Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Князь Варшавський (пол. Książę warszawski) — спадковий титул правлячих осіб Варшави і Варшавського удільного князівства (пол. Księstwo warszawskie) Мазовецького князівства, 1310 по 1526 роки. Князями Варшавськими були представники Мазовецької гілки П’ястів, нащадки Болеслава II Мазовецького. Поява Варшавського удільного князівства була обумовлена процесами феодального дрібнення Мазовецького князівства, а також середньовічної Польщі взагалі. Першим в уділ отримав Варшаву (а також Лів) син Болеслава II, Земовит II Мазовецький.
Також аристократичний почесний титул «найяснішого князя Варшавського», було надано російському генерал-фельдмаршалу Паскевичу Івану Федоровичу, представнику української козацької родини Паскевичів за придушення Польського визвольного повстання 1830—1831 років. Титул мав передаватися в спадок, але у 1903 році князівська гілка родини згасла.
Мазовія
Історія титулу
У XII столітті Польська держава П’ястів фактично розпадається на декілька удільних князівств, під владою представників династії. У 1138 році, після смерті польського князя Болеслава III Кривовустого князівство було поділено на п’ять частин, де при владі були представники родини померлого князя. Одним з новоутворених князівств стало Мазовецьке князівство зі столицею у Плоцьку, очолив яке Болеслав IV Кучерявий, нащадки якого ( Мазовецькі П’ясти) стали правити у Мазовії. Князь Болеслав II Мазовецький (1251-1313) у 1310 році виділив своєму сину Земовиту уділ з центром у Варшаві, зробивши його першим з князів Варшавських. Після смерті Болеслава II Мазовецького у 1313 році розпадається на декілька удільних князівств. З 1413 року Варшава стає головним містом Мазовії. Після смерті Януша III князя Мазовецького, Варшавського і Черського у 1526 році мазовецька гілка П’ястів перервалася, а саме Мазовецьке князівство ввійшло до Польського королівства утворивши Мазовецьке воєводство.
Перелік князів Варшавських
- 1310-1313 Земовит II (1283 —1345) — удільний князь Варшавський (1310-1313), Равський (1313-1345), Ломжинський (1313-1345), Візненський (1313-1345). Старший син князя Болеслава II Мазовецького, ще за життя батька отримав в уділ Варшаву (втратив після смерті батька у 1313 році).
- 1313-1341 Тройден I (1284/86–1341) — удільний князь Сохачевський (1310-1341), Черський (1310-1341), Лівський (1313-1341), Варшавський (1313-1341). В 1336-1340 роках регент у Плоцьку. Син князя Болеслава II Мазовецького, ще за життя батька отримав в уділ Сохачев та Черськ. Після смерті батька прибрав до себе уділ брата Земовита II (Варшаву та Раву).
- 1341-1355 Казимир I Варшавський (1320/31–1355) — удільний князь Варшавський (1341-1355), Черський (1341-1349), Равський (1345-1349). Син князя Тройдена I, до 1349 року правив сумісно з братом Земовитом III. Після смерті дядька, Земовита II Равського у 1345 році брати отримали Раву. Після поділу князівства у 1349 році отримав Варшаву.
- 1341-1349, 1355-1373/74 Земовит III Мазовецький (1320 —1381) — удільний князь Варшавський (1341-1349, 1355-1373/74), Черський (1341-1373/74), Равський (1345-1381), Візненський (1370-1381), Плоцький (1370-1381). Син князя Тройдена I, до 1349 року правив сумісно з братом Казимиром I Варшавським. Після смерті дядька, Земовита II Равського у 1345 році брати отримали Раву. Після поділу князівства у 1349 році отримав Черськ, Раву. Після смерті короля Казимира ІІІ у 1370 році став князем у Плоцьку, Вишоґруді, Закрочимі, Візні.
