Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лянцкоронський Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див

Станіслав Лянцкоронський (кам'янецький староста)

Станіслав Лянцкоронський (кам'янецький староста)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лянцкоронський.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Станіслав Лянцкоронський.

Станісла́в Лянцкоро́нський гербу Задора (пол. Lanckoroński Stanisław; 1465 — між 15 липня і 21 жовтня1535) — польський шляхтич, військовий і державний діяч Королівства Ягайлонів, дипломат. Старший брат Предслава Лянцкоронського.

Життєпис

Народився в сім'ї маршалка надвірного королівського Станіслава Лянцкоронського (пол. Stanisław Lanckoroński) та його дружини Анни Курозвенцької (пол. Anna Kurozwęcka).

30 березня 1497 р. став підчашим сандомирським після передачі посади йому братом Миколаєм. 1498 р. став королівським придворним. 1499 р. служив як ротмістр в обороні поточній на Поділлі.

Публічну службу розпочав за короля Олександра Ягеллона, яку ускладнювало незнання ним латини (1503 р. був послом від короля на сеймик генеральний малопольський, йому були змушені готувати переклад польською). 1503 р. був призначений послом у складі делегації Еразма Цьолка до Риму, але участі не брав. На межі 1503—1504 р. заступав тимчасово відсутнього на дворі маршалка надвірного Яна Рабштинського з Тенчина. Близько 1510 р. отримав посаду старости кам'янецького, відібрану в Отто Ходецького, також посаду старости генерального подільського. 12 липня 1510 як один з комісарів короля брав участь у з'їзді у Червоному, на якому спільно з представниками воєводи Молдавії Богдана III Сліпого укладено договір, яким врегульовували прикордонні польсько-молдавські суперечки; потім вважав за необхідне його розірвання на відміну від подільського воєводи Отто Ходецького. У листопаді 1510 р. король передав йому староства Коломийське та Снятинське (від 1511 р. мав спільно з Яном Творовським за ухвалою сейму їх контролювати). Від 1511 до квітня 1520 р. був стражником польним (лат. excubiarum praefectus). 1511 р. брав участь спільно з молдаванами у виправі проти татар. 1512 р. брав участь у відсічі татарському нападу на Русь, Поділля, розбивши один із загонів під Білкою. Брав участь у битві під Вишнівцем.

Брав участь у багатьох військових сутичках, битвах. Під час однієї з них — з молдаванами — як командир загону в критичній ситуації був врятований братами Стецьком (Яном) та Андрієм Боратинськими, що потім дозволило її виграти.1511 р. разом з Яном Творовським успішно відбив напад кримських татар на військо волоського воєводи Богдана III Сліпого. Разом з єпископом Якубом Бучацьким у січні 1514 року — член королівської комісії щодо списання привілеїв мешканців Поділля на земські маєтності, 1516 р. разом з Марціном Каменецьким та Яном Творовським виграв бій у татарського чамбулу біля Теребовлі (за даними кс. Садка Баронча, було вбито 800 нападників біля Теребовлі, 500 — біля Підгаєць). Незважаючи на це, отримав сувору догану від короля через непорозуміння між С. Лянцкоронським та подільською шляхтою. Канцлер Ян Ласкі планував відібрати у нього посаду кам'янецького старости (завдяки підтримці Пйотра Томіцкого). 17 квітня 1520 р. брав участь у львівському з'їзді, який розробив нову схему організації оборони південно-східних околиць Польщі.

Польський король Сиґізмунд I Старий віддав йому замок у Скалі-Подільській, який пізніше він відбудував. Роботи виконувались міщанами. Замок бастіонного типу став символом міста. Три його вежі показані на стародавній печатці та на гербі міста (1531 р.).

Був доброчинцем костелу августиянів (святої Катерини) в Казімежу біля Кракова. У 1507—1508 р. входив до складу шляхетських спілок, що фінансували пошуки руд металів.

Помер неодруженим.

Маєтності, власність

Значну увагу приділяв зростанню власних маєтностей, які розташовувалися:

Значний дохід мав з Кам'янецького староства. Головне джерело доходу — особисті надання та державлення королівщин. Був ощадливим, фінансував скарбницю короля. Спадкоємцем маєтностей призначив братанка (скальського старосту, сина Миколая, яким опікувався від смерті його батька)[]. 1509 року взяв у заставу село Білобоки від Прусіновського.

