Чамдоська операція (кит. 昌都战役 6-19 жовтня 1950) - військова експедиція КНР, що у ході двотижневої кампанії Народно-визвольної армії, якій передували кілька місяців безрезультатних переговорів про статус Тибету, вдерлася в провінцію Чамдо, і після подальших переговорів між представниками Китайської Народної Республіки та Тибету в травні 1951 року було укладено [en], що призвело до анексії Тибету.
Чамдоськая операція | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Громадянська війна в Китаї | |||||||
Війська Народно-визвольної армії переправляються через річку Меконг | |||||||
Координати: 31°08′14″ пн. ш. 97°10′39″ сх. д. / 31.13722222224977898° пн. ш. 97.17750000002777711° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Тибет | КНР | ||||||
Командувачі | |||||||
Військові сили | |||||||
8 500 | 40 000 | ||||||
Втрати | |||||||
5 000 | 114 |
Передісторія
Історично Чамдо був прикордонним регіоном між китайською та тибетською культурними зонами, навколо якого сусідні держави сперечалися протягом століть. До створення Китайської Народної Республіки ця територія здебільшого входила до складу провінції [en] Китайської Народної Республіки, але західна частина, відома як Чамдо, з 1930-х років перебувала під владою Тибету.
Тибетці, що жили тут, завжди були сповнені рішучості зберегти свою незалежність, і їхні стосунки з тибетцями в Лхасі характеризувалися взаємним презирством і неприязню. Чхамські тибетці вважали поневолення з боку Лхаси ще гіршим, ніж китайське. З цієї причини чхамські тибетці не доклали особливих зусиль, щоб чинити опір китайським військам, коли ті почали окупацію Тибету зі сходу. Так само тибетці Амдо в Цинхаї вважали тибетців з Центрального Тибету (власне Тибету, яким керують Далай-лами з Лхаси) іншими й відмінними від них самих. Вони навіть пишалися тим, що ними не керували з Лхаси з часів падіння Тибетської імперії в Середньовіччі.
Під час громадянської війни в Китаї чхамські тибетці на чолі з кланом Пандацанг очолювали повстання, спрямовані на автономію від Лхаси. Китайські комуністи бачили в них потенційних революційних союзників. У січні 1950 року комуністи офіційно запропонували їм допомогу, якщо вони не втручатимуться у заплановане "звільнення Тибету", але брати Пандатсанг вирішили натомість відправити місіонера Джорджа Паттерсона до Індії, щоб знайти підтримку для своєї справи. Пандацанг Рапґа, лідер прогомінданівської Партії покращення Тибету, також запропонував частину своїх бійців Нґабо Нґаванґу Джиґме, призначеному губернатору Камдо з Лхаси, в обмін на визнання автономії Кхаму центральним урядом Тибету. Однак Нґабо відкинув цю пропозицію.
Переговори між двома сторонами
7 березня 1950 року делегація тибетського уряду прибула до Калімпонгу, щоб розпочати діалог з представниками новоствореної Китайської Народної Республіки. Однією з їхніх цілей було отримати китайські запевнення в повазі до "територіальної цілісності" Тибету. Переговори затягнулися через розбіжності між тибетською, індійською, британською та китайською делегаціями щодо місця зустрічі.
Тибетська делегація нарешті зустрілася з генералом Юань Чжунсянем, послом Китайської Народної Республіки, в Делі 16 вересня 1950 року. Юань представив їм пропозицію з трьох пунктів, в якій йшлося про те, що Тибет має розглядатися як частина Китаю і що Китай відповідатиме за оборону, зовнішні зносини й торгівлю Тибету. Відмова погодитися призвела б до завоювання Тибету Китаєм. Тибетці прагнули пом'якшити умови й внести якомога менше змін в теперішні відносини. Лідер їхньої делегації Цепон Шакабпа 19 вересня рекомендував співпрацювати з пропозиціями, але висловив деякі застереження щодо їхньої реалізації. Він стверджував, що нема потреби розміщувати китайські війська в Тибеті, оскільки немає безпосередньої загрози його безпеці. У разі нападу з боку Індії або Непалу Тибет все одно може звернутися по допомогу до Китаю.
