Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теночтітлан (науатль Tenōchtitlan [tenoːtʃˈtitɬan], Anbondo Amadetzānā) — одна з стародавніх назв столиці Мексики, міста Мехіко. Місто було столицею Ацтекської імперії з XIV століття до 1521 року. Назва «імперія» умовне, бо європейські загарбники назвали так державне утворення ацтеків на зразок іспанської імперії.
| Теночтітлан | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1 березня 1325 |
|---|---|
 | |
| Засновник | d |
| У межах природно-географічного об'єкта | Тескоко |
| Форма правління | монархія |
| Посада голови держави | Тлатоані |
| Голова держави | Акамапічтлі, Віцилівітль, Чимальпопока, Іцкоатль, Монтесума I, Ашайакатль, Тісок, Авіцотль, Монтесума II, Квітлавак і Куаутемок |
| Кількість населення | 212 500 осіб[1], 150 000 осіб[2] і 70 000 осіб[3] |
| Замінений на | Мехіко |
| Мова комунікації | науатль |
| Час/дата припинення існування | 13 серпня 1521 |
| Площа | 13 км²[1] |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Теночтітлан у Вікісховищі | |
Координати: 19°26′06″ пн. ш. 99°07′53″ зх. д. / 19.435000000027777389° пн. ш. 99.13138889002777887° зх. д.
Місто засноване приблизно 1325 року на острові серед солоного озера Тескоко, поблизу давнішого поселення Тлателолько. Острови привабили своїм розташуванням посеред води, що утворювало природну фортецю. Войовничі ацтеки в такий спосіб захищалися від не менш войовничих сусідів.
Заснування міста
Давні ацтеки були мисливцями-кочівниками. Вони кочували на території сучасної Північної Америки. За легендою, Бог сонця та війни Уіцилопочтлі сказав ацтекам-індіанцям, щоб вони заснували місто там, де побачать таку картину: орел буде тримати в своїх кігтях змію на кактусі. Блукаючи в південних землях Північної Америки майже 130 років, вони побачили те, що їм заповідав побачити Бог сонця. В 1325 р. вони заснували місто на західному березі озера Тескоко і назвали його Теночтітлан, що в перекладі означає «місце колючих кактусів». В озері було багато риби та птахів, на березі було багато дичини. За іншою версією, місто назване на честь вождя Теноча. Орел, що вполював змію і сів на кактус, перейшов на сучасний прапор держави.
У 1337 році на північ від Теночтітлана засноване місто-супутник Тлателолько, де оселились ацтеки, що відокремились від племені.
Опис міста
Географія
Місто швидко зростало. 7,5 км2 та 100 000 мешканців — такими були дані приблизно через 100 років після його заснування. А ще через 100 років місто збільшилося до 13,5 км2 та до 212 500 мешканців (за іншими даними 350 000 і навіть до 500 000 мешканців). Ймовірно, що до 1500 р. це було найбільше місто на землі. Місто було прорізане каналами, тому пересувалися з допомогою човнів, як у сучасній Венеції.
Теночтітлан поділявся на чотири квартали: Теопан, Мойотлан, Куепопан и Астакалько. В центрі міста знаходився ритуальний центр, оточений захисною стіною Коатепантлі («зміїна стіна»). Місто було забудоване храмами, школами, службовими будівлями та будинками. Споруди через неміцний і вологий ґрунт будували на довгих палях.
Сільське господарство
У місті було розвинуте сільське господарство, незважаючи на те, що воно стояло на воді. Ацтеки створювали цілі смуги родючої землі, використовуючи мул і водорості. Ці штучно створені поля мали назву чинампи. Чинампи відрізнялися виключною родучістю (іноді врожай отримували 7 разів на рік), і ацтеки вміли та любили на них вирощувати багато овочів, прянощів і квітів. Все це слугувало для споживання і торгівлі. Надлишки відвозили на великий ринок у центрі Теночтітлана, що як ярмарок приваблював від 25 до 100 тисяч людей.
Те, що ацтекське місто було розташоване на острівці посередині (або Техкоко), змусило ацтеків побудувати штучні острови і створити систему каналів, щоб дозволити зростання столиці. Фактично озеро було солоним, але греблі, побудовані ацтеками, утримували місто оточеним прісною водою з річок, які вливалися в озеро. Два подвійні акведуки постачали до міста питну воду, вода з озера використовувалася переважно для поливу рослин та побутових потреб. Вирощування рослин на плотах на поверхні озера було одним з основних джерел постачання їжі у місті.
