Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кола ді Рієнцо або ді Рієнці (італ. Cola di Rienzo, близько 1313 — 8 жовтня 1354) — середньовічний римський політик, народний вождь, трибун, вождь народного повстання в Римі 1347 року. Постать ді Рієнцо набула романтичного забарвлення в 19 сторіччі як борця проти папської влади та за об'єднання Італії.
| Кола ді Рієнцо | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1313 Рим, Папська держава[1] |
| Помер | 8 жовтня 1354 Рим, Папська держава[1] |
| Країна |  Папська держава |
| Діяльність | політик |
| |
Біографія
Ранні роки
Кола народився в Римі в родині скромного походження. Хоча він стверджував, що є сином імператора Генріха VII, насправді його матір була прачкою, а батьком — власник таверни на ім'я Лоренцо Габріні. Власне ім'я батька скоротилося до Рієнцо, а власне ім'я сина, Нікола — до Кола. Таким чином утворилося сполучення Кола ді Рієнці, під яким він став відомим.
Юність Кола провів у Ананьї, де вивчав твори письменників, істориків, ораторів Стародавнього Риму. Славетна історія міста зародила в юнакові бажання відновити місто, що переживало не найкращі часи, до колишньої величі. Смерть брата від руки аристократа стала додатковим стимулом у його боротьбі.
Ді Рієнцо став нотаріусом і здобув високий статус у місті. 1343 року його відправили з посланням до папи Климента VI в Авіньйон. Він з успіхом впорався з дорученням, і хоча його сміливість, з якою він викривав аристократичних правителів Риму, нажила йому багато ворогів, йому вдалося здобути приязнь папи, який призначив його на посаду при дворі.
Вождь бунту
Повернувшись до Рима 1344 року, він три роки працював над здійсненням своєї мрії — відновлення величі Вічного Міста. Навколо нього згуртувалися прихильники, проводилося планування повстання. 19 травня 1347 року геральди запросили представників народу на Капітолійський пагорб, де засідала міська рада. 20 травня, в повному обладунку, в супроводі папського вікарія, Кола очолив процесію до Капітолію, де звернувся з промовою до натовпу, красномовно закликаючи до служіння Риму та його відновлення. Як наслідок, рада прийняла, а народ схвалив нові закони, що надавали вождю перевороту необмежені права. Міські вельможі без жодного опору втекли, а через кілька днів Рієнцо оголосив себе трибуном (Nicholaus, severus et clemens, libertatis, pacis justiciaeque tribunus, et sacræ Romanæ Reipublicæ liberator).
Трибун
Владу Рієнцо сприйняли всі класи. Він керував містом, його правління, побудоване на суворому дотриманні принципів права, сильно контрастувало з попереднім безладом. У соборі святого Петра трибуна вітали співом Veni Creator spiritus, поет-лауреат Петрарка закликав його продовжувати свою велику й шляхетну справу, вітав його досягнення й називав новим Камілом, Брутом та Ромулом. Аристократія скорилася, хоча з великою неохотою, дороги було звільнено від розбійників, у місті відновився спокій, суворі, але справедливі покарання залякали злочинців, римляни вважали, що Рієнцо судилося повернути місту й Італії велич.
Спроба об'єднати Італію
У липні 1347 року своїм декретом ді Рієнцо проголосив суверенітет римського народу над усією Імперією. Першим кроком до повернення Риму статусу було утвердження його влади над іншими містами Італії. Ді Рієнці звернувся до них з листами, закликаючи прислати своїх представників на з'їзд, що мав відбутися 1 серпня й розглянути питання утворення федерації міст із Римом на чолі. Призначеного дня до Рима прибули представники від деяких міст, і після урочистої церемонії Кола проголосив едикт, який приписував імператору Людвігу Баварському, його супротивникові Карлу IV, імперським виборцям та іншим зацікавленим постати перед ним, щоб він міг оголосити своє рішення щодо конфлікту в Імперії. Наступного дня відсвяткували фестиваль єдності Італії, але з'їзд не приніс жодних практичних результатів. Утім, владу ді Рієнцо визнали в Неаполітанському королівстві, де йшла війна між королевою Джованною I та угорським королем Людвіком I Великим. Обидві сторони звернулися до ді Рієнцо з проханням про підтримку й допомогу.