- 1373/74-1429 Януш I Старший (Варшавський) (1346–1429) — удільний князь Варшавський (1373/74-1429), також князь Підляшшя (1391-1429). Син князя Земовита III.
- 1429-1454 Болеслав IV Варшавський (1421–1454) — удільний князь Варшавський (1429-1454), Черський (1429-1454), Цеханувський (1429-1454), Ломжанський (1429-1454), князь Підляшшя (1440-1444). Син Болеслава III Янушевича, онук та спадкоємець князя Варшавського і Черського Януша I Старого.
- 1454-1488 Болеслав V Варшавський (1453–1488) — удільний князь Варшавський (1454-1488), Черський (1454-1471), Цеханувський (1454-1471), Плоцький (1462-1471), Візненський (1462-1471). Син князя Болеслава IV Варшавського. Після смерті батька у 1454 році сумісно з братами Конрадом, Казимиром та Янушем володів батьківською спадщиною (після смерті князів Земовита VI та Владислава II отримали також Плоцьк, Візну та Плонськ). У 1471 році при поділі спадщини між братами отримав Варшаву, Нур, Ружан.
- 1454-1471 Казимир III Плоцький (1449–1480) — удільний князь Варшавський (1454-1471), Черський (1454-1471), Плоцький (1462-1475), Візненський (1462-1475). Єпископ Плоцький (1475-1480). Син князя Болеслава IV Варшавського. Після смерті батька у 1454 році сумісно з братами володів батьківською спадщиною. У 1471 році при поділі спадщини між братами отримав Плоцьк, Візну, Вишогруд та Плонськ.
- 1455-1471 Януш II Плоцький (1455–1495) — удільний князь Варшавський (1455-1471), Цеханувський (1455-1495), Плоцький (1462-1471, 1475-1495), Візненський (1475-1495). Син князя Болеслава IV Варшавського. Після смерті батька у 1454 році сумісно з братами володів батьківською спадщиною. У 1471 році при поділі спадщини між братами отримав Цеханув, Ружан, Ломжу.
- 1454-1471, 1489-1503 Конрад III Рудий (1448–1503) — удільний князь Варшавський (1454-1471, 1489-1503), Цеханувський (1454-1471), Черський (1454-1503), Плоцький (1462-1471), Візненський (1462-1471). Князь Мазовецький (1489-1503). Син князя Болеслава IV Варшавського. Після смерті батька у 1454 році сумісно з братами володів батьківською спадщиною. У 1471 році при поділі спадщини між братами отримав Черськ та Лів.
- 1503-1524 Станіслав Мазовецький (1500–1524) — удільний князь Варшавський (1503-1524), Черський (1503-1524). Князь Мазовецький (1503-1524). Син князя Конрада III Рудого. Правив сумісно зі своїм братом Янушом.
- 1503-1526 Януш III Мазовецький (1502–1526) — удільний князь Варшавський (1503-1526), Черський (1503-1526). Князь Мазовецький (1503-1526). Син князя Конрада III Рудого, правив сумісно зі своїм братом. Останній князь Мазовецький, а також удільний князь Варшавський. Останній з Мазовецької гілки П’ястів.
Російська імперія
Історія титулу
У 1830 році у Царстві Польському та Західному краї починається Польське визвольне повстання проти Російської імперії. З 1831 року керував придушенням повстання генерал-фельдмаршал Паскевич Іван Федорович. У серпні 1831 році він захоплює Варшаву де знаходилися основні сили повстанців, після цього повстання зійшло нанівець. За цю перемогу Паскевич (який вже з 1828 року мав графський титул Паскевича-Еріваньського) 4 (16) вересня отримує від російського імператора титул найяснішого князя Варшавського.
Іван Федорович був представником української козацької родини Паскевичів, представники якої інтегрувалися у XVIII столітті до російського дворянства. Князівська гілка роду була внесена до V частини Родовідної книги Санкт-Петербурзької губернії . У 1903 році князівська гілка Паскевичів перервалася зі смертю сина Івана Федоровича.