Торгівля
Іспанці, що завоювали Теночтітлан, були вражені, побачивши, наскільки добре була развинута торгівля в ацтеків. Ацтеки були неперевершеними вояками і торговцями, наче стародавні римляни. Усі товари на ринках Теночтітлана проходили ретельний огляд, перш ніж потрапити на прилавок. Іспанці стверджували, що грошей в ацтеків не було. Покупці обмінювалися своїми товарами з продавцями на зразок бартеру. Іноді розраховувалися за товар бобами какао. Злодіїв, якщо вони траплялися, жорстоко карали.
Архітектура
У центрі міста стояли два головні 60-метрові храми у вигляді пірамід: для богів Уіцилопочтлі та Тлалока. Тлалок був богом води та дощу. Храми-піраміди слугували для жертвоприношень, зокрема людських. Жертвами були військовополонені індіанці-сусіди. Для поповнення нових жертв ацтеки вели безупинні війни з сусідами. Під час жертвоприношення у живої людини кам'яним (обсидановим) ножем виймали серце, яке потім клали на вівтар.
Найдавнішу з пірамід віднайдено під час розкопок у 1917 році. Її знайдено в передмісті сучасного Мехіко — Куікуілько. Вона має колоподібні підмурки, діаметр яких сягає 134 метри. Поряд з храмом-пірамідою віднайшли і давній цвинтар. Місце зараз музеєфіковано.
Пересічні ацтеки мешкали в невеликих одноповерхових будівлях, зроблених з лози, мулу, глини. В таких маленьких будинках мешкали цілі купи людей, що спеціалізувались на певних різновидах ремесел чи послуг. Кожний клан мав власний квартал. Вожді ацтеків мешкали в величезних палацах, оточених великими, красивими садами. Їхні палаци розташовувались ближче до храмів.
У місті була мережа акведуків для постачання питної води. Головний акведук починався з джерела на пагорбі Чапультепєк.
Занепад міста
Іспанські загарбники, що прибули в Америку в XVI столітті, були вражені багатством міст ацтеків, їхньою красою та величчю. Ернан Кортес зі своїми воякамими та союзниками-індіанцями увійшов у місто 8 листопада 1519, але вже 1 липня 1520 був змушений тікати. Іспанці знову атакували місто 4 липня 1521 року. Теночтітлан було взято через 70 днів після початку облоги 13 серпня. Вождь ацтеків Монтесума II був убитий, а місто — зруйноване. Завойовник міста Ернан Кортес оголосив Теночтітлан володінням короля Іспанії. Разом із Теночтітланом занепала й держава ацтеків — що перестала існувати у 1520—1522 роках. На її залишках почалася розбудова нової колоніальної держави під верховенством іспанських завойовників.
Примітки
- http://www.public.asu.edu/%7Emesmith9/1-CompleteSet/MES-05-CitySize.pdf — С. 411.
- Caballos E. M. Hernán Cortés. Una biografía para el siglo XXI. — 2021. — P. 148. —
- Pereyra C. Hernán Cortés — Espasa-Calpe, 1942. — P. 143. —
- Однією з інших назв власне була Мешіко, в сучасній вимові Мехіко, третьою назвою була майже невідома зараз Кулуа.
Посилання
- Теночтитлан в фотографиях (Мехико)
Література
- Анонімні автори. Кодекс Мальябекки / Ред. и пер. В.Н. Талаха, С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 202 с. — .
- Анонімний автор. Кодекс Мендоса / Ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 308 с. — .
- Пресвитер Хуан; Антонио Перес; фрай Педро де лос Риос (глоссы). Мексиканская рукопись 385 «Кодекс Теллериано-Ременсис» (с дополнениями из Кодекса Риос) / Ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 317 с. — .
- Талах В.Н., Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — .
- Нора Молоні. Археологія. Оксфорд. — Москва., 1996.