Кінець правління
15 серпня ді Рієнцо з великою помпою офіційно коронували трибуном. Незабаром він затримав, але швидко відпустив Стефано Колонну й деяких інших вельмож, які відгукувалися про нього зі зневагою. Але його влада вже пішла на спад, оскільки раптове піднесення задурманило йому голову. За своїм характером Кола ді Рієнцо був поєднанням знань, красномовства й завзяття з марнославством та поганим розумінням людей. З часом вади його вдачі змусили забути про його добрі сторони. Екстравагантність його претензій робила його смішним. Його правління вимагало чималих грошей, а тому він змушений був встановити високі податки. Він образив папу своєю пихою, а імператора амбіційним прагненням встановити нову Римську імперію, суверенітет якої забезпечувався б безпосередньо волею народу. У жовтні папа римський Климент VI дав розпорядження своєму легату повалити ді Рієнцо й привезти його до Авіньойона на суд.
Римські аристократи зібрали війська й розпочали війну в околицях Рима. Кола ді Рієнцо, отримавши допомогу від Людвіка Угорського, розбив вельмож 20 листопада в битві під ворітьми Сан Лоренцо, в якій сам трибун участі не брав, а його головний ворог Стефано Колонна загинув. Однак, ця перемога не врятувала ді Рієнцо. Він бенкетував у Римі, тоді як папа своєю буллою засудив його як злочинця, поганина й єретика. 15 грудня, наляканий розвитком подій, ді Рієнцо покинув свій уряд і втік з Рима. Спочатку він подався до Неаполя, але пізніше сховався в гірському монастирі, де провів понад два роки.
Ув'язнення
У липні 1350 Кола здійснив подорож до Праги, шукаючи захисту в короля Німеччини Карла IV. Заперечуючи право папи на світську владу, він звернувся до Карла з благанням звільнити Італію, й особливо Рим, від гніту. Однак, Карл не зважив на його заклик і заточив його в , де тримав понад рік, після чого передав трибуна папі Клименту VI. До Авіньйона ді Рієнцо прибув у серпні 1352 року. Його судили три кардинали й приговорили до смерті, однак вирок не здійснили, й Кола залишався у в'язниці, тим часом як Петрарка проголошував заклики до його звільнення. Климент VI помер у грудні 1352 року, а його наступник, Іннокентій VI, бажаючи завдати удару по римській аристократії, побачив у ді Рієнцо чудове знаряддя для здійснення своїх задумів, тож Колу помилували й звільнили.
Римський сенатор
Папа надав ді Рієнцо титул сенатора й відіслав його до Рима зі своїм легатом кардиналом Альборносом. Набравши загін найманців Кола повернувся до Рима в серпні 1354. У місті його зустріли радо, й він швидко відновив свою владу, однак новий період правління виявився ще коротшим. Коли він підступом схопив авантюриста Фра Моріале й звелів його стратити, а потім виніс ще кілька жорстоких і неоднозначних вироків, його слава й популярність у народі різко зменшилися. 8 жовтня у місті спалахнув бунт. Кола намагався звернутися до бунтівників, але його будинок підпалили, а коли він намагався тихо вислизнути, натовп його розтерзав.
Значення
Кола ді Рієнцо виступав воднгочас проти папської влади й за об'єднання Італії, тому історія його життя й боротьби набула особливо значення в 19 столітті у період Рісорджименто, коли італійці втілили в життя обидва його ідеали. Серед ліберальних націоналістів він набув статусу романтичної постаті. Як висловився Федеріко Фаруффіні, історія ді Рієнці свідчить про те, що «мова мучеництва може звільнитися від релігійного контексту й прислужитися боротьбі проти церкви».
