Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Степанович Дідевич (нар. 25 липня 1925, Краматорськ, Українська РСР — пом. 19 вересня 1987, Дніпропетровськ, Українська РСР) — радянський футболіст і тренер, нападник, майстер спорту СРСР.
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Михайло Степанович Дідевич | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 25 липня 1925 | |||||||||||||||||||||||||
| Краматорськ, Українська РСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 19 вересня 1987 (62 роки) | |||||||||||||||||||||||||
| Дніпропетровськ, Українська РСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 172 см | |||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | Дід | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР | |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| ДСШ ГОРНО (Сєров) | ||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||
| Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||||||||||||||
| 1960 1961 | «Хімік» (Дндз) «Металург» (Дн) | |||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |  | |||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||
Кар'єра гравця
Дитинство Михайла Дідевича пройшло в рідному Краматорську, де проживав з батьками. Там же захопився футболом. З початком Німецько-радянської війни, його батько — Степан Дідевич, заслужений металург СРСР, разом з сім'єю евакуйований на Урал, в місто Сєров. У 1942 році Михайло Дідевич розпочав грати в місцевій команді «Металурги Сходу». Після звільнення країни від нацистів, відправився до Ленінграда, де навчався на авіаційно-технічних курсах, а також грав за футбольну команду цього навчального закладу.
У 1945 році, Дідевич виступав за команду Будинку офіцерів з Риги, яка брала участь в матчах на першість Латвійської РСР. Там молодий нападник, який вирізнявся потужним ударом з дальньої дистанції, потрапив в поле зору тренерів найсильнішої команди того часу — московського ЦБЧА. Уже наступного сещону Михайло Дідевич перебирається до Москви, де на спочатку грав за дублюючий склад армійців. Дебютував Михайло за основний склад «команди лейтенантів» лише наприкінці сезону 1 вересня 1946 року, в матчі «Динамо» (Тбілісі) - ЦБЧА, вийшовши на заміну у другому таймі замість Миколи Шкатулова. Всього в дебютному сезоні, за що стали чемпіонами московських армійців, провів лише два поєдинки. У наступному чемпіонаті, 28 травня 1947 року, нападник відзначився своїм першим голом у елітному дивізіоні, в гостьовому матчі вразивши ворота ленінградського «Зеніту». З тим же суперником, але вже в поєдинку другого кола на своєму полі, Дідевич вийшов у стартовому складі, замінивши дискваліфікованого Всеволода Боброва, відзначився хет-триком. Загалом, в основному складі ЦБЧА, який того року став чемпіоном, Михайло з'являвся лише зрідка. І лише в чемпіонаті СРСР 1948 року, форвард почав частіше грати та допоміг армійцям вчергове виграти чемпіонат, провів 12 поєдинків та відзначився 6-а голами. Для отримання медалей Михайлу не вистачило лише 1 поєдинку. Стати гравцем основного складу команди, де в лінії нападу тон задавали такі майстри радянського футболу як Всеволод Бобров, Олексій Гринін, Володимир Дьомін, Валентин Ніколаєв, Григорій Федотов, було майже нереально.
У 1950 році, Дідевич переходить в іншу армійську команду Москви - ВМС, яка виступала в класі «Б». За підсумками сезону, колектив здобув перемогу в першості та вийшов до елітного дивізіону. Михайло відразу ж влився до складу, ставши одним з лідерів атакувальної ланки команди. Але втриматися у вищому ешелоні радянського футболу колективу не вдалося, столична команда посіла 13 місце з 15 команд, ВМС знову відправився в клас «Б», а ще через рік, команда була розформована.
