Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кло́д Ланзма́н (фр.: [lanzman], відомі також переклади прізвища як Ланцман, Ланзманн; 27 листопада 1925, Буа-Коломб, Франція — 5 липня 2018, Париж, Франція) — французький журналіст, кінорежисер-документаліст та сценарист.
Франція |  |  |
| | |
Клод Ланзман у ВікісховищіБіографія
Клод Ланзман (Ланцман) народився в єврейській сім'ї 27 листопада 1925 року в Буа-Коломбі поблизу Парижа, Франція. Його дід і бабуся, Янкл і Перл Гроберман, емігрували в Париж з Кишинева після єврейського погрому 1903 року, коли його матері Полетті було 3 місяці. Дід і бабуся по батьківській лінії, Іцхок (Леон, 1874 -?) і Анна Ланцман, емігрували тоді ж з Вілейки. У 1940 році Клод разом з братом і сестрою переховувався від німців в овернському селі. У 1943-му він став одним з організаторів Опору в ліцеї Блеза Паскаля в Клермон-Феррані. Був у підпіллі, потім у загонах макі в Оверні.
З 1947 роу Ланзман вивчав філософію в Тюбінгені, потім викладав філософію і французьку літературу у Вільному університеті Берліна, де в 1952-му познайомився з Сартром і Симоною де Бовуар. Ланзман почав активно співпрацювати з їхнім журналом «Тан Модерн» («Нові часи»), нині він — його головний редактор. Підписав «Маніфест 121» проти війни в Алжирі. Багато писав про арабо-ізраїльський конфлікт. З 1970 року майже цілком зосередився на документальному кіно.
Творчість
З документальних робіт Клода Ланзмана найвідоміший фільм «Шоа» — дев'ятигодинна стрічка про нацистські табори смерті, над якою він почав працювати в 1974 році і яку випустив у 1985-муу (оператор — Вільям Любчанський). Фільм не використовує письмових і фотографічних документів, а спирається виключно на безпосередні свідчення живих осіб, включаючи нацистів і тих, хто їх підтримував, став світовою суспільною подією та унікальним кінофактом. Він викликав широкий відгук у багатьох країнах і спонукав на створення численної літератури про Голокост. «Шоа» був удостоєний премій кінофестивалів у Берліні і Роттердамі, премії «Сезар», премій Британської кіноакадемії, Міжнародної асоціації кінодокументалістів, Спільноти кінокритиків Нью-Йорка, Бостона, Канзас-сіті, Лос-Анджелеса, Національної спілки кінокритиків США. Фільм отримав продовження в наступних стрічках Ланзмана — фільмах «Живий і той, що йде» (1997, про табори Аушвіц і Терезієнштадт) і «Собібор, 14 жовтня 1943 року, 16 година» (2001, про повстання в нацистському концтаборі Собібор; фільм був представлений в позаконкурсному показі на Каннському кінофестивалі того ж року).
Документальним фільмом «Остання несправедливість» (2013) Ланзман хотів, за його власним визнанням, поставити пам'ятник , останньому старості Терезінського гетто, оскільки роль останнього досі була представлена «дуже несправедливо».
Фільми Клода Ланзмана 2017 року «Напалм» був представлений на ювілейному 70-му Каннському кінофестивалі на спеціальних показах позаконкурсної програми.
Останньою роботою Ланзмана став документальний серіал «Чотири сестри», розпочатий 2018 року. Закінчити проект режисер не встиг.
Клод Ланзман помер 5 липня 2018 року у своїй квартирі в Парижі на 93 році життя, про що повідомила французька газета «Le Monde» з посиланням на сім'ю кінематографіста.
Фільмографія
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | Продюсер |
|---|---|---|---|---|---|
| 1970 | Еліза, або справжнє життя | Élise ou la vraie vie |  | ||
| 1973 | Чому Ізраїль | Pourquoi Israel | | | |
| 1985 | Шоа | Shoah | | | |
| 1994 | Цахал | Tsahal | | | |
| 1999 | Живий і той, що йде | Un vivant qui passe | | | |
| 2001 | Собібор, 14 жовтня 1943 року, 16 година | Sobibór, 14 octobre 1943, 16 heures | | | |
| 2013 | Остання несправедливість | Le dernier des injustes | | | |
| 2017 | Напалм | Napalm | | |
Визнання
Клод Ланзман нагороджений медаллю учасника Опору, він - великий офіцер ордену Почесного легіону і Національного ордену «За заслуги». Почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі, Амстердамского університету, Університету Аделфі (США).