Китайська окупація східного Чамдо
Після перемоги над основними силами Гоміндану в Громадянській війні в Китаї керівництво Народно-визвольної армії звернуло увагу на республіканські території у глибинці. Східна частина Чамду, що входила до складу китайської провінції Шікан, слугувала воротами до тибетських регіонів. 18-та армія Народно-визвольної армії, основною силою якої була 52-га дивізія, сформувала авангард китайських частин, що просувалися до Тибету. Вони досягли міста Яань в провінції Сичуань 12 лютого 1950 року. У березні було досягнуто міста Кандін в окрузі Ґарзе. До середини квітня 18-а армія налічувала щонайменше 30 000 осіб в районі Кандінґа, а 10 000 тибетців брали участь у будівництві дороги з Кандінґа до округу Ґарзе, яке було завершено в серпні. Зібрана армія зі штаб-квартирою в Няґроні увійшла в округ Літанг зі сходу 30 липня. Цинхайська кавалерійська дивізія вже 22 липня зайняла Гьєгу і готувалася до флангової атаки на Камдо.
У червні 1950 року в Деге відбулася перша зустріч між Народно-визвольною армією і тибетською армією. Місто розташоване на головній дорозі з Гарзе до Юшу, приблизно за 150 кілометрів на північний схід від Камдо. Колишній губернатор Камдо, Лхалу Цеванг Дордже, побудував тут радіостанцію. Народно-визвольна армія змогла відстежити радіосигнали й перетнула річку Цзіньша в несподіваній атаці, щоб знищити станцію. Протягом наступних тижнів точилися подальші бої за Деке, в яких китайці врешті-решт здобули перемогу. Таким чином, весь східний Кхам перейшов під контроль Китаю.
Битва за Чамдо
Після місяців безрезультатних переговорів, спроб Тибету звернутися за іноземною допомогою, мобілізації китайських і тибетських військ Народно-визвольна армія перетнула річку Цзіньша, яка де-факто являла собою кордон з Тибетом, у п'яти точках 6 або 7 жовтня 1950 року.
До 19 жовтня два підрозділи Народно-визвольної армії захопили прикордонне місто Чамдо, загалом 114 китайських і 180 тибетських солдатів були вбиті або поранені до цього моменту. Губернатор Чамдо і командувач тибетськими військами Нгапой Нгаванг Джигме здався разом з 2700 солдатами. Китайський командувач Чжан Гохуа стверджував у публікації 1962 року, що 5 738 ворожих бійців було "ліквідовано", ще 5700 - "знищено", а понад 3000 - здалися. Бойові дії обмежувалися прикордонною територією Тибету на північний схід від річки Салуїн і на схід від 96-ї паралелі. За словами 14-го Далай-лами, Народно-визвольна армія не нападала на цивільне населення. Із захопленням Чамдо Народно-визвольна армія вважала, що її цілі досягнуті, і в односторонньому порядку припинила бойові дії Нгапої відправили до Лхаси, щоб повторити там китайські умови, і очікувалася відповідь від тибетського уряду через їхніх представників у Пекіні. 21 жовтня уряд у Лхасі доручив своїй делегації негайно виїхати до Пекіна і наказав їм прийняти
Наслідки
Після звістки про поразку тибетців у Лхасі регент Нґаванг Сунґраб Тутоб подав у відставку, і 14-й Далай-лама передчасно зійшов на престол у віці 15 років. 11 листопада 1950 року він звернувся до Організації Об'єднаних Націй з проханням розв'язати це питання. Однак пропозиція Сальвадору про включення питання про вторгнення в Тибет до порядку денного Генеральної Асамблеї ООН була відхилена, і 24 листопада обговорення питання було відкладено на невизначений термін. Через кілька тижнів, у грудні 1950 року, Далай-лама залишив тибетську столицю і вирушив в Ядун на кордоні з Індією.