- Милослав Стингл, «Тайны индейских пирамид», М, «Прогресс», 1978
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tenochtitlan nauatl Tenōchtitlan tenoːtʃˈtitɬan Anbondo Amadetzana odna z starodavnih nazv stolici Meksiki mista Mehiko Misto bulo stoliceyu Actekskoyi imperiyi z XIV stolittya do 1521 roku Nazva imperiya umovne bo yevropejski zagarbniki nazvali tak derzhavne utvorennya actekiv na zrazok ispanskoyi imperiyi TenochtitlanGerbData stvorennya zasnuvannya1 bereznya 1325ZasnovnikdU mezhah prirodno geografichnogo ob yektaTeskokoForma pravlinnyamonarhiyaPosada golovi derzhaviTlatoaniGolova derzhaviAkamapichtli Vicilivitl Chimalpopoka Ickoatl Montesuma I Ashajakatl Tisok Avicotl Montesuma II Kvitlavak i KuautemokKilkist naselennya212 500 osib 1 150 000 osib 2 i 70 000 osib 3 Zaminenij naMehikoMova komunikaciyinauatlChas data pripinennya isnuvannya13 serpnya 1521Plosha13 km 1 Kategoriya map na Vikishovishid Tenochtitlan u Vikishovishi Koordinati 19 26 06 pn sh 99 07 53 zh d 19 435000000027777389 pn sh 99 13138889002777887 zh d 19 435000000027777389 99 13138889002777887Model mista Misto zasnovane priblizno 1325 roku na ostrovi sered solonogo ozera Teskoko poblizu davnishogo poselennya Tlatelolko Ostrovi privabili svoyim roztashuvannyam posered vodi sho utvoryuvalo prirodnu fortecyu Vojovnichi acteki v takij sposib zahishalisya vid ne mensh vojovnichih susidiv Zasnuvannya mistaMonument na chest indianciv zasnovnikiv mista Davni acteki buli mislivcyami kochivnikami Voni kochuvali na teritoriyi suchasnoyi Pivnichnoyi Ameriki Za legendoyu Bog soncya ta vijni Uicilopochtli skazav actekam indiancyam shob voni zasnuvali misto tam de pobachat taku kartinu orel bude trimati v svoyih kigtyah zmiyu na kaktusi Blukayuchi v pivdennih zemlyah Pivnichnoyi Ameriki majzhe 130 rokiv voni pobachili te sho yim zapovidav pobachiti Bog soncya V 1325 r voni zasnuvali misto na zahidnomu berezi ozera Teskoko i nazvali jogo Tenochtitlan sho v perekladi oznachaye misce kolyuchih kaktusiv V ozeri bulo bagato ribi ta ptahiv na berezi bulo bagato dichini Za inshoyu versiyeyu misto nazvane na chest vozhdya Tenocha Orel sho vpolyuvav zmiyu i siv na kaktus perejshov na suchasnij prapor derzhavi U 1337 roci na pivnich vid Tenochtitlana zasnovane misto suputnik Tlatelolko de oselilis acteki sho vidokremilis vid plemeni Opis mistaGeografiya Misto shvidko zrostalo 7 5 km2 ta 100 000 meshkanciv takimi buli dani priblizno cherez 100 rokiv pislya jogo zasnuvannya A she cherez 100 rokiv misto zbilshilosya do 13 5 km2 ta do 212 500 meshkanciv za inshimi danimi 350 000 i navit do 500 000 meshkanciv Jmovirno sho do 1500 r ce bulo najbilshe misto na zemli Misto bulo prorizane kanalami tomu peresuvalisya z dopomogoyu chovniv yak u suchasnij Veneciyi Tenochtitlan podilyavsya na chotiri kvartali Teopan Mojotlan Kuepopan i Astakalko V centri mista znahodivsya ritualnij centr otochenij zahisnoyu stinoyu Koatepantli zmiyina stina Misto bulo zabudovane hramami shkolami sluzhbovimi budivlyami ta budinkami Sporudi cherez nemicnij i vologij grunt buduvali na dovgih palyah Silske gospodarstvo U misti bulo rozvinute silske gospodarstvo nezvazhayuchi na te sho vono stoyalo na vodi Acteki stvoryuvali cili smugi rodyuchoyi zemli vikoristovuyuchi mul i vodorosti Ci shtuchno stvoreni polya mali nazvu chinampi Chinampi vidriznyalisya viklyuchnoyu roduchistyu inodi vrozhaj otrimuvali 7 raziv na rik i acteki vmili ta lyubili na nih viroshuvati bagato ovochiv pryanoshiv i kvitiv Vse ce sluguvalo dlya spozhivannya i torgivli Nadlishki vidvozili na velikij rinok u centri Tenochtitlana sho yak yarmarok privablyuvav vid 25 do 100 tisyach lyudej Te sho actekske misto bulo roztashovane na ostrivci poseredini abo Tehkoko zmusilo actekiv pobuduvati shtuchni ostrovi i stvoriti sistemu kanaliv shob dozvoliti zrostannya stolici Faktichno ozero bulo solonim ale grebli pobudovani actekami utrimuvali misto otochenim