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | |||
| 1973 | Золотий Г'юго за найкращий фільм | Чому Ізраїль | Перемога |
| 2017 | Премія Голос глядачів | Остання несправедливість | Номінація |
| Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса | |||
| 1985 | Спеціальна нагорода | Шоа | Перемога |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1986 | Приз ФІПРЕССІ | Шоа | Перемога |
| Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Перемога | ||
| Приз Калігарі | Номінація | ||
| 2013 | Почесний «Золотий ведмідь» | Перемога | |
| Роттердамський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1986 | Приз за найкращий документальний фільм | Шоа | Перемога |
| Премія «Сезар» | |||
| 1986 | Почесний «Сезар» | Перемога | |
| 1995 | Найкращий документальний фільм | Цахал | Номінація |
| 2014 | Остання несправедливість | Номінація | |
| Міжнародна асоціація кінодокументалістів | |||
| 1986 | Найкращий документальний фільм | Шоа | Перемога |
| Премія BAFTA | |||
| 1987 | Премія Флаерті за документальний фільм | Шоа | Перемога |
| Віденський кінофестиваль | |||
| 2001 | Приз журі читачів «Standard» | Собібор, 14 жовтня 1943 року, 16 година | Перемога |
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2017 | Приз «Золоте око» | Напалм | Номінація |
Примітки
- Filmportal.de — 2005.
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- Fichier des personnes décédées
- Claude Lanzmann «The Patagonian Hare: A Memoir»
- Lawrence D. Kritzman, Brian J. Reilly, Malcolm DeBevoise. The Columbia History of Twentieth-Century French Thought Entry «Claude Lanzmann» [ 20 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Israel's enemies take no prisoners. [ 20 квітня 2018 у Wayback Machine.], Tageszeitung, 6 July 2009
- . Feuilleton (нім.). Frankfurter Allgemeine Zeitung. 26.05.2013. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 15 січня 2014.
- . Cannes. 13 квітня 2017. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 6.07.2017.
- . IndieWire. 13 квітня 2017. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 6.07.2017.
- Edouard Pflimlin. . Le Monde (фр.) . 05.07.2018. Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 07.07.2018.
- . УНІАН. 05.07.2018. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 07.07.2018.
- 'La promotion du 14 juillet de la Légion d'honneur', in Le Figaro, 14/07/2011 [1] [ 4 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Нагороди та номінації Клода Ланзмана на сайті IMDb (англ.)
Література
- Богдан Балабан, Уляна Кирчів. Клод Ланцман та Голокост [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Україна Модерна. — 24.10.2012
- Beddock F. L'héritage de l'oubl—de Freud à Claude Lanzmann. Nice: Z'éditions, 1988
- Koch G. The Aesthetic Transformation of the Image of the Unimaginable: Notes on Claude Landzmann's Shoah// October, № 48, spring 1989, pp. 15–24.
- Au sujet de Shoah: le film de Claude Lanzmann. Paris: Belin, 1990
- Kliksberg B. Shoah: la estremecedora denuncia de Claude Lanzmann y las nuevas caras del neonazismo. Caracas: Unión Israelita de Caracas, Dirección de Cultura, 1992
- Felman Sh., Laub D. Testimony: Crises of Witnessing in Literature, Psychoanalysis and History. New York: Routledge 1992.
- Hartmann G.H. Holocaust remembrance: the shapes of memory. Oxford; Cambridge: Blackwell, 1994
- Rochman H., McCampbell D.Z. Bearing witness: stories of the Holocaust. New York: Orchard Books, 1995 (переизд. 1999)
- Schneider S. Formen von Erinnerung: eine Diskussion mit Claude Lanzmann. Marburg: Jonas, 1998
- Haggith T., Newman J. Holocaust and the moving image: representations in film and television since 1933. London; New York: Wallflower, 2005
- Alterman A. Visages de Shoah: le film de Claude Lanzmann. Paris: Cerf, 2006
- Liebman S. Claude Lanzmann's Shoah: key essays. Oxford; New York: Oxford University Press, 2007