У 1953 році Дідевич перейшов у столичний «Локомотив». Але зігравши в стартових матчах чемпіонату, Михайло перестав потрапляти в основний склад та незабаром залишив залізничників, перебравшись в «Спартак» з міста Калінін, а в 1954 році переїжджає до Дніпропетровська, де стає гравцем місцевого «Металурга». Команда зайняла 4 місце в своїй зоні класу «Б». Дідевич, в новому колективі дебютував 18 квітня 1954 року і в першому ж матчі відзначився голом у ворота «Шахтаря» зі Сталіно. А за підсумками всього сезону, забив 17 м'ячів та став кращим бомбардиром своєї команди. У тому ж сезоні, дніпропетровці, багато в чому завдяки й забитим м'ячам свого нападника, дійшли до півфіналу Кубка СРСР, де поступилися єреванському «Спартаку». Всього ж за дніпропетровську команду Дідевич виступав п'ять років, в її складі, в матчах чемпіонату та Кубку країни, забив понад 70 м'ячів, був її лідером та капітаном. Останній сезон, у статусі гравця дніпропетровського «Металурга», провів у 1958 році, знову ставши найкращим бомбардиром команди, забивши 23 м'ячі. По завершенню першості, вирішив завершити кар'єру футболіста.
Кар'єра тренера
По завершенні кар'єри перейшов на тренерську роботу. У 1960 році очолював дніпродзержинський «Хімік», який виступав у класі «Б». А в середині сезону 1961 року прийняв свій колишній клуб — «Металург», який тренував до кінця сезону, за підсумками першості дніпропетровський колектив фінішував на 14-му місці. З наступного сезону команда отримала нову назву — «Дніпро» та перейшов під патронат Південного машинобудівного заводу. Головним тренером призначили Серафим Холодков. Дідевич також залишився в команді, перейшовши на посаду помічника старшого тренера. У тренерському штабі дніпропетровців Михайло Степанович пропрацював до кінця 1966 року народження, після чого залишив команду майстрів, перейшовши на роботу в спортивний клуб «Метеор», де багато років тренував молодих футболістів та аматорські команди. Брав активну участь у спортивному житті Дніпра, входив до президії дніпропетровської обласної Федерації футболу.
Помер Михайло Степанович Дідевич 19 вересня 1987 роки після важкої хвороби.
Пам'ять
Іменем Михайла Дідевича названо провулок у Дніпрі, на якому знаходиться база ФК «Дніпро».
З 1988 року в Дніпропетровську проводиться футбольний турнір пам'яті Михайла Дідевича. У 2008 році Дніпропетровською обласною федерацією футболу визнаний переможцем номінації «Найкращі тренери й гравці XX століття» в регіоні.
Досягнення
Як гравця
- ВМС (Москва)
![image]()
Клас «Б» чемпіонату СРСР 
![image]()
Чемпіон (1): 1950
Індивідуальні
![image]()
Найкращий бомбардир «Металурга» (Донецьк): 1954 (17 голів), 1958 (23 голи)
Відзнаки
![image]()
Майстер спорту СРСР
Примітки
- Когда процветала дедовщина [ 1 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 5 липня 2012. Процитовано 21 липня 2013.
- «Зенит» — ЦДКА, обзор прессы [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ЦДКА — «Зенит», обзор прессы [ 18 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Турнир памяти легенды днепропетровского футбола [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Хохлюк, Виктор. Голеадоры. — Луганск : Максим, 2012. — С. 22. — 5 000 прим. — .