У лютому 1951 року тибетська делегація з п'яти осіб на чолі з Нґапої Нґаванґом Джиґме вирушила до Пекіна, щоб відновити переговори з урядом Китайської Народної Республіки. Наприкінці квітня 1951 року ще одна делегація від тибетського Кашагу (Ради міністрів) вирушила до Пекіна, щоб завершити переговори. Нарешті, 23 травня було підписано Угоду про мирне звільнення Тибету. 17 серпня 1951 року Далай-лама повернувся до Лхаси.
Деякі тибетські бійці з Кхаму продовжували опір навіть після підписання угоди. Місцеві воєначальники об'єднали зусилля за підтримки Центрального розвідувального управління, щоб сформувати партизанський рух під назвою "Чуші Гангдрук", який також відіграв певну роль під час тибетського повстання 1959 року.
За словами Мелвіна Гольдштейна, китайська кампанія в Чамдо була спрямована не на окупацію Тибету в цілому, а на захоплення сил тибетської армії в Чамдо, щоб деморалізувати уряд в Лхасі й чинити на нього тиск, щоб він вступив у переговори в Пекіні та прийняв китайські вимоги.
Примітки
Література
- Feigon, Lee. Demystifying Tibet: Unlocking the Secrets of the Land of Snows (1996) Ivan R. Dee Inc. ISBN 1-56663-089-4.(англ.)
- Ford, Robert. Wind Between The Worlds. The extraordinary first-person account of a Westerner's life in Tibet as an official of the Dalai Lama (1957) David Mckay Co., Inc.(англ.)
- Goldstein, Melvyn C. A History of Modern Tibet, Volume 1: 1913–1951: The Demise of the Lamaist State (1989) University of California Press. ISBN 978-0-520-06140-8.(англ.)
- Goldstein, Melvyn C. A History of Modern Tibet, Volume 2: The Calm Before the Storm 1951–1955 (2007) University of California Press. ISBN 978-0-520-24941-7.(англ.)
- Goldstein, Melvyn C. The Snow Lion and the Dragon: China, Tibet, and the Dalai Lama (1997) University of California Press. ISBN 0-520-21254-1.(англ.)
- Grunfeld, A. Tom. The Making of Modern Tibet (1996) East Gate Book. ISBN 978-1-56324-713-2.(англ.)
- Knaus, Robert Kenneth. Orphans of the Cold War: America and the Tibetan Struggle for Survival (1999) PublicAffairs. ISBN 978-1-891620-18-8.(англ.)
- Laird, Thomas. The Story of Tibet: Conversations with the Dalai Lama (2006) Grove Press. ISBN 0-8021-1827-5.(англ.)
- Shakya, Tsering. The Dragon In The Land Of Snows (1999) Columbia University Press. ISBN 0-231-11814-7.(англ.)
- Robert W. Ford Captured in Tibet, Oxford University Press, 1990, ISBN 978-0-19-581570-2.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chamdoska operaciya kit 昌都战役 6 19 zhovtnya 1950 vijskova ekspediciya KNR sho u hodi dvotizhnevoyi kampaniyi Narodno vizvolnoyi armiyi yakij pereduvali kilka misyaciv bezrezultatnih peregovoriv pro status Tibetu vderlasya v provinciyu Chamdo i pislya podalshih peregovoriv mizh predstavnikami Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki ta Tibetu v travni 1951 roku bulo ukladeno en sho prizvelo do aneksiyi Tibetu Chamdoskaya operaciyaGromadyanska vijna v KitayiVijska Narodno vizvolnoyi armiyi perepravlyayutsya cherez richku Mekong Vijska Narodno vizvolnoyi armiyi perepravlyayutsya cherez richku MekongKoordinati 31 08 14 pn sh 97 10 39 sh d 31 13722222224977898 pn sh 97 17750000002777711 sh d 31 