Анн Л'Юйє (16 серпня 1958, Париж) — французький фізик, професор атомної фізики Лундського університету.
Анн Л'Юйє | |
---|---|
фр. Anne L'Huillier | |
Ім'я при народженні | фр. Anne Geneviève L'Huillier[1] |
Народилася | 16 серпня 1958[2][3](65 років) Париж, Франція[2] |
Країна | Франція Швеція |
Діяльність | фізик, викладачка університету |
Alma mater | d Університет імені П'єра і Марії Кюрі (1986)[4] |
Галузь | фізика, атосекундна фізика і d |
Заклад | Лундський університет[5] Лундський університет[6] |
Науковий керівник | d[4] |
Аспіранти, докторанти | d[7] |
Членство | Шведська королівська академія наук Шведська королівська академія інженерних наук Національна академія наук США Американське фізичне товариство Австрійська академія наук |
У шлюбі з | d[3] |
Родичі | d |
Нагороди | |
Особ. сторінка | portal.research.lu.se/en/persons/anne-lhuillier |
Анн Л'Юйє у Вікісховищі |
Вона очолює групу атосекундної фізики, яка вивчає рух електронів у реальному часі, що використовується для розуміння хімічних реакцій на атомному рівні. У 2003 році вона та її група побили світовий рекорд, встановивши найкоротший лазерний імпульс тривалістю 170 аттосекунд. Вона здобула декілька нагород з фізики: премію Вольфа з фізики у 2022 і Нобелівську премію з фізики у 2023 (спільно з П'єром Агостіні і Ференцем Краусом).
Біографія
Л'Юйє здобула освіту та ступінь магістра теоретичної фізики та математики, та ступінь доктора філософії з експериментальної фізики у [en]Комісаріату атомної енергетики Франції. Її дисертація була присвячена багаторазовій іонізації в лазерних полях високої інтенсивності.
З 1986 постійно працювала в Центрі ядерних досліджень Сакла. В 1992 році брала участь в експерименті в Лунді, де була встановлена одна з перших в Європі титан-сапфірових твердотільних лазерних систем для фемтосекундних імпульсів. В 1994 році переїхала до Швеції, де працювала в університеті Лунда як викладач з 1995 та професор з 1997.
Очолює групу аттосекундної фізики, яка вивчає рух електронів у режимі реального часу, який використовується для розуміння хімієсекундних фізичних реакцій на атомному рівні. В 2003 році вона та її група побили світовий рекорд з найменшим лазерним імпульсом у 170 аттосекунд.
Нагороди та визнання
- 1997: член Американського фізичного товариства
- 1998: премія Йорана Густафссона з фізики;
- 2003: премія Юліуса Шпрінгера;
- 2004: член Шведської академії наук;
- 2007—2015: член Нобелівського комітету з фізики;
- 2011: премія L'Oréal — ЮНЕСКО «Для жінок у науці»;
- 2013:
- премія Карла Цайса;
- [de];
- почесний доктор Університету П'єра та Марії Кюрі;
- 2014: відзнака Еммі Нетер для жінок у фізиці;
- 2015: почесний доктор Єнського університету;
- 2018: іноземний член Національної академії науку США;
- 2019: премія за фундаментальні аспекти квантової електроніки та оптики, Європейське фізичне товариство;
- 2021:
- Премія Макса Борна, Оптичне товариство;
- членом-кореспондент Австрійської академії наук
- 2022:
- 2023: Нобелівську премію з фізики (спільно з П'єром Агостіні і Ференцем Краусом)
- член Оптичного товариства
Доробок
Примітки
- Journal officiel de la République française, Journal officiel de la République française. Document administratif — 1868. — ISSN 0242-6773
- https://www.nobelprize.org/prizes/physics/2023/lhuillier/facts/
- Sveriges befolkning 2000 — Sveriges Släktforskarförbund, 2020.