У мистецтві
Кола ді Рієнцо став ліричним героєм однієї з найкращих од Петрарки Spirito gentil. Колі ді Рієнцо присвячені роман Едварда Балвер-Літтона, трагедія Юліуса Мозена та поезії Джорджа Байрона. Писав про нього також Фрідріх Енгельс.
Ріхард Вагнер зробив ді Рієнці головним героєм своєї першої успішної опери «Рієнці», поставленої в Дрездені 1842 року.
1873 року, одразу після того, як новоутворене Королівство Італія захопило Рим, звільнивши його від папських сил, було сплановано квартал Праті, головна вулиця якого отримала назву віа Кола ді Рієнцо. Вона виходила на площу Кола ді Рієнцо. 1877 року біля підніжжя Капітолійського пагорба було поставлено статую трибуна роботи .
Виноски
- Кола ди Риенцо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Культурний контекс цього переосмислення Коли вивчається в роботі Адріана Літтлтона «Creating a National Past: History, Myth and Image in the Risorgimento», в Making and Remaking Italy: the cultivation of national identity around the Risorgimento, 2001:27-76; Колі присвячені сторінки 61-63 (цитата зі сторінки 63).
Література
- Ferdinand Gregorovius, Geschichte der Stadt Rom im Mittelalter.
- T. di Carpegna Falconieri, Cola di Rienzo (Roma, Salerno Editrice, 2002).
- Ronald G. Musto, Apocalypse in Rome. Cola di Rienzo and the politics of the New Age [ 22 липня 2014 у Wayback Machine.] (Berkeley & Los Angeles, University of California Press, 2003).
- Christopher Hibbert Rome: the Biography of a City, 1985, 97–105.
- Collins, Amanda L., Greater than emperor: Cola di Rienzo (ca. 1313-54) and the world of fourteenth century Rome (Ann Arbor, MI, 2002) (Stylus. Studies in medieval culture).
- Collins, Amanda L., "The Etruscans in the Renaissance: the sacred destiny of Rome and the Historia Viginti Saeculorum of Giles of Viterbo (c. 1469—1532), " Historical Reflections. Réflexions Historiques, 27 (2001), 107—137.
- Collins, Amanda L., "Cola di Rienzo, the Lateran Basilica, and the Lex de imperio of Vespasian, " Mediaeval Studies, 60 (1998), 159—184.
- Beneš, C. Elizabeth, "Mapping a Roman Legend: The House of Cola di Rienzo from Piranesi to Baedeker, " Italian Culture, 26 (2008), 53–83.
- Beneš, C. Elizabeth, "Cola di Rienzo and the Lex Regia, " Viator 30 (1999), 231—252.
- Francesco Petrarch, The Revolution of Cola di Rienzo, [ 2 вересня 2010 у Wayback Machine.] translated from Latin and edited by Mario E. Cosenza; 3rd, revised, edition by Ronald G. Musto (New York; Italica Press, 1996).
- Wright, John (tr. with an intr.), Vita di Cola di Rienzo. The life of Cola di Rienzo (Toronto: Pontifical Institute of Mediaeval Studies, 1975).
- Origo, Iris Tribune of Rome (Hogarth 1938).