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клод Ланзман |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klo d Lanzma n fr lanzman vidomi takozh perekladi prizvisha yak Lancman Lanzmann 27 listopada 1925 Bua Kolomb Franciya 5 lipnya 2018 Parizh Franciya francuzkij zhurnalist kinorezhiser dokumentalist ta scenarist Klod Lanzmanfr Claude LanzmannKlod Lanzman u 2011 rociData narodzhennya27 listopada 1925 1925 11 27 98 rokiv Misce narodzhennyaBua Kolomb FranciyaData smerti5 lipnya 2018 2018 07 05 1 2 92 roki Misce smertiXII okrug Parizha Franciya 4 5 Pohovannyacvintar MonparnasGromadyanstvo FranciyaProfesiyazhurnalist kinorezhiser scenaristAlma materKondorse i Tyubingenskij universitetRoki aktivnosti1970 2018Chlen uBerlinska akademiya mistectvIMDbID 0487351Nagorodi ta premiyiVelikij oficer ordena Pochesnogo legionuVelikij oficer ordena Za zaslugi Franciya Medal Oporu defaultMedal OporuVelikij oficer ordena Pochesnogo legionuVelikij oficer ordena Za zaslugi Franciya Medal Oporu defaultMedal OporuPochesnij Sezar 1986 Pochesnij Zolotij vedmid 2013 Klod Lanzman u VikishovishiBiografiyaKlod Lanzman Lancman narodivsya v yevrejskij sim yi 27 listopada 1925 roku v Bua Kolombi poblizu Parizha Franciya Jogo did i babusya Yankl i Perl Groberman emigruvali v Parizh z Kishineva pislya yevrejskogo pogromu 1903 roku koli jogo materi Poletti bulo 3 misyaci Did i babusya po batkivskij liniyi Ichok Leon 1874 i Anna Lancman emigruvali todi zh z Vilejki U 1940 roci Klod razom z bratom i sestroyu perehovuvavsya vid nimciv v overnskomu seli U 1943 mu vin stav odnim z organizatoriv Oporu v liceyi Bleza Paskalya v Klermon Ferrani Buv u pidpilli potim u zagonah maki v Overni Z 1947 rou Lanzman vivchav filosofiyu v Tyubingeni potim vikladav filosofiyu i francuzku literaturu u Vilnomu universiteti Berlina de v 1952 mu poznajomivsya z Sartrom i Simonoyu de Bovuar Lanzman pochav aktivno spivpracyuvati z yihnim zhurnalom Tan Modern Novi chasi nini vin jogo golovnij redaktor Pidpisav Manifest 121 proti vijni v Alzhiri Bagato pisav pro arabo izrayilskij konflikt Z 1970 roku majzhe cilkom zoseredivsya na dokumentalnomu kino TvorchistZ dokumentalnih robit Kloda Lanzmana najvidomishij film Shoa dev yatigodinna strichka pro nacistski tabori smerti nad yakoyu vin pochav pracyuvati v 1974 roci i yaku vipustiv u 1985 muu operator Vilyam Lyubchanskij Film ne vikoristovuye pismovih i fotografichnih dokumentiv a spirayetsya viklyuchno na bezposeredni svidchennya zhivih osib vklyuchayuchi nacistiv i tih hto yih pidtrimuvav stav svitovoyu suspilnoyu podiyeyu ta unikalnim kinofaktom Vin viklikav shirokij vidguk u bagatoh krayinah i sponukav na stvorennya chislennoyi literaturi pro Golokost Shoa buv udostoyenij premij kinofestivaliv u Berlini i Rotterdami premiyi Sezar premij Britanskoyi kinoakademiyi Mizhnarodnoyi asociaciyi kinodokumentalistiv Spilnoti kinokritikiv Nyu Jorka Bostona Kanzas siti Los Andzhelesa Nacionalnoyi spilki kinokritikiv SShA Film otrimav prodovzhennya v nastupnih strichkah Lanzmana filmah Zhivij i toj sho jde 1997 pro tabori Aushvic i Tereziyenshtadt i Sobibor 14 zhovtnya 1943 roku 16 godina 2001 pro povstannya v nacistskomu konctabori Sobibor film buv predstavlenij v pozakonkursnomu pokazi na Kannskomu kinofestivali togo zh roku Dokumentalnim filmom Ostannya nespravedlivist 2013 Lanzman hotiv za jogo vlasnim viznannyam postaviti pam yatnik ostannomu starosti Terezinskogo getto oskilki rol ostannogo dosi bula predstavlena duzhe nespravedlivo Filmi Kloda Lanzmana 2017 roku Napalm buv predstavlenij na yuvilejnomu 70 mu Kannskomu kinofestivali na specialnih pokazah pozakonkursnoyi programi Ostannoyu robotoyu Lanzmana stav dokumentalnij serial Chotiri sestri rozpochatij 2018 roku Zakinchiti proekt rezhiser ne vstig Klod Lanzman pomer 5 lipnya 2018 roku u svoyij kvartiri v Parizhi na 93 roci zhittya pro sho povidomila francuzka gazeta Le Monde z posilannyam na sim yu kinematografista FilmografiyaRik Nazva ukrayinskoyu Originalna nazva Rezhiser Scenarist Prodyuser1970 Eliza abo spravzhnye zhittya Elise ou la vraie vie1973 Chomu Izrayil Pourquoi Israel1985 Shoa Shoah1994 Cahal Tsahal1999 Zhivij i toj sho jde Un vivant qui passe2001 Sobibor 14 zhovtnya 1943 roku 16 godina Sobibor 14 octobre 1943 