Франко Зеновія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Франко.

Зино́вія Ростислава Тарасівна Франко́ (31 жовтня 1925, Львів — 17 листопада 1991, Київ) — українська мовознавиця, літературознавиця, франкознавиця, публіцистка, громадська діячка. Кандидатка філологічних наук. Авторка понад 200 наукових та науково-публіцистичних праць з історії української літературної мови, лінгвостилістики, ономастики, топоніміки, літературознавства та франкознавства. З 1990 року — членкиня Спілки письменників СРСР. Онучка Івана Франка, дочка Тараса Франка, старша сестра Роланда Франка.

Зиновія Тарасівна Франко
Народилася	31 жовтня 1925(1925-10-31) Львів
Померла	17 листопада 1991(1991-11-17) (66 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	мовознавиця
Alma mater	Львівська академічна гімназія
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Батько	Франко Тарас Іванович
«Мовознавство на Україні за п'ятдесят років» (співавторка; 1967). «Граматична будова українських гідронімів» (1979). «Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв'язках» (співавторка; 1981). Брошури «Иван Франко — непримиримый борец против украинского буржуазного национализма» (1952). «Мова про мову» (1978). «Увінчаний шаною» (1981). «Слово, мов криця» (1990). «Хто ми? Звідки родом?» (1990). Статті Засоби мовної майстерності лірики Т.Шевченка періоду заслання // Джерела мовної майстерності Т. Г. Шевченка. — К., 1964. — С. 76-98. Лексичні засоби стилістики // Українська мова і література в школі. — 1966. — № 1. — С. 24-28. Стилі усного мовлення // Закономірності розвитку українського усного літературного мовлення. — К., 1965. — С. 165—190. Образність в українському усному мовленні // Українське усне літературне мовлення. — К., 1967. — С. 68-76. У спектрі засобів майстерності філософських поем Каменяра // Українське літературознавство: Іван Франко. Статті і матеріали. — Л., 1969. — Вип. 7. — С. 91-98. Ономастика в мові творів Івана Франка // Мовознавство. — 1975. — № 2. — С. 55-66. Системно-ареальна характеристика гідронімів України // Мовознавство. — 1978. — № 5. — С. 41-47. Відбиття діалектних рис в українській гідронімії // Структура українських говорів. — К., 1982. — С. 192—199. Мова інтимної лірики І.Франка // Мовознавство. — 1985. — № 5. — С. 30-36. Франко як мовознавець // Мовознавство. — 1986. — № 4. — С. 33-41. Боротьба за українську мову в дожовтневий період // Мовознавство. — 1990. — № 6. — С. 11-16. Функціонування української мови в радянський період // Мовознавство. — 1991. — № 1. — С. 3-9. Варіантність, чи територіальна відмінність, української літературної мови. // Укр. істор. та діал. лексика. — 1995. — Вип. 2. — С. 169—173. Примітки Павло Опанасович Юрачківський. Помер правнук Івана Франка Юрій Юрачківський. Юрій Павлович Юрачківський. . Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019. Література Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі. — К.,2008. — С. 218, 219. Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 319. Віктор Жадько. У пам'яті Києва. — К., 2007. — С. 26, 402. Зиновія Франко (1925—1991): Статті. Спогади. Матеріали / Упоряд. і наук. ред. М. А. Вальо. — Л., 2003. — 368с. — . Посилання Оксана Франко. З родинних стосунків Зиновії Франко // Слово і час, № 8, 2006 Слово про Каменяреву онуку на честь її 80-ліття… Про Патронесу // Курінь ч. 44 ім. Зиновії Франко Зиновія Франко. Невже трагізм запрограмований? А. П. У Києві виконувала високу місію представника Галичини // Zbruch, 07.02.2013