na pochatku 1860 h rokiv u pracyah dovodiv pravo galickoyi inteligenciyi na ridnu movu Kontaktuvav z intelektualnimi ta gromadskimi diyachami zokrema z Yerneyem Kopitarom Frano Mikloshichem A Tajnerom Zasudzhuvav namagannya zaminiti kirilichnij shrift na latinskij dlya ukrayinciv Galichini Zgodom buv lvivskim kanonikom U 1861 1866 rokah posol Galickogo sejmu vid viborchogo okrugu pol okreg wyborczy Monastiriska Buchach u mezhah administrativnogo Stanislavskogo okrugu Obrannya jogo poslom pidtverdzhenne na zasidanni Sejmu 20 kvitnya 1861 roku U 1869 roci pid chas sesiyi zamist pomerlogo mitropolita Spiridona Litvinovicha 1863 roku vhodiv do skladu komisiyi po ukladennyu ukrayinomovnih pidruchnikiv dlya miscevih gimnazij Propaguvav tverezij sposib zhittya spriyav viniknennyu tovaristv tverezosti Vid seredini 1860 h rokiv perejshov na poziciyi moskvofilstva V 1869 1870 rokah administrator Lvivskoyi arhiyeparhiyi z 1873 roku arhidiyakon golova kancler mitropolichoyi konsistoriyi Generalnij vikarij sekretar mitropolita Josifa Sembratovicha V ochah suchasnikiv simvolizuvav soboyu tabir svyatoyurciv 1882 roku cherez sudovij proces proti providnikiv moskvofilstva podav u vidstavku Pomer 25 lyutogo 1894 roku u Lvovi pohovanij u grobnici galickih mitropolitiv i kriloshan na Lichakivskomu cvintari Praci Avtor prac po istoriyi Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi nimeckoyu polskoyu rosijskoyu movami latinskoyu movoyu bogoslovskih studij osnovna nim Die Kirchen und Statssatzungen bezuglich gr kat Ritus der Ruthenen in Galizien 1862 1863 roku vidav iz svoyimi dodatkami pracyu Mihajla Garasevicha Annales Ecclesiae Ruthenae buv yiyi redaktorom ta uporyadnikom Populyarizuvav vikoristannya istorichnih dzherel u periodichnij presi Jogo roboti drukuvalisya sered inshogo v chasopisah Augsburger Allgemeine Zeitung ta Zorya Galicka U publikaciyah pidijmav pitannya gromadskogo kulturnogo politichnogo ta cerkovnogo zhittya Galichini Poglyadi Povinovatisya nachalstvu za samuyu sovist Ne osuzhdati dijstvij i trebovanij pravitelstva kotorih dobrota ne vsim dozrimaya yest Hristiyanstvo protivno yest vsyakoj myatezhi i svyati apostoli i perviye hristiyani za povinoveniye Bogu goneniye nevinno luchshe strazhdali a ne postavali proti vlasti po namiru Hrista povinuyushogosya nepravedno Yego sudyashemu PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 174 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Veriga V Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok XIX st Lviv Svit 1996 S 166 ISBN 5 7773 0359 5 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 156 Arhiv originalu za 4 listopada 2014 Procitovano 4 listopada 2014 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 157 Wykaz Czlonkow Sejmu krajowego krolestwa Galicyi i Lodomeryi tudziez wielkiego xiestwa Krakowskiego w r 1863 7 listopada 2017 u Wayback Machine Lwow 1863 S 5 Wykaz poslow na Sejm krajowy krolestwa Galicji i Lodomerji tudziez W Ks Krakowskiego 1861 pol Protokol obrad sejmowych S 3 pol Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 105 Levickij K Istoriya politichnoyi dumki galickih ukrayinciv 1848 1914 11 chervnya 2016 u Wayback Machine S 119 ugcc lviv ua ukr Arhiv originalu za 23 kvitnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2018 Paslavskij I Galickij yepiskop Petro stavlenik i diplomat Danila Romanovicha Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2013 5 512 ver zhovt S 78 ISSN 0130 5247 Zbarazhchina Rozdil 5 S 111 DzherelaPindus B Hanas V Hanas M Malinovskij Mihajlo Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 444 445 ISBN 966 528 199 2 Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s S 156 157 Lvivska sotnya ISBN 978 966 486 089 2 PosilannyaInstitut istoriyi Ukrayini 1 kvitnya 2013 u Wayback Machine