13722222224977898 97 17750000002777711Data 6 19 zhovtnya 1950Misce ChamdoRezultat Peremoga NVAKStoroniTibet KNRKomanduvachiVijskovi sili8 500 40 000Vtrati5 000 114PeredistoriyaIstorichno Chamdo buv prikordonnim regionom mizh kitajskoyu ta tibetskoyu kulturnimi zonami navkolo yakogo susidni derzhavi sperechalisya protyagom stolit Do stvorennya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki cya teritoriya zdebilshogo vhodila do skladu provinciyi en Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki ale zahidna chastina vidoma yak Chamdo z 1930 h rokiv perebuvala pid vladoyu Tibetu Tibetci sho zhili tut zavzhdi buli spovneni rishuchosti zberegti svoyu nezalezhnist i yihni stosunki z tibetcyami v Lhasi harakterizuvalisya vzayemnim prezirstvom i nepriyaznyu Chhamski tibetci vvazhali ponevolennya z boku Lhasi she girshim nizh kitajske Z ciyeyi prichini chhamski tibetci ne doklali osoblivih zusil shob chiniti opir kitajskim vijskam koli ti pochali okupaciyu Tibetu zi shodu Tak samo tibetci Amdo v Cinhayi vvazhali tibetciv z Centralnogo Tibetu vlasne Tibetu yakim keruyut Dalaj lami z Lhasi inshimi j vidminnimi vid nih samih Voni navit pishalisya tim sho nimi ne keruvali z Lhasi z chasiv padinnya Tibetskoyi imperiyi v Serednovichchi Pid chas gromadyanskoyi vijni v Kitayi chhamski tibetci na choli z klanom Pandacang ocholyuvali povstannya spryamovani na avtonomiyu vid Lhasi Kitajski komunisti bachili v nih potencijnih revolyucijnih soyuznikiv U sichni 1950 roku komunisti oficijno zaproponuvali yim dopomogu yaksho voni ne vtruchatimutsya u zaplanovane zvilnennya Tibetu ale brati Pandatsang virishili natomist vidpraviti misionera Dzhordzha Pattersona do Indiyi shob znajti pidtrimku dlya svoyeyi spravi Pandacang Rapga lider progomindanivskoyi Partiyi pokrashennya Tibetu takozh zaproponuvav chastinu svoyih bijciv Ngabo Ngavangu Dzhigme priznachenomu gubernatoru Kamdo z Lhasi v obmin na viznannya avtonomiyi Khamu centralnim uryadom Tibetu Odnak Ngabo vidkinuv cyu propoziciyu Peregovori mizh dvoma storonami 7 bereznya 1950 roku delegaciya tibetskogo uryadu pribula do Kalimpongu shob rozpochati dialog z predstavnikami novostvorenoyi Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Odniyeyu z yihnih cilej bulo otrimati kitajski zapevnennya v povazi do teritorialnoyi cilisnosti Tibetu Peregovori zatyagnulisya cherez rozbizhnosti mizh tibetskoyu indijskoyu britanskoyu ta kitajskoyu delegaciyami shodo miscya zustrichi Tibetska delegaciya nareshti zustrilasya z generalom Yuan Chzhunsyanem poslom Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki v Deli 16 veresnya 1950 roku Yuan predstaviv yim propoziciyu z troh punktiv v yakij jshlosya pro te sho Tibet maye rozglyadatisya yak chastina Kitayu i sho Kitaj vidpovidatime za oboronu zovnishni znosini j torgivlyu Tibetu Vidmova pogoditisya prizvela b do zavoyuvannya Tibetu Kitayem Tibetci pragnuli pom yakshiti umovi j vnesti yakomoga menshe zmin v teperishni vidnosini Lider yihnoyi delegaciyi Cepon Shakabpa 19 veresnya rekomenduvav spivpracyuvati z propoziciyami ale visloviv deyaki zasterezhennya shodo yihnoyi realizaciyi Vin stverdzhuvav sho nema potrebi rozmishuvati