Герб Паскевичей як найясніших князей Варшавських
Князівський герб (1831) був побудований на основі старого графського герба, який в свою чергу побудований на основі старого герба Паскевичей (різновид гербу «Радван” )
Щит поділено на чотири частини, у верхній правій частині щита, у золотому полі ображено чорного двоголового орла, увінчаного короною, на грудях якого у червоному полі вершник; ліворуч у блакитному полі зображення «постаменту», як старовинного гербу Паскевичей; знизу праворуч у срібному полі башта з руїнами фортеці, яка зазначає взяття цієї фортеці, нижче якої напис Ерівань; знизу ліворуч зображена сирена з піднятим мечем у правій руці, у лівій руці сирена тримає щиток з зображенням гербу Царства Польського, знизу якого напис: Варшава. Всередині цих частин гербу знаходиться малий щиток, де на червоному полі зображено увінчаного короною чорного двоголового орла. Зверху щита розташована графська корона, зверху якої розташовуються три шоломи з золотими обручами, середній з них також увінчаний графською короною, на поверхні якої чорний двоголовий орел з розпростертими крилами, який має над головами корону; інші шоломи увінчані дворянськими коронами з страусовим пір’ям. Праворуч від щита стоїть гренадер, ліворуч вояк у кавказькому одязі. Під щитом девіз: «Честь та вірність».
Постаментом названо Радван, як на гербі дворянського роду, але який був розташований на блакитному полі (у дворян Паскевичів на золотому). На князівському гербу також з’явилася «сирена», що є Варшавською русалкою, символом Варшави.
Пізніше з’являється ще один опис князівського герба. Щит поділений на чотири частини зі щитком усередині. У першій, золотої, частині імператорський орел, який несе на грудях Московський герб, в оточенні ланцюгу ордена святого апостола Андрія. У другій, лазуровій, частині срібна корогва на трьох хрест-навхрест покладених прапорах Орловського князя Варшавського полку. У третій, срібній, частині червоні з золотими швами баштою, прикрашену червоним півмісяцем, рогами догори (як згадка про взяття Ерівані ). В четвертій, червоній частині, срібна з золотим хвостом сирена, озброєна золотим вигнутим мечем та червоним з золотою облямівкою щитом, прикрашеним орлом Царства Польського (як пам'ять о взятті Варшави). В середньому, золотому щиті, Імператорський орел, який має на грудях герб Москви та оточений ланцюгом ордена святого апостола Андрія. Нашоломники: середній – імператорський орел, з Московським гербом на грудях, та в оточенні орденського ланцюга. Другий та третій – три страусових пера, середнє срібне, крайні лазурові. Обабіч від щита стоять гренадер, та вояк у кавказькому одязі. Під щитом девіз: «Честь та вірність», срібними літерами на лазуровій стрічці.
На цьому гербі, старий герб Паскевичей, фігурує як «корогва», а сам він був доповнений прапорами полку названому на ім’я Івана Федоровича Паскевича.
Дані про герби Паскевичів, взяти з «Малоросійського гербовника» Модзалевського В.Л..
Перелік найясніших князів Варшавських
- Іван Федорович Паскевич (1782-1856) — генерал-фельдмаршал, найясніший князь Варшавський (з 1831), граф Еріваньський (з1828), намісник Царства Польського (з 1831).
- Федір Іванович Паскевич (1823-1903) — генерал-лейтенант, найясніший князь Еріваньський і Варшавський.
Див. також
Примітки
- Брокгауз Ф.А., Єфрон І.А. Енциклопедичний словник. Т. XXIIA — С.П.б.: Типо-Літографія. І.А. Єфрона, 1897— С.919-920— 960с.
- Лукомський Г. К., Модзалевський В.Л. Малоросійський гербовник, 1993р.-С.132 - 213 с. (з додатками)
Посилання
Література
- Wlodzimierz Dworzaczek, Genealogia, Varsovie, 1959(пол.)