Посади

Чесник сандомирський (1497 р.), придворний короля (1500 р.), кам'янецький (1508 або з 1510-го, яке отримав від Станіслава Ходецького), скальський (1515 р.) староста, стражник польний коронний (1517 р.), воєвода подільський (з 18 червня 1530 р.), сандомирський (з 31 березня, згідно метрики — з 7 квітня 1533 р.). Спільно з братом Миколаєм був державцем староств Добчинського (1489), Лянцкоронського (1504).

Примітки

  1. Kowalska H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (ok. 1465—1535)… — S. 452.
  2. Lanckorońscy (01) [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. Pociecha W. Boratyński Jan, h. Korczak (†1546) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1 : Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 308. (пол.)
  4. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 335.
  5. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 334.
  6. Pociecha W. Chodecki Stanisław, h. Powała (†1529) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : PAU, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — S. 353. (пол.)

Джерела

  • Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 334. (пол.)
  • Kowalska H. // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 451—452. (пол.)
  • Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1738. — T. 2. — 761 s. (пол.)

Посилання

  • Stanisław Lanckoroński z Brzezia h. Zadora (ID: 13.619.94). (пол.)


image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyanckoronskij Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Stanislav Lyanckoronskij Stanisla v Lyanckoro nskij gerbu Zadora pol Lanckoronski Stanislaw 1465 mizh 15 lipnya i 21 zhovtnya1535 polskij shlyahtich vijskovij i derzhavnij diyach Korolivstva Yagajloniv diplomat Starshij brat Predslava Lyanckoronskogo ZhittyepisNarodivsya v sim yi marshalka nadvirnogo korolivskogo Stanislava Lyanckoronskogo pol Stanislaw Lanckoronski ta jogo druzhini Anni Kurozvenckoyi pol Anna Kurozwecka 30 bereznya 1497 r stav pidchashim sandomirskim pislya peredachi posadi jomu bratom Mikolayem 1498 r stav korolivskim pridvornim 1499 r sluzhiv yak rotmistr v oboroni potochnij na Podilli Publichnu sluzhbu rozpochav za korolya Oleksandra Yagellona yaku uskladnyuvalo neznannya nim latini 1503 r buv poslom vid korolya na sejmik generalnij malopolskij jomu buli zmusheni gotuvati pereklad polskoyu 1503 r buv priznachenij poslom u skladi delegaciyi Erazma Colka do Rimu ale uchasti ne brav Na mezhi 1503 1504 r zastupav timchasovo vidsutnogo na dvori marshalka nadvirnogo Yana Rabshtinskogo z Tenchina Blizko 1510 r otrimav posadu starosti kam yaneckogo vidibranu v Otto Hodeckogo takozh posadu starosti generalnogo podilskogo 12 lipnya 1510 yak odin z komisariv korolya brav uchast u z yizdi u Chervonomu na yakomu spilno z predstavnikami voyevodi Moldaviyi Bogdana III Slipogo ukladeno dogovir yakim vregulovuvali prikordonni polsko moldavski superechki potim vvazhav za neobhidne jogo rozirvannya na vidminu vid podilskogo voyevodi Otto Hodeckogo U listopadi 1510 r korol peredav jomu starostva Kolomijske ta Snyatinske vid 1511 r mav spilno z Yanom Tvorovskim za uhvaloyu sejmu yih kontrolyuvati Vid 1511 do kvitnya 1520 r buv strazhnikom polnim lat excubiarum praefectus 1511 r brav uchast spilno z moldavanami u vipravi proti tatar 1512 r brav uchast u vidsichi tatarskomu napadu na Rus Podillya rozbivshi odin iz zagoniv pid Bilkoyu Brav uchast u bitvi pid Vishnivcem Brav