kitajski vijska v Tibeti oskilki nemaye bezposerednoyi zagrozi jogo bezpeci U razi napadu z boku Indiyi abo Nepalu Tibet vse odno mozhe zvernutisya po dopomogu do Kitayu Karta CRU prosuvannya Narodno vizvolnoyi armiyi Kitayu do Tibetu lyutij 1950 rokuKitajska okupaciya shidnogo Chamdo Pislya peremogi nad osnovnimi silami Gomindanu v Gromadyanskij vijni v Kitayi kerivnictvo Narodno vizvolnoyi armiyi zvernulo uvagu na respublikanski teritoriyi u glibinci Shidna chastina Chamdu sho vhodila do skladu kitajskoyi provinciyi Shikan sluguvala vorotami do tibetskih regioniv 18 ta armiya Narodno vizvolnoyi armiyi osnovnoyu siloyu yakoyi bula 52 ga diviziya sformuvala avangard kitajskih chastin sho prosuvalisya do Tibetu Voni dosyagli mista Yaan v provinciyi Sichuan 12 lyutogo 1950 roku U berezni bulo dosyagnuto mista Kandin v okruzi Garze Do seredini kvitnya 18 a armiya nalichuvala shonajmenshe 30 000 osib v rajoni Kandinga a 10 000 tibetciv brali uchast u budivnictvi dorogi z Kandinga do okrugu Garze yake bulo zaversheno v serpni Zibrana armiya zi shtab kvartiroyu v Nyagroni uvijshla v okrug Litang zi shodu 30 lipnya Cinhajska kavalerijska diviziya vzhe 22 lipnya zajnyala Gyegu i gotuvalasya do flangovoyi ataki na Kamdo U chervni 1950 roku v Dege vidbulasya persha zustrich mizh Narodno vizvolnoyu armiyeyu i tibetskoyu armiyeyu Misto roztashovane na golovnij dorozi z Garze do Yushu priblizno za 150 kilometriv na pivnichnij shid vid Kamdo Kolishnij gubernator Kamdo Lhalu Cevang Dordzhe pobuduvav tut radiostanciyu Narodno vizvolna armiya zmogla vidstezhiti radiosignali j peretnula richku Czinsha v nespodivanij ataci shob znishiti stanciyu Protyagom nastupnih tizhniv tochilisya podalshi boyi za Deke v yakih kitajci vreshti resht zdobuli peremogu Takim chinom ves shidnij Kham perejshov pid kontrol Kitayu Bitva za ChamdoPislya misyaciv bezrezultatnih peregovoriv sprob Tibetu zvernutisya za inozemnoyu dopomogoyu mobilizaciyi kitajskih i tibetskih vijsk Narodno vizvolna armiya peretnula richku Czinsha yaka de fakto yavlyala soboyu kordon z Tibetom u p yati tochkah 6 abo 7 zhovtnya 1950 roku Do 19 zhovtnya dva pidrozdili Narodno vizvolnoyi armiyi zahopili prikordonne misto Chamdo zagalom 114 kitajskih i 180 tibetskih soldativ buli vbiti abo poraneni do cogo momentu Gubernator Chamdo i komanduvach tibetskimi vijskami Ngapoj Ngavang Dzhigme zdavsya razom z 2700 soldatami Kitajskij komanduvach Chzhan Gohua stverdzhuvav u publikaciyi 1962 roku sho 5 738 vorozhih bijciv bulo likvidovano she 5700 znisheno a ponad 3000 zdalisya Bojovi diyi obmezhuvalisya prikordonnoyu teritoriyeyu Tibetu na pivnichnij shid vid richki Saluyin i na shid vid 96 yi paraleli Za slovami 14 go Dalaj lami Narodno vizvolna armiya ne napadala na civilne naselennya Iz zahoplennyam Chamdo Narodno vizvolna armiya vvazhala sho yiyi cili dosyagnuti i v odnostoronnomu poryadku pripinila bojovi diyi Ngapoyi vidpravili do Lhasi shob povtoriti tam kitajski umovi i ochikuvalasya vidpovid vid tibetskogo uryadu cherez yihnih predstavnikiv u Pekini 21 zhovtnya uryad u Lhasi doruchiv svoyij delegaciyi negajno viyihati do Pekina i nakazav yim prijnyatiNaslidkiPislya