Посилання
- Рієнцо, Кола ді // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 439. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kola di Riyenco abo di Riyenci ital Cola di Rienzo blizko 1313 8 zhovtnya 1354 serednovichnij rimskij politik narodnij vozhd tribun vozhd narodnogo povstannya v Rimi 1347 roku Postat di Riyenco nabula romantichnogo zabarvlennya v 19 storichchi yak borcya proti papskoyi vladi ta za ob yednannya Italiyi Kola di RiyencoNarodivsya1313 Rim Papska derzhava 1 Pomer8 zhovtnya 1354 Rim Papska derzhava 1 Krayina Papska derzhavaDiyalnistpolitik Mediafajli u VikishovishiEpistolario di Cola di RienzoBiografiyaRanni roki Kola narodivsya v Rimi v rodini skromnogo pohodzhennya Hocha vin stverdzhuvav sho ye sinom imperatora Genriha VII naspravdi jogo matir bula prachkoyu a batkom vlasnik taverni na im ya Lorenco Gabrini Vlasne im ya batka skorotilosya do Riyenco a vlasne im ya sina Nikola do Kola Takim chinom utvorilosya spoluchennya Kola di Riyenci pid yakim vin stav vidomim Yunist Kola proviv u Ananyi de vivchav tvori pismennikiv istorikiv oratoriv Starodavnogo Rimu Slavetna istoriya mista zarodila v yunakovi bazhannya vidnoviti misto sho perezhivalo ne najkrashi chasi do kolishnoyi velichi Smert brata vid ruki aristokrata stala dodatkovim stimulom u jogo borotbi Riyenci klyanetsya domogtisya vidplati za smert molodshogo brata Vilyam Golman Gant 1848 9 Di Riyenco stav notariusom i zdobuv visokij status u misti 1343 roku jogo vidpravili z poslannyam do papi Klimenta VI v Avinjon Vin z uspihom vporavsya z doruchennyam i hocha jogo smilivist z yakoyu vin vikrivav aristokratichnih praviteliv Rimu nazhila jomu bagato vorogiv jomu vdalosya zdobuti priyazn papi yakij priznachiv jogo na posadu pri dvori Vozhd buntu Povernuvshis do Rima 1344 roku vin tri roki pracyuvav nad zdijsnennyam svoyeyi mriyi vidnovlennya velichi Vichnogo Mista Navkolo nogo zgurtuvalisya prihilniki provodilosya planuvannya povstannya 19 travnya 1347 roku geraldi zaprosili predstavnikiv narodu na Kapitolijskij pagorb de zasidala miska rada 20 travnya v povnomu obladunku v suprovodi papskogo vikariya Kola ocholiv procesiyu do Kapitoliyu de zvernuvsya z promovoyu do natovpu krasnomovno zaklikayuchi do sluzhinnya Rimu ta jogo vidnovlennya Yak naslidok rada prijnyala a narod shvaliv novi zakoni sho nadavali vozhdyu perevorotu neobmezheni prava Miski velmozhi bez zhodnogo oporu vtekli a cherez kilka dniv Riyenco ogolosiv sebe tribunom Nicholaus severus et clemens libertatis pacis justiciaeque tribunus et sacrae Romanae Reipublicae liberator Tribun Vladu Riyenco sprijnyali vsi klasi Vin keruvav mistom jogo pravlinnya pobudovane na suvoromu dotrimanni principiv prava silno kontrastuvalo z poperednim bezladom U sobori svyatogo Petra tribuna vitali spivom Veni Creator spiritus poet laureat Petrarka zaklikav jogo prodovzhuvati svoyu veliku j shlyahetnu spravu vitav jogo dosyagnennya j nazivav novim Kamilom Brutom ta Romulom Aristokratiya skorilasya hocha z velikoyu neohotoyu dorogi bulo zvilneno vid rozbijnikiv u misti vidnovivsya spokij suvori ale spravedlivi pokarannya zalyakali zlochinciv rimlyani vvazhali sho Riyenco sudilosya povernuti mistu j Italiyi velich Sproba ob yednati Italiyu U lipni 1347 roku svoyim dekretom di Riyenco progolosiv suverenitet rimskogo narodu nad usiyeyu Imperiyeyu Pershim krokom do povernennya Rimu statusu bulo utverdzhennya jogo vladi nad inshimi mistami Italiyi Di Riyenci zvernuvsya do