16 heures2013 Ostannya nespravedlivist Le dernier des injustes2017 Napalm NapalmViznannyaKlod Lanzman nagorodzhenij medallyu uchasnika Oporu vin velikij oficer ordenu Pochesnogo legionu i Nacionalnogo ordenu Za zaslugi Pochesnij doktor Yevrejskogo universitetu v Yerusalimi Amsterdamskogo universitetu Universitetu Adelfi SShA Nagorodi ta nominaciyi Kloda Lanzmana Rik Kategoriya Film RezultatMizhnarodnij kinofestival u Chikago1973 Zolotij G yugo za najkrashij film Chomu Izrayil Peremoga2017 Premiya Golos glyadachiv Ostannya nespravedlivist NominaciyaAsociaciya kinokritikiv Los Andzhelesa1985 Specialna nagoroda Shoa PeremogaBerlinskij mizhnarodnij kinofestival1986 Priz FIPRESSI Shoa PeremogaPriz Mizhnarodnoyi Katolickoyi organizaciyi v carini kino OCIC PeremogaPriz Kaligari Nominaciya2013 Pochesnij Zolotij vedmid PeremogaRotterdamskij mizhnarodnij kinofestival1986 Priz za najkrashij dokumentalnij film Shoa PeremogaPremiya Sezar 1986 Pochesnij Sezar Peremoga1995 Najkrashij dokumentalnij film Cahal Nominaciya2014 Ostannya nespravedlivist NominaciyaMizhnarodna asociaciya kinodokumentalistiv1986 Najkrashij dokumentalnij film Shoa PeremogaPremiya BAFTA1987 Premiya Flaerti za dokumentalnij film Shoa PeremogaVidenskij kinofestival2001 Priz zhuri chitachiv Standard Sobibor 14 zhovtnya 1943 roku 16 godina PeremogaKannskij mizhnarodnij kinofestival2017 Priz Zolote oko Napalm NominaciyaPrimitkiFilmportal de 2005 d Track Q15706812 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Le Monde J Fenoglio Paris Societe editrice du Monde 1944 ISSN 0395 2037 1284 1250 2262 4694 d Track Q17154220d Track Q67146272d Track Q90d Track Q12461 Fichier des personnes decedees d Track Q80900474 Claude Lanzmann The Patagonian Hare A Memoir Lawrence D Kritzman Brian J Reilly Malcolm DeBevoise The Columbia History of Twentieth Century French Thought Entry Claude Lanzmann 20 kvitnya 2017 u Wayback Machine Israel s enemies take no prisoners 20 kvitnya 2018 u Wayback Machine Tageszeitung 6 July 2009 Feuilleton nim Frankfurter Allgemeine Zeitung 26 05 2013 Arhiv originalu za 21 bereznya 2014 Procitovano 15 sichnya 2014 Cannes 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2017 Procitovano 6 07 2017 IndieWire 13 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 6 07 2017 Edouard Pflimlin Le Monde fr 05 07 2018 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2020 Procitovano 07 07 2018 UNIAN 05 07 2018 Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 07 07 2018 La promotion du 14 juillet de la Legion d honneur in Le Figaro 14 07 2011 1 4 lyutogo 2021 u Wayback Machine Nagorodi ta nominaciyi Kloda Lanzmana na sajti IMDb angl LiteraturaBogdan Balaban Ulyana Kirchiv Klod Lancman ta Golokost 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Ukrayina Moderna 24 10 2012 Beddock F L heritage de l oubl de Freud a Claude Lanzmann Nice Z editions 1988 Koch G The Aesthetic Transformation of the Image of the Unimaginable Notes on Claude Landzmann s Shoah October 48 spring 1989 pp 15 24 Au sujet de Shoah le film de Claude Lanzmann Paris Belin 1990 Kliksberg B Shoah la estremecedora denuncia de Claude Lanzmann y las nuevas caras del neonazismo Caracas Union Israelita de Caracas Direccion de Cultura 1992 Felman Sh Laub D Testimony Crises of Witnessing in Literature Psychoanalysis and History New York Routledge 1992 Hartmann G H Holocaust remembrance the shapes of memory Oxford Cambridge Blackwell 1994 Rochman H McCampbell D Z Bearing witness stories of the Holocaust New York Orchard Books 1995 pereizd 1999 Schneider S Formen von Erinnerung eine Diskussion mit Claude Lanzmann Marburg Jonas 1998 Haggith T Newman J Holocaust and the moving image representations in film and television since 1933 London New York Wallflower 2005 Alterman A Visages de Shoah le film de Claude Lanzmann Paris Cerf 2006 Liebman S Claude Lanzmann s Shoah key essays Oxford New York Oxford University Press 2007PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Klod LanzmanKlod Lanzman na sajti IMDb angl Klod Lanzman na sajti AlloCine fr