- Europäische Stammtafeln Vittorio Klostermann, Gmbh, Francfort-sur-le-Main, 2004 Die Herzoge (Fürsten) von Masowien 1262-1526 des Stammes der Piasten Volume III Tafel 123. (нім.)
- Kazimierz Jasiński Supruniuk. Siemowit III (ok. 1320–1381) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1996. — Tom XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 73-75. (пол.)
- Kazimierz Jasiński, Rodowód Piastów mazowieckich, Wydawnictwo Historyczne, Poznań - Wrocław 1998(пол.)
- Брокгауз Ф.А., Єфрон І.А. Енциклопедичний словник. Т. XXIIA — С.П.б.: Типо-Літографія. І.А. Єфрона, 1897—960с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knyaz Varshavskij pol Ksiaze warszawski spadkovij titul pravlyachih osib Varshavi i Varshavskogo udilnogo knyazivstva pol Ksiestwo warszawskie Mazoveckogo knyazivstva 1310 po 1526 roki Knyazyami Varshavskimi buli predstavniki Mazoveckoyi gilki P yastiv nashadki Boleslava II Mazoveckogo Poyava Varshavskogo udilnogo knyazivstva bula obumovlena procesami feodalnogo dribnennya Mazoveckogo knyazivstva a takozh serednovichnoyi Polshi vzagali Pershim v udil otrimav Varshavu a takozh Liv sin Boleslava II Zemovit II Mazoveckij Takozh aristokratichnij pochesnij titul najyasnishogo knyazya Varshavskogo bulo nadano rosijskomu general feldmarshalu Paskevichu Ivanu Fedorovichu predstavniku ukrayinskoyi kozackoyi rodini Paskevichiv za pridushennya Polskogo vizvolnogo povstannya 1830 1831 rokiv Titul mav peredavatisya v spadok ale u 1903 roci knyazivska gilka rodini zgasla MazoviyaIstoriya titulu Pechatka knyazya Varshavskogo Yanusha I Starshogo U XII stolitti Polska derzhava P yastiv faktichno rozpadayetsya na dekilka udilnih knyazivstv pid vladoyu predstavnikiv dinastiyi U 1138 roci pislya smerti polskogo knyazya Boleslava III Krivovustogo knyazivstvo bulo podileno na p yat chastin de pri vladi buli predstavniki rodini pomerlogo knyazya Odnim z novoutvorenih knyazivstv stalo Mazovecke knyazivstvo zi stoliceyu u Plocku ocholiv yake Boleslav IV Kucheryavij nashadki yakogo Mazovecki P yasti stali praviti u Mazoviyi Knyaz Boleslav II Mazoveckij 1251 1313 u 1310 roci vidiliv svoyemu sinu Zemovitu udil z centrom u Varshavi zrobivshi jogo pershim z knyaziv Varshavskih Pislya smerti Boleslava II Mazoveckogo u 1313 roci rozpadayetsya na dekilka udilnih knyazivstv Z 1413 roku Varshava staye golovnim mistom Mazoviyi Pislya smerti Yanusha III knyazya Mazoveckogo Varshavskogo i Cherskogo u 1526 roci mazovecka gilka P yastiv perervalasya a same Mazovecke knyazivstvo vvijshlo do Polskogo korolivstva utvorivshi Mazovecke voyevodstvo Perelik knyaziv Varshavskih 1310 1313 Zemovit II 1283 1345 udilnij knyaz Varshavskij 1310 1313 Ravskij 1313 1345 Lomzhinskij 1313 1345 Viznenskij 1313 1345 Starshij sin knyazya Boleslava II Mazoveckogo she za zhittya batka otrimav v udil Varshavu vtrativ pislya smerti batka u 1313 roci 1313 1341 Trojden I 1284 86 1341 udilnij knyaz