nih z listami zaklikayuchi prislati svoyih predstavnikiv na z yizd sho mav vidbutisya 1 serpnya j rozglyanuti pitannya utvorennya federaciyi mist iz Rimom na choli Priznachenogo dnya do Rima pribuli predstavniki vid deyakih mist i pislya urochistoyi ceremoniyi Kola progolosiv edikt yakij pripisuvav imperatoru Lyudvigu Bavarskomu jogo suprotivnikovi Karlu IV imperskim viborcyam ta inshim zacikavlenim postati pered nim shob vin mig ogolositi svoye rishennya shodo konfliktu v Imperiyi Nastupnogo dnya vidsvyatkuvali festival yednosti Italiyi ale z yizd ne prinis zhodnih praktichnih rezultativ Utim vladu di Riyenco viznali v Neapolitanskomu korolivstvi de jshla vijna mizh korolevoyu Dzhovannoyu I ta ugorskim korolem Lyudvikom I Velikim Obidvi storoni zvernulisya do di Riyenco z prohannyam pro pidtrimku j dopomogu Kinec pravlinnya 15 serpnya di Riyenco z velikoyu pompoyu oficijno koronuvali tribunom Nezabarom vin zatrimav ale shvidko vidpustiv Stefano Kolonnu j deyakih inshih velmozh yaki vidgukuvalisya pro nogo zi znevagoyu Ale jogo vlada vzhe pishla na spad oskilki raptove pidnesennya zadurmanilo jomu golovu Za svoyim harakterom Kola di Riyenco buv poyednannyam znan krasnomovstva j zavzyattya z marnoslavstvom ta poganim rozuminnyam lyudej Z chasom vadi jogo vdachi zmusili zabuti pro jogo dobri storoni Ekstravagantnist jogo pretenzij robila jogo smishnim Jogo pravlinnya vimagalo chimalih groshej a tomu vin zmushenij buv vstanoviti visoki podatki Vin obraziv papu svoyeyu pihoyu a imperatora ambicijnim pragnennyam vstanoviti novu Rimsku imperiyu suverenitet yakoyi zabezpechuvavsya b bezposeredno voleyu narodu U zhovtni papa rimskij Kliment VI dav rozporyadzhennya svoyemu legatu povaliti di Riyenco j privezti jogo do Avinojona na sud Rimski aristokrati zibrali vijska j rozpochali vijnu v okolicyah Rima Kola di Riyenco otrimavshi dopomogu vid Lyudvika Ugorskogo rozbiv velmozh 20 listopada v bitvi pid voritmi San Lorenco v yakij sam tribun uchasti ne brav a jogo golovnij vorog Stefano Kolonna zaginuv Odnak cya peremoga ne vryatuvala di Riyenco Vin benketuvav u Rimi todi yak papa svoyeyu bulloyu zasudiv jogo yak zlochincya poganina j yeretika 15 grudnya nalyakanij rozvitkom podij di Riyenco pokinuv svij uryad i vtik z Rima Spochatku vin podavsya do Neapolya ale piznishe shovavsya v girskomu monastiri de proviv ponad dva roki Uv yaznennya U lipni 1350 Kola zdijsniv podorozh do Pragi shukayuchi zahistu v korolya Nimechchini Karla IV Zaperechuyuchi pravo papi na svitsku vladu vin zvernuvsya do Karla z blagannyam zvilniti Italiyu j osoblivo Rim vid gnitu Odnak Karl ne zvazhiv na jogo zaklik i zatochiv jogo v de trimav ponad rik pislya chogo peredav tribuna papi Klimentu VI Do Avinjona di Riyenco pribuv u serpni 1352 roku Jogo sudili tri kardinali j prigovorili do smerti odnak virok ne zdijsnili j Kola zalishavsya u v yaznici tim chasom yak Petrarka progoloshuvav zakliki do jogo zvilnennya Kliment VI pomer u grudni 1352 roku a jogo nastupnik Innokentij VI bazhayuchi zavdati udaru po rimskij aristokratiyi pobachiv u di Riyenco chudove znaryaddya dlya zdijsnennya svoyih zadumiv tozh Kolu pomiluvali j zvilnili Rimskij senator Papa nadav di Riyenco titul senatora j vidislav jogo do Rima zi svoyim legatom kardinalom Albornosom Nabravshi zagin najmanciv Kola povernuvsya do Rima v serpni 1354 U misti jogo zustrili rado j vin shvidko vidnoviv svoyu vladu odnak novij period pravlinnya viyavivsya she korotshim Koli vin