zvistki pro porazku tibetciv u Lhasi regent Ngavang Sungrab Tutob podav u vidstavku i 14 j Dalaj lama peredchasno zijshov na prestol u vici 15 rokiv 11 listopada 1950 roku vin zvernuvsya do Organizaciyi Ob yednanih Nacij z prohannyam rozv yazati ce pitannya Odnak propoziciya Salvadoru pro vklyuchennya pitannya pro vtorgnennya v Tibet do poryadku dennogo Generalnoyi Asambleyi OON bula vidhilena i 24 listopada obgovorennya pitannya bulo vidkladeno na neviznachenij termin Cherez kilka tizhniv u grudni 1950 roku Dalaj lama zalishiv tibetsku stolicyu i virushiv v Yadun na kordoni z Indiyeyu U lyutomu 1951 roku tibetska delegaciya z p yati osib na choli z Ngapoyi Ngavangom Dzhigme virushila do Pekina shob vidnoviti peregovori z uryadom Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Naprikinci kvitnya 1951 roku she odna delegaciya vid tibetskogo Kashagu Radi ministriv virushila do Pekina shob zavershiti peregovori Nareshti 23 travnya bulo pidpisano Ugodu pro mirne zvilnennya Tibetu 17 serpnya 1951 roku Dalaj lama povernuvsya do Lhasi Deyaki tibetski bijci z Khamu prodovzhuvali opir navit pislya pidpisannya ugodi Miscevi voyenachalniki ob yednali zusillya za pidtrimki Centralnogo rozviduvalnogo upravlinnya shob sformuvati partizanskij ruh pid nazvoyu Chushi Gangdruk yakij takozh vidigrav pevnu rol pid chas tibetskogo povstannya 1959 roku Za slovami Melvina Goldshtejna kitajska kampaniya v Chamdo bula spryamovana ne na okupaciyu Tibetu v cilomu a na zahoplennya sil tibetskoyi armiyi v Chamdo shob demoralizuvati uryad v Lhasi j chiniti na nogo tisk shob vin vstupiv u peregovori v Pekini ta prijnyav kitajski vimogi PrimitkiShakya Tsering 29 lyutogo 2012 Dragon In The Land Of Snows The History of Modern Tibet since 1947 angl Random House ISBN 978 1 4481 1429 0 Roemer Stephanie 2008 The Tibetan Government in exile Politics at Large angl Routledge ISBN 978 0 415 45171 0 LiteraturaFeigon Lee Demystifying Tibet Unlocking the Secrets of the Land of Snows 1996 Ivan R Dee Inc ISBN 1 56663 089 4 angl Ford Robert Wind Between The Worlds The extraordinary first person account of a Westerner s life in Tibet as an official of the Dalai Lama 1957 David Mckay Co Inc angl Goldstein Melvyn C A History of Modern Tibet Volume 1 1913 1951 The Demise of the Lamaist State 1989 University of California Press ISBN 978 0 520 06140 8 angl Goldstein Melvyn C A History of Modern Tibet Volume 2 The Calm Before the Storm 1951 1955 2007 University of California Press ISBN 978 0 520 24941 7 angl Goldstein Melvyn C The Snow Lion and the Dragon China Tibet and the Dalai Lama 1997 University of California Press ISBN 0 520 21254 1 angl Grunfeld A Tom The Making of Modern Tibet 1996 East Gate Book ISBN 978 1 56324 713 2 angl Knaus Robert Kenneth Orphans of the Cold War America and the Tibetan Struggle for Survival 1999 PublicAffairs ISBN 978 1 891620 18 8 angl Laird Thomas The Story of Tibet Conversations with the Dalai Lama 2006 Grove Press ISBN 0 8021 1827 5 angl Shakya Tsering The Dragon In The Land Of Snows 1999 Columbia University Press ISBN 0 231 11814 7 angl Robert W Ford Captured in Tibet Oxford University Press 1990 ISBN 978 0 19 581570 2 angl