Посилання
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «Український футбол»
- Профіль тренера на сайті «Український футбол»
- Профіль на сайті footbook.ru (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Stepanovich Didevich nar 25 lipnya 1925 Kramatorsk Ukrayinska RSR pom 19 veresnya 1987 Dnipropetrovsk Ukrayinska RSR radyanskij futbolist i trener napadnik majster sportu SRSR Mihajlo DidevichOsobisti daniPovne im ya Mihajlo Stepanovich DidevichNarodzhennya 25 lipnya 1925 1925 07 25 Kramatorsk Ukrayinska RSRSmert 19 veresnya 1987 1987 09 19 62 roki Dnipropetrovsk Ukrayinska RSRZrist 172 smPrizvisko DidGromadyanstvo SRSRPoziciya napadnikYunacki klubiDSSh GORNO Syerov Profesionalni klubi Roki Klub I g 1946 1949 CBChA 19 9 1950 1952 VMS M 56 26 1953 Lokomotiv M 5 1 1953 Spartak Kl 8 1954 1958 Metalurg Dn 134 67 Trenerska diyalnist Sezoni Komanda Misce1960 1961 Himik Dndz Metalurg Dn Zvannya nagorodiNagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Kar yera gravcyaDitinstvo Mihajla Didevicha projshlo v ridnomu Kramatorsku de prozhivav z batkami Tam zhe zahopivsya futbolom Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni jogo batko Stepan Didevich zasluzhenij metalurg SRSR razom z sim yeyu evakujovanij na Ural v misto Syerov U 1942 roci Mihajlo Didevich rozpochav grati v miscevij komandi Metalurgi Shodu Pislya zvilnennya krayini vid nacistiv vidpravivsya do Leningrada de navchavsya na aviacijno tehnichnih kursah a takozh grav za futbolnu komandu cogo navchalnogo zakladu U 1945 roci Didevich vistupav za komandu Budinku oficeriv z Rigi yaka brala uchast v matchah na pershist Latvijskoyi RSR Tam molodij napadnik yakij viriznyavsya potuzhnim udarom z dalnoyi distanciyi potrapiv v pole zoru treneriv najsilnishoyi komandi togo chasu moskovskogo CBChA Uzhe nastupnogo seshonu Mihajlo Didevich perebirayetsya do Moskvi de na spochatku grav za dublyuyuchij sklad armijciv Debyutuvav Mihajlo za osnovnij sklad komandi lejtenantiv lishe naprikinci sezonu 1 veresnya 1946 roku v matchi Dinamo Tbilisi CBChA vijshovshi na zaminu u drugomu tajmi zamist Mikoli Shkatulova Vsogo v debyutnomu sezoni za sho stali chempionami moskovskih armijciv proviv lishe dva poyedinki U nastupnomu chempionati 28 travnya 1947 roku napadnik vidznachivsya svoyim pershim golom u elitnomu divizioni v gostovomu matchi vrazivshi vorota leningradskogo Zenitu Z tim zhe supernikom ale vzhe v poyedinku drugogo kola na svoyemu poli Didevich vijshov u startovomu skladi zaminivshi diskvalifikovanogo Vsevoloda Bobrova vidznachivsya het trikom Zagalom v osnovnomu skladi CBChA yakij togo roku stav chempionom Mihajlo z yavlyavsya lishe zridka I lishe v chempionati SRSR 1948 roku forvard pochav chastishe grati ta dopomig armijcyam vchergove vigrati chempionat proviv 12 poyedinkiv ta vidznachivsya 6 a golami Dlya otrimannya medalej Mihajlu ne vistachilo lishe 1 poyedinku Stati gravcem osnovnogo skladu komandi de v liniyi napadu ton zadavali taki majstri radyanskogo futbolu yak Vsevolod Bobrov Oleksij Grinin Volodimir Domin Valentin Nikolayev Grigorij Fedotov bulo majzhe nerealno U 1950 roci Didevich perehodit v inshu armijsku komandu Moskvi VMS yaka vistupala v klasi B Za pidsumkami sezonu kolektiv zdobuv peremogu v pershosti ta vijshov do elitnogo divizionu Mihajlo vidrazu zh vlivsya do skladu stavshi odnim z lideriv atakuvalnoyi lanki komandi Ale vtrimatisya u vishomu esheloni radyanskogo futbolu kolektivu ne