Sohachevskij 1310 1341 Cherskij 1310 1341 Livskij 1313 1341 Varshavskij 1313 1341 V 1336 1340 rokah regent u Plocku Sin knyazya Boleslava II Mazoveckogo she za zhittya batka otrimav v udil Sohachev ta Chersk Pislya smerti batka pribrav do sebe udil brata Zemovita II Varshavu ta Ravu 1341 1355 Kazimir I Varshavskij 1320 31 1355 udilnij knyaz Varshavskij 1341 1355 Cherskij 1341 1349 Ravskij 1345 1349 Sin knyazya Trojdena I do 1349 roku praviv sumisno z bratom Zemovitom III Pislya smerti dyadka Zemovita II Ravskogo u 1345 roci brati otrimali Ravu Pislya podilu knyazivstva u 1349 roci otrimav Varshavu 1341 1349 1355 1373 74 Zemovit III Mazoveckij 1320 1381 udilnij knyaz Varshavskij 1341 1349 1355 1373 74 Cherskij 1341 1373 74 Ravskij 1345 1381 Viznenskij 1370 1381 Plockij 1370 1381 Sin knyazya Trojdena I do 1349 roku praviv sumisno z bratom Kazimirom I Varshavskim Pislya smerti dyadka Zemovita II Ravskogo u 1345 roci brati otrimali Ravu Pislya podilu knyazivstva u 1349 roci otrimav Chersk Ravu Pislya smerti korolya Kazimira III u 1370 roci stav knyazem u Plocku Vishogrudi Zakrochimi Vizni 1373 74 1429 Yanush I Starshij Varshavskij 1346 1429 udilnij knyaz Varshavskij 1373 74 1429 takozh knyaz Pidlyashshya 1391 1429 Sin knyazya Zemovita III 1429 1454 Boleslav IV Varshavskij 1421 1454 udilnij knyaz Varshavskij 1429 1454 Cherskij 1429 1454 Cehanuvskij 1429 1454 Lomzhanskij 1429 1454 knyaz Pidlyashshya 1440 1444 Sin Boleslava III Yanushevicha onuk ta spadkoyemec knyazya Varshavskogo i Cherskogo Yanusha I Starogo 1454 1488 Boleslav V Varshavskij 1453 1488 udilnij knyaz Varshavskij 1454 1488 Cherskij 1454 1471 Cehanuvskij 1454 1471 Plockij 1462 1471 Viznenskij 1462 1471 Sin knyazya Boleslava IV Varshavskogo Pislya smerti batka u 1454 roci sumisno z bratami Konradom Kazimirom ta Yanushem volodiv batkivskoyu spadshinoyu pislya smerti knyaziv Zemovita VI ta Vladislava II otrimali takozh Plock Viznu ta Plonsk U 1471 roci pri podili spadshini mizh bratami otrimav Varshavu Nur Ruzhan 1454 1471 Kazimir III Plockij 1449 1480 udilnij knyaz Varshavskij 1454 1471 Cherskij 1454 1471 Plockij 1462 1475 Viznenskij 1462 1475 Yepiskop Plockij 1475 1480 Sin knyazya Boleslava IV Varshavskogo Pislya smerti batka u 1454 roci sumisno z bratami volodiv batkivskoyu spadshinoyu U 1471 roci pri podili spadshini mizh bratami otrimav Plock Viznu Vishogrud ta Plonsk 1455 1471 Yanush II Plockij 1455 1495 udilnij knyaz Varshavskij 1455 1471 Cehanuvskij 1455 1495 Plockij 1462 1471 1475 1495 Viznenskij 1475 1495 Sin knyazya Boleslava IV Varshavskogo Pislya smerti batka u 1454 roci sumisno z bratami volodiv batkivskoyu spadshinoyu U 1471 roci pri podili spadshini mizh bratami otrimav Cehanuv Ruzhan Lomzhu 1454 1471 1489 1503 Konrad III Rudij 1448 1503 udilnij knyaz Varshavskij 1454 1471 1489 1503 Cehanuvskij 1454 1471 Cherskij 1454 1503 Plockij 1462 1471 Viznenskij 1462 1471 Knyaz Mazoveckij 1489 1503 Sin knyazya