pidstupom shopiv avantyurista Fra Moriale j zveliv jogo stratiti a potim vinis she kilka zhorstokih i neodnoznachnih virokiv jogo slava j populyarnist u narodi rizko zmenshilisya 8 zhovtnya u misti spalahnuv bunt Kola namagavsya zvernutisya do buntivnikiv ale jogo budinok pidpalili a koli vin namagavsya tiho visliznuti natovp jogo rozterzav ZnachennyaKola di Riyenco vistupav vodngochas proti papskoyi vladi j za ob yednannya Italiyi tomu istoriya jogo zhittya j borotbi nabula osoblivo znachennya v 19 stolitti u period Risordzhimento koli italijci vtilili v zhittya obidva jogo ideali Sered liberalnih nacionalistiv vin nabuv statusu romantichnoyi postati Yak vislovivsya Federiko Faruffini istoriya di Riyenci svidchit pro te sho mova muchenictva mozhe zvilnitisya vid religijnogo kontekstu j prisluzhitisya borotbi proti cerkvi U mistectviKola di Riyenco stav lirichnim geroyem odniyeyi z najkrashih od Petrarki Spirito gentil Koli di Riyenco prisvyacheni roman Edvarda Balver Littona tragediya Yuliusa Mozena ta poeziyi Dzhordzha Bajrona Pisav pro nogo takozh Fridrih Engels Rihard Vagner zrobiv di Riyenci golovnim geroyem svoyeyi pershoyi uspishnoyi operi Riyenci postavlenoyi v Drezdeni 1842 roku 1873 roku odrazu pislya togo yak novoutvorene Korolivstvo Italiya zahopilo Rim zvilnivshi jogo vid papskih sil bulo splanovano kvartal Prati golovna vulicya yakogo otrimala nazvu via Kola di Riyenco Vona vihodila na ploshu Kola di Riyenco 1877 roku bilya pidnizhzhya Kapitolijskogo pagorba bulo postavleno statuyu tribuna roboti VinoskiKola di Rienco Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Kulturnij konteks cogo pereosmislennya Koli vivchayetsya v roboti Adriana Littltona Creating a National Past History Myth and Image in the Risorgimento v Making and Remaking Italy the cultivation of national identity around the Risorgimento 2001 27 76 Koli prisvyacheni storinki 61 63 citata zi storinki 63 LiteraturaFerdinand Gregorovius Geschichte der Stadt Rom im Mittelalter T di Carpegna Falconieri Cola di Rienzo Roma Salerno Editrice 2002 Ronald G Musto Apocalypse in Rome Cola di Rienzo and the politics of the New Age 22 lipnya 2014 u Wayback Machine Berkeley amp Los Angeles University of California Press 2003 Christopher Hibbert Rome the Biography of a City 1985 97 105 Collins Amanda L Greater than emperor Cola di Rienzo ca 1313 54 and the world of fourteenth century Rome Ann Arbor MI 2002 Stylus Studies in medieval culture Collins Amanda L The Etruscans in the Renaissance the sacred destiny of Rome and the Historia Viginti Saeculorum of Giles of Viterbo c 1469 1532 Historical Reflections Reflexions Historiques 27 2001 107 137 Collins Amanda L Cola di Rienzo the Lateran Basilica and the Lex de imperio of Vespasian Mediaeval Studies 60 1998 159 184 Benes C Elizabeth Mapping a Roman Legend The House of Cola di Rienzo from Piranesi to Baedeker Italian Culture 26 2008 53 83 Benes C Elizabeth Cola di Rienzo and the Lex Regia Viator 30 1999 231 252 Francesco Petrarch The Revolution of Cola di Rienzo 2 veresnya 2010 u Wayback Machine translated from Latin and edited by Mario E Cosenza 3rd revised edition by Ronald G Musto New York Italica Press 1996 Wright John tr with an intr Vita di Cola di Rienzo The life of Cola di Rienzo Toronto Pontifical Institute of Mediaeval Studies 1975 Origo Iris Tribune of Rome Hogarth 1938 PosilannyaRiyenco Kola di Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 439 ISBN 978 966 439 921 7