vdalosya stolichna komanda posila 13 misce z 15 komand VMS znovu vidpravivsya v klas B a she cherez rik komanda bula rozformovana U 1953 roci Didevich perejshov u stolichnij Lokomotiv Ale zigravshi v startovih matchah chempionatu Mihajlo perestav potraplyati v osnovnij sklad ta nezabarom zalishiv zaliznichnikiv perebravshis v Spartak z mista Kalinin a v 1954 roci pereyizhdzhaye do Dnipropetrovska de staye gravcem miscevogo Metalurga Komanda zajnyala 4 misce v svoyij zoni klasu B Didevich v novomu kolektivi debyutuvav 18 kvitnya 1954 roku i v pershomu zh matchi vidznachivsya golom u vorota Shahtarya zi Stalino A za pidsumkami vsogo sezonu zabiv 17 m yachiv ta stav krashim bombardirom svoyeyi komandi U tomu zh sezoni dnipropetrovci bagato v chomu zavdyaki j zabitim m yacham svogo napadnika dijshli do pivfinalu Kubka SRSR de postupilisya yerevanskomu Spartaku Vsogo zh za dnipropetrovsku komandu Didevich vistupav p yat rokiv v yiyi skladi v matchah chempionatu ta Kubku krayini zabiv ponad 70 m yachiv buv yiyi liderom ta kapitanom Ostannij sezon u statusi gravcya dnipropetrovskogo Metalurga proviv u 1958 roci znovu stavshi najkrashim bombardirom komandi zabivshi 23 m yachi Po zavershennyu pershosti virishiv zavershiti kar yeru futbolista Kar yera treneraPo zavershenni kar yeri perejshov na trenersku robotu U 1960 roci ocholyuvav dniprodzerzhinskij Himik yakij vistupav u klasi B A v seredini sezonu 1961 roku prijnyav svij kolishnij klub Metalurg yakij trenuvav do kincya sezonu za pidsumkami pershosti dnipropetrovskij kolektiv finishuvav na 14 mu misci Z nastupnogo sezonu komanda otrimala novu nazvu Dnipro ta perejshov pid patronat Pivdennogo mashinobudivnogo zavodu Golovnim trenerom priznachili Serafim Holodkov Didevich takozh zalishivsya v komandi perejshovshi na posadu pomichnika starshogo trenera U trenerskomu shtabi dnipropetrovciv Mihajlo Stepanovich propracyuvav do kincya 1966 roku narodzhennya pislya chogo zalishiv komandu majstriv perejshovshi na robotu v sportivnij klub Meteor de bagato rokiv trenuvav molodih futbolistiv ta amatorski komandi Brav aktivnu uchast u sportivnomu zhitti Dnipra vhodiv do prezidiyi dnipropetrovskoyi oblasnoyi Federaciyi futbolu Pomer Mihajlo Stepanovich Didevich 19 veresnya 1987 roki pislya vazhkoyi hvorobi Pam yatImenem Mihajla Didevicha nazvano provulok u Dnipri na yakomu znahoditsya baza FK Dnipro Z 1988 roku v Dnipropetrovsku provoditsya futbolnij turnir pam yati Mihajla Didevicha U 2008 roci Dnipropetrovskoyu oblasnoyu federaciyeyu futbolu viznanij peremozhcem nominaciyi Najkrashi treneri j gravci XX stolittya v regioni DosyagnennyaYak gravcya VMS Moskva Klas B chempionatu SRSR Chempion 1 1950Individualni Najkrashij bombardir Metalurga Doneck 1954 17 goliv 1958 23 goli Vidznaki Majster sportu SRSRPrimitkiKogda procvetala dedovshina 1 travnya 2013 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 5 lipnya 2012 Procitovano 21 lipnya 2013 Zenit CDKA obzor pressy 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros CDKA Zenit obzor pressy 18 travnya 2021 u Wayback Machine ros Turnir pamyati legendy dnepropetrovskogo futbola 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros LiteraturaHohlyuk Viktor Goleadory Lugansk Maksim 2012 S 22 5 000 prim ISBN 978 966 15 8934 5 PosilannyaProfil futbolista na sajti FootballFacts ru ros Profil gravcya na sajti Ukrayinskij futbol Profil trenera na sajti Ukrayinskij futbol Profil na sajti footbook ru ros