Boleslava IV Varshavskogo Pislya smerti batka u 1454 roci sumisno z bratami volodiv batkivskoyu spadshinoyu U 1471 roci pri podili spadshini mizh bratami otrimav Chersk ta Liv 1503 1524 Stanislav Mazoveckij 1500 1524 udilnij knyaz Varshavskij 1503 1524 Cherskij 1503 1524 Knyaz Mazoveckij 1503 1524 Sin knyazya Konrada III Rudogo Praviv sumisno zi svoyim bratom Yanushom 1503 1526 Yanush III Mazoveckij 1502 1526 udilnij knyaz Varshavskij 1503 1526 Cherskij 1503 1526 Knyaz Mazoveckij 1503 1526 Sin knyazya Konrada III Rudogo praviv sumisno zi svoyim bratom Ostannij knyaz Mazoveckij a takozh udilnij knyaz Varshavskij Ostannij z Mazoveckoyi gilki P yastiv Rosijska imperiyaIstoriya titulu Gerb najyasnishogo knyazya Varshavskogo Ivana Fedorovicha PaskevichaGerb Varshavi yakij uvijshov do gerbu Paskevichiv yak knyazej Varshavskih U 1830 roci u Carstvi Polskomu ta Zahidnomu krayi pochinayetsya Polske vizvolne povstannya proti Rosijskoyi imperiyi Z 1831 roku keruvav pridushennyam povstannya general feldmarshal Paskevich Ivan Fedorovich U serpni 1831 roci vin zahoplyuye Varshavu de znahodilisya osnovni sili povstanciv pislya cogo povstannya zijshlo nanivec Za cyu peremogu Paskevich yakij vzhe z 1828 roku mav grafskij titul Paskevicha Erivanskogo 4 16 veresnya otrimuye vid rosijskogo imperatora titul najyasnishogo knyazya Varshavskogo Ivan Fedorovich buv predstavnikom ukrayinskoyi kozackoyi rodini Paskevichiv predstavniki yakoyi integruvalisya u XVIII stolitti do rosijskogo dvoryanstva Knyazivska gilka rodu bula vnesena do V chastini Rodovidnoyi knigi Sankt Peterburzkoyi guberniyi U 1903 roci knyazivska gilka Paskevichiv perervalasya zi smertyu sina Ivana Fedorovicha Gerb Paskevichej yak najyasnishih knyazej Varshavskih Knyazivskij gerb 1831 buv pobudovanij na osnovi starogo grafskogo gerba yakij v svoyu chergu pobudovanij na osnovi starogo gerba Paskevichej riznovid gerbu Radvan Shit podileno na chotiri chastini u verhnij pravij chastini shita u zolotomu poli obrazheno chornogo dvogolovogo orla uvinchanogo koronoyu na grudyah yakogo u chervonomu poli vershnik livoruch u blakitnomu poli zobrazhennya postamentu yak starovinnogo gerbu Paskevichej znizu pravoruch u sribnomu poli bashta z ruyinami forteci yaka zaznachaye vzyattya ciyeyi forteci nizhche yakoyi napis Erivan znizu livoruch zobrazhena sirena z pidnyatim mechem u pravij ruci u livij ruci sirena trimaye shitok z zobrazhennyam gerbu Carstva Polskogo znizu yakogo napis Varshava Vseredini cih chastin gerbu znahoditsya malij shitok de na chervonomu poli zobrazheno uvinchanogo koronoyu chornogo dvogolovogo orla Zverhu shita roztashovana grafska korona zverhu yakoyi roztashovuyutsya tri sholomi z zolotimi obruchami serednij z nih takozh uvinchanij grafskoyu koronoyu na poverhni yakoyi chornij dvogolovij orel z rozprostertimi krilami yakij maye nad golovami koronu inshi sholomi uvinchani dvoryanskimi koronami z strausovim pir yam