prisnoyu vodoyu z richok yaki vlivalisya v ozero Dva podvijni akveduki postachali do mista pitnu vodu voda z ozera vikoristovuvalasya perevazhno dlya polivu roslin ta pobutovih potreb Viroshuvannya roslin na plotah na poverhni ozera bulo odnim z osnovnih dzherel postachannya yizhi u misti Torgivlya Ispanci sho zavoyuvali Tenochtitlan buli vrazheni pobachivshi naskilki dobre bula razvinuta torgivlya v actekiv Acteki buli neperevershenimi voyakami i torgovcyami nache starodavni rimlyani Usi tovari na rinkah Tenochtitlana prohodili retelnij oglyad persh nizh potrapiti na prilavok Ispanci stverdzhuvali sho groshej v actekiv ne bulo Pokupci obminyuvalisya svoyimi tovarami z prodavcyami na zrazok barteru Inodi rozrahovuvalisya za tovar bobami kakao Zlodiyiv yaksho voni traplyalisya zhorstoko karali Arhitektura U centri mista stoyali dva golovni 60 metrovi hrami u viglyadi piramid dlya bogiv Uicilopochtli ta Tlaloka Tlalok buv bogom vodi ta doshu Hrami piramidi sluguvali dlya zhertvoprinoshen zokrema lyudskih Zhertvami buli vijskovopoloneni indianci susidi Dlya popovnennya novih zhertv acteki veli bezupinni vijni z susidami Pid chas zhertvoprinoshennya u zhivoyi lyudini kam yanim obsidanovim nozhem vijmali serce yake potim klali na vivtar Najdavnishu z piramid vidnajdeno pid chas rozkopok u 1917 roci Yiyi znajdeno v peredmisti suchasnogo Mehiko Kuikuilko Vona maye kolopodibni pidmurki diametr yakih syagaye 134 metri Poryad z hramom piramidoyu vidnajshli i davnij cvintar Misce zaraz muzeyefikovano Peresichni acteki meshkali v nevelikih odnopoverhovih budivlyah zroblenih z lozi mulu glini V takih malenkih budinkah meshkali cili kupi lyudej sho specializuvalis na pevnih riznovidah remesel chi poslug Kozhnij klan mav vlasnij kvartal Vozhdi actekiv meshkali v velicheznih palacah otochenih velikimi krasivimi sadami Yihni palaci roztashovuvalis blizhche do hramiv U misti bula merezha akvedukiv dlya postachannya pitnoyi vodi Golovnij akveduk pochinavsya z dzherela na pagorbi Chapultepyek Zanepad mistaIspanski zagarbniki sho pribuli v Ameriku v XVI stolitti buli vrazheni bagatstvom mist actekiv yihnoyu krasoyu ta velichchyu Ernan Kortes zi svoyimi voyakamimi ta soyuznikami indiancyami uvijshov u misto 8 listopada 1519 ale vzhe 1 lipnya 1520 buv zmushenij tikati Ispanci znovu atakuvali misto 4 lipnya 1521 roku Tenochtitlan bulo vzyato cherez 70 dniv pislya pochatku oblogi 13 serpnya Vozhd actekiv Montesuma II buv ubitij a misto zrujnovane Zavojovnik mista Ernan Kortes ogolosiv Tenochtitlan volodinnyam korolya Ispaniyi Razom iz Tenochtitlanom zanepala j derzhava actekiv sho perestala isnuvati u 1520 1522 rokah Na yiyi zalishkah pochalasya rozbudova novoyi kolonialnoyi derzhavi pid verhovenstvom ispanskih zavojovnikiv Primitkihttp www public asu edu 7Emesmith9 1 CompleteSet MES 05 CitySize pdf S 411 Caballos E M Hernan Cortes Una biografia para el siglo XXI 2021 P 148 ISBN 978 84 9199 300 1 d Track Q116949581d Track Q93224425 Pereyra C Hernan Cortes Espasa Calpe 1942 P 143 ISBN 978 968 4520 49 3 d Track Q16912403d Track Q5751333d Track Q116952163 Odniyeyu z inshih nazv vlasne bula Meshiko v suchasnij vimovi Mehiko tretoyu nazvoyu bula majzhe nevidoma zaraz Kulua PosilannyaTenochtitlan v fotografiyah Mehiko LiteraturaAnonimni avtori Kodeks Malyabekki Red i per V N Talaha S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 202 s ISBN 978 617 7085 04 0 Anonimnij avtor Kodeks Mendosa Red i per S A Kuprienko V N Talah K Vidavec Kupriyenko S A 2013 308 s ISBN 978 617 7085 05 7 Presviter Huan Antonio Peres fraj Pedro de los Rios glossy Meksikanskaya rukopis 385 Kodeks Telleriano Remensis s dopolneniyami iz Kodeksa Rios Red i per S A Kuprienko V N Talah K Vidavec Kupriyenko S A 2013 317 s ISBN 978 617 7085 06 4 Talah V N Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Nora Moloni Arheologiya Oksford Moskva 1996 Miloslav Stingl Tajny indejskih piramid M Progress 1978