- http://www.sudoc.fr/04356755X
- Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- https://www.theses.fr/1993PA066015
- . ZEISS International (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
- Forkman; Holmin Verdozzi, ред. (2016). Fysik i Lund: i tid och rum (швед.). Lund: Fysiska institutionen i samarbete med Gidlunds förlag. с. 371, 374. ISBN .
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- Davis, Nicola (3 жовтня 2023). Nobel prize in physics awarded to three scientists for work on electrons. The Guardian. London, United Kingdom. ISSN 0261-3077. Процитовано 3 жовтня 2023.
- . www.academia-net.org (англ.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 29 квітня 2017.
- UPMC, Université Pierre et Marie Curie - (12 грудня 2013). . Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
- . Atomic Physics, Faculty of Engineering, LTH. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 5 травня 2014.
- . ZEISS International (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
- Forkman, Bengt; Holmin Verdozzi, Kristina, ред. (2016). Fysik i Lund: i tid och rum (швед.). Lund: Fysiska institutionen i samarbete med Gidlunds förlag. с. 371, 374. ISBN .
- . Kungl. Vetenskapsakademien. 19 квітня 2004. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 29 квітня 2017.
- Max Born Award. OSA. оригіналу за 14 жовтня 2013.
- ÖAW wählte 31 neue Mitglieder. In: oeaw.ac.at. 21. Mai 2021, abgerufen am 21. Mai 2021.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 31 березня 2022.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ann L Yujye 16 serpnya 1958 1958 08 16 Parizh francuzkij fizik profesor atomnoyi fiziki Lundskogo universitetu Ann L Yujyefr Anne L HuillierIm ya pri narodzhennifr Anne Genevieve L Huillier 1 Narodilasya16 serpnya 1958 1958 08 16 2 3 65 rokiv Parizh Franciya 2 Krayina Franciya ShveciyaDiyalnistfizik vikladachka universitetuAlma materd Universitet imeni P yera i Mariyi Kyuri 1986 4 Galuzfizika atosekundna fizika i dZakladLundskij universitet 5 Lundskij universitet 6 Naukovij kerivnikd 4 Aspiranti doktorantid 7 ChlenstvoShvedska korolivska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya inzhenernih nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanske fizichne tovaristvo Avstrijska akademiya naukU shlyubi zd 3 RodichidNagorodipremiya L Oreal YuNESKO Dlya zhinok u nauci 2011 d 2013 Premiya Karla Cajsa 2013 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d d 2014 d 1998 d d 2015 premiya Volfa z fiziki 2022 Premiya Maksa Borna 2021 BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards 2022 d 2024 d 28 bereznya 2024 Osob storinkaportal research lu se en persons anne lhuillier Ann L Yujye u Vikishovishi Vona ocholyuye grupu atosekundnoyi fiziki yaka vivchaye ruh elektroniv u realnomu chasi sho vikoristovuyetsya dlya rozuminnya himichnih reakcij na atomnomu rivni U 2003 roci vona ta yiyi grupa pobili svitovij rekord vstanovivshi najkorotshij lazernij impuls trivalistyu 170 attosekund Vona zdobula dekilka nagorod z fiziki premiyu Volfa z fiziki u 2022 i Nobelivsku premiyu z fiziki u 2023 spilno z P yerom Agostini i Ferencem Krausom BiografiyaL Yujye zdobula osvitu ta stupin magistra teoretichnoyi fiziki ta matematiki ta stupin doktora filosofiyi z eksperimentalnoyi fiziki u en Komisariatu atomnoyi energetiki Franciyi Yiyi disertaciya bula prisvyachena bagatorazovij ionizaciyi v lazernih polyah visokoyi intensivnosti Z 1986 postijno pracyuvala v Centri yadernih doslidzhen Sakla V 1992 roci brala uchast v eksperimenti v Lundi de bula vstanovlena odna z pershih v Yevropi titan