uchast u bagatoh vijskovih sutichkah bitvah Pid chas odniyeyi z nih z moldavanami yak komandir zagonu v kritichnij situaciyi buv vryatovanij bratami Steckom Yanom ta Andriyem Boratinskimi sho potim dozvolilo yiyi vigrati 1511 r razom z Yanom Tvorovskim uspishno vidbiv napad krimskih tatar na vijsko voloskogo voyevodi Bogdana III Slipogo Razom z yepiskopom Yakubom Buchackim u sichni 1514 roku chlen korolivskoyi komisiyi shodo spisannya privileyiv meshkanciv Podillya na zemski mayetnosti 1516 r razom z Marcinom Kameneckim ta Yanom Tvorovskim vigrav bij u tatarskogo chambulu bilya Terebovli za danimi ks Sadka Baroncha bulo vbito 800 napadnikiv bilya Terebovli 500 bilya Pidgayec Nezvazhayuchi na ce otrimav suvoru doganu vid korolya cherez neporozuminnya mizh S Lyanckoronskim ta podilskoyu shlyahtoyu Kancler Yan Laski planuvav vidibrati u nogo posadu kam yaneckogo starosti zavdyaki pidtrimci Pjotra Tomickogo 17 kvitnya 1520 r brav uchast u lvivskomu z yizdi yakij rozrobiv novu shemu organizaciyi oboroni pivdenno shidnih okolic Polshi Polskij korol Sigizmund I Starij viddav jomu zamok u Skali Podilskij yakij piznishe vin vidbuduvav Roboti vikonuvalis mishanami Zamok bastionnogo tipu stav simvolom mista Tri jogo vezhi pokazani na starodavnij pechatci ta na gerbi mista 1531 r Buv dobrochincem kostelu avgustiyaniv svyatoyi Katerini v Kazimezhu bilya Krakova U 1507 1508 r vhodiv do skladu shlyahetskih spilok sho finansuvali poshuki rud metaliv Pomer neodruzhenim Mayetnosti vlasnist Znachnu uvagu pridilyav zrostannyu vlasnih mayetnostej yaki roztashovuvalisya didichni u Shirickomu poviti Krakivskogo voyevodstva u tomu chisli Bzhezye Dombrova Sharuv Lisokanye chastina Chezhova u Krakovi mav dim nad rikoyu Rudavkoyu Znachnij dohid mav z Kam yaneckogo starostva Golovne dzherelo dohodu osobisti nadannya ta derzhavlennya korolivshin Buv oshadlivim finansuvav skarbnicyu korolya Spadkoyemcem mayetnostej priznachiv bratanka skalskogo starostu sina Mikolaya yakim opikuvavsya vid smerti jogo batka dzherelo 1509 roku vzyav u zastavu selo Biloboki vid Prusinovskogo Posadi Chesnik sandomirskij 1497 r pridvornij korolya 1500 r kam yaneckij 1508 abo z 1510 go yake otrimav vid Stanislava Hodeckogo skalskij 1515 r starosta strazhnik polnij koronnij 1517 r voyevoda podilskij z 18 chervnya 1530 r sandomirskij z 31 bereznya zgidno metriki z 7 kvitnya 1533 r Spilno z bratom Mikolayem buv derzhavcem starostv Dobchinskogo 1489 Lyanckoronskogo 1504 PrimitkiKowalska H Lanckoronski Stanislaw z Brzezia h Zadora ok 1465 1535 S 452 Lanckoronscy 01 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine pol Pociecha W Boratynski Jan h Korczak 1546 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1936 T II 1 zeszyt 1 Beyzym Jan Brownsford Marja S 308 pol Boniecki A Herbarz polski Cz 1 T 13 S 335 Boniecki A Herbarz polski Cz 1 T 13 S 334 Pociecha W Chodecki Stanislaw h Powala 1529 Polski Slownik Biograficzny Krakow PAU 1937 T III 1 zeszyt 11 S 353 pol DzherelaBoniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S Orgelbranda S yn ow 1909 Cz 1 T 13 S 334 pol Kowalska H Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1970 T XVI 3 Zeszyt 70 S 451 452 pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci starozytnymi wszystkich katedr prowincji i rycerstwa klejnotami Lwow 1738 T 2 761 s pol PosilannyaStanislaw Lanckoronski z Brzezia h Zadora ID 13 619 94 pol Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