Pravoruch vid shita stoyit grenader livoruch voyak u kavkazkomu odyazi Pid shitom deviz Chest ta virnist Postamentom nazvano Radvan yak na gerbi dvoryanskogo rodu ale yakij buv roztashovanij na blakitnomu poli u dvoryan Paskevichiv na zolotomu Na knyazivskomu gerbu takozh z yavilasya sirena sho ye Varshavskoyu rusalkoyu simvolom Varshavi Piznishe z yavlyayetsya she odin opis knyazivskogo gerba Shit podilenij na chotiri chastini zi shitkom useredini U pershij zolotoyi chastini imperatorskij orel yakij nese na grudyah Moskovskij gerb v otochenni lancyugu ordena svyatogo apostola Andriya U drugij lazurovij chastini sribna korogva na troh hrest navhrest pokladenih praporah Orlovskogo knyazya Varshavskogo polku U tretij sribnij chastini chervoni z zolotimi shvami bashtoyu prikrashenu chervonim pivmisyacem rogami dogori yak zgadka pro vzyattya Erivani V chetvertij chervonij chastini sribna z zolotim hvostom sirena ozbroyena zolotim vignutim mechem ta chervonim z zolotoyu oblyamivkoyu shitom prikrashenim orlom Carstva Polskogo yak pam yat o vzyatti Varshavi V serednomu zolotomu shiti Imperatorskij orel yakij maye na grudyah gerb Moskvi ta otochenij lancyugom ordena svyatogo apostola Andriya Nasholomniki serednij imperatorskij orel z Moskovskim gerbom na grudyah ta v otochenni ordenskogo lancyuga Drugij ta tretij tri strausovih pera serednye sribne krajni lazurovi Obabich vid shita stoyat grenader ta voyak u kavkazkomu odyazi Pid shitom deviz Chest ta virnist sribnimi literami na lazurovij strichci Na comu gerbi starij gerb Paskevichej figuruye yak korogva a sam vin buv dopovnenij praporami polku nazvanomu na im ya Ivana Fedorovicha Paskevicha Dani pro gerbi Paskevichiv vzyati z Malorosijskogo gerbovnika Modzalevskogo V L Perelik najyasnishih knyaziv Varshavskih Ivan Fedorovich Paskevich 1782 1856 general feldmarshal najyasnishij knyaz Varshavskij z 1831 graf Erivanskij z1828 namisnik Carstva Polskogo z 1831 Fedir Ivanovich Paskevich 1823 1903 general lejtenant najyasnishij knyaz Erivanskij i Varshavskij Div takozhP yasti Mazoviya Polske povstannya 1830PrimitkiBrokgauz F A Yefron I A Enciklopedichnij slovnik T XXIIA S P b Tipo Litografiya I A Yefrona 1897 S 919 920 960s Lukomskij G K Modzalevskij V L Malorosijskij gerbovnik 1993r S 132 213 s z dodatkami PosilannyaLiteraturaWlodzimierz Dworzaczek Genealogia Varsovie 1959 pol Europaische Stammtafeln Vittorio Klostermann Gmbh Francfort sur le Main 2004 Die Herzoge Fursten von Masowien 1262 1526 des Stammes der Piasten Volume III Tafel 123 ISBN 3465032926 nim Kazimierz Jasinski Supruniuk Siemowit III ok 1320 1381 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk Polska Akademia Umiejetnosci 1996 Tom XXXVII 1 zeszyt 152 S 73 75 pol Kazimierz Jasinski Rodowod Piastow mazowieckich Wydawnictwo Historyczne Poznan Wroclaw 1998 pol Brokgauz F A Yefron I A Enciklopedichnij slovnik T XXIIA S P b Tipo Litografiya I A Yefrona 1897 960s