sapfirovih tverdotilnih lazernih sistem dlya femtosekundnih impulsiv V 1994 roci pereyihala do Shveciyi de pracyuvala v universiteti Lunda yak vikladach z 1995 ta profesor z 1997 Ocholyuye grupu attosekundnoyi fiziki yaka vivchaye ruh elektroniv u rezhimi realnogo chasu yakij vikoristovuyetsya dlya rozuminnya himiyesekundnih fizichnih reakcij na atomnomu rivni V 2003 roci vona ta yiyi grupa pobili svitovij rekord z najmenshim lazernim impulsom u 170 attosekund Nagorodi ta viznannya1997 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva 1998 premiya Jorana Gustafssona z fiziki 2003 premiya Yuliusa Shpringera 2004 chlen Shvedskoyi akademiyi nauk 2007 2015 chlen Nobelivskogo komitetu z fiziki 2011 premiya L Oreal YuNESKO Dlya zhinok u nauci 2013 premiya Karla Cajsa de pochesnij doktor Universitetu P yera ta Mariyi Kyuri 2014 vidznaka Emmi Neter dlya zhinok u fizici 2015 pochesnij doktor Yenskogo universitetu 2018 inozemnij chlen Nacionalnoyi akademiyi nauku SShA 2019 premiya za fundamentalni aspekti kvantovoyi elektroniki ta optiki Yevropejske fizichne tovaristvo 2021 Premiya Maksa Borna Optichne tovaristvo chlenom korespondent Avstrijskoyi akademiyi nauk 2022 premiya Volfa z fiziki BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards 2023 Nobelivsku premiyu z fiziki spilno z P yerom Agostini i Ferencem Krausom chlen Optichnogo tovaristvaDorobokFerray M L Huillier A Li XF Lompre LA Mainfray G Manus C 1988 Multiple harmonic conversion of 1064 nm radiation in rare gases J Phys B At Mol Opt Phys 21 3 L31 Bibcode 1988JPhB 21L 31F doi 10 1088 0953 4075 21 3 001 PrimitkiJournal officiel de la Republique francaise Journal officiel de la Republique francaise Document administratif 1868 ISSN 0242 6773 d Track Q1815103 https www nobelprize org prizes physics 2023 lhuillier facts Sveriges befolkning 2000 Sveriges Slaktforskarforbund 2020 d Track Q106527645d Track Q10685961 http www sudoc fr 04356755X Montenegro A ORCID Public Data File 2023 2023 doi 10 23640 07243 24204912 V1 d Track Q123508386 Montenegro A ORCID Public Data File 2023 2023 doi 10 23640 07243 24204912 V1 d Track Q123508386 https www theses fr 1993PA066015 ZEISS International angl Arhiv originalu za 19 lyutogo 2017 Procitovano 29 kvitnya 2017 Forkman Holmin Verdozzi red 2016 Fysik i Lund i tid och rum shved Lund Fysiska institutionen i samarbete med Gidlunds forlag s 371 374 ISBN 9789178449729 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 Davis Nicola 3 zhovtnya 2023 Nobel prize in physics awarded to three scientists for work on electrons The Guardian London United Kingdom ISSN 0261 3077 Procitovano 3 zhovtnya 2023 www academia net org angl Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2017 UPMC Universite Pierre et Marie Curie 12 grudnya 2013 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 29 kvitnya 2017 Atomic Physics Faculty of Engineering LTH Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 5 travnya 2014 ZEISS International angl Arhiv originalu za 19 lyutogo 2017 Procitovano 29 kvitnya 2017 Forkman Bengt Holmin Verdozzi Kristina red 2016 Fysik i Lund i tid och rum shved Lund Fysiska institutionen i samarbete med Gidlunds forlag s 371 374 ISBN 9789178449729 Kungl Vetenskapsakademien 19 kvitnya 2004 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 29 kvitnya 2017 Max Born Award OSA originalu za 14 zhovtnya 2013 OAW wahlte 31 neue Mitglieder In oeaw ac at 21 Mai 2021 abgerufen am 21 Mai 2021 Arhiv originalu za 13 travnya 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 Arhiv originalu za 5 travnya 2016 Procitovano 31 bereznya 2022 Posilannya